Тема 1.2. Економічні теорії та чинники розвитку національної економіки

ватись на здобуття нових знань та примноження цінностей національної культури.

Усвідомлення Україною важливості того, що люди та їх розвиток є складовою національної економіки, знайшло відображення у підписаній у 2000 р Декларації ООН "Цілі наступного тисячо­ліття". До 2015 р. Україна зобов'язалась виконати такі цілі як подолання бідності, забезпечення якісної освіти впродовж життя, сталий розвиток довкілля, поліпшення здоров'я матерів і зменшення дитячої смертності, забезпечення тендерної рівності, обмеження поширення ВІЛ-інфекції/СНІДу та туберкульозу, покладення початку до скорочення їх масштабів [19].

Життєдіяльність людини відбудеться у природному середовищі, що забезпечує її необхідними засобами для існування. Як зауважив всесвітньо відомий український економіст М.Туган-Барановський залежність від зовнішньої природи ніколи не закінчиться, але із зростанням культури, стає все більш різноманітною, безпосередньою і ускладненою впливом соціальних факторів [18, С. 128]. Тому при розгляді чинників розвитку національної економіки потрібно враховувати природну компоненту.

Україна є багатою на різноманітні види природних ресурсів, які формують основу господарського розвитку та добробуту населення. Ця різноманітність природних ресурсів, їх доступність не раз спокушала сусідів, що приводило до агресії, плюндрування національного багатства, нераціонального використання [6, С. 61]. Земельні ресурси України детермінуються її територією, загальна площа якої становить 603,7 тис. км². Завдяки сприятливим природнокліматичним умовам землі України активно використову­ються у сільському господарстві від найдавніших часів і до тепер, що призвело до значної їх розораності та погіршення якості. Зага­лом, землекористування в нашій країні ведеться на основі прийня­того у жовтні 2001 р. Земельного кодексу. У цьому нормативному акті визначено категорії земель за цільовим призначенням, загальні умови їх використання, регулюються відносини власності на землю, землеохорона тощо.

45

Розділ 1. Теоретичні засади та чинники розвитку національної економіки

Лісовий фонд України становить 10,8 млн. га, або 15,6 % її території. На душу населення припадає 0,2 га лісу і запасу деревини 26 м³, що свідчить про недостатній рівень забезпечення лісовими ресурсами. Лісові масиви зосереджені головно у Поліссі та Українських Карпатах, тобто ліси нерівномірно розміщуються на території нашої країни. Тому згідно з Лісовим кодексом і Програмою розвитку лісового господарства на період 1993-2015 pp. ліси України виконують водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні та оздоровчі функції, що зумовлює їх обмежене промислове використання.

Джерелами прісної води в Україні є річки, яких налічується понад 63 тис. Найбільшими водними артеріями нашої країни є Дніпро, Дністер, Сіверський Донець, Південний та Західний Буг, Дунай з притоками. Вони є головним джерелом забезпечення населення питною водою. Проте особливістю водозабезпечення є те, що поверхневі води і підземні води нерівномірно розподілені по території країни. Найменш водозабезпеченими є південні області України. Зауважимо, що господарська діяльність призвела до того, що переважна більшість поверхневих вод не придатна до використання без попередньої очистки. Оскільки вода є джерелом життя необхідно подбати про її якість та створити умови для зменшення викидів шкідливих речовин у басейни річок. Територію України омивають Чорне і Азовське моря, які з'єднують нашу країну із Середземним морем і забезпечують вихід до океану.

Надра нашої країни містять багаті поклади корисних копалин. Розвіданих запасів вугілля вистарчить для забезпечення потреб української економіки на найближчі двісті років. Головними регіонами нашої країни, в яких здійснюють його видобуток є Донбас, Новоград-Волинськ, Червоноград, території Житомирської, Черкаської і Кіровоградської областей тощо. Розвідані запаси нафти і газу є недостатніми для потреб економіки України, що зумовлює необхідність їх імпорту з інших країн і створює загрозу для національної безпеки. Зокрема, щорічно Україна видобуває близько 4 млн. т нафти, або 8-10 % від господарських потреб. Видобуток нафти ведеться в Східнокарпатському, Східноукраїнському та

46