- •21100, М. Вінниця, вул. 600-річчя 19
- •4. Принципи корекційно-педагогічної діяльності
- •Практикум 1 семінар 1. Понятійно-категоріальний апарат корекційної педагогіки
- •План заняття
- •II. Практикум
- •Індивідуальні завдання
- •Лекція 2. Поняття соціально-лсихолопчної дезадаптації
- •1. Категорія адаптації в онтогенезі
- •2. Фактори соціально-психологічної дезадаптації
- •3. Механізми розвитку адаптаційних порушень
- •4. Сутність девіантної поведінки
- •5. Теорії формування девіантної поведінки
- •1. Методичні підходи до організації корекційно-розвивальної освіти
- •2. Загальнопедагогічні принципи й основні напрями корекцій-но-розвивальної освіти
- •3. Форми корекційно-розвивал ьного освітнього процесу
- •4. Корекційно-розвивальна програма, її структура і місце у системі змісту освіти
- •5. Корекція мотивації навчальної діяльності учнів групи ризику
- •Порушень
- •1. Стратегія профілактики і корекції адаптаційних порушень
- •2. Форми і методи педагогічної корекції адаптаційних порушень і
- •Спеціальні методи педагогічної корекції
- •3. Шляхи профілактики недисциплінованості
- •4. Корекційні прийоми роботи з учнями, які мають недоліки соціально-особистісного розвитку
- •5. Напрями і методи педагогічної профілактики відхилень у поведінці дітей
- •1. Шкільний консиліум як форма взаємодії суб'єктів діагностично-корекційної роботи
- •2. Завдання, принципи, етичні норми роботи консиліуму
- •3. Функції суб'єктів діагностично-корекційної роботи
- •II. Практикум
- •2. Шкільні стреси: соціально-педагогічна допомога дитині.
- •3. Проблеми адиктивної поведінки: умови профілактики, ме тоди корекції.
- •4. Соціальні страхи підлітків: соціально-педагогічна допомога в їх подоланні.
- •5. Шкільна тривожність: види, методики вивчення, корекційна допомога.
- •6. Місце адаптації у соціальному розвитку дитини.
- •7. Аналіз факторів соціально-психологічної дезадаптації (за матеріалами лекції)
- •II. Практикум
- •Карта бесіди
- •Карта спостережень за поведінкою учнів у школі
- •Індивідуальні завдання
- •II. Практикум
- •1. Підготуйте реферат на тему:
- •2. На основі аналізу поданої нижче літератури про різні типи адаптаційних порушень підготуйте реферат, який повинен містити:
- •1. Корекція агресивної поведінки дітей.
- •2. Формування навичок вольової регуляції у девіантних підлітків.
- •3. Профілактика суїцидальної поведінки підлітків.
- •4. Корекція поведінки дітей з симптомами ранньої злодійкуватості.
- •11. Сенс життя та цінності дітей "групи ризику"
- •II. Практикум
- •1. Підготуйте реферат на тему:
- •2. Напишіть характеристику учня з низькою успішністю ( за ма теріалами спостережень на практиці в школі).
- •II. Практикум
- •Індивідуальні завдання
- •1. Поняття «норма» і «аномалія» у психічному розвитку дитини
- •4. Класифікація відхилень у розвитку дітей
- •5. Діагностика відхилень у розвитку дитини
- •1. Загальна характеристика групи дітей із затримкою психічного розвитку (зпр)
- •2. Специфічні умови навчання і виховання дітей із зпр
- •3. Психолого-педагогічна характеристика учнів з порушеннями Інтелекту
- •4. Мета корекційно-виховної роботи з розумово відсталими дітьми
- •1. Загальна характеристика дітей з порушеннями зору
- •2. Корекційно-педагогічна робота з дітьми з порушеннями зору
- •3. Загальна характеристика дітей з порушеннями слуху
- •4. Корекційно-педагогічна робота з дітьми з порушеннями слуху
- •5. Навчання дітей з порушеннями опорно-рухового апарату
- •Лекція 9. Корекційно-реабілітаційна робота з дітьми, що мають порушення мовлення, поведінки, спілкування
- •2. Особливості корекційної роботи з дітьми, що мають пору* шення мовлення
- •4. Особливості навчання дітей з аутизмом
- •1. Зміст освіти дітей з особливими потребами
- •2. Принципи спеціальної освіти
- •3. Технології і методи фахової освіти
- •4. Форми організації спеціальної освіти
- •5. Засоби забезпечення корекційно-освітнього процесу в системі фахової освіти
- •Лекція 11. Сучасна система спеціальних освітніх послуг
- •1. Медико-соціально-педагогічний патронаж і рання корекцій-мо-педагогічна допомога дітям з відхиленнями в розвитку
