- •Водні ресурси та їх складові
- •1. Водні ресурси
- •1.1. Поняття про водні ресурси Загальні відомості та основні поняття
- •1.2. Розподіл води на Землі
- •Об'єм води та активність водообміну різних частин гідросфери земної кулі
- •1.3. Колообіг води
- •Тривалість періодів поновлення запасів
- •1.4. Формування ресурсів прісних вод
- •Середній хімічний склад річкових вод, мг/л
- •1.5. Поверхневі і підземні води
- •1.6. Водний баланс як метод вивчення вр
- •Співвідношення складових світового водного басейну
- •1.7. Водний баланс і водні ресурси України
- •Водні ресурси України, км3
- •1.8. Особливості формування вр України
- •1.9. Оцінка запасів вр
- •2. Комплексне використання та охорона вр
- •2.1. Поняття про комплексне, раціональне використання вр
- •2.2. Необхідність раціонального використання вр
- •2.3. Проблеми комплексного використання і охорони вр
- •2.4. Роль вр у стабілізації навколишнього природного середовища
- •2.5. Екологічний підхід до використання вр
- •2.6. Схеми комплексного використання вр та їх охорони
- •Оцінка територій
- •2.7. Регулювання стоку
- •3. Якість води та її оцінка
- •3.1. Фізико-хімічні властивості води
- •Найважливіші фізичні константи води
- •3.2. Показники якості води
- •3.3. Класифікації води
- •3.4. Характеристики домішок води
- •3.5. Вимоги користувачів до якості води
- •1. Найбільш вимогливими учасниками вгк є господарсько-питне водопостачання, рибне господарство, харчова промисловість.
- •5. Вода для технологічних цілей промисловості.
- •3.6. Фактори, які впливають на якість води
- •3.7. Фонові води
- •Водне господарство як сфера діяльності
- •4. Водне господарство. Водогосподарські комплекси (вгк)
- •4.1. Поняття про водне господарство, його функції і завдання
- •4.2. Види використання вр. Водокористувачі і водоспоживачі
- •4.3. Класифікація водокористувачів
- •1. За метою використан- 2. За об’єктами 3. За технічними 4. За умовами
- •5. За характером використання 6. За способом 7. За впливом водокористувачів
- •4.4. Загальне та спеціальне водокористування
- •4.5. Вимоги до джерел водозабезпечення, підготовка води
- •4.6. Водопостачання та водовідведення
- •4.7. Облік води, плата за воду
- •4.8. Поняття про вгк. Класифікація вгк
- •4.9. Умови, що визначають склад учасників вгк
- •1. Соціально-економічні чинники:
- •2. Природні чинники:
- •4.10. Структура вгк, економічні показники вгк
- •4.11. Водогосподарські системи (вгс)
- •4.12. Моделювання вгс
- •4.13. Водогосподарське районування
- •Водогосподарські райони України
- •4.14. Комплексні гідровузли та водосховища
- •Ширина водосховища (в); середня ширина:
- •Острівність (j):
- •За конфігурацією акваторії;
- •За розміром площі і об’єму;
- •5. Промисловість як учасник вгк
- •5.1. Об’єм та структура водопостачання промислових підприємств
- •Середні питомі витрати води на виробництво окремих видів продукції, м3/т
- •5.2. Раціональне використання вр у промисловості
- •5.3. Схеми водопостачання промислових підприємств та їх ефективність
- •5.4. Екологічні вимоги до водозабезпечення промислових підприємств
- •5.5. Вплив промисловості на екологічний стан водних об'єктів
- •5.6. Шляхи економії води у промисловості
- •Структура водозберігаючих засобів
- •6. Комунальне господарство
- •6.1. Використання вр у комунальному господарстві
- •Вимоги до питної води
- •Показники якості води
- •6.2. Визначення витрат води на потреби кг
- •Питоме господарсько-питне водоспоживання
- •6.3. Заходи та шляхи економії води у кг
- •6.3.1. Вплив кг на екологічний стан водних об’єктів
- •7. Енергетика як учасник вгк
- •7.1. Основні джерела електроенергії, типи електростанцій
- •7.2. Гідроенергетичні ресурси України
- •7.2.1. Принципи використання енергії водного потоку
- •7.3. Особливості водокористування в енергетиці
- •7.4. Визначення витрат води на потреби тес та аес
- •Вимоги до якості води, яку використовують на тес і аес
- •7.5. Вплив енергетики на стан довкілля
- •8. Водний транспорт та лісосплав
- •8.1. Водні шляхи, їх класифікація
- •Судноплавні шляхи на річках України
- •8.2. Шлюзові камери, визначення потреб води на шлюзування
- •8.3. Лісосплав та його види
- •8.3.1. Типи лісосплаву
- •8.3.2. Розрахунок потреби води при лісосплаві
- •8.3.3. Вплив гребель, шлюзування та лісосплаву на довкілля
- •9. Рибне господарство
- •9.1. Рибне господарство, як учасник вгк
- •9.2. Рибогосподарський фонд України
- •9.3. Підприємства товарного риборозведення
- •Показники використання водний ресурсів ставкових господарствах Укрголоврибгоспу
- •9.4. Рибозахисні споруди
- •9.5. Водопостачання птр, ефективність використання води
