- •Навчальний посібник
- •"Магнолія 2006" Львів - 2008
- •Isbn 978-966-2025-41-5
- •Тема 1.1. Предмет, методологія і завдання вивчення національної економіки 9
- •Тема 1.1. Предмет, методологія і завдання вивчення національної економіки
- •1.1.1. Предмет і методологія вивчення національної економіки
- •Тема 1.1. Предмет, методологія і завдання вивчення національної економіки
- •Тема 1.1. Предмет, методологія і завдання вивчення національної економіки
- •1.1.2. Функції'національної економіки як науки
- •Тема 1.1. Предмет, методологія і завдання вивчення національної економіки
- •Тема 1.1. Предмет, методологія і завдання вивчення національної економіки
- •Тема 1.1. Предмет, методологія і завдання вивчення національної економіки
- •Тема 1.1. Предмет, методологія і завдання вивчення національної економіки
- •Тема 1.1. Предмет, методологія і завдання вивчення національної' економіки
- •Тема 1.1. Предмет, методологія і завдання вивчення національної економіки
- •Тема 1.2
- •Тема 1.2. Економічні теорії та чинники розвитку національної економіки
- •Тема 1.2. Економічні теорії та чинники розвитку національної економіки
- •Тема 1.2. Економічні теорії та чинники розвитку національної економіки
- •Тема 1.2. Економічні теорії та чинники розвитку національної економіки
- •Тема 1.2. Економічні теорії та чинники розвитку національної економіки
- •Тема 1.2. Економічні теорії та чинники розвитку національної економіки
- •Тема 1.2. Економічні теорії та чинники розвитку національної економіки
- •Тема 1.2. Економічні теорії та чинники розвитку національної економіки
- •Тема 1.2. Економічні теорії та чинники розвитку національної економіки
- •Тема 1.2. Економічні теорії та чинники розвитку національної економіки
- •Тема 1.2. Економічні теорії та чинники розвитку національної економіки
- •Тема 1.2. Економічні теорії та чинники розвитку національної економіки
- •Тема 2.1. Національні інтереси України і стратегічні орієнтири розвитку національної економіки
- •2.1.1. Європейський соціально-економічний реформізм і національні економічні інтереси держави
- •Тема 2.1. Національні інтереси України і стратегічні орієнтири розвитку
- •Тема 2.1. Національні інтереси України і стратегічні орієнтири розвитку
- •Тема 2.1. Національні інтеїзеси України і стратегічні орієнтири розвитку
- •Тема 2.1. Національні інтереси України і стратегічні орієнтири розвитку
- •Тема 2.1. Національні інте|)еси України і стратегічні орієнтири розвитку
- •Тема 2.1. Національні інтереси України і стратегічні орієнтири розвитку
- •Тема 2.1. Національні інтереси України і стратегічні орієнтири розвитку
- •Тема 2.1. Національні інтереси України і стратегічні орієнтири розвитку
- •Тема 2.1. Національні інтереси України і стратегічні орієнтири розвитку
- •Тема 2.1. Національні інте|)еси України і стратегічні орієнтири розвитку
- •Тема 2.1. Національні інтереси України і стратегічні орієнтири розвитку
- •Тема 2.2
- •2.2.1. Суть і компоненти національного багатства
- •Тема 2.2. Національне багатство та еколого-економічна безпека України
- •2.2.2. Еколого-економічна безпека та формування моделі сталого (збалансованого) розвитку національної економіки
- •Тема 2.2. Національне багатство та еколого-економічна безпека України
- •Тема 2.2. Національне багатство та еколого-економічна безпека України
- •Тема 2.2. Національне багатство та еколого-економічна безпека України
- •2.3.1. Система національних рахунків (снр), її суть та значення
- •Тема 2.3. Національні рахунки та основні макроекономічні показники
- •Тема 2.3. Національні рахунки та основні макроекономічні показники
- •Тема 2.3. Національні рахунки та основні макроекономічні показники
- •Тема 2.3. Національні рахунки та основні макроекономічні показники
- •Тема 2.3. Національні рахунки та основні макроекономічні показники