- •2. Шкільна система корекційно-педагогічної допомоги
- •3. Програми реабілітації освіти молоді і дорослих з обмеженою працездатністю
- •4. Соціально-педагогічна допомога особам з обмеженими можливостями
- •5. Психолого-медико-педагогічна консультація (пмгік)
- •1. Причини появи нових пріоритетів у системі спеціальної освіти
- •2. Людина з обмеженими можливостями в суспільстві. Сучасне поняття інтеграції
- •3. Моделі інтегрованого навчання. Спільне навчання в звичайному класі масової школи
- •4. Співробітництво спеціальної освітньої установи, родини і громадських організацій
- •5. Корекційні вміння й особистісні якості, необхідні педагогові
- •6. Стилі взаємовідносин педагога і вихованця
- •II. Практикум
- •Семінар 9. Особливості навчання і виховання дітей із затримкою психічного розвитку
- •План заняття
- •II Практикум
- •II. Практикум
- •Семінар 11. Особливості корекційно-
- •Порушення мовлення, поведінки, спілкування
- •II. Практикум
- •II. Практикум
5. Корекція мотивації навчальної діяльності учнів групи ризику
В особистості людини виділяють кілька сфер: мотиваційну, пізнавальну, емоційно-вольову. Мотиваційна сфера складає ядро особистості. Труднощі в розвитку особистості, як правило, тісно пов'язані з особливостями цієї сфери: або з її недостатнім розвитком, або з перебудовою (особливо віковою), або з деформацією. А тому і психокорекція поведінки, що відхиляється, обов'язково вимагає цілеспрямованого впливу на цю особистісну сферу, що передбачає врахування всіх її індивідуальних особливостей.
Вивчено чотири типи ставлення школярів до навчання: негативне; позитивне нерозчленоване; позитивне пізнавальне, ініціативне, усвідомлене; позитивне відповідальне, дієве.
Для негативного ставлення до навчання характерні бідність, вузькість мотивів, інтерес в основному до результату рішення навчальних завдань, відсутність умінь висувати мету і переборювати труднощі, несформованість навчальної діяльності, невміння діяти за інструкцією дорослого, відсутність пошуку різноманітних способів дії. При позитивному нерозчленованому ставленні до навчання відзначаються нестійкість безпосередніх інтересів; виникнення деякої переваги одних навчальних предметів над іншими; формування широких мотивів обов'язку; первинне осмислення цілей навчання, запропонованих педагогом. Можливе випадання окремих дій за зразком і найпростішими видами самооцінки і самоконтролю. Позитивне пізнавальне ставлення до навчання пов'язано з постановкою нових цілей і виникненням нових мотивів, осмисленням структури мотивів і цілей, перевизначенням завдань і цілей. Учень починає розрізняти результат і спосіб дії, шукає різноманітні способи, вчиться планувати й оцінювати, перевіряти і коректувати свої дії на кожному етапі рішення навчального завдання. При позитивному відповідальному, дієвому ставленні до навчання відзначається супідрядність мотивів, стійкість і неповторність мотивації, уміння визначати і реалізовувати перспективні, нестандартні цілі, прогнозувати соціальні наслідки своєї навчальної діяльності і поведінки, удосконалювати уміння самостійно переборювати труднощі. При такому ставленні створюються умови для переходу до самоосвіти і творчої діяльності. У той же час виявлені зв'язки між ставленням школярів до навчання і ступенем сформованості навчальної діяльності. Так, за наявності в школярів тільки уміння відтворювати матеріал (репродуктивне засвоєння) у половини учнів відзначається байдуже ставлення до навчання, у третини - ситуативний інтерес, у багатьох інших - негативна мотивація. Навпаки, при володінні гнучкими уміннями, що дають можливість вирішувати мінливі, варіативні типи навчальних завдань, негативне ставлення до навчання починає помітно зменшува-
тися. При умінні школярів самостійно визначати нові завдання в нових умовах негативне ставлення до навчання зникає.
Тепер про те, де, у яких умовах треба вивчати мотивацію. Важливо і спостерігати учня в таких ситуаціях, де досліджувані особливості вияв-ляються в нього яскравіше. Наприклад, одні особливості мотивації краще помітні в умовах неконтрольованої поведінки школяра, інші –
при керівництві дорослого тощо.