- •10. Сільське господарство як учасник вгк
- •10.1. Споживання води у сільському господарстві
- •10.2. Витрати води на зрошення
- •10.3. Землеробські поля зрошення
- •10.4. Санітарно-гігієнічна оцінка територій зпз
- •10.5. Проблеми використання стічних вод для зрошення
- •10.6. Обводнення та економія води у сільському господарстві
- •10.7. Регулювання місцевого стоку
- •10.7.1. Вплив сільського господарства на вр
- •11. Водогосподарські баланси
- •11.1. Водний і водогосподарський баланс
- •Частка безповоротних витрат у різних
- •Водогосподарський баланс України по роках, млрд м3
- •11.2. Види водогосподарських балансів
- •11.3. Методика розрахунку вгб
- •11.4. Техніко-економічний аналіз вгс
- •11.5. Розподіл коштів всередині вгс
- •12. Основні водогосподарські проблеми. Проблеми водозабезпечення
- •12.1. Проблеми чистої води
- •12.2. Виснаження вр
- •12.3. Вплив господарських заходів на водні ресурси
- •12.4. Вплив водогосподарських заходів на довкілля
- •12.5. Техногенні впливи на режими поверхневих вод
- •12.6. Специфіка закритих водойм та їх вплив на довкілля
- •12.7. Проблеми Дніпра
- •13. Боротьба зі шкідливою дією вод
- •13.1. Повені, їх класифікації
- •13.2. Захист від повені, регулювання стоку
- •13.3. Розрахунок дамб обвалування
- •Залежність від структури донного ґрунту
- •13.4. Процеси водної ерозії, їх вплив на довкілля
- •13.5. Протиерозійні заходи та споруди
- •1 − Висівання багаторічних трав; 2 − ставок; 3 − вал
- •13.6. Зсуви, руйнування берегів, перезволоження
- •Охорона водних ресурсів
- •14. Оцінка якості поверхневих вод
- •14.1. Основні причини зміни якості вр
- •14.2. Санітарний стан природних вод України та його формування
- •14.3. Основні джерела забруднення поверхневих вод
- •14.4. Санітарно-токсикологічні характеристики хімічних домішок води
- •14.5. Класифікація забруднень та їх нормування
- •Класифікація якості води
- •14.6. Нормативи якості води
- •14.7. Санітарно-гігієнічні та рибогосподарські нормативи
- •Вимоги до складу і властивостей води для відповідних категорій водокористування
- •14.8. Показники якості питної води
- •14.9. Самоочищення природних вод та його інтенсифікація
- •15. Охорона водних ресурсів
- •15.1. Визначення концентрацій забруднюючих речовин у водних об’єктах і стічних водах
- •15.2. Модель забруднення поверхневих вод за басейновим принципом
- •15.3. Нормативи граничнодопустимих скидів (гдс) та порядок їх визначення
- •15.4. Санітарні правила і норми охорони поверхневих вод від забруднення
- •15.5. Екологія річки
- •15.6. Класифікація малих річок за ступенем забруднення. Паспорт річки
- •15.7. Захист водойм від хімічних забруднень
- •15.8. Теплове забруднення водойм та його наслідки
- •15.9. Водоохоронні заходи
- •16. Стічні води, їх відведення, очищення та використання
- •16.1. Класифікація стічних вод
- •Значення бск5 у водоймах з різним
- •16.2. Норми водовідведення, системи каналізації
- •16.3. Очищення стічних вод
- •16.4. Вторинне використання стічних вод
- •16.5. Оборотні системи водопостачання
- •16.6. Безстокові (замкнуті) системи водозабезпечення
- •16.7. Розрахунки допустимих концентрацій забрудників у стічних водах
- •Законодавча база раціонального використання і охорони водних ресурсів
- •17. Державний контроль і нагляд за використанням вр
- •17.1. Міжнародна та державна політика в галузі використання вр та їх охорони
- •17.2. Законодавчі заходи щодо охорони вр
- •17.3. Організація контролю за станом вр
- •17.4. Планування водоохоронної діяльності
- •17.5. Організація управління вр
- •17.6. Екологічні фонди та економічне стимулювання охорони вр
- •17.7. Визначення розмірів плати і стягнень платежів за забруднення вр
- •17.8. Постанова Кабінету Міністрів України щодо нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору
- •Про затвердження Порядку встановлення
- •Порядок
- •Додаток 1 нормативи збору за забруднення навколишнього природного середовища
- •Нормативи збору, який справляється за викиди основних забруднюючих речовин від стаціонарних джерел забруднення
- •Нормативи збору, який справляється за викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення залежно від класу небезпечності
- •Нормативи збору, який справляється за викиди в атмосферу забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення
- •Нормативи збору, який справляється за скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти залежно від концентрації
- •18. Основні законодавчі акти в галузі водного господарства
- •18.1. Закони України щодо використання і охорони вр
- •- Конституція України. Витяги.
