- •Водні ресурси та їх складові
- •1. Водні ресурси
- •1.1. Поняття про водні ресурси Загальні відомості та основні поняття
- •1.2. Розподіл води на Землі
- •Об'єм води та активність водообміну різних частин гідросфери земної кулі
- •1.3. Колообіг води
- •Тривалість періодів поновлення запасів
- •1.4. Формування ресурсів прісних вод
- •Середній хімічний склад річкових вод, мг/л
- •1.5. Поверхневі і підземні води
- •1.6. Водний баланс як метод вивчення вр
- •Співвідношення складових світового водного басейну
- •1.7. Водний баланс і водні ресурси України
- •Водні ресурси України, км3
- •1.8. Особливості формування вр України
- •1.9. Оцінка запасів вр
- •2. Комплексне використання та охорона вр
- •2.1. Поняття про комплексне, раціональне використання вр
- •2.2. Необхідність раціонального використання вр
- •2.3. Проблеми комплексного використання і охорони вр
- •2.4. Роль вр у стабілізації навколишнього природного середовища
- •2.5. Екологічний підхід до використання вр
- •2.6. Схеми комплексного використання вр та їх охорони
- •Оцінка територій
- •2.7. Регулювання стоку
- •3. Якість води та її оцінка
- •3.1. Фізико-хімічні властивості води
- •Найважливіші фізичні константи води
- •3.2. Показники якості води
- •3.3. Класифікації води
- •3.4. Характеристики домішок води
- •3.5. Вимоги користувачів до якості води
- •1. Найбільш вимогливими учасниками вгк є господарсько-питне водопостачання, рибне господарство, харчова промисловість.
- •5. Вода для технологічних цілей промисловості.
- •3.6. Фактори, які впливають на якість води
- •3.7. Фонові води
- •Водне господарство як сфера діяльності
- •4. Водне господарство. Водогосподарські комплекси (вгк)
- •4.1. Поняття про водне господарство, його функції і завдання
- •4.2. Види використання вр. Водокористувачі і водоспоживачі
- •4.3. Класифікація водокористувачів
- •1. За метою використан- 2. За об’єктами 3. За технічними 4. За умовами
- •5. За характером використання 6. За способом 7. За впливом водокористувачів
- •4.4. Загальне та спеціальне водокористування
- •4.5. Вимоги до джерел водозабезпечення, підготовка води
- •4.6. Водопостачання та водовідведення
- •4.7. Облік води, плата за воду
- •4.8. Поняття про вгк. Класифікація вгк
- •4.9. Умови, що визначають склад учасників вгк
- •1. Соціально-економічні чинники:
- •2. Природні чинники:
- •4.10. Структура вгк, економічні показники вгк
- •4.11. Водогосподарські системи (вгс)
- •4.12. Моделювання вгс
- •4.13. Водогосподарське районування
- •Водогосподарські райони України
- •4.14. Комплексні гідровузли та водосховища
- •Ширина водосховища (в); середня ширина:
- •Острівність (j):
- •За конфігурацією акваторії;
- •За розміром площі і об’єму;
- •5. Промисловість як учасник вгк
- •5.1. Об’єм та структура водопостачання промислових підприємств
- •Середні питомі витрати води на виробництво окремих видів продукції, м3/т
- •5.2. Раціональне використання вр у промисловості
- •5.3. Схеми водопостачання промислових підприємств та їх ефективність
- •5.4. Екологічні вимоги до водозабезпечення промислових підприємств
- •5.5. Вплив промисловості на екологічний стан водних об'єктів
- •5.6. Шляхи економії води у промисловості
- •Структура водозберігаючих засобів
- •6. Комунальне господарство
- •6.1. Використання вр у комунальному господарстві
- •Вимоги до питної води
- •Показники якості води
- •6.2. Визначення витрат води на потреби кг
- •Питоме господарсько-питне водоспоживання
- •6.3. Заходи та шляхи економії води у кг
- •6.3.1. Вплив кг на екологічний стан водних об’єктів
- •7. Енергетика як учасник вгк
- •7.1. Основні джерела електроенергії, типи електростанцій
- •7.2. Гідроенергетичні ресурси України
- •7.2.1. Принципи використання енергії водного потоку
- •7.3. Особливості водокористування в енергетиці
- •7.4. Визначення витрат води на потреби тес та аес
- •Вимоги до якості води, яку використовують на тес і аес
- •7.5. Вплив енергетики на стан довкілля
- •8. Водний транспорт та лісосплав
- •8.1. Водні шляхи, їх класифікація
- •Судноплавні шляхи на річках України
- •8.2. Шлюзові камери, визначення потреб води на шлюзування
- •8.3. Лісосплав та його види
- •8.3.1. Типи лісосплаву
- •8.3.2. Розрахунок потреби води при лісосплаві
- •8.3.3. Вплив гребель, шлюзування та лісосплаву на довкілля
- •9. Рибне господарство
- •9.1. Рибне господарство, як учасник вгк
- •9.2. Рибогосподарський фонд України
- •9.3. Підприємства товарного риборозведення
- •Показники використання водний ресурсів ставкових господарствах Укрголоврибгоспу
- •9.4. Рибозахисні споруди
- •9.5. Водопостачання птр, ефективність використання води
