- •Взаємозв’язок регіональної економіки з іншими дисциплінами
- •Тема 1. Предмет, методи і завдання регіональної економіки.
- •1. Регіон: зміст і функціонування.
- •2. Предмет і завдання регіональної економіки.
- •Тема 2. Закономірності, принципи і фактори розміщення продуктивних сил.
- •4. Економічна оцінка території.
- •Тема 3. Економічне районування та територіальна організація господарства.
- •1. Сутність економічного районування. Поняття економічного району і його спеціалізації.
- •2. Методи економічного аналізу господарської спеціалізації.
- •3. Комплексний розвиток економічного району.
- •2. Пірометалургійний цикл кольорових металів.
- •3. Хіміко-металургійний цикл рідкісних металів.
- •4. Нафтоенергохімічний цикл.
- •5. Газоенергохімічний цикл.
- •14. Текстильно-промисловий цикл.
- •15. Рибопромисловий цикл. Складається з двох стадій:
- •16. Індустріально-аграрний цикл.
- •17. Гідромеліоративний індустріально-аграрний цикл.
- •18. Індустріально-будівельний цикл.
- •4. Соціально-економічне макрорайонування України.
- •Економічне районування України
- •Тема 4. Регіон у системі територіального поділу праці.
- •1. Поняття про територіальний поділ праці.
- •2. Спеціалізація та комплексність господарства економічного району.
- •1. Поняття про територіальний поділ праці.
- •2. Спеціалізація та комплексність господарства економічного району.
- •Тема 5. Сутність, мета і завдання регіональної економічної політики.
- •1. Основні аспекти регіональної політики держави.
- •2. Об'єкти державної регіональної політики.
- •3. Пріоритетні напрямки розвитку регіонів.
- •2. Об'єкти державної регіональної політики.
- •3. Пріоритетні напрямки розвитку регіонів.
- •Тема 6. Основи районного планування.
- •Тема 7. Науково-технічний прогрес, виробничий, науковий і трудовий потенціал.
- •1. Поняття науково-технічного прогресу.
- •2. Основні напрямки науково-технічного прогресу.
- •3. Поняття виробничого й наукового потенціалу.
- •4. Поняття трудових ресурсів і показники їхнього використання.
- •Тема 8. Природно-ресурсний потенціал і його економічна оцінка.
- •Природні ресурси
- •3. Економічна оцінка природних ресурсів.
- •4. Природно-ресурсний потенціал України.
- •Тема 9. Розміщення галузей паливно-енергетичного комплексу.
- •2. Склад паливної промисловості.
- •3. Особливості електроенергетики.
- •Тема 10. Розміщення галузей чорної і кольорової металургії.
- •1. Чорна металургія - галузь важкої промисловості, її склад та розміщення.
- •2. Особливості розміщення кольорової металургії.
- •Тема 11. Розміщення галузей машинобудівного комплексу.
- •1. Формування машинобудівних територіальних комплексів.
- •2. Основні ознаки класифікації машинобудівної промисловості.
- •3. Розміщення підприємств машинобудування.
- •4. Оцінка економічної ефективності розміщення машинобудування.
- •Тема 12. Розміщення галузей хіміко-лісового комплексу.
- •2. Розміщення галузей хімічної промисловості.
- •3. Склад лісової промисловості та особливості розміщення її галузей.
- •Тема 13. Розміщення галузей агропромислового комплексу.
- •1. Склад агропромислового комплексу.
- •I сфера:
- •II сфера:
- •III сфера:
- •2. Основні напрямки розвитку рослинництва й тваринництва.
- •3. Зональна спеціалізація сільського господарства України.
- •4. Земля - головний засіб виробництва в сільському господарстві.
- •5. Сучасні форми господарювання.
- •Тема 14. Особливості просторової організації уКраїни
- •1. Економічне районування України і просторова організація.
- •3. Рекреаційні ресурси України. Напрямки розвитку рекреації.
- •Тема 15. Місце Донецького, Придніпровського та Східного економічних районів в економіці країни.
- •1. Економіка та рекреація Донецького економічного району.
- •2. Економіка та рекреація Придніпровського економічного району.
- •3. Особливості економічного та рекреаційного розвитку Східного району.
- •Тема 16. Соціально-економічні умови розвитку Центрального, Поліського та Подільського економічних районів України.
- •1. Характеристика Центрального економічного району.
- •2. Місце і роль Поліського економічного району в економіці України.
