2. Специфічні умови навчання і виховання дітей із зпр

Термін «затримка» підкреслює тимчасовий характер відставання (невідповідність рівня психічного розвитку паспортному віку дитини), що долається з віком і тим успішніше, чим раніше будуть створені спе­ціальні умови для навчання і виховання цих дітей.

ЗПР виявляється в невідповідності інтелектуальних можливостей дитини її віку. Ці діти не готові за рівнем знань і навичок (у тому числі і навичок інтелектуальної діяльності)до початку шкільного навчання; вони особистісно незрілі, поведінка має ознаки дезадаптованості. Такі учні відчувають значні труднощі в навчанні, їм важко дотримуватися прийнятих у школі норм поведінки. Навчальні труднощі збільшуються через ослаблений стан нервової системи таких дітей - у них спостері­гається нервове виснаження, наслідком чого є швидка стомлюваність, низька працездатність, відмови від виконання вже розпочатої діяльнос­ті; часто виникає головний біль. Усе це в сукупності веде до частих від­волікань на уроках, швидкої стомлюваності, зниженої працездатності.

Зниження працездатності і нестійкість уваги в дітей цієї категорії мають різноманітні індивідуальні форми прояву. Так, в одних дітей максимальна напруга уваги і найбільш висока працездатність виявля­ються на початку виконання завдання і неухильно знижуються під час продовження роботи; в інших - найбільше зосередження уваги відбу­вається після деякого періоду діяльності, у третьої групи учнів відзна­чаються періодичні коливання уваги і нерівномірна працездатність протягом усього виконання завдання.

Особливості уваги дітей із ЗПР виявляються в її нестійкості, нетри­валій концентрації на об'єкті. Такі діти схильні до відволікань, наявність сторонніх подразників викликає значне уповільнення виконуваної ними роботи і впливає на збільшення кількості помилок.

У дітей із ЗПР спостерігається і більш низький (у порівнянні з нор­мою) рівень розвитку сприйняття, що виявляється в недостатності, обмеженості, фрагментарності їх знань про навколишній світ, в утруд-

неному впізнаванні предметів, що знаходяться в незвичному ракурсі, контурних і схематичних зображень, особливо якщо вони перетина­ються або накладаються одне на одне. Ці діти не завжди розрізняють і часто плутають подібні за малюнком літери і їхні окремі елементи, по­милково сприймають сполучення літер тощо.

Психологи вважають, що це відставання в розвитку зорового сприйняття є однією з причин труднощів у навчанні дітей із ЗПР.

Вивчення процесів пам'яті дітей цієї групи засвідчило недостатню продуктивність довільної пам'яті, малий обсяг пам'яті, неточності і тру­днощі відтворення.

Виражене відставання і своєрідність виявляються також і у розвит­ку пізнавальної діяльності цих дітей. У них спостерігається відставання в розвитку всіх форм мислення; до початку шкільного навчання в цих дітей, як правило, не сформовані основні розумові операції - аналіз,і синтез, порівняння, узагальнення. Виявлено зниження пізнавальної активності.

Більшість дітей страждає на дефекти вимови, спостерігається бід­ний словниковий запас. Навіть при використанні наявних у словнику слів вони часто припускаються помилок, пов'язаних з неточним, а іноді і неправильним розумінням змісту слів. Учні з ЗПР слабко володіють граматичними узагальненнями, у їхній мові часто зустрічаються непра­вильні граматичні конструкції. Ці діти майже не використовують у своїй мові деякі граматичні категорії, відчувають труднощі в розумінні і вжи­ванні складних логіко-граматичних конструкцій.

Своєрідна і поведінка дітей із ЗПР. У школі вони продовжують пово­дитися як дошкільнята. Навчальна мотивація в них відсутня або вира­жена дуже слабко, не спостерігається позитивне ставлення до школи.

Ведучою діяльністю для них залишається гра. До початку система­тичного навчання в дітей із ЗПР не сформована вища форма ігрової діяльності - сюжетно-рольова гра, що, власне кажучи, і готує дитину до виконання нового виду діяльності - навчання. Навіть за умов орга- нізації гри дорослими або нормально розвиненими ровесниками ці діти не завжди можуть виконати прийняту на себе роль, змінюють її на іншу або починають займатися маніпулятивною діяльністю.

У більшості випадків та індивідуальна робота, що проводиться з учнем в умовах загальноосвітньої початкової школи, не веде до подо­лання відставання в розвитку, і ці діти фактично випадають з навчаль­ного процесу.

Міністерством освіти і науки України розроблені і видані норматив­ні документи, що регламентують діяльність спеціальних загальноосвіт­ніх шкіл-навчально-реабілітаційних центрів (шкіл із продовженим днем) для дітей із ЗПР. Ці документи передбачають введення в дію інструкції

З прийому контингенту учнів у спеціальні загальноосвітні школи для

дітей із затримкою психічного розвитку, Типового положення і Типового навчального плану для даних спеціальних загальноосвітніх навчаль­них закладів. Рекомендації про направлення учнів до навчальних за­кладів даного типу даються на підставі висновків медико-психолого-педагогічної комісії. Названі вище документи передбачають удоскона-лення структури і навчальних планів цих освітніх закладів; психолого-педагогічне вивчення школярів у процесі навчання, своєчасне вияв-лення й усунення причин відставання в навчанні і порушень поведінки; вибір для цього найбільш ефективних шляхів; визначаються мета, завдання, особливості проведення індивідуальних і групових корекцій-них занять з учнями спеціальних навчальних закладів даного типу. Метою таких занять, передбачених Типовим навчальним планом для даного типу спеціальних навчальних закладів, є індивідуальна робота ;і корекції розвитку учнів, ліквідації недоліків їхнього попереднього на-вчання та підготовка до засвоєння ними навчального матеріалу. В умовах спеціально організованого навчання ці діти здатні значно про­гресувати у засвоєнні знань, умінь і навичок, яких їх однолітки, що роз­виваються нормально, набувають самостійно.