- •10. Сільське господарство як учасник вгк
- •10.1. Споживання води у сільському господарстві
- •10.2. Витрати води на зрошення
- •10.3. Землеробські поля зрошення
- •10.4. Санітарно-гігієнічна оцінка територій зпз
- •10.5. Проблеми використання стічних вод для зрошення
- •10.6. Обводнення та економія води у сільському господарстві
- •10.7. Регулювання місцевого стоку
- •10.7.1. Вплив сільського господарства на вр
- •11. Водогосподарські баланси
- •11.1. Водний і водогосподарський баланс
- •Частка безповоротних витрат у різних
- •Водогосподарський баланс України по роках, млрд м3
- •11.2. Види водогосподарських балансів
- •11.3. Методика розрахунку вгб
- •11.4. Техніко-економічний аналіз вгс
- •11.5. Розподіл коштів всередині вгс
- •12. Основні водогосподарські проблеми. Проблеми водозабезпечення
- •12.1. Проблеми чистої води
- •12.2. Виснаження вр
- •12.3. Вплив господарських заходів на водні ресурси
- •12.4. Вплив водогосподарських заходів на довкілля
- •12.5. Техногенні впливи на режими поверхневих вод
- •12.6. Специфіка закритих водойм та їх вплив на довкілля
- •12.7. Проблеми Дніпра
- •13. Боротьба зі шкідливою дією вод
- •13.1. Повені, їх класифікації
- •13.2. Захист від повені, регулювання стоку
- •13.3. Розрахунок дамб обвалування
- •Залежність від структури донного ґрунту
- •13.4. Процеси водної ерозії, їх вплив на довкілля
- •13.5. Протиерозійні заходи та споруди
- •1 − Висівання багаторічних трав; 2 − ставок; 3 − вал
- •13.6. Зсуви, руйнування берегів, перезволоження
- •Охорона водних ресурсів
- •14. Оцінка якості поверхневих вод
- •14.1. Основні причини зміни якості вр
- •14.2. Санітарний стан природних вод України та його формування
- •14.3. Основні джерела забруднення поверхневих вод
- •14.4. Санітарно-токсикологічні характеристики хімічних домішок води
- •14.5. Класифікація забруднень та їх нормування
- •Класифікація якості води
- •14.6. Нормативи якості води
- •14.7. Санітарно-гігієнічні та рибогосподарські нормативи
- •Вимоги до складу і властивостей води для відповідних категорій водокористування
- •14.8. Показники якості питної води
- •14.9. Самоочищення природних вод та його інтенсифікація
- •15. Охорона водних ресурсів
- •15.1. Визначення концентрацій забруднюючих речовин у водних об’єктах і стічних водах
- •15.2. Модель забруднення поверхневих вод за басейновим принципом
- •15.3. Нормативи граничнодопустимих скидів (гдс) та порядок їх визначення
- •15.4. Санітарні правила і норми охорони поверхневих вод від забруднення
- •15.5. Екологія річки
- •15.6. Класифікація малих річок за ступенем забруднення. Паспорт річки
- •15.7. Захист водойм від хімічних забруднень
- •15.8. Теплове забруднення водойм та його наслідки
- •15.9. Водоохоронні заходи
- •16. Стічні води, їх відведення, очищення та використання
- •16.1. Класифікація стічних вод
- •Значення бск5 у водоймах з різним
- •16.2. Норми водовідведення, системи каналізації
- •16.3. Очищення стічних вод
- •16.4. Вторинне використання стічних вод
- •16.5. Оборотні системи водопостачання
- •16.6. Безстокові (замкнуті) системи водозабезпечення
- •16.7. Розрахунки допустимих концентрацій забрудників у стічних водах
- •Законодавча база раціонального використання і охорони водних ресурсів
- •17. Державний контроль і нагляд за використанням вр
- •17.1. Міжнародна та державна політика в галузі використання вр та їх охорони
- •17.2. Законодавчі заходи щодо охорони вр
- •17.3. Організація контролю за станом вр
- •17.4. Планування водоохоронної діяльності
- •17.5. Організація управління вр
- •17.6. Екологічні фонди та економічне стимулювання охорони вр
- •17.7. Визначення розмірів плати і стягнень платежів за забруднення вр
- •17.8. Постанова Кабінету Міністрів України щодо нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору
- •Про затвердження Порядку встановлення
- •Порядок
- •Додаток 1 нормативи збору за забруднення навколишнього природного середовища
- •Нормативи збору, який справляється за викиди основних забруднюючих речовин від стаціонарних джерел забруднення
- •Нормативи збору, який справляється за викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення залежно від класу небезпечності
- •Нормативи збору, який справляється за викиди в атмосферу забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення
- •Нормативи збору, який справляється за скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти залежно від концентрації
- •18. Основні законодавчі акти в галузі водного господарства
- •18.1. Закони України щодо використання і охорони вр
- •- Конституція України. Витяги.
