Тестові завдання
1. Положення про підрозділи — це:
а) документ, що містить склад підрозділів і перелік посад, розміри посадових окладів та фонд заробітної плати;
б) документ, що визначає призначення та місце підрозділу на підприємстві, функції та завдання управління, права і відповідальність працівників;
в) документ, що регламентує призначення та місце працівника в системі управління, його функціональні обов’язки, права і відповідальність;
г) всі відповіді вірні.
2. Трудову книжку як головний документ про трудову діяльність працівника організації менеджер з персоналу повинен оформити протягом:
а) 2 тижня;
б) З дні;
в) 10 днів;
г) 4 місяця.
3. Яку основну функцію виконує відділ персоналу?
а) зменшення кількості фактів порушень технологічної та виробничої дисциплін на підприємстві;
б) своєчасне забезпечення підприємства потрібною кількістю працівників відповідної кваліфікації;
в) контроль за наявністю резерву підготовлених працівників;
г) всі відповіді вірні.
4. Кадрове планування на підприємстві існує для:
а) відстеження змін у професійно-кваліфікаційній структурі кадрів і для виявлення потреби в робочій силі у майбутньому;
б) обробки і руху документів з моменту їхнього створення до завершення виконання і передачі в інші підрозділи;
в) впровадження діяльності кадрових служб стосовно стабілізації трудових колективів, підвищення трудової і соціальної активності працівників на основі удосконалення соціально-культурних і морально-психологічних стимулів;
г) всі відповіді вірні.
5. Менеджер кадрової служби повинен мати:
а) спеціальну психолого-педагогічну підготовку;
б) вищу освіту;
в) розвинуті організаторські, комунікативні здібності;
г) всі відповіді вірні.
Тема 6
ПЛАНУВАННЯ Й ФОРМУВАННЯ ПЕРСОНАЛУ
План
ВСТУП 9
Тема 1 11
Тема 2 24
МЕТОДОЛОГІЯ МЕНЕДЖМЕНТУ ПЕРСОНАЛУ 24
Рис. 2.1. Рівні менеджменту персоналу 25
Тема 3 38
Тема 4 51
СОЦIАЛЬНО-ПСИХОЛОГIЧНI АСПЕКТИ МЕНЕДЖМЕНТУ ПЕРСОНАЛУ 51
Тема 5 90
5.3. Кадрове планування як інструмент реалізації кадрової політики 99
Тема 6 113
Тема 7 137
Тема 8 156
1. Персонал — це… 168
Тема 9 170
8. Регламентування посадових обов’язків — це… 183
Тема 10 184
Тема 11 207
СТВОРЕННЯ СПРИЯТЛИВИХ УМОВ ПРАЦІ 207
Тема 12 239
ОЦІНЮВАННЯ ПЕРСОНАЛУ 239
12.6. Атестація персоналу як одна з форм оцінювання персоналу 261
Тема 13 277
Тема 14 315
СОЦІАЛЬНЕ ПАРТНЕРСТВО В ОРГАНІЗАЦІЇ 315
Тема 15 328
6.1. Сутність, основні задачі та принципи кадрового планування
Планування персоналу (кадрове планування, планування робочого складу підприємства) — це процес забезпечення організації необхідною кількістю кваліфікованого персоналу, прийнятим на правильні посади в правильний час.
Планування персоналу — це система підбору кваліфікованих кадрів, при використанні двох видів джерел — внутрішніх (наявні в організації службовці) і зовнішніх (знайдені чи притягнуті з зовнішнього середовища), що має своєю метою забезпечити потреби організації в необхідній кількості фахівців у конкретні тимчасові рамки.
Дані визначення узяті з американських джерел. А от наступне — результат розробки наших, вітчизняних фахівців: “Кадрове планування — це спрямована діяльність організації по підготовці кадрів, забезпеченню пропорційного і динамічного розвитку персоналу, розрахунку його професійно-кваліфікаційної структури, визначенню загальної і додаткової потреби, контролю за його використанням” .
