Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Nacionalnaya ekonomika_Grіniv / Nacional'naya ekonomika_Gr_niv.doc
Скачиваний:
35
Добавлен:
14.02.2016
Размер:
5.35 Mб
Скачать

Тема 1.1. Предмет, методологія і завдання вивчення національної економіки

Що ж є методологією дослідження національної економіки? Методологія - це система наукових знань про шляхи та методи і способи пізнання істини. Методологія національної економіки України базується на системі найбільш загальних принципів, методів та способів пізнання розвитку економіки України. Для того, щоб одержати нові знання в націонапьній економіці треба застосовувати науково обгрунтовані методи. Є загальнонаукові та специфічні методи дослідження націо­нальної економіки.

Загальнонаукові методи дослідження національної економіки -це такі методи, які враховуючи багатовимірність економічних явищ та процесів, вивчають їх у складних взаємозв'язках, що виникають у просторі та часі. Національна економіка є багатогранною, склад­ною системою, яку необхідно вивчати з різних позицій, в залеж­ності від критеріїв, що покладені в основу досліджень.

Національна економіка в широкому аспекті є системою знань про закономірності та закони функціонування національного госпо­дарства держави як єдиного цілого. Тому застосування в її вивченні загальнонаукових методів дає можливість глибше аналізувати макроекономічні процеси, що відбуваються у реальному госпо­дарському житті держави.

До загальнонаукових методів відносять:

  1. метод наукової абстракції та теоретичного моделювання;

  2. методи логіки;

  3. структурно-функціональні методи;

  1. методи науки синергетики (що вивчає складні системи, які складаються з підсистем різної природи);

  1. методи індукції та дедукції;

  2. методи еволюції, діалектики та історичної хронології;

  3. методи математичного моделювання.

У дослідженнях національної економіки широко застосовують методилогіки, які дають змогу будувати логічні схеми взаємозв'язків між різними сферами та секторами національної економіки.

Значне місце в макроекономічному аналізі національної економіки належить структурно-функціональному методу, що передбачає

11

Розділ 1. Теоретичні засади та чинники розвитку національної економіки

розгляд будь-якої компоненти національної економі ки як системи з обов'язковим дослідженням функції взаємодіючих елементів. З допомогою цього методу здійснюється аналіз структурних змін у національній економіці, виходячи з вимог субординації, координації, національної безпеки, економічної, соціальної та економічної ефективності і генетичних особливостей господарського розвитку. Отже, структурно-функціональний підхід визначає системні ознаки національної економіки, незалежно від трансформаційних змін, які є тимчасовими.

Методи синергетики як науки, яка вивчає умови самооргані­зації складних систем, що складаються з компонентів різної природи. Саме такою системою є національна економіка, що в просторово-часових координатах складається з природогоспо-дарських та соціальних підсистем різного ієрархічного рівня. Методи індукції та дедукції можна виокремити як такі, що уособлюють рух думки (макроекономічного аналізу) від одинич­ного до всезагального, від знання меншого до знання більшого, а також у зворотному напрямівід всезагального до одиничного. Отже, зосередимо свою уваг/ на більш детальному вивченні загальнонаукових методів у національній економіці.

Метод наукової абстракції та теоретичного моделювання. Сутність його полягає у визначенні найбільш вагомих сторін будь-якого макроекономічного процесу, що вивчається у національній економіці. Застосування цього мегоду в макроекономічному аналізі явищ та процесів національної економіки дає можливість спочатку охарактеризувати кожне з них у загальному, потім визначаються притаманні йому суперечності, а далі розглядаються конкретні вияви цього явища. Таким чином найпростіша економічна форма розгортається в цілісну систему економічних відносин відповідно до власної внутрішньої логіки. Те, від чого на початковому етапі необхідно було абстрагуватися з метою виявлення більш глибоких суттєвих причин, тепер, навпаки, підлягає роз'ясненню. У результаті конкретне постає вже не випадковим нагромадженням явищ, а цілісною панорамою економічного життя держави.

12