Тема 9. Розміщення галузей паливно-енергетичного комплексу.

1. Сутність паливно-енергетичного комплексу та загальні напрями вдосконалення.

2. Склад паливної промисловості.

3. Особливості електроенергетики.

1. Сутність паливно-енергетичного комплексу.

Науково-технічний прогрес, підвищення якості продукції, поліп­шення умов праці, інтенсифікація всього суспільного виробництва визначаються розвитком енергетики країни, основою якої є паливна база. Тому закономірно, що у всіх розвинених країнах інвес­тиції у паливно-енергетичний комплекс становлять приблизно 40 % сумарних капітальних вкладень у промисловість. Паливо-енергетичний комплекс (ПЕК) - система об'єктів і установок по видобутку і переробці первинних енергетичних ресурсів, їхньому перетворенню, транспортуванню споживачам і використанню.

Розміщення підприємств важкої індустрії, де витрати на паливо становлять значну частку собівартості готової продукції, перебуває під великим впливом паливного фактора. Переробка палива — ос­нова формування промислових комплексів, особливо нафто- і вуглехімічних. Велику роль відіграє паливо як районотворний фактор. Вплив його тим більший, чим потужніші запаси і вищі техніко-економічні показники ресурсів палива. Дешеве паливо сприяє роз­витку паливомістких виробництв, формує спеціалізацію господар­ства району. Поряд з цим слід зазначити, що паливо використову­ється також в енергетиці і є сировиною для одержання різноманіт­них цінних продуктів. Наприклад, з нафти одержують не тільки паливні матеріали, а й різні масла й змащувальні матеріали, пласт­маси, мийні речовини, синтетичні волокна, добрива. З природного газу виробляють синтетичні спирти і білкові препарати, вилучають сірку. Вугілля є цінним джерелом для одержання пластмас, бензи­ну та інших продуктів виробництва.

У структурі промисловості України на частку паливної припадає 15 % вартості основних фондів і майже 8 % середньорічної чисельності промислово-виробничого персоналу. Паливно-енергетичний комплекс виробляє 11 % вартості промислової продукції України.

Однак останніми роками абсолютні розміри видобутку палива почали знижуватись. Це пояснюється головним чином погіршенням гірничо-геологічних умов видобутку вугілля у Донбасі, нестабільністю роботи вугільної, нафтової і газової промисловості, важким фінансовим становищем країни в цілому.

Постійно вдосконалюється структура паливно-енергетичного балансу (ПЕБ). ПЕБ - це співвідношення кількості палива, що добувається, і виробленої електроенергії та кількості палива і енергії, що використовувались в господарстві. Його удосконалення для України зумовлюється передусім значною різницею рівнів забезпечення паливом окремих районів, діаметрально протилежних у районах видобутку і споживання палива. Це означає, що зниження енергоємності матеріального виробництва в енергодефіцитних районах є одним з найважливіших завдань збалансованості видобутку і споживання палива в регіональному плані. Для західних і південних районів України найекономнішою буде електроенергія АЕС, а для східних районів – вугілля Донбасу.

Загальні напрями вдосконалення розвитку паливно-енергетичного комплексу — вироблення нової концепції забезпечення власних потреб, спрямованих на всебічну економію енергії в усіх галузях господарства, на значне зменшення енергоємності виробництва валового національного продукту, пошук нових, нетрадиційних джерел енергії, зменшення залежності України від постачання нафти і природного газу з Росії, пошук нових партнерів, створення танкерного флоту і будівництво нафтового терміналу поблизу Одеси; збільшення видобутку нафти і газу з великих (понад 4—5 км) глибин; впровадження технологій, які підвищують обсяг видобутку ресурсів з надр, а також глибину переробки нафти на НПЗ (до 80 % і більше), дослідження нових родовищ у перспективних районах шельфу Азовського і Чорного морів, використання метану вугільних шахт та ін., створення більш надійних АЕС.