2. Предмет і завдання регіональної економіки.

Предметом регіональної економіки є вивчення соціально-економічного регіонального розвитку, розміщення галузей економіки, найважливіших природно-економічних, демографічних і екологічних особливостей регіонів, а також міжрегіональних, внутрірегіональних і міждержавних економічних зв'язків: інакше кажучи, - вивчення просторового аспекту суспільного відтворення.

Регіональна економіка займається:

• дослідженням закономірностей, принципів всіх елементів продуктивних сил і соціальної інфраструктури в територіальному аспекті;

• аналізом, прогнозуванням і обґрунтуванням напрямків розміщення з урахуванням загальної стратегії соціально-економічного розвитку й екологічних вимог;

• вивченням економіки регіонів і міжрегіональних економічних зв'язків, а також територіальної організації господарства.

Регіональна економіка також вивчає природно-ресурсний потенціал України та її регіонів, місце України у світовій господарській системі, аналізує стартовий рівень економіки України і її регіонів у період становлення й розвитку ринкових відносин, розвиток структури господарства і визначає шляхи її раціоналізації, напрямок структурної перебудови економіки України та її регіонів.

Сучасний господарський комплекс України має складну галузеву структуру, що зараз докорінно перебудовується. Але й при пріоритетному розвитку галузей, що виробляють товари для населення, найважливішими ланками галузевої структури залишаються електроенергетика, паливна промисловість, металургія, хімія, машинобудування, галузі агропромислового комплексу, будівництво й транспорт.

Регіональна економіка досліджує економічні зв'язки України та її регіонів із країнами ближнього й далекого зарубіжжя, розробляє концепції розвитку економічних і соціальних процесів у регіонах країни, економічні важелі впливу на процеси розміщення інвестицій та регіонального розвитку.

Предмет регіональної економіки включає також вивчення регіональних фінансово-кредитних відносин і процесів формування регіональних ринків.

Таким чином, регіональна економіка - це область наукових знань, які вивчають розвиток і розміщення продуктивних сил, соціально-економічних процесів на території країни і її регіонів у тісному ув'язуванні із природноекономічними умовами.

В останні роки в умовах переходу до ринкових відносин зросла значимість регіональної економіки. Практично будь-яка проблема, що виникає в процесі перебудови, тісно пов'язана із впливом тих або інших регіональних факторів і умов. Результати проведення економічних реформ і становлення ринкових відносин в Україні залежать у першу чергу від нормалізації політичної обстановки в регіонах.

Для успішного проведення економічних реформ особливо важливе збереження єдиного економічного простору й загальних принципів функціонування ринку на всій території України. При цьому важливою частиною регіональної політики є розмежування компетенції центральних і регіональних органів управління.

При вивченні регіонів необхідно глибоке розуміння сучасної економічної ситуації в них. Відомо, що при входженні в ринок, всі регіони України перебувають у кризі, йде процес ламання структури економіки, що часто відбувається дуже хворобливо. Виявляється дезінтеграція економічного простору, розрив зв'язків між регіонами й суверенними державами - республіками колишнього Союзу, економіка яких була тісно інтегрована з Україною.

Кожний регіон у цей час має різний стартовий рівень входження на ринок. Однак, при цьому катастрофічно зростає безробіття. У ряді регіонів склалися несприятливі умови через високу концентрацію конверсуємих галузей оборонного комплексу. Більші труднощі випробовуються старими промисловими районами України.

Не у всіх регіонах України однакові темпи аграрних реформ. Не скрізь однаковий ступінь розвитку інфраструктури ринку, підприємництва. Відрізняються регіони один від іншого розвитком комерційних структур, зовнішньоекономічною діяльністю.

