Тема 4.3. Виробнича інфраструктура України

нули на розвиток будівельного комплексу в роки незалежності. У 1990-х pp. зниження інвестиційної активності держави, відсутність нових замовлень по каналах традиційних господарських зв'язків у межах колишнього СРСР, неадаптованість підприємств будівель­ного комплекс}' до роботи в нових умовах господарювання спричи­нили падіння обсягів виробництва в цій сфері та погіршення фінансових показників діяльності. Якщо у 1990 р. частка будівельного комплексу у випусісу товарів становила 6,8 %, то у 1996-1999 pp. знизилася до 4,0 % [12]. У XXI ст. у зв'язку із стабілізацією економіки України та збільшенням реальних обсягів виробництва валового внутрішнього продукту покращилися показники діяльності підприємств будівельного комплексу. У 2000-2005 pp. спостерігається зростання індексів фізичного обсягу випуску товарів у будівельному комплексі України. Якщо у 2000 р. індекс фізичного обсягу випуску товарів у вітчизняному будівництві становив 105,7 % рівня попереднього року, то у 2002 р. - 123,1 % рівня попереднього року, у 2005 р. - скоротився до 93,4 % рівня попереднього року, а у першій половині 2006 р. підвищився до 106,5 %. Така динаміка індексів фізичного обсягу випуску товарів у будівництві свідчить про чутливість цього сектора української економіки до змін економічної та політичної ситуації в країні.

Від часу проголошення незалежності України відбувається реформування системи державного управління будівельним комплексом. Початково в Україні було створене Міністерство інвестицій і будівництва України, правонаступником якого у лютому 1993 р. стало Міністерство у справах будівництва і архітектури України, у вересні 2004 р. реорганізоване у Міні­стерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України. До найважливіших завдань цього органу виконавчої влади можна зарахувати участь у формуванні та забезпечення реалізації державної політики у сферах будівництва, містобудування, архітектури, промисловості будівельних матері­алів, житлово-комунального господарства та міського електричного транспорту, а також державної житлової політики; здійснення управління, міжгалузевої координації діяльності та функціо-

199

Розділ 4. Структурні зміни в національній економіці та регіональна політика

нального регулювання у зазначених сферах; збереження тради­ційного характеру середовища, історичних ареалів населених місць, пам'яток архітектури і містобудування; проведення реформи житлово-комунального господарства та перетворень у будівництві і промисловості будівельних матеріалів; технічне регулювання у сферах будівництва, містобудування, промисловості будівельних матеріалів, житлово-комунального господарства та міського електричного транспорту; регулювання діяльності суб'єктів природних монополій у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, а також участь у регулюванні діяльності у сфері теплопостачання, крім діяльності суб'єктів господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні чи поновлювані джерела енергії [19]. У 1990-х pp. в Україні була проведена реорганізація підприємств, що перебували у підпорядкуванні міністерств сфери будівництва, і утворено державні будівельні корпорації "Укрбуд", "Укрспецбуд", "Укрбудматеріали", "Укртрансбуд", "Укрметротонельбуд" і концерн "Укрцемент".

Одним з пріоритетів державної політики у сфері будівництва є роз'язання житлової проблеми, оскільки рівень забезпеченості житлом населення України є недостатнім. Це обумовлене тим, що у 1990-х pp. в Україні уповільнилися темпи житлового будівництва, новозбудоване житло через свою високу ціну недоступне для переважної більшості населення, залишилися нерозвиненими механізми іпотечного кредитування та несформовано житлового фонду соціального призначення (рис. 4.3.1).

У липні 1992 р. з метою поліпшення соціально-побутового та економічного становища молодих сімей, прискорення розв'язання житлової проблеми створюється Фонд сприяння молодіжному житловому будівництву Асоціації молодіжних житлових комплексів (МЖК), правонаступником якого є Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву. Головною метою діяльності цього фонду є надання довгострокових пільгових кредитів молодим сім'ям та одиноким громадянам на будівництво

200