- •Види інфляції
- •Тема 2.3. Національні рахунки та основні макроекономічні показники
- •Тема 2.3. Національні рахунки та основні макроекономічні показники
- •Тема 3.1. Державні механізми регулювання національної економіки
- •3.1.1. Регуляція і дерегуляція національної економіки
- •Тема 3.1. Державні механізми регулювання національної економіки
- •Тема 3.1. Державні механізми регулювання національної економіки
- •3.1.2. Сутність, об'єкти, мета та методи державного регулювання національної економіки
- •Тема 3.1. Державні механізми регулювання національної економіки
- •Тема 3.1. Державні механізми регулювання національної економіки
- •Тема 3.1. Державні механізми регулювання національної економіки
- •Тема 3.1. Державні механізми регулювання національної економіки
- •3.1.4. Державна політика забезпечення економічного зростання
- •Тема 3.1. Державні механізми регулювання національної економіки
- •Тема 3.1. Державні механізми регулювання національної економіки
- •Тема 3.2
- •3.2.1. Економічне програмування. Державні та регіональні цільові програми
- •Тема 3.2. Програмування та прогнозування національної економіки
- •Тема 3.2. Програмування та прогнозування національної економіки
- •3.2.3. Індикативне макроекономічне планування
- •Тема 3.2. Програмування та прогнозування національної економіки
- •Тема 3.2. Програмування та прогнозування національної економіки
- •Тема 3.2. Програмування та прогнозування національної економіки
- •Тема 4.1. Промисловість і промислова політика в Україні
- •Тема 4.1. Промисловість і промислова політика в Україні
- •Тема 4.1. Промисловість і промислова політика в Україні
- •4.1.2. Розвиток базових галузей промисловості України за роки незалежності
- •Тема 4.1. Промисловість і промислова політика в Україні
- •Тема 4.1. Промисловість і промислова політика в Україні
- •Тема 4.1. Промисловість і промислова політика в Україні
- •Тема 4.1. Промисловість і промислова політика в Україні
- •Тема 4.1. Промисловість і промислова політика в Україні
- •Тема 4.1. Промисловість і промислова політика в Україні
- •Тема 4.1. Промисловість і промислова політика в Україні
- •Тема 4.1. Промисловість і промислова політика в Україні
- •Тема 4.2
- •Тема 4.2. Сільське господарство та основні напрями аграрної політики
- •Тема 4.2. Сільське господарство та основні напрями аграрної політики
- •4.2.2. Основні напрями аграрної політики в Україні
- •Тема 4.2. Сільське господарство та основні напрями аграрної політики
- •Тема 4.3
- •Тема 4.3. Виробнича інфраструктура України
- •Тема 4.3. Виробнича інфраструктура України
- •Тема 4.3. Виробнича інфраструктура України
- •Тема 4.3. Виробнича інфраструктура України
- •Тема 4.3. Виробнича інфраструктура України
- •Тема 4.3. Виробнича інфраструктура України
- •Тема 4.3. Виробнича інфраструктура України
- •Тема 4.3. Виробнича інфраструктура України
- •Тема 4.3. Виробнича інфраструктура України
- •Тема 4.3. Виробнича інфраструктура України
- •Тема 4.3. Виробнича інфраструктура України
- •Тема 4.3. Виробнича інфраструктура України
- •4.3.3. Будівельний комплекс України, його розвиток в роки незалежності
- •Тема 4.3. Виробнича інфраструктура України
- •Тема 4.3. Виробнича інфраструктура України
- •Тема 4.3. Виробнича інфраструктура України
- •Тема 4.4
- •4.4.1. Мета та принципи формування регіональної політики
- •Тема 4.4. Регіональна політика в системі національної економіки України
- •Тема 4.4. Регіональна політика в системі національної економіки України
- •Тема 4.4. Регіональна політика в системі національної економіки України
- •Тема 4.4. Регіональна політика в системі національної економіки України
- •Тема 4.4. Регіональна політика в системі національної економіки України
- •4.4.3. Завдання на шляху вдосконалення регіональної політики