- •18.1.1. Методики та інструкції. Накази та постанови
- •18.2 Водний кодекс України
- •18.3. Державний облік вод. Водний кадастр
- •18.4. Нормативи і стандарти щодо якості води
- •18.5. Відповідальність за порушення водного законодавства
- •Стаття 249. Незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом
- •Стаття 250. Проведення вибухових робіт з порушенням правил охорони рибних запасів
- •Стаття 59. Порушення правил охорони водних ресурсів
- •Стаття 60. Порушення правил водокористування
- •Стаття 72. Пошкодження лісу стічними водами, хімічними речовинами, нафтою і нафтопродуктами, шкідливими викидами, відходами і покидьками
- •19. Гідрологічні особливо охоронні території (оот)
- •19.1. Критерії і параметри створення оот
- •Стаття 60. Система природних територій та об'єктів, що підлягають особливій охороні
- •Стаття 61. Природно-заповідний фонд України
- •Стаття 62. Курортні і лікувально-оздоровчі зони
- •19.2. Зони санітарної охорони у водопостачанні
- •Стаття 33. Об'єкти санітарної охорони у сфері питної води та питного водопостачання
- •Стаття 34. Зони санітарної охорони
- •Стаття 35. Пояси особливого режиму зони санітарної охорони
- •Стаття 36. Обмеження господарської та іншої діяльності в зонах санітарної охорони
- •19.3. Рекреації
- •19.4. Обґрунтування режимів охорони оот
- •Стаття 37. Режим зони санітарної охорони
- •Стаття 38. Забезпечення санітарної охорони
- •Список літератури
- •Допоміжна література
15. Охорона водних ресурсів
15.1. Визначення концентрацій забруднюючих речовин у водних об’єктах і стічних водах
Методи визначення концентрації домішок у воді поділяються на якісні і кількісні:
якісні: вибіркові хімічні реакції, хроматографія;
кількісні: спектральний аналіз, реакції нейтралізації, фотоколориметрія.
Методи досить складні, тривалі в часі, наприклад, «Метод визначення загальної жорсткості питної води» – 12 реактивів – усі ч.д.а (ч.х.ч.).
Методи описані в стандартах (ГОСТ, ГОСТР, ДСТУ); керівних нормативних документах МО НПС України; відомчих методиках.
Приклад:
ГОСТ 4011-72 Вода питьевая. Методы определения общего железа.
Методика фотометричного визначення амоній-іонів у стічних водах (КНД 211.1.4.030-95)
15.2. Модель забруднення поверхневих вод за басейновим принципом
Басейнове управління є специфічним для води й повинно бути реалізованим в Україні тому, що його доцільність підтверджена багаторічним міжнародним досвідом, особливо враховуючи кризовий стан водних екосистем України.
Світовий досвід свідчить, що специфіка такого компонента довкілля, як води, полягає в тому, що ефективне управління їхнім станом з метою забезпечення всіх потреб суспільства, пов'язаних з водою, можливе лише у межах річкового басейну. Тобто об'єктом управління станом вод, їх використанням, охороною і відтворенням може бути лише басейн річки як єдине економіко-географічне ціле. Це потребує такої організації суспільства в управлінні, коли всі його функції – планування, регулювання, моніторинг, інспектування (контроль) – здійснюються з одного центру в межах басейну.