- •18.1.1. Методики та інструкції. Накази та постанови
- •18.2 Водний кодекс України
- •18.3. Державний облік вод. Водний кадастр
- •18.4. Нормативи і стандарти щодо якості води
- •18.5. Відповідальність за порушення водного законодавства
- •Стаття 249. Незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом
- •Стаття 250. Проведення вибухових робіт з порушенням правил охорони рибних запасів
- •Стаття 59. Порушення правил охорони водних ресурсів
- •Стаття 60. Порушення правил водокористування
- •Стаття 72. Пошкодження лісу стічними водами, хімічними речовинами, нафтою і нафтопродуктами, шкідливими викидами, відходами і покидьками
- •19. Гідрологічні особливо охоронні території (оот)
- •19.1. Критерії і параметри створення оот
- •Стаття 60. Система природних територій та об'єктів, що підлягають особливій охороні
- •Стаття 61. Природно-заповідний фонд України
- •Стаття 62. Курортні і лікувально-оздоровчі зони
- •19.2. Зони санітарної охорони у водопостачанні
- •Стаття 33. Об'єкти санітарної охорони у сфері питної води та питного водопостачання
- •Стаття 34. Зони санітарної охорони
- •Стаття 35. Пояси особливого режиму зони санітарної охорони
- •Стаття 36. Обмеження господарської та іншої діяльності в зонах санітарної охорони
- •19.3. Рекреації
- •19.4. Обґрунтування режимів охорони оот
- •Стаття 37. Режим зони санітарної охорони
- •Стаття 38. Забезпечення санітарної охорони
- •Список літератури
- •Допоміжна література
15.6. Класифікація малих річок за ступенем забруднення. Паспорт річки
Малі річки – один із важливих компонентів природного середовища, вони мають велике значення у житті та господарській діяльності людей. Їхні водні ресурси є складовою частиною загальних водних ресурсів і часто бувають основним, а подекуди єдиним джерелом місцевого водозабезпечення, що визначає розвиток і розміщення місцевих водокористувачів. Малим річкам властиві особливості, які необхідно враховувати при розробці заходів щодо їх раціонального використання й охорони.
Одна із важливих особливостей малих річок – тісна залежність водності, гідрологічного режиму та якості їх води від стану поверхні басейнів, значення яких часто буває більшим, ніж значення кліматичних і метеорологічних факторів. Тому гідрологічні та гідрохімічні показники малих річок можуть істотно відрізнятися від середніх зональних і районних.
Важливою особливістю малих річок є також і те, що вони являють собою первинну ланку річкової мережі, і всі зміни у їхньому режимі неминуче відбиватимуться в усій гідрографічній мережі. Тому локалізація негативних змін водності або гідрологічних і гідрохімічних характеристик таких річок неможлива.
На території України в різних фізико-географічних умовах малим річкам властиві різні види долин і русел, неоднакові їх похили, швидкості течії та водоносність. За однорідністю цих ознак малі річки поділяють на три основні групи: річки розчленованих рівнин, гірські та річки Полісся.
Річки розчленованих рівнин найбільш поширені. До них належать притоки Дніпра, Сіверського Дінця, Південного Бугу, ліві притоки Дністра та річки степової зони. Долини цих річок широкі, мають пологі схили; їх падіння становить 1...10 м/км і зменшується від витоку до гирла; швидкості течії в межень – 0,2...0,5 м/с, а під час водопілля збільшуються до 1 м/с і більше. В басейнах річок багато ярів і балок. Значна частина річок цієї групи, особливо в Степу, пересихає на тривалий час.