- •Тема 4.4. Регіональна політика в системі національної економіки України
- •Тема 5.1. Інституційні перетворення в національній економіці України
- •5.1.1. Приватизація та її роль у здійсненні інституціиних перетворень в економіці України
- •Тема 5.1. Інституційні перетворення в національній економіці України
- •Тема 5.1. Інституційні перетворення в національній економіці України
- •Тема 5.1. Інституційні перетворення в національній економіці України
- •Тема 5.1. Інституційні перетворення в національній економіці України
- •Тема 5.1. Інституційні перетворення в національній економіці України
- •Тема 5.1. Інституційні перетворення в національній економіці України
- •5.1.2. Підприємництво та його становлення в Україні
- •Тема 5.1. Інституційні перетворення в національній економіці України
- •Тема 5.1. Інституційні перетворення в національній економіці України
- •Тема 5.1. Інституцій ні перетворення в національній економіці України
- •5.1.3. Антимонопольна політика і розвиток конкуренції в Україні
- •Тема 5.1. Інституційні перетворення в національній економіці України
- •Тема 5.1. Інституційні перетворення в національній економіці України
- •Тема 5.2
- •5.2.1. Сутність, види та функції ринкової інфраструктури
- •Тема 5.2. Ринкова інфраструктура в національній економіці
- •5.2.2. Фінансова система та основні засади фінансової політики в Україні
- •Тема 5.2. Ринкова інфраструктура в національній економіці
- •Тема 5.2. Ринкова інфраструктура в національній економіці
- •Тема 5.2. Ринкова інфраструктура в національній економіці
- •Тема 5.2. Ринкова інфраструктура в національній економіці
- •Тема 5.2. Ринкова інфраструктура в національній економіці
- •Тема 5.2. Ринкова інфраструктура в національній економіці
- •Тема 5.2. Ринкова інфраструктура в національній економіці
- •Тема 5.2. Ринкова інфраструктура в національній економіці
- •Тема 5.2. Ринкова інфраструктура в національній економіці
- •Тема 5.2. Ринкова інфраструктура в національній економіці
- •Тема 5.2. Ринкова інфраструктура в національній економіці
- •Тема 5.2. Ринкова інфраструктура в національній економіці
- •Тема 5.2. Ринкова інфраструктура в національній економіці
- •Тема 5.2. Ринкова інфраструктура в національній економіці
- •5.2.5. Основні елементи спеціалізованої ринкової інфраструктури та їх характеристика
- •Тема 5.2. Ринкова інфраструктура в національній економіці
- •Тема 5.2. Ринкова інфраструктура в національній економіці
- •Тема 5.2. Ринкова інфраструктура в національній економіці
- •Тема 5.2. Ринкова інфраструктура в національній економіці
- •Тема 6.1. Україна в світовому економічному
- •6.1.1. Місце України у світовому економічному просторі
- •Тема 6.1. Україна в світовому економічному просторі
- •Тема 6.1. Україна в світовому економічному просторі
- •Тема 6.1. Україна в світовому економічному просторі
- •6.1.2. Організаційно-правові основи зовнішньоекономічної діяльності України
- •Тема 6.1. Україна в світовому економічному просторі
- •Тема 6.1. Україна в світовому економічному просторі
- •Тема 6.2
- •Тема 6.2. Державна політика по залученню іноземних інвестицій в національну економіку
- •Тема 6.2. Державна політика по залученню іноземних інвестицій в національну економіку
- •Тема 6.2. Державна політика по залученню іноземних інвестицій в національну економіку
- •Тема 6.2. Державна політика по залученню іноземних інвестицій в національну економіку
- •Тема 6.2. Державна політика по залученню іноземних інвестицій в національну економіку
- •Тема 6.2. Державна політика по залученню іноземних інвестицій в національну економіку
- •Тема 6.3
- •6.3.1. Зовнішньоекономічна політика України, та її компоненти
- •Тема 6.3. Зовнішньоекономічна політика України
- •Тема 6.3. Зовнішньоекономічна політика України
- •6.3.2. Зовнішня торгівля, її динаміка та структура
