Тема 4.3. Виробнича інфраструктура України

7. Які проблеми і перспективи розвитку міського електричного транспорту України?

8. Чому обсяги перекачки природного газу трубопроводами України впродовж 1990-2005 pp. залишались практично без змін, які причини цього?

9. Чим спричинене різке скорочення обсягів авіаперевезень у 1990-хрр. в Україні?

10. Які зміни відбулися в роботі підприємств зв'язку та теле-комунікацій в Україні зароки незалежності?

11. Як вплинуло на розвиток будівельного комплексу України проведення реформ у національній економіці?

203

Тема 4.4

Регіональна політика в системі національної економіки України

План викладу і засвоєння матеріалу

1. Мета та принципи формування регіональної політики.

2. Стратегічні орієнтири регіональної політики.

3. Завдання на шляху вдосконалення регіональної політики. Запитання для самоконтролю.

Ключові слова:

- регіональна політика,

- регіональна державна програма,

- регіон,

-регіональний менеджмент,

О регіональні програми соціально-економічного розвитку,

- регіональні програми екологічно збалансованого розвитку.

4.4.1. Мета та принципи формування регіональної політики

Регіональна політика (РП) є важливою складовою стратегії соціально-економічного розвитку України. Метою регіональної політики є створення умов для динамічного, збалансованого розвитку територій та усунення диспропорцій в їх розвитку. Ця політика спрямована на активізацію всього соціально-економічного та природно-ресурсного потенціалу регіонів держави як основи зростання їх конкурентноздатності.

В Україні основним завданням регіональної політики є забезпе­чення реалізації соціально орієнтованої, інноваційної та екологічно збалансованої моделі розвитку національної економіки. Для цього повинні бути створені умови для формування в кожному регіоні держави системи ефективного виробництва економічних благ.

Водночас фундаментом регіональної політики має стати еконо­мічна свобода регіонів щодо визначення цілей розвитку.

204

Тема 4.4. Регіональна політика в системі національної економіки України

Таким чином, регіональна політика в системі розвитку націо­нальної економіки має забезпечити [1]:

- формування ефективної структури господарства регіонів, що повинна бути адекватною до їхнього природно-ресурсного, виробничо-економічного, науково-технічного та людського потенціалу;

- підтримку депресивних територій України (гірських районів тощо);

- через об 'єднання фінансових ресурсів місцевих органів влади та місцевого самоврядування вирішення проблем міжрегіо­нального розвитку в національної економіки;

-систему державного стратегічного, поточного та локального програмування регіонального розвитку;

- підвищення ролі регіонів у розвитку зовнішньоекономічного співробітництва України з країнами ЄС;

- розмежування функцій та повноважень центральних та міс­цевих органів виконавчої влади, а також: органів місцевого самоврядування щодо прийняття ефективних для розвитку національної економіки рішень;

- підвищення ролі регіонів у системі реалізації економічної політики держави та формування моделі екологічно збалан­сованої економіки;

-відповідність національного законодавства, що стосується проведення регіональної політики до нормативів і стандартів правового середовища ЄС [208д; 239д].

4.4.2. Стратегічні орієнтири регіональної політики

Для України повинен бути характерним диференційований підхід до розвитку відкритої економіки та ринкових реформ на рівні Центру, Західної, Східної та Південної України, адміністративних областей, великих міст та історичних областей (територій) [1].

З погляду відкритості економіки провідна роль належить Східній Україні, на яку припадає 60 % експорту країни. Най­більшими експортерами є Донецька, Дніпропетровська, Запорізька та Луганська області, які концентрують більше половини експорту

205

Розділ 4. Структурні зміни в національній економіці та регіональна політика

України. Основу експорту складають чорні метали, металопро-дукція, машини та устаткування (частка чорних металів становить 27% експорту). За останні роки через високу собівартість значно зменшився експорт вугілля.

Західна Україна виділяється за кількістю учасників зовнішньо економічної діяльності та спільних підприємств (СП). В регіоні зосереджено 5 % СП країни. При створенні сприятливих еконо­мічних умов слід очікувати збільшення об'ємів експорту продукції, що є важливим фактором розвитку промисловості. Нині на Західну Україну припадає 28 % експорту товарів. Необхідна подальша лібералізація зовнішньоекономічної діяльності регіону, приско­рення ринкової трансформації господарства, створення преферен­ційного режиму в західних прикордонних областях. На Південну Україну припадає половина експорту та імпорту послуг в т. ч. 70 % експорту транспортних послуг і 90 % експорту послуг морського транспорту. За об'ємами експорту товарів виділяється Микола­ївська та Одеська області за рахунок, відповідно, поставок суден і хімічної сировини. Стратегічним завданням розвитку відкритої економіки Причорномор'я є встановлення преференційного режи­му вільної торгівлі, а також спільного підприємництва на перетині основних комунікаційних напрямків Північ-Південь і Захід-Схід.

Для розширення експортного потенціалу регіонів належить створити регіональні центри маркетингових досліджень кон'юнк­тури на світових ринках, проводити цінову експертизу експортних контрактів; запровадити надання державних гарантій щодо кредитів на участь регіонів у міжнародних тендерах: розробити і запровадити гнучкий механізм державного регулювання реекс­порту продукції.

Для України характерний постачальницько-збутовий та посередницько-торговий тип зовнішньоекономічних зв'язків. Необхідно сприяти розвитку науково-технологічній, інвестиційній, виробничій співпраці, що дозволить перейти до виробничо-інвестиційної моделі зовнішньоекономічної діяльності. У зв'язку з цим необхідна розробка концепції такої регіональної політики, яка б сприяла адаптації не тільки країни в цілому, але й її регіонів

206