4. Мета корекційно-виховної роботи з розумово відсталими ді­тьми

Мета корекційно-виховної роботи з глибоко розумово відсталими дітьми - працевлаштування і подальше пристосування до життя в умовах навколишнього соціального середовища.

Досягнення поставлених цілей забезпечується рішенням таких ос­новних завдань роботи з глибоко розумово відсталими дітьми:

1. Розвиток усіх психічних функцій і пізнавальної діяльності дітей у процесі навчання і корекції їхніх недоліків. Основну увагу в цій роботі спрямовано на розумовий розвиток учнів.

2. Формування в глибоко розумово відсталих дітей навичок прави­льної поведінки.

3. Трудове навчання і підготовка до посильних видів праці. Фізичне виховання. Самообслуговування.

4. Побутове орієнтування і соціальна адаптація як підсумок усієї роботи.

Література

Замеский Х.С. Умственно отсталые дети. История их изучения, воспита­ния и обучения с древних времен до середины XX в. - М., 1995.

Кащенко В.П. Педогогическая коррекция. - М.: Просвещение, 1994.

Кобрина Л.М. Подготовка педагога к коррекционной деятельности в обще­образовательной школе // Педагогика. - 2006. - №4. - С. 118-120.

Коррекционная и специальная педагогика / Автор-сост. Л.И.Давыдова. -Дзержинск, 2006. - 218 с.

Коррекционная педагогика / Под ред. Б.П. Пузанова. - М., 1998.

Коррекционная педагогика / Под ред. В.С.Кукушина. Изд. 2-е. - М.: «МарТ», 2004. -352 с.

Лапшин В А., Пузанов Б.П. Основы дефектологии. - М., 1990.

Мелешко В. Организация индивидуального обучения детей с особенно­стями в развитии // Социальная педагогика. - 2004. - № 3. - С. 84-87.

Психомоторная коррекция как средство реабилитации детей с задержкой психического развития //Дошкольное воспитание. -2006. -№10. - С.25-31.

Никуленко Т.Г. Коррекционная педагогика: Учебное пособие. - Ростов-на-Дону: Феникс, 2006. - 381 с.

Обучение в коррекционных классах / Под реакцией Кумари ной Т. - М., 1991

Основы коррекционной педагогики. Учебно-методическое пособие / Авто-ры-сост. Зайцев Д.В., Зайцева Н.В. - Саратов, 1999. - 110 с.

Юрків Я.І. Специфічні потреби дітей з розумовою обмеженістю // Соціаль­на педагогіка : теорія і практика - 2006. - № 1. - С.38-43.

ЛЕКЦІЯ 8. ОСОБЛИВОСТІ КОРЕКЦІЙНОЇ РОБОТИ З ДІТЬМИ, ЩО МАЮТЬ СЕНСОРНІ І РУХОВІ ПОРУШЕННЯ

План

1. Загальна характеристика дітей з порушеннями зору.

2. Корекційно-педагогічна робота з дітьми з порушеннями зору.

3. Загальна характеристика дітей з порушеннями слуху.

4. Корекційно-педагогічна робота з дітьми з порушеннями слуху.

5. Навчання дітей з порушеннями опорно-рухового апарату.

1. Загальна характеристика дітей з порушеннями зору

Особливості виховання і навчання осіб з порушеннями зору роз­глядає тифлопедагогіка.

Залежно від ступеня порушення зору виділяють такі групи дітей:

1. сліпі, у яких цілком відсутні зорові відчуття, є світловідчуття або залишковий зір. За ступенем порушення зору розрізняють осіб з абсо­лютною (тотальною) сліпотою обох очей, при якій цілком втрачене зоро­ве сприйняття, і осіб практично сліпих, у яких є світловідчуття або зали­шковий зір, що дозволяє сприймати світло, колір, силуети предметів;

2. слабкозорі, які мають порушення зорових функцій (сприйняття кольорів, світла, периферичного і бінокулярного зору).

Сліпота і слабкозорість - категорії психофізичних порушень, які виявляються в обмеженні зорового сприйняття або його відсутності, що впливає на весь процес формування і розвитку особистості. В осіб з порушеннями зору виникають специфічні особливості діяльності, спілкування і психофізичного розвитку. Вони виявляються у відставан­ні, порушенні, своєрідності розвитку рухової активності, просторової орієнтації, формуванні уявлень і понять, у способах предметно-практичної діяльності, в особливостях емоційно-вольової сфери, соці­альної комунікації, інтеграції в суспільство, адаптації до праці. Уродже­на сліпота обумовлена ушкодженнями і захворюваннями плоду в пері­од внутрішньоутробного розвитку або є наслідком спадкової передачі деяких дефектів зору.

Набута сліпота - наслідок захворювання органів зору (сітківки, роговиці), захворювань центральної нервової системи (менінгіт, пухли­ни мозку), ускладнень після загальних захворювань організму (кір, грип, скарлатина), травматичних ушкоджень мозку або ока.

Час виникнення порушення зору є вирішальним для психічного і фізичного розвитку дитини. Чим раніше осліпла дитина, тим більш помітні вторинні відхилення, психофізичні особливості розвитку. Відсу­тність візуального тренування в сліпонароджених позначається най­більш помітно на руховій сфері, на змісті соціального досвіду. Основ-

ним фактором орієнтування для таких дітей є звукові подразники.

У дітей з порушеннями зору виникають труднощі у грі, навчанні, оволодінні професійною діяльністю. Пізніше виникають побутові про­блеми, що призводить до важких переживань і негативних реакцій. У сліпих можуть розвиватися негативні риси характеру: невпевненість, пасивність, схильність до самоізоляції; в інших випадках - підвищена збудливість, дратівливість, що переходять в агресію.

Розвиток уваги, логічного мислення, пам'яті, мовлення в сліпона-роджених відбувається нормально, хоча є деяка своєрідність розумо­вої діяльності, пов'язана з формуванням абстрактного мислення.

В осліплих дітей: чим пізніше дитина втратила зір, тим більший в неї обсяг зорових уявлень, які можна відтворити за допомогою словес­них описів. Якщо цього не робити, відбувається поступове стирання зорових образів.