Картосхема фізико-географічного районування України

Додаток Е

Забруднення літосфери

(ґрунтового покриву)

Забруднення гідросфери

Забруднення біосфери

Забруднення атмосферного повітря

«Кислотні дощі», спалювання великої кількості природного палива автотранспортом, промисловими підприємствами, електростанціями тощо

Усихання лісів, вирубування лісів тощо

Скидання стічкових вод, нафтопродуктів, радіоактивних відходів тощо

Накопичення побутового сміття, металів та їх сполук, насичення ґрунтів отруйними речовинами тощо

Екологічно комфортні території

Екологічно некомфортні території з перевищенням припустимих норм

Екологічно дискомфортні території із значним перевищенням припустимих норм

Центральна частина України, західні області (крім Полісся), Харківська, Полтавська, Сумська області, південна частина Чернігівської області

Райони підлеглих до 30-тикілометрової зони, південна частина України, Полісся

(61тис. км²) Придніпров’я, Донбас, східна частина Причорномор’я, 30-тикілометрова зона біля ЧАЕС, Чернівецька область, 98 міст України

Додаток Ж

Основні антропогенні джерела загострення геоекологічної ситуації в Україні
Вид	Стисла характеристика
Великі промислові комплекси	Найбільші споживачі мінерально-сировинних, теплових та енергетичних, кліматичних, водних, земельних і біотичних ресурсів. Ці підприємства — найбільші забруднювачі довкілля практично всіма видами забруднень (механічними, хімічними, фізичними, біохімічними). Райони концентрації: Донбас, Центральне Придніпров'я, Криворіжжя, Прикарпаття
Діяльність воєнно-промислового комплексу	Великі обсяги використання пального для техніки, що призводить до значних забруднень атмосфери; великі обсяги споживання мінеральної сировини, енергії для військової техніки; збитки, пов'язані з випробуванням різних видів зброї
Об'єкти енер­гетики, особ­ливо ТЕЦ і ГРЕС	Поглинаючи величезну кількість палива, викидають в атмосферу мільйони кубічних метрів шкідливих газів, аерозолів і сажі, забруднюють сотні гектарів землі золою і шлаками
Транспорт	Автомобільний, залізничний, повітряний, водний; на автомобільний припадає 70—90 % від загального рівня забруднень атмосфери
Використання мінеральних добрив і пести­цидів	Протягом десятиліть використовувались на полях у величезній кількості, 95 % якої змивались дощовими і сніговими водами, здувались вітрами, осідаючи в річках, озерах, ґрунтах, ґрунтових водах, та забруднювали екосистеми
Потужні фізичні поля	Електромагнітні, радіаційні, шумові, ультразвукові, теплові, вібраційні (радіостанції, теплоцентралі, лінії електропередач (ЛЕП), трансформаторні підстанції, спеціальні фізичні лабораторії та інші)

Додаток З

Економіко-географічне положення України
План	Характеристика
Географічне положення, площа, насе­лення	Розташована у Північній півкулі, на материку Євразія, у центрально-східній частині Європи. Одна з найбіль­ших за площею (603,7 тис. км^2) та населенням (на 1 липня 2006 р. приблизно 46,76 млн. осіб) країн Європи
Сухопутні кордони	Має сухопутний кордон із сімома країнами світу; Росією, Білоруссю, Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Руму­нією та Молдовою. (Загальна довжина — 5631 км)
Вихід до морів	Має вихід до Чорного та Азовського морів і є країною чорноморського регіону
Наявність міжнародних транспортних магістралей	Розташована на перехресті транспортних магістралей, які з'єднують Центральну та Східну Європу, Європу та Азію
Рельєф та його вплив на роз­виток госпо­дарства	Переважає рівнинний рельєф
Мінеральні ресурси	Значні запаси природного газу, залізної та манганової руд, кам'яного вугілля тощо. Достатня забезпеченість вод­ними ресурсами (за виключенням південних районів)