Одне з найважливіших завдань регіонального розвитку - подолання розходжень у рівні життя населення окремих регіонів. Для виконання цього завдання величезне значення мають державні програми господарського розвитку. Загальні завдання для всіх регіонів - це реформування структури економіки, її соціологізація, подолання депресивного стану окремих регіонів, створення соціальної інфраструктури, стабілізація економіки, освоєння занедбаних земель, розвиток міжрегіональних транспортних систем, підтримка екологічної обстановки.

До числа нових завдань регіональної економіки варто віднести: усілякий розвиток експортних і імпортозамінних виробництв, здійснення економічних реформ, створення ринкової інфраструктури, приватизацію, розвиток підприємництва.

Останнім часом багато регіонів України виявляють підвищену цікавість до проблеми створення вільних економічних зон. Ці зони є потужним чинником економічного прогресу й залучення України у світові господарські зв'язки. У цих зонах основне місце приділяється підприємствам за участю іноземного капіталу, продукція їх орієнтується на експорт, іноземним вкладникам надаються різного роду пільги в сплаті прибуткового податку. Держава надає вільним економічним зонам самостійність і ведення зовнішньоторговельної діяльності і контролю за нею.

3. Наукові методи дослідження регіональної економіки.

Регіональна економіка тісно пов'язана з іншими науковими дисциплінами: з основами економічних знань, економічною історією, статистикою, галузевими економіками, економікою й соціологією праці. Регіональна економіка використовує їхні методи й висновки для власного розвитку і у той же час збагачує ці галузі знання своїми даними.

У дослідженнях регіональної економіки використовується комплекс наукових методів, найважливішими з яких є:

балансовий — складання галузевих і регіональних балансів дозволяє вибрати правильні співвідношення між галузями ринкової спеціалізації, галузями, що доповнюють територіальний комплекс, тобто що забезпечують як потреби провідних галузей, так і потреби населення, і галузями сфери послуг.

Баланси необхідні також для розробки раціональних міжрегіональних і внутрірегіональних зв'язків. Економічні обґрунтування розміщення підприємств (вибір регіону для спорудження підприємства, визначення пункту будівництва, розрахунки забезпеченості його сировиною, паливом, енергією, водою, трудовими й іншими ресурсами) - все це становить зміст балансового методу.

Складання галузевих і регіональних балансів дозволяє встановити рівень комплексного розвитку регіону, наявність у його розвитку диспропорцій:

• картографічний метод – карти в регіональній економіці — свідомо сприймаються й запам'ятовуються, завдяки їм засвоюються не тільки особливості розміщення, але й статистичні матеріали, що характеризують рівні розвитку галузей і регіонів;

• системний аналіз — метод наукового дослідження, при якому комплексне вивчення структури господарства й внутрішніх взаємозв'язків доповнюється вивченням їхньої взаємодії. Системний аналіз - це всебічний аналіз, що використовує принцип поетапності, починаючи від постановки мети, визначення завдань, формулювання наукової гіпотези, всебічного вивчення особливостей оптимального варіанта розміщення виробництва. При цьому критерієм оптимальності є ефективність, тобто найбільше задоволення потреб населення.

Проблеми розвитку господарства регіонів стають усе більше складними, а галузеві й територіальні зв'язки - усе більш важко керованими в умовах ринку. Тому виникає необхідність у розробці й застосуванні економіко-математичних моделей, що охоплюють головні, вузлові проблеми. Можна виділити наступні основні напрямки економіко-математичного моделювання територіальних економічних процесів:

• моделювання територіальних пропорцій розвитку економіки України;

• моделювання розміщення за галузями господарства;

• моделювання формування господарських комплексів регіонів.

Використання економіко-математичних моделей і сучасних ЕОМ дозволяє з мінімальними витратами праці й часу обробляти величезні масиви вихідних даних, вибирати оптимальні рішення відповідно до поставленої мети.

У регіональній економіці широко використовуються статистичні методи (вирахування індексів, кореляційний аналіз). Застосовуються також і інші методи, наприклад, вибіркового вивчення. Всі наукові методи тісно взаємозалежні й доповнюють один одного.