- •3. Проблеми та перспективи розвитку Подільського економічного району.
- •Тема 17. Особливості розвитку та перспективи рекреаційної індустрії Причорноморського та Карпатського економічних районів України.
- •1. Економіка Карпатського економічного району.
- •2. Специфіка економічного розвитку Причорноморського економічного району.
- •Тема 18. Економічні засади природоохоронної діяльності
- •1. Наукові засади раціонального природокористування
- •2. Потенційно-небезпечні виробництва та вимоги до їх розміщення
- •3. Екологічний моніторинг і система екологічної інформації
- •4. Економічний механізм природокористування та охорони навколишнього середовища
- •5. Економічна і соціальна ефективність природоохоронної діяльності
- •6. Світовий досвід і міжнародне співробітництво у сфері охорони навколишнього природного середовища
- •Тема 19. Характеристика стану рекреаційних територій та курортних зон України.
- •1. Загальні відомості про стан рекреаційних територій та курортних зон України.
- •2. Екологічний стан Чорного і Азовського морів
- •3. Стічні води України.
- •4. Екологічний стан басейну Дніпра
- •Тема 20. Природно-заповідний фонд України.
- •1. Стан та розташування природних заповідників України.
- •Біосферні заповідники, природні заповідники, національні природні парки України
- •Український степовий природний заповідник
- •Кримський природний заповідник
- •Канівський природний заповідник
- •Ялтинський гірсько-лісовий природний заповідник
- •Великий каньйон Криму
- •Карадазький природний заповідник
- •Поліський природний заповідник
- •2. Біосферні заповідники та їх особливості.
- •Біосферний заповідник Асканія-Нова
- •Карпатський біосферний заповідник
- •Чорноморський біосферний заповідник
- •Дунайський біосферний заповідник
- •3. Природні національні парки.
- •Шацький національний природний парк
- •Національний природний парк «Синевир»
- •Національний природний парк «Подільські Товтри»
- •Національний природний парк «Святі Гори»
- •Коротка характеристика господарства економiчних районiв україни План
- •Донецький район
- •3. Структура забезпечення природними ресурсами
- •5. Спеціалізовані апк
- •6. Транспортна система
- •7. Територіальна структура
- •Приднiпровський район
- •3. Структура забезпечення природними ресурсами
- •3. Сnруктура забезпечення природними ресурсами
- •3. Структура забезпечення природними ресурсами
- •3. Структура забезпечення природними ресурсами
- •3. Структура забезпечення природними ресурсами
- •3. Структура забезпечення природними ресурсами
- •Теми рефератів
- •Завдання для індивідуальної роботи
- •Приклади теоретичних завдань для поточного контролю знань студентів денної форми навчання Контрольний зріз знань за модулем і
- •Варіант № 1
- •Контрольний зріз знань за модулем іі
- •Зразок екзаменаційного білета
- •Екзаменаційний білет № 1_
- •Тестовий контролінг
- •11. Ціна на землю у великих містах підвищується залежно від:
- •3. Яка форма організації виробництва є умовою розвитку евц:
- •14. Що таке організація сільськогосподарської території?
- •Тема «Мінерально-сировинна база України»
- •Тема «Паливно-енергетичний баланс України»
- •Навчально-методичні матеріали до дисципліни Основна література
- •Додаткова література
- •Східно-європейський тип
- •Карпатський тип
- •Кримський тип
- •Причорно-морський тип
- •Забрудненість
- •70 Місце у світі за якістю питної води
- •Картосхема фізико-географічного районування України
- •Чорна металургія Кольорова металургія
- •Економіка Донецького економічного району
3. Стічні води України.
В окремих промислових районах (Донбас, Приазов'я, Придніпров'я) в річки постійно скидаються промислові, сільськогосподарські та комунальні стоки, використані шахтно-рудничні високомінералізовані води в таких об'ємах, що в кілька разів перевищують річковий стік. Основними забруднювачами водних джерел є Дніпропетровський металургійний комбінат ім. Дзержинського, який за рік скидає 190 млн м3 забруднених стічних вод, металургійні комбінати «Криворіжсталь», «Запоріжсталь», Маріупольський ім. Ілліча та інші. Як наслідок погіршується якість води в Інгульці, Кальчику, Кальміусі. Нижче скидів стічних вод Авдіївського коксохімзаводу, Єнакіївського металургійного та коксохімічного заводів в річках Кривий Торець і Булавин перевищено допустимі норми основних забруднюючих речовин у десятки разів.
