Тема 2.1. Національні інтереси України і стратегічні орієнтири розвитку

вані тіньові галузеві, адміністративно-господарські групи.

2. 1993 р. -1997 р. - на цьому етапі здійснилася розбудова і форму-вання регіональних, адміністративно-господарських та фінан-сово-олігархічних груп;

3. 1997 р. - 1999 р. - тіньовий етап тінізації. Оскільки почали створюватись іноземно-олігархічні групи через об'єднання регіональних галузевих та банківських груп. Особливістю тінізації національної економіки в Україні є

значний відплив грошей загального обігу держави та відплив інших

ресурсів економіки (природні, людські, міграційні потоки).

Основні види діяльності у тіньовому секторі економіки України:

-нелегальна дрібна торгівля та посередницькі послуги;

-валютні обмінні операції та спекуляції;

- нелегальні операції на фондових ринках (біржах);

- наймана праця без укладання трудових угод;

- ремісництво та надання послуг, що не є офіційно зареєстро-ваним;

- нелегальна трудова міграція;

- різні види шабашнщтва (незареєстрований вид діяльності, тимчасові робочі) тощо.

У цілому можна стверджувати, що тінізація національної еконо-міки спричинена такими чинниками, як:

- нестабільність податкового законодавства, високий податко-вий тиск і нерівномірність податкового навантаження на суб'єкти господарювання, низький рівень податкової дисципліни;

- надмірне регулювання підприємницької діяльності;

- низький рівень заробітної плати в державному секторі еко-номіки;

- корупція в державних органах та органах місцевого само-врядування;

- правова незахищеність суб'єктів господарювання від зло-вживань з боку посадових осіб державних органів та органів місцевого самоврядування;

- недостатньо прозора процедура приватизації державного майна.

69

Розділ 2. Національна економіка та стратегія національної безпеки

Водночас поширення тіньової економічної діяльності призво-дить до таких негативних наслідків у національній еконноміці, як, зокрема: - зменшення податкових надходжень до державного та місцевих

бюджетів; О скорочення обсягів інвестицій в економіку держави та відплив

капіталу за кордон; - дискримінація суб 'єктів підприємницької діяльності, недобро-совісна конкуренція або неправомірне її обмеження; - нераціональне розміщення трудових ресурсів; - нерегламентована зайнятість та доходи населення; - правовий нігілізм та недовіра до органів державної влади; - криміналізація суспільства.

Основні напрями детінізацїї національної економіки. Пер-шим кроком у здійсненні комплексних заходів щодо обмеження сфери тіньової економіки (який, між іншим, відповідає вимогам Європейської Конвенції про відмивання, пошук, арешт і конфіс-кацію доходів, отриманих злочинним шляхом, від 17 грудня 1997 р.) логічно вважати Указ Президента "Про заходи щодо легалізації фізичними особами доходів, з яких не сплачено податки" (від 31 березня 2000 року). Тим часом під цей указ не підпадають юридичні особи, хоча потужні промислово-фінансові структури можуть абсолютно легально здійснювати операції з "тіньовим під-текстом", не привертаючи до себе увагу з боку охоронців закону. Як свідчать соціологічні опитування, підприємці вважають, що повідомляти про себе владі всі фінансові подробиці за умов нестабільного законодавства дуже небезпечно.

Указ президента України "Про Заходи щодо детінізації еконо-міки України на 2002-2004 роки" (від 5 березня 2002 року) містить програму щодо детінізації економіки за такими напрямами: -дерегулювання підприємництва; -удосконалення управління державними корпоративними

правами та ринкових механізмів управління в сфері економіки; - легалізаціянерегламентованоїзайнятостітадоходівнаселення; - удосконалення функціонування окремих товарних ринків;

70