Тема 11. Розміщення галузей машинобудівного комплексу.

1. Формування машинобудівних територіальних комплексів.

2. Основні ознаки класифікації машинобудівної промисловості.

3. Розміщення підприємств машинобудування.

4. Оцінка економічної ефективності розміщення машинобудування.

1. Формування машинобудівних територіальних комплексів.

Машинобудівний комплекс - це територіально-галузева підсистема регіону, один з елементів її територіально-виробничої структури. Це сукупність галузей промисловості, що виготовляють машини й устаткування для всіх галузей і ланок господарства.

Особливості галузі: наукоємність, трудомісткість, металоємність, кооперування.

Машинобудування - надзвичайно складна галузь, що поділяється на декілька десятків галузей і виробництв. Розвиток машинобудування є показником технічного рівня країни.

Формування машинобудівних територіальних комплексів - об'єктивний процес, який пов'язаний із двома найважливішими тенденціями суспільного поділу праці, перша тенденція, проявляється у виділенні нових галузей і виробничих процесів та їхнього відокремлення на території, тобто в спеціалізації на економічно ефективних видах виробництва, що обумовлена сукупністю умов територіального поділу праці. Друга - у розширенні й поглибленні взаємозв'язків і взаємодії галузей у процесі поділу праці, тобто на базі розвитку виробничого кооперування, створення загальних підприємств інфраструктури на основі спільного використання загальрайонних ресурсів. Обидві тенденції ведуть до утворення комплексів машинобудівних виробництв у межах територіальних систем продуктивних сил.

Формування територіальних машинобудівних комплексів базується на розвитку територіального поділу праці і визначається вдосконалюванням форм громадської організації виробництва (концентрації, спеціалізації, кооперування) і іншими факторами економічного і природного характеру.

2. Основні ознаки класифікації машинобудівної промисловості.

Як відомо, класифікація машинобудування - це об'єднання машинобудівних виробництв в однорідні групи на основі єдності ознак, що обумовлені завданнями планування. До основних ознак класифікації машинобудівної промисловості можуть бути віднесені, наприклад, економічне призначення виробленої продукції, спільність організації технологічних процесів і технічної бази виробництва, особливості найважливіших техніко-економічних показників.

По цільовому призначенню продукції, що випускається, машинобудування ділиться на: енергетичне, транспортне, сільськогосподарське, будівельно-огрядне, виробництво технологічного устаткування для промисловості та інше. Кожне з них у свою чергу складається з декількох галузей. Так, наприклад, транспортне машинобудування включає локомотиво-, вагоно-, авто-, судо- і літакобудування. До складу енергетичного машинобудування входять: турбо- і казанобудування, виробництво атомних реакторів і т.п.

3. Розміщення підприємств машинобудування.

Розміщення підприємств машинобудування залежить значною мірою від ряду економічних умов і факторів: концентрації виробництва, його спеціалізації, кооперації, трудомісткості окремих видів продукції, їхньої металоємності, зручності транспортно-економічних зв'язків у процесі кооперації підприємств.

Залежно від характеру розміщення машинобудування ділиться на: важке, загальне і середнє. Кожна із цих груп поділяється на більш дрібні галузі. Так, до важкого машинобудування входять: виробництво металургійного устаткування, виробництво великого енергетичного устаткування, виробництво гірничошахтного устаткування, суднобудування, залізничного машинобудування, виробництво важких верстатів і ковальсько-пресового устаткування, тобто важке машинобудування забезпечує різноманітним устаткуванням енергетику, металургійну, хімічну, гірничодобувну і будівельну промис­ловість. В основному галузі важкого машинобудування матеріалоємні і розміщаються в металургійних районах, де є метал і споживачі готової продукції. Центри: Новокраматорськ, Горлівка, Харків, Луганськ, Донецьк, Дніпро­петровськ, Кривий Ріг, Маріуполь. У числі галузей важкого машинобудування найбільшу своєрідність у характері розміщення носить промисловість по виробництву верстатів і ковальсько-пресового устаткування.

Підприємства галузі по виробництву малосерійної продукції за індивідуальними замовленнями розміщаються в районах розвитку чорної металургії.

Загальне машинобудування містить у собі виробництво технологічного устаткування для нафтопереробної, хімічної, паперової, лісової, будівельної промисловості, дорожнє та сільськогосподарське машинобудування. Ця група галузей машинобудування відрізняється середніми нормами споживання металу, енергії, невисокою трудомісткістю. Підприємства загального машинобудування розміщаються в районах споживання готової продукції, у районах з розвинутою транспортною мережею, у головних сільськогосподарських районах.

Середнє машинобудування включає: автомобільну, авіаційну і тракторну промисловість, комбайнобудування, верстатобудування, галузі виробництва точних машин, приладів і інструментів. Середнє машинобудування не металомістка, але трудомістка і наукомістка промисловість, тому воно розміщається в районах із кваліфікованою робочою силою і великими науковими центрами. Машинобудівні підприємства, що виробляють металеві вироби (посуд, цвяхи, інструмент і т.п.), а також ремонтні підприємства розміщаються у всіх регіонах.

Електротехнічна промисловість випускає продукцію для енергетичних систем: трансформатори, генератори, важке устаткування для електровозів, кабелі, електродвигуни, високовольтну апаратуру. Центри: Запоріжжя, Харків, Донецьк, Одеса, Київ, Хмельницький, Бердянськ, Полтава, Кам'янець-Подільський.

Транспортне машинобудування включає:

• локомотивобудування (Луганськ, Харків, Дніпропетровськ);

• вагонобудування (Дніпродзержинськ, Кременчук, Стаханов, Маріуполь);

• суднобудування (Миколаїв, Херсон, Київ);

• автомобілебудування (Кременчук — вантажні, Запоріжжя — легкові, Львів — автобуси, Одеса — автокрани, Луцьк — вантажно-пасажирські малолітражні автомобілі, Мелітополь, Харків — мотори, Київ, Львів, Хар­ків — мотоцикли);

• літакобудування (Київ, Харків);

• верстатобудування (виробництво верстатів з числовим програмним управлінням, токарських автоматів, алмазорозточних верстатів, автоматизо­ваних ліній).

Основні центри — Харків, Київ, Бердичів, Одеса, Черкаси, Дніпропетровськ, Краматорськ;

— приладобудування (Сєверодонецьк, Київ, Харків, Івано-Франківськ, Львів, Суми, Черкаси, Житомир, Луцьк);

— сільськогосподарське машинобудування (Харків, Дніпропетровськ, Тернопіль, Херсон, Одеса, Київ, Бердянськ, Слов'янськ, Умань, Новоград-Волинський, Ніжин, Коломия).

Принципи розміщення:

— радіотехніка, електроніка, приладо- та верстатобудування тяжіють до промислових центрів, де є кваліфіковані кадри, науково-дослідні інститути;

— авто-, тракторо-, вагонобудування, виробництво устаткування для лег­кої і поліграфічної промисловості тяжіють до кваліфікованих кадрів, вироб­ництва металу й енергії;

— сільськогосподарське машинобудування, виробництво хімічного устат­кування, будівельних і дорожніх машин розміщуються ближче до районів споживання готової продукції;

— виробництва гірничошахтного, металургійного, підйомно-транспорт­ного устаткування тяжіють до джерел металопостачання і районів спожи­вання готової продукції.

Подальший розвиток машинобудування країни потребує технічного пере­озброєння, реконструкції, переспеціалізації на основі високих технологій світового рівня, створення сучасних невеликих і середніх заводів з випуску конкурентоспроможної продукції для світового і внутрішнього ринків, зок­рема товарів народного споживання.