1.2. Цілі, функції, завдання та принципи управління персоналом організації

Складність управляння персоналом виражається в тому, що, по-перше, люди наділені інтелектом, їхня реакція на управління є емоційною, продуманою, а не механічною, а це означає, що процес взаємовідносин є двостороннім; по-друге, люди постійно вдосконалюються і розвиваються; по-третє, відносини ґрунтуються на довготерміновій основі, оскільки трудове життя людини може тривати впродовж 30-50 років; по-четверте, люди приходять в організацію усвідомлено, з певними цілями і мотивами. Саме тому необхідно чітко відокремлювати цілі, функції та завдання управляння персоналом.

Основні цілі управління людськими ресурсами:

• формування висококваліфікованого, відповідального за доручену справу персоналу із сучасним економічним мисленням та розвитком почуття професійної гордості;

• забезпечення соціальної ефективності колективу.

Управління людськими ресурсами як цілісна система ви­конує такі функції:

• організаційну, яка полягає у плануванні потреб і джерел комплектування персоналу;

• соціально — економічну, тобто забезпечення комплексу умов і факторів, спрямованих на раціональне закріплення і використання персоналу;

• відтворювальну, що має на меті забезпечення розвитку персоналу.

Управління людськими ресурсами має відповідати концепції розвитку підприємства, захищати інтереси працівників і забезпечувати дотримання законодавства про працю під час формування, стабілізації й використання персоналу.

Завдання управління персоналом організації:

• забезпечення підприємства в потрібній кількості та якості персоналу на поточний період і на перспективу;

• створення рівних можливостей ефективності праці та раціональної зайнятості працівників, стабільного і рівномірного завантаження впродовж робочого періоду;

• задоволення розумних потреб персоналу;

• забезпечення відповідності трудового потенціалу працівника, його психофізіологічних даних вимогам робочого місця;

• максимально можливе виконання різних операцій на робочому місці.

Основні принципи системи управління людськими ресурсами в сучасних умовах:

• змістовність праці;

• справедливе винагородження і визнання власної праці;

• дотримання необхідних технічних вимог до оформлення робочих місць;

• демократизація діяльності персоналу;

• формування сприятливого мікроклімату в колективі;

• забезпечення працівників якісним медичним і побутовим обслуговуванням.

1.3. Методи управління персоналом

Управління персоналом здійснюється за допомогою науково-розроблених методів. В теорії і практиці управління застосовують три групи методів: адміністративні, економічні і соціально-психологічні.

Адміністративні методи ґрунтуються на владі, дисципліні та покаранні, відомі в історії як «метод батога». Вони опираються на адміністративну підпорядкованість об'єкта суб'єкту, на основі існуючої ієрархії управління. Адміністративні методи орієнтуються на такі мотиви поведінки як усвідомлена необхідність трудової дисципліни, почуття обов'язку, бажання людини працювати у певній організації, культура трудової діяльності. Вони досить різноманітні і діють через наступні механізми:

• правові норми й акти — державні Закони, укази, положення, стандарти;

• інструкції, затверджені державними органами і обов'язкові для виконання;

• інструкції, організаційні схеми, нормування, накази, розпорядження, які використовуються в процесі оперативного управління.

Головні напрями адміністративних методів — це забезпечення стабільного юридичного середовища для діяльності організації, захисту конкретного середовища, гарантування прав і свобод.

Економічні методи базуються на використанні економічних стимулів і відомі як «метод пряника». За їх допомогою здійснюється матеріальне стимулювання колективу, окремих працівників.

Механізмами економічного методу на рівні держави є податкова, кредитно-фінансова система, система цін, розмір мінімальної заробітної плати, плани економічного розвитку тощо.

В умовах підприємств це — економічні нормативи діяльності, система матеріального заохочення, участь у прибутках і капіталі, премії тощо.

Соціально-психологічні методи засновані на використанні моральних стимулів до праці і впливають на персонал за допомогою психологічних механізмів з метою переведення адміністративного завдання в усвідомлений обов'язок, внутрішню потребу людини. Цього можна досягти через:

• формування колективу, створення нормального психологічного клімату й творчої атмосфери;

• особистий приклад;

• задоволення культурних і духовних потреб працівників;

• встановлення соціальних норм поведінки і соціального стимулювання розвитку колективу;

• встановлення моральних санкцій і заохочення;

• соціальний захист.