За допомогою яких діагностичних прийомів вивчати мотивацію? Пропоновані прийоми: 1) вибір з декількох навчальних предметів і ви-дів позашкільних занять; 2) вибір з репродуктивних і проблемних на-вчальних завдань; 3) вибір завдань різної категорії складності; 4) вибір завдань з можливим застосуванням декількох способів вирішення тощо
Формуванню позитивної мотивації навчання сприяють позитивний психологічний клімат у класі і школі, керівництво вчителя у вигляді не прямого втручання у виконання навчального завдання, а співробітниц-тва, порад, що наштовхують на самостійне рішення. Крім зазначеного, сприятливий вплив на мотиви навчання мають цікавість викладу, ори-гінальність подання матеріалу, стримана емоційність поведінки вчите-ля; пізнавальні ігри, дискусії, роз'яснення суспільної й особистої значущості навчання.
Робота вчителя з формування мотиваційної сфери включає актуалізацію наявних позитивних мотивів, забезпечення умов для появи інших установок на навчання, корекцію дефектів мотивації. Вправами, ЩО формують позитивну мотивацію навчання є завдання, які передба-чають розвиток умінь цілепокладання, адекватної самооцінки, цілеспрямованої праці. Бажаним у діяльності педагога є емоційний тренінг, що складається з вправ зі зняття тривожності і напруги, закріплення позитивних емоційних станів у навчанні на основі прищеплювання уміння планувати і регулювати свою навчальну діяльність, переборю-вати труднощі і пов'язану з ними фрустрацію.
Вважається, що мотивацію навчання не можна тренувати безпосередньо, як краснопис, її треба стимулювати, розвивати, підвищувати. Досягається це за допомогою організації тренінгів мотивації: мотивації досягнення, причинних схем, особистісної причинності, внутрішньої мотивації, гуманних взаємин між учителем і учнями. Мотивація досягнень виявляється в прагненні до успіху в діяльності, постановці нових Цілей діяльності. При проведенні тренінгу мотивації досягнень педаго-гічні впливи спрямовуються по чотирьох основних напрямках: 1) закріплення в школярів переваги прагнення до успіху над прагненням до уникнення неуспіху (синдром досягнення); 2) розвиток самоаналізу; 3) оволодіння оптимальною тактикою цілепокладання в конкретних видах діяльності; 4) міжособистісна підтримка. За кожним з цих напрямків
здійснюються покрокові впливи. Так, при формуванні мотиву досягнен- ня в учнів розвивається вміння виділяти мотив досягнення в себе й інших, відбувається навчання способам поведінки людини з високою мотивацією досягнення (вибір середніх за складністю цілей і уникання дуже легких чи дуже важких; вибір ситуацій з особистою відповідальні-стю за успіх і уникання таких, де мета висувається іншою людиною; вибір ситуацій зі зворотним зв'язком тощо); ведеться вивчення конкре- тних прикладів з життя людей з високорозвиненою мотивацією досяг- нення. Ефективність тренінгу залежить від низки факторів. По-перше, від віку учасників: найкращі показники зафіксовані серед учнів середніх класів. По-друге, має значення стать учасника тренінгу: у хлопчиків зміни в мотивації досягнення більші. По-третє, важливою є сфера практичного застосування. Там, де зв'язок між навчальною діяльністю і результатами найбільш очевидна, мотивація підвищується більше (на заняттях з математики, фізики, хімії на противагу гуманітарному циклу навчальних предметів).
Отже, основою для ефективного педагогічного підходу до школярів (особливо до важких) є вивчення індивідуальних варіантів мотивації навчання й вмінь учитися, пошук засобів їхнього розвитку і корекції зі урахуванням індивідуальності і неповторної своєрідності мотиваційної сфери учнів.
Література
Гиллєнбранд К. Коррекционная педагогика: обучение трудных школьников. - М.: Академия, 2005. - 240 с.
Гордеева А.В., Морозов В.В. Прикладная реабилитационная педагогика. - М., 2004.-176 с.
Кащенко В.П. Педагогическая коррекция - М., 2006.
Коррекционная и специальная педагогика / Автор-сост. Л.И.Давыдова. -Ш Дзержинск, 2006. - 218 с.
Коррекционная педагогика / Под ред. В.С.Кукушина. Изд. 2-е. - М.:| «МарТ», 2004. -352 с.
Никуленко Т.Г. Коррекционная педагогика: Учебное пособие. - Ростов-на-1 Дону: Феникс, 2006. - 381 с.
Обучение в коррекционных классах / Под реакцией Кумариной Т. - М., 1991.
Основы коррекционной педагогики. Учебно-методическое пособие / Авто-1 ры-сост. Зайцев Д.В., Зайцева Н.В. - Саратов, 1999. - 110 с.
ЛЕКЦІЯ 4. ПРОФІЛАКТИКА І КОРЕКЦІЯ АДАПТАЦІЙНИХ