Для кількісної і якісної оцінки антропогенного навантаження і екологічного стану річки запропонована [39, 40] системна логіко-математична модель «Басейн малої річки». На нижньому рівні цієї ієрархічної моделі розглядаються моделі окремих підсистем – «Радіоактивне забруднення», «Використання земельних ресурсів», «Використання річкового стоку», «Якість води». В кожній моделі підсистем використовується декілька показників, що дає змогу враховувати в цілому досить багато факторів. Кількість їх можна збільшувати без обмеження. Така структура моделі забезпечує кількісну і якісну оцінку загального стану системи та дозволяє робити висновки про те, як зміна окремих показників підсистем впливає на стан усієї системи. Це, в свою чергу, дає можливість визначати доцільність зміни того чи іншого показника для поліпшення стану системи і дозволяє аналізувати тенденції зміни антропогенного навантаження у часі.
За запропонованою моделлю була проведена оцінка екологічного стану 62 басейнів малих річок. З усіх опорних річок стан басейну лише однієї річки оцінений як «зміни незначні», шести (10 %) – як «задовільний», двадцяти п'яти (39 %) – «поганий», дев'ятнадцяти (31 %) – «дуже поганий» та одинадцяти (18 %) – як «катастрофічний».
Розглянуті також зміни режимів і величин стоку під впливом господарської діяльності.
Виконані дослідження дозволили дійти таких висновків: запропонована модель дає можливість врахувати велику (практично необмежену) кількість показників, придатна для подальшого розвитку і може бути використана для водогосподарсько-екологічного районування країни, для оптимізації екологічно обґрунтованого природокористування в басейні малої річки.
Проведений аналіз засвідчив, що екологічний стан малих річок України передкатастрофічний, відбулися істотні зміни середнього річного стоку, його розподілу протягом року та екстремальних його значень. Зокрема, річний стік більшості малих річок Полісся зріс. На інших річках цього району величина річного стоку зменшилася неістотно (тобто зміни перебувають у межах ±15%). Стік малих річок Лісостепу і Степу збільшився за рахунок скиду шахтних і рудникових вод, забору води на зрошення з великих і середніх річок. Під впливом регулюючого впливу водосховищ і ставків відбувся перерозподіл стоку за сезонами. Частка весняного стоку в річному зменшилася і становить для річок Полісся 31-57, Лісостепу – 35-60, Степу – 37-69 % проти її природної величини відповідно 35-64, 49-66 і 42-72 %. Частка літньо-осіннього стоку в річному збільшилася до 35-50 % проти природного 15-30 %. Зимовий стік на річках Полісся переважно зменшився, у Лісостепу і на окремих річках Степу – збільшився, іноді в 1,5-2 рази.
Величини найбільших максимальних витрат води весняної повені на малих річках України зменшилися. Зменшилися також глибина і тривалість затоплення заплав малих річок. Все це свідчить, що без усестороннього й комплексного вивчення екологічних систем басейнів малих річок неможливе вирішення водогосподарських задач.
У цілому вплив діяльності людини на малі річки можна звести до таких напрямів:
– зміна фізико-хімічних параметрів водного середовища;
– надходження надмірної кількості біогенних речовин;
– надходження великої кількості зважених часток;
– надходження значної маси токсичних хімічних сполук;
– надходження і введення в біотичний кругообіг радіоактивних речовин;
– вилучення (забір) великої (понад 10-20 %) частки стоку річки.
Внаслідок цього в екосистемі річки відбувається:
відмирання окремих видів рослин і тварин чи скорочення їхньої чисельності;
масовий розвиток видів, що продукують токсини, наприклад ціанобактерій (синьо-зелених водоростей);
зменшення відтворної функції водних тварин, що неминуче призводить до скорочення кормової бази риб і зниження рибопродуктивності;
введення до біотичного колообігу речовин токсичної природи;
зміна гідрохімічного складу, фізичних і біологічних властивостей води;
забруднення джерел питної води.
Найближчим часом головною метою є заходи, які запобігали б забрудненню води і відновленню (хоча б не зменшенню) самоочисної спроможності річок.
Наступним кроком має бути перебудова техногенного середовища за допомогою технічного переоснащення виробничих процесів на базі впровадження енерго- і ресурсозберігаючих технологій, а в перспективі – також безвідходних та екологічно чистих технологічних процесів, використання відновлюваних джерел енергії.
Особлива увага повинна бути приділена підвищенню, точніше, відновленню родючості ґрунтів, що дало б змогу зменшити площі орних земель і реалізувати систему ґрунто- і водозахисних природоохоронних заходів.
Однак поки що основними шляхами збереження кількості та якості річкових і підземних прісних вод є такі: очищення стічних вод, широке впровадження на підприємствах замкнутих циклів водопостачання, створення безводних технологічних процесів, суворе дотримання нормативів з охорони водних ресурсів.