Тема 4.3. Виробнича інфраструктура України

обслуговування мереж стільникового зв'язку "Український мобільний зв'язок", з будівництва і технічного обслуговування мереж передачі даних та документального зв'язку загального користування СП "Інфоком", з будівництва і технічного обслугову­вання місцевих мереж телефонного зв'язку загального користу­вання високої якості з використанням радіочастот СП "Телесистеми України", з технічного обслуговування та експлуатації супутни-кових систем телефонного зв'язку в мережах загального користу­вання ЗАТ "Елсаком Україна", з будівництва та технічного обслуговування мереж місцевого телефонного зв'язку ВАТ "Теле-комінвест". Створення цих підприємств започаткувало перехід від монопольної структури надання послуг зв'язку до формування конкурентного середовища у цій сфері та недержавного сектора.

Проведена реорганізація діяльності галузі зв'язку та телеко-мунікацій та зростання обсягів виробництва в економіці України у XXI ст. спричинили збільшення обсягів інвестицій та приско­рення впровадження найсучасніших технологій, що позначилося на якості надання послуг і їх обсягах. Якщо у 2000 р. надано міжміських телефонних переговорів 1375 млн., то у 2005 р. - вже 4503 млн., або у 3,3 разів більше. Найдинамічнішими темпами розвивається в Україні мобільний зв'язок. Якщо у 2004 р. в Україні кількість абонентів мобільного зв'язку на 1000 населення стано­вила 293 особи; то через рік - вже на 1000 населення припадало 640 осіб [18, С 250].

Таким чином, пріоритетними напрямами розвитку галузі зв'язку та телекомунікацій в Україні є будівництво сучасних волоконно-оптичних ліній зв'язку, впровадження послуг високо швидкісного доступу та розгортання зон бездротового доступу до мережі Internet, вдосконалення державного регулювання та створення умов для розвитку конкуренції на ринку послуг зв'язку та телекомуні­кацій. У перспективі реалізація цих напрямів дозволить ліквідувати черги на встановлення телефонів, забезпечити населення у повному обсязі засобами фіксованого телефонного зв'язку, підвищити пропускну спроможність транспортних телекомунікаційних мереж, зменшити кількість застарілого обладнання та підвищити якість

197

Розділ 4. Структурні зміни в національній економіці та регіональна політика

роботи мереж, швидше інтегруватися Україні в європейську і світову систему зв'язку та телекомунікацій.

4.3.3. Будівельний комплекс України, його розвиток в роки незалежності

Будівельний комплекс України забезпечує матеріально-технічні умови функціонування вітчизняної економіки через створення та оновлення основного капіталу. До найважливіших напрямів діяльності будівельного комплексу України належить виробництво будівельних матеріалів і виробниче, культур но-побутове, житлове та інші види будівництва. До його складу входять багатопрофільні підприємства різних форм власності, що зумовлює потребу в координаціїїх діяльності, налагодженні між ними господарських зв'язків і здійсненні централізованого управління. Це створює передумови для посилення монопольного становища підприємств цієї сфери вітчизняної економіки при взаємовідносинах з іншими учасниками будівництва та зловживання ним. До особливостей функціонування будівельного комплексу України можна зарахувати значну юридичну та економічну самостійність структурних підрозділів будівельно-монтажних організацій, їх нерівномірне територіальне розміщення та значну технологічну залежність від діяльності базових підрозділів.

У будівельному комплексі України у 2005 р. нараховувалось 38027 підприємств, на яких працювало 721,5 тис. осіб. З них великі і середні підприємства складали 9306 одиниць, у тому числі 6944 -це підрядні будівельні підприємства, 2362 - це організації і підприємства, що надають послуги у сфері архітектури, інженерної та технічної діяльності, пов'язаної з будівництвом; малі підпри­ємства - 28721 одиниця. На великих і середніх підприємствах працює 506,8 тис.осіб, у тому числі 451,2 тис.осіб- у будівництві, 55,6 тис.осіб - надають послуги у сфері архітектури, інженерної та технічної діяльності, пов'язаної з будівництвом; на малих підприємствах працює 214,7 тис.осіб [8].

Формування ринкової системи господарювання в Україні та проведення структурної перебудови вітчизняної економіки впли-

198