- •Тема 6.3. Зовнішньоекономічна політика України
- •Тема 6.3. Зовнішньоекономічна політика України
- •Тема 6.3. Зовнішньоекономічна політика України
- •Тема 6.3. Зовнішньоекономічна політика України
- •Тема 6.3. Зовнішньоекономічна політика України
- •Тема 6.3. Зовнішньоекономічна політика України
- •Тема 6.3. Зовнішньоекономічна політика України
- •Тема 7.1. Модель інноваційного розвитку національної економіки
- •7.1.1. Сутність інноваційно)' моделі розвитку національної економіки
- •Тема 7.1. Модель інноваційного розвитку національної економіки
- •7.1.2. Стратегія розбудови економіки знань
- •Тема 7.1. Модель інноваційного розвитоку національної економіки
- •Тема 7.1. Модель інноваційного розвитоку національної економіки
- •7.1.3. Науково-технічна державна політика: напрями розвитку
- •Тема 7.1. Модель інноваційного розвитоку національної економіки
- •7.1.4. Перспективні орієнтири інноваційно/політики в Україні
- •Тема 7.1. Модель інноваційного розвитоку національної' економіки
- •Тема 7.2
- •7.2.1. Система соціального захисту населення. Соціальна політика держави
- •Тема 7.2. Модель соціально орієнтованої національної економіки
- •Тема 7.2. Модель соціально орієнтованої національної економіки
- •7.2.2. Зайнятість населення, її структура і динаміка в Україні
- •Тема 7.2. Модель соціально орієнтованої національної економіки
- •Тема 7.2. Модель соціально орієнтованої національної економіки
- •7.2.3. Безробіття та його особливості
- •Тема 7.2. Модель соціально орієнтованої' національної економіки
- •7.2.4. Ринок праці
- •Тема 7.2. Модель соціально орієнтованої національної економіки
- •Тема 7.2. Модель соціально орієнтованої національної економіки
- •Тема 7.2. Модель соціально орієнтованої національної економіки
- •Тема 7.3
- •7.3.1. Екологічна ситуація в національній економіці та реалізація моделі екологічно збалансованої економіки (езе)
- •Тема 7.3. Модель екологічно збалансованої національної' економіки
- •Тема 7.3. Модель екологічно збалансованої національної економіки
- •Тема 7.3. Модель екологічно збалансованої національної економіки
- •Тема 7.3. Модель екологічно збалансованої національної економіки
- •Тема 7.3. Модель екологічно збалансованої національної економіки
- •Тема 7.3. Модель екологічно збалансованої національної економіки
- •Тема 7.3. Модель екологічно збалансованої національної економіки
- •Тема 7.3. Модель екологічно збалансованої національної економіки
- •Тема 7.3. Модель екологічно збалансованої національної економіки
- •7.3.2. Державна екологічна політика та напрями її розвитку
- •Тема 7.3. Модель екологічно збалансованої національної економіки
- •Тема 7.3. Модель екологічно збалансованої національної економіки
- •7.3.3. Організаційно-правові засади формування езе в Україні
- •Тема 7.3. Модель екологічно збалансованої національної економіки
- •Тема 7.3. Модель екологічно збалансованої національної економіки
- •Тема 7.3. Модель екологічно збалансованої національної економіки
- •Тема 7.3. Модель екологічно збалансованої національної економіки
- •Тема 7.3. Модель екологічно збалансованої національної економіки
- •Тема 7.3. Модель екологічно збалансованої національної економіки
- •Тема 7.3. Модель екологічно збалансованої національної економіки
- •Тема 7.3. Модель екологічно збалансованої національної економіки
- •Тема 1.1. Предмет, методологія і завдання вивчення національної економіки
- •Тема 1.2. Економічні теорії та чинники розвитку національної економіки
- •Тема 2.1. Національні інтеереси україни і стратегічні орієнтири розвитку національної економіки
- •Тема 2.2. Національне багатство та еколого-економічна безпека україни
- •Тема 2.3. Національні рахунки та основні макроекономічні показники
- •Тема 3.1. Державні механізми регулювання національної економіки
- •Тема 3.2. Програмування та прогнозування національної економіки