Як видно, закордонні джерела концентрують увагу головним чином на плануванні потреби організації в кадрах, тоді як вітчизняні приймають це лише як один з видів кадрового планування, виділяючи, крім того, ще ряд понять (планування використання персоналу, планування його навчання).
Кадрове планування повинно дати відповіді на наступні питання:
Скільки працівників, якої кваліфікації, коли і де будуть необхідні?
Яким чином можливо залучити необхідний персонал, або скоротити надлишковий, без суттєвих соціальних збитків?
Як краще використовувати персонал у відповідності з його здібностями?
Яким чином можна цілеспрямовано сприяти підвищенню кваліфікації кадрів і пристосовувати їх знання до вимог, які змінюються?
Яких витрат потребують заплановані кадрові заходи?
Основні задачі кадрового планування полягають у наступному:
розробка процедури кадрового планування, узгодженої з іншими його видами;
пов'язування кадрового планування з плануванням організації в цілому;
організація ефективної взаємодії між плановою групою кадрової служби і плановим відділом організації;
застосування рішень, що сприяють успішному здійсненню стратегії організації;
сприяння організації у виявленні головних кадрових проблем і потреб при стратегічному плануванні;
поліпшення обміну інформацією з персоналу між усіма підрозділами організації.
Кадрове планування містить у собі:
прогнозування перспективних потреб організації в персоналі (по окремих його категоріях);
вивчення ринку праці (ринку кваліфікованої робочої сили) і програми заходів щодо його “освоєння”;
аналіз системи робочих місць організації;
розробку програм і заходів щодо розвитку персоналу.
Процес планування персоналу ґрунтується на принципах науковості, економічності, безперервності, гнучкості, узгодження, масовості, повноти, точності.
Принцип науковості. Планування проводиться на основі наукових даних, норм і нормативів. Так, необхідно відслідковувати зміни у професійно-кваліфікаційній структурі персоналу, враховувати вплив зовнішніх й внутрішніх факторів і розробляти плани на майбутнє.
Принцип економічності полягає в оптимізації витрат на персонал.
Принцип безперервності передбачає планування не епізодичне, а безперервне, як у просторі, так і в часі. Даний принцип вимагає, щоб усі плани розроблялись з урахуванням перспектив, оскільки персонал завжди перебуває в постійному русі.
Безперервність дозволяє реалізувати принцип гнучкості, суть якого полягає у коригуванні раніше прийнятих кадрових рішень.
Єдність і взаємозв'язок діяльності підсистем організації вимагають дотримання в плануванні принципу узгодження планів персоналу в формі координації та інтеграції. Координація здійснюється "по горизонталі" — між підрозділами одного рівня, а інтеграція — "по вертикалі", тобто між вищими і середніми рівнями.
Принцип масовості передбачає залучення до процесу планування співробітників, які виконуватимуть ці плани, це активізує ініціативу виконавців. Особливе значення цього принципу — при складанні соціальних планів.
Принцип повноти. Планування повинно охоплювати всі питання з приводу відтворення, розвитку, використання персоналу та питання оплати й умов праці.
Принцип точності полягає у дотримуванні точних норм, нормативів, вимог законодавчих документів, а також кількісних і якісних характеристик персоналу.
Перераховані вище принципи є універсальними, придатними для різних рівнів управління. Разом з тим на кожному рівні можуть застосовуватись і свої специфічні принципи. Наприклад, при плануванні на рівні підрозділу велику роль відіграє принцип вузького місця, суть якого полягає в тому, що загальний результат визначає працівник найнижчої продуктивності.
Планування персоналу повинно забезпечити максимальне розкриття здібностей працівників і їх мотивацію, врахувати економічні і соціальні наслідки при прийнятті відповідних рішень. Оскільки персонал є вирішальним фактором діяльності будь-якої організації, про ефективність кадрового планування можна судити з рівня досягнення цілей підприємством.
Результати кадрового планування повинні знайти своє вираження в комплексі конкретних заходів для підтримки балансу робочої сили при звільненні працівників і забезпеченні найму потрібних спеціалістів, організації навчання молодих працівників і підвищення кваліфікації штатних співробітників.