Тема 3.1. Державні механізми регулювання національної економіки

- інноваційний розвиток та пошук резервів збільшення внут­рішніх інвестицій; - стан платіжного балансу та покращення його структури; - збільшення експортного потенціалу держави.

Генеральною метою державного регулювання національної економіки є макроекономічна стабілізація та забезпечення високого рівня економічного, соціального та екологічного добробуту насе­лення.

У залежності від ієрархічного рівня та об'єкту державного регулювання можна виділити систему цілей державного регулю­вання національної економіки: - макроекономічні;

- мезоекономічні (міжрегіональні територіальні, місцеві, регіо­нальні, локально-просторові); - галузево-секторальні; - мікроекономічні; - екстернальні.

Екстернальні ефекти, як відомо, пов'язані з впливом одних суб'єктів господарювання на комфортність чи добробут інших. Вони можуть бути позитивними або негативними.

Перекладання своїх витрат на інших без відповідної компен­сації є виявом негативних екстерналій. Наприклад, забруднення довкілля окремими суб'єктами господарювання обумовлює необхідність додаткових витрат для інших суб'єктів господа­рювання та зниження екологічного, соціального та й зрештою, економічного добробуту населення, що проживає в даному ареалі. Позитивні екстерналії передбачають вкладення окремих суб'єк­тів господарювання для покращення системи суспільних благ. Наприклад, фінансова підтримка окремими підприємцями інфра-структурної мережі, міст чи сіл, створення загальної системи ком­фортності проживання тощо.

Держава повинна стимулювати позитивні екстернальні ефекти і стримувати негативні екстернальні ефекти.

Державне регулювання в національній економіці здійснюється

111

Розділ 3. Державні інституції та механізми регулювання національні]'!' економіки

з допомогою таких методів [145д; 146д]:

1. нормативно-законодавчі методи: закони та нормативно-зако­нодавчі акти, що приймає Верховна Рада України, постанови Кабінету Міністрів України, Укази та Розпорядження Прези­дента України.

2. організаційно-управлінські методи: реалізують через певні адміністративно-правові акти, розпорядження та організаційні форми взаємовідносин між суб'єктами господарювання різних ієрархічних рівнів.

3. економічні методи: методи, з допомогою яких держава змінює умови функціонування суб'єктам господарювання. До них можна віднести нові норми і нормативи ресурсу споживання, регулювання цін, податкове регулювання (пільги, кредити), державні дотації тощо.

4. протекціоністські методи: методи, з допомогою яких держава захищає свої національні економічні інтереси, ці методи дають можливість державі досягнути такого стану в НЕ, за якого опти­мально використовують всі її ресурси з метою забезпечення її національних інтересів та економічної самодостатності.

3.1.3. Органи державного регулювання національної економіки та їхні функції

Організаційна система регулювання національної економіки -є складною системою, що складається з організаційно-управ­лінських структур різного ієрархічного рівня та підпорядкування.

В Україні є законодавча, виконавча, місцева, судова влада та національний банк України, що здійснює монетарну політику в державі.

Отже, які суб'єкти в національній економіці здійснюють її державне регулювання?

Це органи державної (законодавчої і виконавчої), а також місцевої і судової влади, разом з НБУ.

Схематично організаційну систему державного регулювання національної економіки можна зобразити так:

11?