- •Тема 4.1. Промисловість і промислова політика в україні
- •Тема 4.2. Сільське господарство та основні напрями аграрної політики в національній економіці
- •Тема 4.3. Виробнича інфраструктура україни
- •Тема 4.4. Регіональна політика в системі національної економіки україни
- •Тема 5.1. Інституційні перетворення в економіці україни
- •Тема 5.2. Загальна ринкова інфраструктура
- •Тема 6.2. Державна політика по залученню іноземних інвестицій в національну економіку
- •Тема 6.3. Зовнішньоекономічна політика україни
- •Тема 7.1. Модель інноваційного розвитку національної економіки
- •Тема 7.2. Модель соціально орієнтованої національної економіки
- •Тема 7.3. Модель екологічно збалансованої національної економіки
- •Лідія Святославівна Грипів Маріанна Василівна Кічурчак
- •Економіка підприємства: теорія і практикум
- •Стислий зміст
6.3.1. Зовнішньоекономічна політика України, та її компоненти
Зовнішньоекономічна політика держави спрямована на підвищення ефективності національної економіки. Тому при формуванні стратегії зовнішньоекономічної політики повинні братись до уваги внутрішні і зовнішні детермінанти, що впливають на її розвиток.
За роки незалежності Україна досягла високого рівня відкритості своєї національної економіки. Якщо на початку 1990-х pp. частка експорту економічних благ у структурі ВВП склала біля 24 %, то в 2004 р. - 59 %. Відповідно меншою є частка внутрішнього ринку у структурі ВВП. Ця асиметрія супроводжується певним дисбалансом взаємозв'язків національної економіки із зовнішніми фінансовими потоками [5].
Отже, сьогодні спостерігається істотний дисбаланс між розвитком зовнішньої торгівлі і внутрішнього ринку в національній економіці. Результатом цього є значна зовнішня торговельна
309
Розділ 6. Зовнішньоекономічна національна стратегія розвитку
залежність національної економіки при недостатньому потенціалі залучення інвестицій.
Загалом, розглядаючи напрями інтеграції України у світовий економічний простір, необхідно відзначити, що формально її національна економіка є достатньо інтегрованою, оскільки присутні такі ознаки, як:
- внутрішньо конвертована національна валюта; - плаваючий валютний курс;
- функціонує Українська міжбанківська валютна біржа; - створено валютні резерви;
- здійсненолібералізаціюзовнішньоторгівельнихизаємозв'язків; - відбуваються міграційні процеси тощо.
Водночас, незважаючи на ці атрибути інтегрованості національної економіки, зовнішньоекономічна політика потребує суттєвого вдосконалення. Розглянемо ці проблеми більш детально. Україна за дуже короткий період форсувала лібералізацію зовнішньоекономічної діяльності темпами, котрих не мала жодна країна світу, що стала на шлях ринкових перетворень. Водночас Україна приєдналась до умов ГАТТ/COT, включаючи як старих, так і нових членів СОТ. За даними досліджень загалом по Україні в 1993 р. рівень лібералізації становив 22 % і протекціонізму - 78 %, а вже в грудні 1996 р. рівень лібералізації був на рівні 72 % і протекціонізму 22-26 % [2; 4; 239д].
В українському експорті були практично повністю ліквідовані квоти, ліцензії, експортний тариф, субсидування і підтримка експортних товарів. Уже багато років єдиним регулятором ввезення товарів в Україну залишається імпортний тариф.
Як відомо, починаючи з 1996 р. в національній економіці було призупинено процес лібералізації торгівлі і створено підгрунття для протекціоністських заходів: підвищено обсяг митних зборів, впроваджено механізми нетарифного протекціонізму, зокрема, нові стандарти, технічні нормативи, норми екологічної безпеки, кількісні обмеження.
Водночас зовнішньоекономічна політика держави мусить враховувати особливості розвитку сучасного економічного простору світу.
310
Тема 6.3. Зовнішньоекономічна політика України
Які ж це особливості?
