Організація Північноатлантичного договору (нато)

Інформаційна діяльність НАТО забезпечується такими структурами:

1. Бюро інформації та друку, яке має два структурні підрозділи:

а) Служба зв’язків зі ЗМІ;

б) Інформаційна служба.

2. Інформаційні центри, створені в окремих країнах світу.

Засоби інформування громадськості про діяльність Альянсу:

• публікації, що висвітлюють цілі та діяльність НАТО, її історію: довідникові видання, книги, періодичні видання тощо;

• підтримка публікаційної діяльності деяких неурядових організацій шляхом надання фінансової, технічної та іншої допомоги;

• рекламування публікацій, що спрямовані на вдосконалення знань громадськості про НАТО;

• надання стипендій на наукові дослідження (пов’язані з діяльністю Альянсу) та демократичними інститутами Заходу;

• поширення інформації через дипломатичні канали та посольства країн-членів НАТО;

• електронні засоби;

• поїздки лекторів;

• організація семінарів;

• створення інформаційних центрів в окремих країнах;

• програми обміну студентами;

• участь у розробці телепрограм, що стосуються різних аспектів діяльності НАТО;

• допомога в організації міжнародних наукових конференцій, що стосуються НАТО;

• зйомки документальних фільмів;

• фотовиставочний Союз забезпечує світову пресу фотографіями тощо.

Інформаційна робота займає надзвичайно важливе місце в діяльності Альянсу, тому що формує необхідний імідж організації та думку світової громадськості щодо нових гідних цілей та завдань діяльності НАТО.

Транснаціональні корпорації

Зазначають, що, хоча дипломатичні служби, організації культурного співробітництва та представництва за кордоном є традиційною частиною міжнародних ПР, із розвитком ринків, посиленням конфронтації економічних інтересів та зростанням можливостей виникнення на їхній основі міжнародних конфліктів, більшого значення набуває та частина міжнародних ПР, що пов’язана з діяльністю промислово-фінансових груп на зарубіжних індустріальних та сировинних ринках [64, 141].

Про значення в сьогоднішньому світі ТНК свідчать факти, що стосуються рейтингу держав і ТНК за розмірами щорічного ВВП і щорічного продажу. Ці дані, подані в наступній таблиці, свідчать, що окремі ТНК значно випереджають за зазначеними показниками деякі держави.

Ранг	Країна або ТНК	$ (трлн.)*	Ранг	Країна або ТНК	$ (трлн.)*
1	США	6.387.69	34	“Ройде Дойч” (Шел/Нідерланди/ Великобританія)	94.88
2	Японія	3.926.67	36	“Тойота мотор” (Японія)	88.12
21	Австрія	183.53	37	Польща	87.32
22	“Дженерал моторс” (США)	154.95	44	“ІБМ” (США)	64.05
25	“Форд мотор” (США)	128.44	66	“Соні” (Японія)	40.10
31	Ексон	101.46	94	Чехія	28.19
32	Україна	99.68	100	БМВ (Німеччина)	25.97
33	Фінляндія	96.22

(Вестник Московского Университета, серия 18, 2000 №1, 50-51).

* Надані реальні цифри станом на 1995 рік.

Аналізуючи роль ТНК як суб’єкта міжнародних ПР, слід брати до уваги взаємодію ТНК та урядів окремих держав. Дослідники зазначають, що їхні взаємини мають значні розбіжно- сті в розвинених та малорозвинених державах. Так, перші ак- тивно підтримують власні ТНК, які у свою чергу сплачують податки за міжнародну діяльність і поширюють їх економічний і політичний вплив.

Вважають, що, незважаючи на процеси глобалізації, багато ТНК мають глибоке коріння у власних країнах. Із 500 найбільших корпорацій лише 18 тримають більшу частину своїх активів за рубежем, інші мають стійку орієнтацію на “батьківщину”. Так, у “Кока-коли” більше як половина активів знаходиться у США, близько 40% продажів здійснюється вдома. Між японським урядом і японськими корпораціями існують настільки міцні зв’язки, що Японію часто називають “Японія інк”.

Зрозуміло, що в малорозвинених країнах ситуація зовсім інша. Тут ТНК – “чужі”, їхня діяльність не завжди збігається з інтересами цих країн. Тому ТНК змушені більше уваги приділяти “завоюванню” на свою сторону громадської думки та лояльності урядів.

Кожна з цих форм має свої переваги та недоліки, проте перша й остання все ж таки не забезпечують систематичної та широкомасштабної ПР-діяльності ТНК у конкретних країнах. Щодо її консультативної форми С.Блек зазначає: “Зарубіжні консультанти, як правило, добре інформовані про стан справ на місцях і можуть мати корисні контакти з місцевими ЗМІ. Проте часто вони представляють інтереси виробників різних країн”. Тому він рекомендує використовувати цю форму ПР-діяльності лише тоді, коли операції компанії в цьому регіоні не мають широкого характеру.