Додаток І

Геополітичне положення України
План	Характеристика	Оцінка: позитивна «+», негативна «-»
Місце країни на полі­тичній карті світу	Розташована у центрально-східній частині Європи	+
Розташування віднос­но економічних цент­рів і транспортних осей інтеграційних угруповань	Можливість інтеграції в міжнарод­ні системи кооперативної безпеки в Європі	+
	Спільний кордон з країнами Орга­нізації Північноатлантичного дого­вору — Польщею та Угорщиною, близьке сусідство з Туреччиною	+
	Спільний кордон з країнами Євро-союзу	+
	Віддаленість від основних економіч­них центрів світу	–
Участь у військово-політичних та політико-економічних організаціях	Активна участь у миротворчій діяльності Членство в Організації Об'єднаних Націй, Співдружності незалежних держав, Європейському банку рекон­струкції та розвитку, Міжнародному валютному фонді, Парламентській асамблеї Чорноморського економіч­ного співробітництва, Раді Європи, Центральноєвропейській ініціативі, Європейському Економічному Про­сторі	+
Розташування від­носно зовнішніх дже­рел сировини і продовольства	Розташування на шляху транзиту природних ресурсів з Росії, Казах­стану, Азербайджану, Туркменії тощо до країн Західної Європи	+
Розташування віднос­но високорозвинених країн та зон політич­ної напруженості	Розташування поблизу зон зброй­них конфліктів (Північний Кавказ, Закавказзя, Придністров'я, Балка­ни, Близький і Середній Схід)	–
	Відносна близькість до країн Захід­ної Європи	+
Висновок:Україна має з у цілому вигідне геополітичне положення, але недостатньо використовує всі його переваги

Додаток К

Додаток Л

Додаток М

Стисла характеристика економічних районів України
Райони, області, що до них входять	Площа		Кількість населення		Валова продукція %		Найбільші промислові вузли
	тис. км²	% від загал. площі	млн. осіб	% від кількості населення України	промисловості	сільського господарства
Донецький (Донецька, Луганська обл.)	53,2	8,8	7	14,8	20,1	8,03	Горлівсько-Єнакіївський, Донецько-Макіївський, Луганський, Краматорсько-Костянтинівський, Стаханово-Алчевський, Лисичансько-Рубіжанський, Маріу­польський
Придніпровський (Дніпропетровська, Запо­різька обл.)	59,1	9,8	5,2	11,0	17,4	9,43	Дніпропетровсько-Дніпродзержинський, Запорі­зький, Нікополь-Марганецький, Павлоградський-Петропавлівський
Північно-Східний (Харківська, Полтавська, Сумська обл.)	84,0	13,9	5,6	12,0	13,6	13,98	Кременчуцький, Харківський, Полтавський, Сумський
Столичний (Київська, Чернігівська, Житомирська обл.)	90,7	15,1	6,7	14,2	19,8	14,86	Київський, Чернігівський, Житомирський, Білоцерківський
Центральний (Черкаська, Кіровоградська обл.)	45,5	7,6	2,4	5,1	4,5	8,24	Черкаський, Кіровоградський, Олександрійський, Уманський
Подільський (Вінницька, Хмельницька, Тернопільська обл.)	60,9	10,1	4,2	8,9	6,3	13,51	Хмельницький, Вінницький, Тернопільський, Кам’янець-Подільський, Шепетівський
Північно-Західний (Волинська, Рівненська обл.)	406	6,6	2,2	4,2	2,7	5,69	Луцький, Рівненський, Ковельський
Карпатський (Львівська, Івано-Франківська, Закарпатська, Чернівецька обл..)	56,6	9,3	6,1	12,9	10,1	9,56	Дрогобицько-Стрийський, Львівський, Червоноградсько-Сокальський, Чернівецький, Івано-Франківський, Калусько-Долинський, Ужгородсько-Мукачівський
Причорноморський (Одеська, Миколаївська, Херсонська обл., Автономна Республіка Крим)	113,4	18,8	7,1	15,1	11,5	16,7	Одеський, Миколаївський, Херсонський, Каховсько-Бериславський, Сімферопольський, Севастопольський, Керченський, Саксько-Євпаторійський

Додаток Н

Розподіл земельних ресурсів за природними зонами, %
Природна зона	Рілля	Сіножаті	Пасовища	Багаторічні насадження	Ліси	Інші угіддя
Мішані ліси	36	9,3	6,9	0,8	30,8	16,2
Лісостеп	66,3	3,6	4,4	1,5	14,9	9,3
Степ	65,9	0,8	11,8	2,4	1,2	17,9

