3. Проблеми та перспективи розвитку Подільського економічного району.

Подільський економічний район включає Вінницьку, Тернопільську та Хмельницьку області. Він має зручне економіко-географічне положення (кордони з відносно розвиненими Центральним і Карпатським економічними районами, вигідне транспорно-географічне розташування).

Район займає 10% території України, у ньому проживає 4,4 млн чол. Це один з великих районів з багатими сільськогосподарськими ресурсами, що позитивно впливає на можливості його комплексного економічного і соціального розвитку. Протяжність території з півночі на південь – 240 км, а з заходу на схід – 370 км. Район розташований у зоні з родючими грунтами і достатнім зволоженням, що позитивно сприяє розвитку агропромислового комплексу як профілюючої галузі господарства.

Розвинута транспортна мережа забезпечує можливості для економічних і культурних зв’язків з іншими економічними районами України та республікою Молдовою. Близькість району до державного кордону України з Білоруссю, Молдовою, Румунією, Польщею, Угорщиною, Словаччиною дає змогу розвивати на його території галузі і виробництва, продукція яких експортується або може експортуватися у ці країни.

Головною експортоспроможною галуззю району є харчова промисловість з такими її підгалузями, як цукрова, кондитерська, м’ясна, промисловість горілчаних виробів тощо. Експортне значення має й машинобудування району.

Територія Подільського економічного району характеризується помірно-континентальним кліматом з великим впливом циклонів в усі пори року і з найбільшою кількістю опадів у травні-липні. Ці особливості зумовлюють специфіку розміщення окремих сільськогосподарських культур і формування зональності в розвитку АПК (наприклад, функціонування буряково-цукрового підкомплексу).

Район характеризується більш низькою, ніж у середньому по Україні густотою населення (72,2 чол./км2); трохи більше половини населення становлять сільські жителі.

Поділля вирізняється високим рівнем виробництва продукції землеробства і тваринництва й займає цього четверте місце серед економічних районів в Україні. На нього припадає близько сьомої частини випуску валової продукції сільського господарства. Виробництво зерна, передусім озимої пшениці і кукурудзи, є спеціалізацією району. Він відзначається найвищою в країні концентрацією посівів цукрових буряків і валового збору цієї культури. В усіх областях району розташовані великі товарні масиви плодових насаджень. Виробничу спеціалізацію всіх областей району визначає і овочівництво. У розрахунку на одного жителя валової продукції сільського господарства виробляється на 40 % більше ніж у середньому по Україні.

Район спеціалізується і на харчовій галузі АПК (половина всієї товарної продукції промисловості), випуску сільськогосподарської техніки, мінеральних добрив. Провідне місце належить цукровій промисловості.

Поділля є не тільки аграрним, а й індустріальним районом. Галузями спеціалізації промислового виробництва тут є неметаломіске машинобудування і металопереробка, у тому числі харчове та сільськогосподарське, лісова, деревообробна і целюлозно- паперова промисловість, легка і харчова промисловість, промисловість будівельних матеріалів.

Районоутворюючим центром усього Поділля є місто Вінниця. Це великий промисловий центр, основною галуззю спеціалізації якого є машинобудування (підприємства випускають підшипники, електротехнічні вироби, радіоапаратуру, тракторні агрегати). Вінниця – центр харчової (м’ясний і масложировий комбінати, консервний, спіртовий заводи, кондитерська фабрика) і легкої (взуттєва і шкіряно-галантерейна фабрики) промисловості, а також підприємств будівельних матеріалів і деревообробної галузі.

Рекреація. Подільський економічний район має чудові краєвиди, сприятливі кліматичні умови, значні лісові масиви, різноманітні гідрологічні об’єкти, лікувальні грязі, території природно-заповідного фонду.

У районі відомо 20 родовищ мінеральних вод загальним об’ємом 6833 м3/добу, з них розробляються 13, з яких щорічно видобувається 307,53 тис. м3 мінеральних вод. Серед них потрібно назвати радонові води Хмільника (Вінницька обл.), сульфідні с. Конопківки, хлоридні Гусятина (Тернопільська обл.) та радонові мінеральні води типу „Нафтуся” - Збручанське, Полонське, Сатанівське (Хмельницька обл.).

Важливе значення мають лікувальні грязі – Войтовицьке родовище лікувального торфу (Вінницька обл.) та Микулинівське (Тернопільська обл.).

На значну увагу заслуговують водні об’єкти: річки, озера, водосховища. Загальна довжина річок – 27,1 тис. км. Найбільше використовуються для рекреації річки Дністер, Південний Буг, Случ, Горинь. Тривалість купального сезону становить у середньому 90 днів. Цікавим природним рекреаційним об’єктом Поділля є водоспади, розташовані в пониззях басейнів річок Стрипа, Коропець (Тернопільська обл.). Одним з найбільших є Русилівський каскад водоспадів заввишки 150 м, завдовжки близько 3 км.

Особливої уваги заслуговують карстові форми рельєфу, насамперед печери. Тут знаходиться одна з найдовших у світі гіпсова печера –лабіринт Оптимістична, протяжністю 165 тис. м (Тернопільська обл.). Взагалі в цій області знаходиться близько 70 печер, серед них можна виділити Кристальну, Вертеба, Озерна, Перлина, Ювілейна.

Для рекреаційних цілей можуть певною мірою використовуватися природний заповідник „Медобори”в Тернопільській області загальною площею 10 516,7 га та Національний природний парк „Подільські Товтри” в Хмельницькій області, відповідно 261 316 га.

У перспективі Поділля має перетворитись на один із найважливіших рекреаційних районів країни, де вже сьогодні успішно розвивається пізнавальний, паломницький, водний (сплавляння на байдарках і каноє), сільський і спелеотуризм. Подальший розвиток рекреаційної сферив регіоні може бути забезпечений за рахунок:

• сприятливих кліматичних умов;

• значних експлуатаційних запасів мінеральних вод, торфових лікувальних грязей;

• водних рекреаційних ресурсів басейнів Дністра та Південного Бугу;

• мальовничих ландшафтів Кременецьких гір, Подільських і Мурафських Товтр;

• об’єктів природно-заповідного фонду;

• спелеоресурсів (можливість їх використання як туристичних об’єктів і з лікувальною метою);

• унікальних історико-культурних ресурсів (Кам’янець-Подільський, Почаїв, Кременець, Бучач, Немирів та ін.);

• найсприятливіших екологічних умов.