До гірських належать малі річки, які течуть у Карпатських і Кримських горах. Долини їх неширокі, з крутими схилами; глибина долин значна і змінюється від 150...200 м у передгір'ях до 600...800 м у горах. Падіння річок теж велике – від 60...70 м/км у верхів'ях до 5...10 м/км у нижніх течіях; русла неглибокі, завширшки 10...20 м у верхів'ях і 80... 100 м у пониззі. Швидкості течії – 1...2 м/с, а під час проходження паводків можуть досягати 3...5 м/с і більше. Течія річок Карпат постійна, пересихають вони дуже рідко і на короткий строк; зовсім малі річки у верхів'ях іноді перемерзають. Річки, які протікають у Кримських горах, змінюють водоносність у широких межах і часто пересихають на тривалий строк.
Річок Полісся за чисельністю значно менше порівняно з річками розчленованих рівнин і гірськими. Вони мають невеликі похили – переважно до 1 м/км, широкі та слабко виражені в рельєфі долини, значну заболоченість басейнів. Пересихають ці річки зрідка.
Вказані особливості малих річок певною мірою визначають характер їх використання.
Перед тим як розглядати проблеми використання малих річок, необхідно з’ясувати поняття «мала річка». Існує декілька підходів до поділу річок на великі, середні та малі. При цьому враховуються такі показники, як довжина водотоку, площа водозбору, середній річний стік, глибина і ширина потоку тощо.
Нині користуються двома кількісними критеріями щодо поділу річок на великі, середні та малі – площа водозбору і довжина річки. Так, Державним стандартом СРСР 19179-73 (Гидрология суши. Термины и определения) та Водним кодексом України (1995) до малих відносяться річки, басейни яких розташовані в одній географічній зоні і гідрологічний режим їх під впливом місцевих факторів може бути не властивим для річок цієї зони; площі басейнів таких річок становлять не більш як 2 тис. км2.
Середніми є рівнинні річки, басейни яких розташовані в одній географічній зоні, а гідрологічний режим їх типовий для річок цієї зони; площі басейнів таких річок становлять від 2 до 50 тис. км2.
Велика – це рівнинна річка, басейн якої розташований у кількох географічних зонах і гідрологічний режим її не властивий для річок кожної географічної зони окремо; площа басейну великої річки перевищує 50 тис. км2.
Обидва критерії, особливо другий, дуже умовні. Наприклад, для півдня України річку довжиною 50... 100 км навряд чи можна вважати малою, тоді як для лісової зони річки довжиною понад 200 км вважаються малими.
Щодо гірських річок, то умовного критерію, згідно з яким можна було б віднести річки до категорії малих, у Держстандарті та Водному кодексі немає.
У США малими вважають річки з площею водозбору 400...600 км2 у гірських і 2000...4000 км2 у рівнинних районах.
Поверхня території України порізана густою мережею річок. Всього за різними оцінками їх налічується 63...73 тис, але більшість становлять малі річки.
Сучасні напрями використання водних ресурсів малих річок у різних регіонах України неоднакові; переважання якогось виду використання певною мірою є зональним. В усіх регіонах України малі річки використовують для забезпечення господарсько-побутового та виробничого водопостачання. Так, у Поліссі та Карпатах на господарсько-побутові потреби витрачається 10...30 % загального об'єму використаної води, у Лісостепу – 10...20, у Степу – 20...40 % і більше.
Використання води малих річок для зрошення земель характерне для Криму та степової зони, дещо менше її використовується у лісостеповій зоні. Нині близько 25 % зрошуваних земель забезпечуються водою малих річок.
Майже повсюдно води малих річок є джерелами сільськогосподарського водопостачання. На ці потреби йде понад 40 % води, яка залучається для водозабезпечення із окремих річок Карпат, Полісся та Лісостепу.
Для риборозведення в основному використовують малі річки басейну Дністра, Південного Бугу, лісостепової частини басейну Дніпра. В Криму і Закарпатті на малих річках воно майже не розвинуте.
У зоні надмірного зволоження малі річки є водоприймачами осушувальних систем і джерелом для покриття дефіциту води у ґрунті в період вегетації сільськогосподарських культур.
За оцінками спеціалістів, у малих річках формується 60 % сумарних водних ресурсів України. На Поліссі та в Лісостепу зосереджено 60 % водних ресурсів цих річок, у Карпатах – близько 25, у Степу – приблизно 12 %.
Як відомо, малим річкам властива більша сезонна та багаторічна мінливість стоку, ніж великим. Тому здавна люди вдавались до регулювання їхнього стоку за допомогою ставів і водосховищ. Нині на річках України налічується майже 27,6 тис. ставів загальним об'ємом близько 3 км3 і площею водної поверхні понад 2 тис. км2 і 1094 водосховищ, без дніпровських та дністровського, повним об'ємом 8,4 км3 і площею водної поверхні 2,6 тис. км2.