Стисла характеристика рослинництва України
Назва галузі	Провідні культури	Райони вирощування
Вирощуван­ня зернових культур	Озима пшениця	Лісостеп і північні райони Степу
	Яра пшениця	Головним чином у Степових районах
	Жито	Полісся, Лісостеп, Карпати
	Кукурудза (на зерно)	Лісостеп і Степ (особливо Одеська, Запорізька, Миколаївська, Херсон­ська, Кіровоградська, Чернівецька області)
	Ячмінь	Повсюди, особливо у південних областях
	Овес, просо	Північні й західні області, Лісо­степ і Степ
Вирощуван­ня зернових культур	Горох	Лісостеп і південна частина Полісся
	Гречка	Чернігівська, Житомирська, Київ­ська, Сумська області
Вирощуван­ня техніч­них культур	Цукровий буряк	Лісостеп, північна частина Степу
	Соняшник	Північна і центральна частини Степу
	Льон-довгунець	Полісся, передгір'я Карпат
Вирощуван­ня кормових культур	Кукурудза на силос, люцерна, конюшина	Практично повсюди
Картопляр­ство	Картопля	Полісся і Лісостеп, у незначній кількості — повсюди
Овочівни­цтво	Огірки, помідори, бакла­жани, перець, капуста, цибуля, морква	Повсюди, особливо у приміських господарствах
Баштанни­цтво	Кавуни, дині	Зрошувані землі у південній части­ні Степу
Садівництво	Яблука, груші, вишні, сливи, абрикоси, горі­хи тощо	Лісостеп, Степ, Полісся
Виноградар­ство	Різні сорти винограду	Крим, Одеська, Миколаївська, Хер­сонська області, Закарпаття
Вирощуван­ня ефіроолій­них культур	М'ята, фенхель, роза, лаванда, кмин	Лісостеп, Степ, Крим

Зональна спеціалізація сільського господарства України
Зона	Спеціалізація
	рослинництва	тваринництва
Полісся	Льон-довгунець, картопля, озиме жито, овес, овочі, кормові куль­тури	Молочне та молочно-м'ясне скотарство, сви­нарство
Лісостеп	Цукровий буряк, озима пшениця, картопля, ячмінь, гречка, бобові, кукурудза на силос, овочі	Молочне й м'ясо-молочне скотарство, свинарство, птахівництво
Степ	Озима пшениця, соняшник, рис, кукурудза на зерно і на зелений корм, ячмінь, просо, виноград, соя, фрукти, овочі	М'ясо-молочне скотар­ство, свинарство, птахів­ництво, шовківництво
Гірські райони	Виноград, тютюн, чай, лікарські, ефіроолійні та кормові культури	Вівчарство, конярство

Додаток О

Стисла характеристика видів транспорту
Вид транспорту	Характерні особливості
Залізничний	Один із провідних видів транспорту, посідає 1-ше місце за пасажирообігом і 2-ге — за вантажообігом. Не залежить від кліматичних умов, можливість термінового транспор­тування вантажів і пасажирів і одночасну масовість пере­везень. Невисока швидкість та дорогі будівництво її екс­плуатація
Автомобіль­ний	2-ге місце за пасажирообігом. Швидкий та маневровий. Висока собівартість перевезень; довжина шляхів більша за залізничні. Залежність від пори року; є найбільшим джерелом забруднення атмосферного повітря
Трубопровід­ний	Безперервність функціонування; транспортування нафти та газу; можливість прокладання в умовах складного рельєфу та через значні водні території; низька собівар­тість перевезень; велика потужність перевезень. Може створювати певні екологічні проблеми (розрив труб, вики­ди нафти та газу)
Морський	Значна вантажопідйомність у порівнянні із залізничним; низька собівартість перевезень; забезпечує зовнішньоеко­номічні зв'язки. Високі витрати на обслуговування суден, портів; невелика кількість зайнятих
Річковий	Невеликі витрати на облаштування та утримання шля­хів; низька собівартість перевезень. Залежність від пори року, низька швидкість, можливість транспортування і лише в певному напрямку
Авіаційний (повітряний)	Найбільша швидкість руху та найбільша відстань пере­везень; відсутність витрат на облаштування шляхів; охоп­лює всі напрямки й акваторії світу. Великі витрати на утримання

Соціальна (переве

зення пасажирів)

Виробнича (перевезення вантажів)

Забезпечення виробничих зв’язків між підприємствами і галузями

Здійснення зовнішньоекономічних зв’язків (експорт, імпорт, міжнародний туризм)

Забезпечення господарського освоєння й розвитку території, зайнятості частини населення

Додаток П

Стисла характеристика металургійної промисловості України