Тема 7.3. Модель екологічно збалансованої національної економіки

виникли в результаті макроекономічних помилок. Як справедливо зазначає К.Фонкич, якщо в країнах зі сформованою ринковою економікою пошук ренти сприяє стимулюванню інновацій у виробничій і природоохоронній сфері, то в нинішніх перехідних умовах економіки України в процесі пошуку ренти переважно нічого не вдосконалюється ані у виробничій, ані у сфері природокористування, а лише здійснюється перерозподіл вартості. Це супроводжується дедалі більшою трансформацією цінового механізму, який не тільки не відображає рівень граничної рідкісності ресурсів природного капіталу, а призводить до дедалі неефективнішого природокористування. Низький економічний розвиток національної економіки, на жаль, тісно пов'язаний з саме таким пошуком ренти, що супроводжується вилученням частки вартості, створеної в галузях природокористування, на користь приватних осіб поза державним бюджетом.

Цьому також сприяє негативна тенденція, що склалась у вітчизняній економіці щодо збільшення експорту сировини, яка є ліквідною на світовому ринку. Сьогодні найбільша частка укра­їнського експорту (38 %) припадає на чорні метали. Як ліквідна на світовому та європейському ринках, ця продукція сфери природо­користування створює деякі можливості та ніші для перерозподілу її вартості поза легальною економікою. В зв'язку зі значними відхиленнями між цінами пропозиції цієї продукції та цінами на неї на світовому ринку виникають тіньові потоки нелегальної ренти, яка акумулюється на особистих рахунках посередників -рентошукачів (рис. 7.3.1). Ці посередники об'єднуються в моно­польні утворення, що особливо небезпечно.

Втрати держави від такої схеми перерозподілу вартості еконо­мічних благ, створених у сфері природокористування дуже великі. Важко провести точний кількісний аналіз сукупних втрат держави від нелегального пошуку ренти зі сфери природокористування. Однак ці втрати можна зобразити графічно (рис. 7.3.2).

Припустимо, що підприємство гірничо-видобувної галузі випус­кає продукцію за ціною пропозиції Р_п. Однак це підприємство співпрацює з посередником, що лобіює максимальне підвищення

367

Рис. 7.3.1. Перерозподіл вартості продукції галузей [4]

ціни на внутрішньому ринку, нехай Р . Внутрішні споживачі через зниження сукупного попиту і альтернативних пропозицій зорієнто­вані на ціну Р . Тому посередник зацікавлений продати продукцію підприємства іноземним споживачам на міжнародних ринках за ціною Р, Якщо він продасть вітчизняним споживачам, то очікувана рента буде Р EFP. З іншого боку, споживачі в процесі захисту ренти готові придбати економічні блага за ціною Р_щ. Це приведе до виникнення ренти споживачів PJECP^ що представляє очікувані втрати споживчого надлишку. У випадку реалізації продукції гірничо-видобувного підприємства на міжнародних ринках над трапецією Р ЕСР_п виникне прямокутник РНЕР^ що за площею дорівнює трапеції P_mECP_f що представляє втрати держави від пошуку ренти посередником монополіста. Отже, сумарні втрати державного бюджету від отримання нелегальної ренти від реалізації продукції сфери природокористування, зображені фігурою Р НЕСР_п.

368