Аналізуючи дані про хімічний склад річкових вод, а також його динаміку, дійшли висновків:
найпоширенішими забруднюючими речовинами у досліджених річках є нітрити, амонійний азот, нафтопродукти, а також біхроматна окиснюваність;
високий рівень забруднення нітритами і органічними речовинами, а також за БСК5 та біхроматною окиснюваностю спостерігається у річках Горинь, Супій, Псел, Мокра Сура, Інгулець;
вміст розчиненого кисню задовільний, концентрацію його нижче ГДК не виявлено (Тетерев – 4,9 мг/л, Ірпінь – 5,2, Рось – 5,9, Псел – 4,9 і Самара – 4,8 мг/л);
високий вміст нафтопродуктів зафіксовано у воді річок Стугна (5 ГДК), Базавлук (4 ГДК), Інгулець (3 ГДК); максимальну концентрацію нафтопродуктів (понад 14 ГДК) встановлено у воді річки Мокра Сура;
у верхів'ях річок Вижівка, Стохід, Турія, Стир, Горинь, Случ, Уборть вода забруднена нітратами та амонійним азотом. Аналогічна картина у річках Уж, Тетерів, Ірпінь, Трубіж, Рось, переважно в місцях скиду стічних вод міст, промислових, комунальних та сільськогосподарських об'єктів;
значне перевищення ГДК вмісту фенолів у водах річок Трубіж (4 ГДК), Сула (6 ГДК), Ворскла (7 ГДК), Мокра Сура (10 ГДК), Конка (5 ГДК), Інгулець (16 ГДК);
найменші значення індексів забруднення води, що наближаються до верхньої межі III класу якості, характерні для річок Стохід, Оріль, Супій, витоків Ворскли, Трубіжа, Случі та Сули;
найвищий рівень забруднення води («дуже брудна», ІЗВ – 6,0-10,0) у річках Конка, Мокра Сура, Базавлук, Інгулець (нижче м. Кривий Ріг).
У таблиці 15.1 наведено розподіл оцінок стану малих річок за якістю води по зонах і регіонах України. У 61 % досліджених річок воду класифікують як «дуже брудну». Лише 3 % річок мають воду задовільної чистоти. Всі опорні річки Правобережного і Посушливого Степу мають дуже забруднену воду (VI клас). За остаточну оцінку приймали як гіршу з оцінок за хімічним складом та колі-індексом.
Таблиця 15.1
Розподіл оцінок стану малих річок за якістю води
Оцінка та клас стану |
Карпати |
Полісся |
Правобережний Лісостеп |
Лівобережний Лісостеп |
Правобережний Степ |
Лівобережний Степ |
Посушливий Степ Степовий Крим |
Гірський Крим |
Україна в цілому |
Клас |
|||||||||
Дуже чиста |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Чиста |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Задовільної чистоти |
|
11 |
|
|
|
|
|
|
3 |
Забруднена |
67 |
17 |
9 |
56 |
|
8 |
|
|
20 |
Брудна |
|
28 |
|
11 |
|
17 |
|
100 |
16 |
Дуже брудна |
33 |
44 |
91 |
33 |
100 |
75 |
100 |
|
61 |
Стан |
|||||||||
Добрий |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Зміни незначні |
|
1 |
|
|
|
|
|
|
1 |
Задовільний |
3 |
3 |
|
|
|
|
|
|
6 |
Поганий |
1 |
6 |
5 |
7 |
|
4 |
|
2 |
25 |
Дуже поганий |
|
5 |
7 |
2 |
|
3 |
2 |
|
19 |
Катастрофічний |
|
2 |
|
|
3 |
5 |
1 |
|
11 |
Для оцінки стану водних об’єктів та реєстрації заходів щодо поліпшення їх екологічного стану органи Державного комітету України по водному господарству складають паспорти окремих ВГС. Прикладом такого документу може бути паспорт осушувальної системи, технічний паспорт водосховища.
В паспорті річки вказується її належність до басейну річки вищого порядку, територіальне положення. Наводяться географічні та технічні параметри річки:
довжина, км;
площа водозабору, км2;
ширина ПЗС, м;
мости, греблі, канали;
водоохоронні заходи;
інші відомості про річку та її басейн.
До паспорту додаються схема-план річки та її басейну, відомості встановлення водоохоронних знаків, технічні характеристики гідротехнічних споруд, що знаходяться в басейні річки. Також може бути доданий перспективний план виконання водоохоронних заходів.