Процеси глобалізації, що охопили сучасний світ, характеризуються такими ознаками:
глобальний ринок поширюється на всі сфери людської діяльності;
основною метою є економічна експансія, що супроводжується руйнуванням природного довкілля та вичерпанням його ресурсів;
- заперечення втручання урядів держав у ці процеси;
необмежений рух капіталу через кордони, що суперечить постулатам теорії порівняльних переваг А. Сміта;
дерегуляція транснаціональних корпорацій (ТНК), що привело до того, що вони сьогодні контролюють 60 % світового валового продукту та володіють 80 % всіх патентів. Таким чином, інновації та інформаційні системи дуже часто є функцією прибутків ТНК.
У зв'язку з цим важливою проблемою є створення ефективної моделі взаємодії української економіки зі світовою. Адже нестабільність, яка пов'язана з коливаннями, що відбуваються на фондових ринках, на жаль, є перманентно присутньою. У цьому контексті достатньо дослідити динаміку інфляції, як індикатора, що характеризує наслідки цієї нестабільності.
Отже, картина є такою. У країнах "золотого мільярду", інфляція в довготривалому періоді складає 3-7 % при економічному зростанні 3-4 % в рік, в той час, у відкритих малих економіках, до якої належить і економіка України, інфляція є значно вищою, однак це не перешкоджає досягати успіхів; у економічному зростанні, що є наслідком сировинної спрямованості експорту національної економіки та інших чинників. Цей економічний феномен, без сумніву потребує додаткових досліджень. Водночас незаперечним фактом є залежність національної економіки від зовнішніх збурень, що відбуваються у фінансовій сфері світової економіки і дедалі більша втрата нею своїх природних ресурсів.
Загалом глобалізаційні процеси дещо змінили "портрет" світової економіки, яку можна зобразити у вигляді будови атома, в ядрі
311
Розділ 6. Зовнішньоекономічна національна стратегія розвитку
котрого знаходяться країни "золотого мільярду", а всі інші як електрони перебувають у функціональній залежності від цього ядра, зазнаючи певних дискримінаційних впливів з його боку.
Як у цих умовах забезпечити стабільне, а не інерційне економічне зростання? Що необхідно зробити для збільшення рівня капіталізації національної економіки та доведення рівня заощадження основного капіталу до ЗО %? Як змінити структуру експортних потоків у сторону підвищення частки готових виробів із 36 % до 70 % з метою забезпечення еквівалентної взаємодії економіки України із зовнішнім світом?
Стрімке розширення економічного простору та дедалі більше заповнення його глобальними суб'єктами світового ринку -транснаціональними корпораціями - потребує додаткових маркетингових досліджень. Адже в цих умовах Україна мусить віднайти свої "ніші" з метою забезпечення стійких позицій на зовнішніх ринках, оскільки її місце в світовій економічній спільноті визначається підвищенням рівня конкурентноздатності національної економіки. Особливий акцент у цьому контексті мусить бути зроблений на розвиток сфери виробництва наукомісткої промислової продукції.
Сьогодні відомі такі головні індикатори рейтингу конкурентноздатності національних економік, як індекс зростання (GCI) та індекс поточної конкурентноздатності (ВСІ). Закономірно виникає потреба в науковому аналізі позицій національної економіки в межах цих індикаторів. Отже, яка динаміка конкурентноздатності України?
Аналіз показує, що в 2000-2005 pp. по індексу (GCI) динаміка України була складною якщо в 2000 р. вона займала 57 місце серед 80-х країн світу, то в 2003 р. - 77 місце. У 2004 р. рейтинг GCI національної економіки, правда вже серед 104 країн, становив 86-у позицію, а в 2005 році - 84-у (серед 117 країн). Водночас по індексу (ВСІ) спостерігаються зниження рейтингу конкурентноздатності економіки України з 56 місця в 2000 р. на 75-е місце в 2005 р. [3], що свідчить про деякі тенденції погіршення підприємницького
312
Тема; 6.3. Зовнішньоекономічна політика
середовища у зв'язку з бюрократизацією та збільшенням ризиків у цій сфері.