Значними забруднювачами річок є також підприємства місцевої промисловості, які в основному не мають очисних споруд. Так, річки Полісся та Середнього Придніпров'я періодично забруднюються стоками цукрових заводів і переробних підприємств харчової промисловості. Наприклад, у 1988 р. цукрозі заводи лише Вінницької області скинули у водні об'єкти 640 тис. м3 стоків без будь-якої очистки. До таких забруднень у річках Донбасу додаються шахтні води, а в Дніпропетровській і Запорізькій областях — стоки металургійних комбінатів та інших промислових виробництв.
Будівництво тваринницьких комплексів і птахоферм супроводжується нагромадженням значної кількості стічних вод, знезараження та утилізація яких ускладнюються наявністю великих концентрацій органічних і біогенних речовин. Особливо агресивні стічні води свинарських комплексів. Питання утилізації, нейтралізації цих стоків ще не вирішене. З басейнів-накопичувачів забруднені стоки потрапляють до Ґрунтових вод які потім дренуються малими річками.
Велика кількість біогенних речовин (азот, фосфор та ін.) надходить у річки із сільськогосподарських угідь. Так, у річки Полісся в середньому за рік із площ під просапними культурами змивається 27 кг/га, з площ під зерновими — 19, з пасовищ — 7,7 кг/га азоту.
Загальний змив азотних речовин з 1 га угідь за рік становить 15,7 кг.
Крім повсюдного забруднення річок поверхневими, побутовими й сільськогосподарськими стоками, існують і локальні забруднення, які призводять до збільшення в річкових водах органічних сполук і різкого погіршення кисневого режиму. На Поліссі та в Середньому Придніпров'ї їх причиною є відходи цукрових заводів і підприємств харчової промисловості. Сильно забруднені річки Донбасу. До органічних забруднень додаються й мінеральні, ще шкідливіші для водних тварин і рослин.
За даними Міністерства з екології та природних ресурсів України, лише в 2000 р. у водойми було скинуто 10 500 км3 стічних вод, з них 3313 км3 — неочисних. Разом зі стічними водами до водних об'єктів потрапило 842 500 т нафтопродуктів, 1 326 000 т сульфатів, 1 421 000 т хлоридів, 136 000 т аміакового азоту, 72 330 кг нітратів, 1330 т заліза, 30 т міді, 47,2 т цинку, 23,1 т нікелю, 14,8 т хрому, не кажучи вже про забруднення патогенними мікроорганізмами, фенолами та іншими речовинами.
Річки степової України, що протікають по сільськогосподарських районах, незважаючи на їх сильне замулення, у цілому зберігають питну воду для худоби, а після термічної обробки (кип'ятіння) і для людини. Винятком є тільки деякі ділянки, де гідробіологічні та гідрохімічні показники свідчать про надзвичайно сильне забруднення. Наприклад, Салгір нижче Сімферополя, Інгул нижче Кіровограда, Інгулець нижче Кривого Рога та ряд інших. У ряді причорноморських і особливо приазовськкх річок, де сільськогосподарські забруднення не перевищують певної норми (наприклад, сумарна кількість сполук азоту — не більше 5—8 мг/л, фосфору — 0,03-0,7 мг/л тощо), спостерігається навіть досить різке піднесення біопродуктивності річок. Але при гіперакумуляції якість води погіршується, біопродуктивність падає.
Джерела забруднень Дністра і Прута розташовані на верхніх ділянках і в басейнах їхніх приток. Найбільше порушують санітарний режим цих річок Дрогобицький нафтопереробний вузол із нафтопромислами Борислава й нафтопереробними заводами Дрогобича; каналізація стоків із Чернівців та Івано-Франківська, Роздольський сірчаний комбінат, нафтова й хімічна промисловість Долинського та Калуського районів Івано-Франківської області, цукрові, спиртові та маслозаводи, що діють у лісостепових і степових ділянках басейнів цих річок. Хімічний аналіз води Дністра на виході з Івано-Франківської області показує, що вміст фенолів у воді іноді перевищує допустиму норму в 10 разів, а нафти — в 5С разів. Притоки Дністра і Прута забруднюються місцевими стічними водами харчової промисловості, які суттєво порушують їх природний гідробіологічний режим. Лише річки Карпат і гірського Криму більш-менш чисті та в цілому належать до зони чистих вод.