4. Корекційні прийоми роботи з учнями, які мають недоліки соціально-особистісного розвитку

Поради вчителеві:

• 3 метою запобігання порушенням дисципліни необхідно створи-

ти умови для підвищення якості знань учнів і їх самоповаги.

• Варіюйте методи пояснення так, щоб кожен учень міг досягти ус­піху. Створюйте можливість повторного вивчення матеріалу.

• Для слабких учнів використовуйте конкретний матеріал, вивчай-

те кожен аспект окремо, готуйте спеціальні програми для навчання тих, що відстають.

• Підтримуйте роботу в парах: успішний і невстигаючий учні.

• Порадьте батькам звернутися по допомогу до репетитора, влаш­товуйте консультації.

• Учіть позитивному ставленню до себе через навчання позитив­ній мові. Замість: «Я не зможу цього зробити», «Це дуже важко», «Я ніколи не зроблю правильно» рекомендується: «Я можу це зробити», «Я можу змінитися так, як вважаю за потрібне».

• Акцентуйте увагу на вчинках і поведінці, а не на особі учня.

• Пояснюючи дитині, чому її вчинки неправильні, уникайте таких слів, як «погано», «безглуздо».

• Обговорюючи провину учня, говоріть тільки про те, що трапило­ся, не узагальнюйте, не наклеюйте ярлики: «ти як завжди... ».

• Контролюйте свої негативні емоції, позбавте очікуваної реакції «проблемного» учня. Наприклад, гнів- це те, чого добивається учень, що прагне влади. Мстивому учневі потрібні ваш страх або безпорадність.

• Готуйте ґрунт для подальшої успішної взаємодії. Думайте про! справу, а не про самозахист.

• Пізніше, вдома, вивільняйте негативні емоції. Для розрядки ра- димо всю різноманітність засобів зняття стресу: фізичні вправи, диха­льна гімнастика, арттерапія, бібліотерапія, фітотерапія, медитація, спілкування.

• Не підсилюйте напруженість ситуації.

• Не використовуйте пози переваги, принизливі жести, образливі вирази, сарказм.

• Не порівнюйте учнів один з одним, не втягуйте в конфлікт інших дітей.

• Не тисніть, не командуйте, не наполягайте жорстко на своїй пра­воті.

• Не вдавайтеся до необґрунтованих звинувачень.

• Не обговорюйте ситуацію у стані збудження, дайте «охолонути» і собі, і учневі.

• Проводьте час від часу загальні дискусії про правила поведінки, щоб пояснити, що є прийнятним у певних ситуаціях, а що - ні.

• Дозволяйте учневі «зберегти обличчя». Якщо учень виконує ва­ше розпорядження, але при цьому «тягне» декілька секунд, перш ніж погодитися, робить якийсь жест, що свідчить про неповагу, говорить «не буду, не хочу», щоб залишити за собою останнє слово, - вдавай те, що не помітили цього.

• Не робіть «з мухи слона», не самостверджуйтеся за рахунок уч­ня, демонструйте неагресивну поведінку. Не дозволяйте собі спалахів

агресії: крику, звинувачень, брутальності, лайки.

• Показуйте вихід зі складної ситуації без ескалації агресії.

• Щоб уникнути конфліктів між дітьми при використанні програми групових наслідків, будьте особливо уважні:

• Спостерігайте за взаєминами учнів.

• Використовуйте програму групових наслідків тільки в тих класах, де відносини між дітьми доброзичливі.

• Помітивши використання сили проти учнів, через яких команда втратила бали, покарайте всіх, а за умов повторення таких дій, припи­ніть програму.

Якщо ви стали учасником конфлікту:

• Подумайте, чому вас може навчити конфлікт, яку користь для себе ви можете отримати з нього.

• Відводьте конфлікту відповідне місце: пам'ятайте, що конфлікт -тільки мала частина вашого життя.

• Не дозволяйте негативному досвіду збити вас зі шляху, не да-пайте конфлікту підірвати вашу довіру до себе і знизити самооцінку.

• Не давайте іншим людям маніпулювати собою: визначте власну позицію і виходьте з неї; не дозволяйте опонентам «підливати масла у погонь».

• Звільніться від негативних емоцій: пробачте себе і опонента, але будьте готові до того, що він цього не зробить. Пам'ятайте, що кожна людина має право на власну точку зору.