Згідно з даними Всесвітнього економічного форуму (ВЕФ) інституційна складова конкурентоспроможності України є досить низькою - 104 місце серед 125 країн світу (2006 p.). Поряд з цими низькими оцінками опинились і оцінки її інноваційно-технологічної складової (95 місце). Сьогодні посиленню інноваційної компоненти розвитку національної економіки заважає ряд чинників, серед яких: дорожнеча кредитів, інфраструктури і проблеми, недостатня кількість кваліфікованих працівників тощо. У цьому руслі проблем не можна не звернути увагу і на зовсім недостатній захист інтелектуальної власності та скорочення витрат компаній на науково-дослідні та проектно-конструкторські роботи, що потребує суттєвого покращення інвестиційного середовища в Україні. Дефлятор на інвестиційні ресурси мусить бути більшим ніж дефлятор ВВП. Адже різниця між цими дефляторами є критерієм доцільності нагромадження основного капіталу в національній економіці. З іншого боку, треба спрямувати додаткові зусилля для нарощування профіцитного бюджету держави з метою забезпечення стабільних резервів для підтримки інноваційного розвитку. Цей бюджет повинен реалізуватись через банківську систему України.
Отже, які додаткові ризики для національної економіки виникають в умовах глобалізаційної світової економіки? Економічне зростання як головна мета глобалізації в умовах значної поляризації сучасного світу (1:90) досягається за рахунок експлуатації природного капіталу бідніших країн [3]. Країни, які є постачальниками харчів та природних ресурсів, втрачають своє природне біороз-маїття, що обумовлює зростання природних катаклізм і в та стихій в цілому світі.
Сьогодні антропогенна міграція хімічних елементів є головним фактором зміни навколишнього природного середовища (НПС). Водночас міграційні процеси в атмосфері зумовлені на 15-20 % забрудненням внаслідок виробничої діяльності і викидів С02 та на 80-85 % -як результат надто великого масштабу господарювання
313
Розділ 6. Зовнішньоекономічна національна стратегія розвитку
в межах наземних екологічних систем, зокрема значного обсягу видобутку енергоресурсів та викопного палива. Тому очевидним є конфлікт між економічним зростанням і збереженням природного капіталу планети. Економіка конкурує з природою, оскільки дедалі більше займає ті ніші, які мають належати природним популяціям.
Що ж відбувається, коли капітал вільно циркулює між державами світу?
Сьогодні світовий валовий продукт складає біля ЗО трлн. дол. США в рік, а фінансові потоки в результаті купівлі цінних паперів тощо - складають 2 трлн. дол. США в день. Таким чином, фінансові потоки сьогодні в 20 разів більші ніж потоки всіх виготовлених економічних благ, що свідчить про значну віртуалізацію світової економіки та про те, що бідніші країни служать реальними інвесторами країн "золотого мільярду" через вкрай низькі ціни їх економічних ресурсів.
Водночас дивіденди від фінансових потоків відокремлені від природної основи створення додаткової вартості в економіці.
Ціна забруднення довкілля є еквівалентною до рівня економічного добробуту, а отже виникають ризики збільшення "імпорту" екологічно небезпечних виробництв на територію України та непомірної експлуатації її ресурсів, в тому числі і природно-сировинних.
Доцільно згадати у цьому контексті, що сьогодні людство споживає в 6 раз більше нафтових ресурсів, ніж в 60-і р. XX ст., та в 10 раз більше лісових і водних ресурсів. Водночас треба усвідомити, що ці ресурси є компонентами не лише процесів виробництва в економіці, але і наземних природних екосистем, збереження яких є необхідною передумовою просторового розвитку економіки.
Водночас глобалізаційні процеси, що охопили сучасний світ, дещо звужують можливості для зростання попиту на інновації в національній економіці та розвитку її індустріального сектора. Цей факт особливо загострює і актуалізує проблему створення ефективних регіональних ринків, які б могли протистояти негативним зовнішнім впливам на національну економіку. Тільки через сильні регіони та нарощування їх ефективного експортного потенціалу у
314