- •Тести для самоконтролю.
- •2.1. Атеросклероз.
- •2.2. Ішемічна хвороба серця.
- •2.3. Гострі коронарні синдроми.
- •2.3.1. Нестабільна стенокардія.
- •2.3.3.Ускладнення інфаркта міокарда та їх лікування.
- •2.4. Артеріальні гіпертензії.
- •2.4.1. Гіпертензивна хвороба.
- •2.4.2. Вторинні артеріальні гіпертензії.
- •2.4.3. Гіпертензивні кризи.
- •2.5. Нейроциркуляторна дистонія (нцд).
- •2.6. Ендокардити.
- •2.7. Міокардити.
- •2.8. Кардіоміопатії.
- •2.9. Перикардити.
- •2.10. Аритмії та блокади серця.
- •2.11. Вроджені вади серця.
- •2.12. Набуті вади серця.
- •2.13. Серцева недостатність.
- •Тести для самоконтролю.
- •E. Стабільна стенокардія напруги, фк III. *
- •С. Ендотелін I. *
- •С. Рецидив інфаркта міокарда. *
- •В. Нижній. *
- •Е. Порушення руху кальцієвих і натрієвих потоків з попереднім синусовим імпульсом. *
- •Е. Апоптоз. *
- •С. Відмінити атенолол, призначити інгібітор апф. *
- •3.1. Пневмонія.
- •Патогенез. Виникнення, перебіг і наслідки пневмонії залежать як від вірулентних властивостей збудника так і від ступеня імунної реакції макроорганізму на інфекцію.
- •Фаза захворювання (розгар, розрішення, реконвалесценція, подовжений перебіг).
- •Діагностичні критерії пневмонії з подовженим перебігом
- •3.3. Хронічний бронхіт.
- •3.4. Бронхіальна астма.
- •3.5. Саркоїдоз.
- •3.6. Ідіопатичний фіброзуючий альвеоліт.
- •3.7. Легеневе серце (Cor pulmonale).
- •Класифікація хронічного легеневого серця
- •Класифікація хронічного легеневого серця
- •Тести для самоконтролю.
- •С. Пневмонія довше 5 тижнів.
- •4.1. Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба.
- •4.2. Хронічні гастрити.
- •Корекція розладів шлункової секреції проводиться в залежності від характеру цих розладів. Терапія, яка стимулює секреторну функцію шлунка, передбачає наступні заходи.
- •Корекція порушень кишечного травлення. При гастриті типу а часто страждає зовнішньосекреторна функція підшлункової залози і кишечне травлення, тому таким хворим рекомендують ферментні препарати:
- •4.4. Хронічні гепатити.
- •4.5. Цирози печінки.
- •4.6. Диференційний діагноз жовтяниць.
- •4.7. Синдроми, які обтяжують перебіг цирозів печінки.
- •4.8. Хронічний безкам’яний холецистит.
- •Лікування хронічного холециститу.
- •4.9. Жовчокам’яна хвороба (жкх).
- •4.11. Синдроми недостатності гідролізу харчових речовин (малдигестії)
- •4.12. Ентерити.
- •4.13. Хвороба Крона або регіонарний ентерит.
- •4.15. Функціональна кишкова диспепсія (фкд). Синдром подразненої товстої кишки.
- •Тести для самоконтролю.
- •В. Фенобарбітал.
- •5.1. Гломерулонефрити.
- •5.2. Пієлонефрити.
- •5.3. Хронічна ниркова недостатність.
- •5.4. Амілоїдоз нирок.
- •Тести для самоконтролю.
- •6.1. Ревматизм (гостра ревматична лихоманка).
- •6.2. Запальні поліартропатії.
- •6.3. Подагра.
- •6.4. Остеоартрози.
- •6.5. Системні ураження сполучної тканини.
- •6.5.1. Системні васкуліти.
- •6.5.2. Системний червоний вовчак.
- •6.5.3. Дерматополіміозит.
- •6.5.4. Системний склероз.
- •Тести для самоконтролю.
- •7.1. Анемії.
- •7.2. Гемобластози.
- •Хронічна мієлоїдна лейкемія.
- •7.3. Геморагічні захворювання.
- •Тести для самоконтролю.
- •Тести для самоконтролю.
- •Список використаної літератури
Корекція розладів шлункової секреції проводиться в залежності від характеру цих розладів. Терапія, яка стимулює секреторну функцію шлунка, передбачає наступні заходи.
Лимонтар (таблетки: 0,2 г янтарної кислоти, 0,05 г лимонної кислоти, 0,0025 г кальцію стеарата – по 1 таблетці в 10-15 мл кип’яченої води 3 рази на день до їди). Лимонтар активує біоенергетичні окисно-відновні процеси в слизовій оболонці шлунка. Окислення янтарної і лимонної кислоти призводить до швидкого нагромадження в парієтальних клітинах макроергічних сполук, які необхідні для синтезу соляної кислоти.
Гістаглобін – препарат, в 1 мл ізотонічного розчину якого є 0,1 мкг (0,0001 мг) гістаміну гідрохлориду і 0,006 г (6 мг) гамма-глобуліну. Вводиться підшкірно по 2 мл 1 раз в 3 дні, курс лікування 5-8 ін’єкцій.
Пентагастрин – синтетичний аналог гастрина. Стимулює секрецію соляної кислоти і пепсина, вводиться по 2 мл 0,025% р-ну 1-2 рази на день перед їдою.
Прозерін – стимулює продукцію соляної кислоти і пепсина, застосовується підшкірно по 0,5-1 мл 0,005% р-ну 1-2 р/день упродовж 2-3 тижнів.
Етимізол – стимулює глюкокортикоїдну функцію наднирникових залоз, підвищує вміст АТФ в слизовій оболонці шлунка, попереджує зменшення цАМФ, іонів кальцію і креатинфосфата в парієтальних клітинах шлункових залоз. Призначають внутрішньом’язово по 100 мг 3 р/день за 1 год до їди упродовж 2-3 тижнів.
Стимулятори реакцій аеробного гліколізу – посилюють енергетичний потенціал секреторних клітин шлунка, необхідний для кислотоутворення. З цією метою може бути рекомендований – предуктал по 20 мг 3-4 рази на день всередину, кокарбоксилаза – 50-200 мг 1 раз на день внутрішньом’язово упродовж 3-4 тижнів, цитохром С (фермент, який приймає участь в процесах тканинного дихання) – по 20 мг 4 рази на день за 30 хв до їди всередину упродовж 10 днів або внутрішньом’язово по 4-8 мл 0,25% р-ну 1-2 рази на день, упродовж 10-14 днів.
Збалансовані полівітамінні і мікроелементні комплекси – ундевід, декамевіт, триавіт, дуовіт, ревіт, юнікап, мультитабс, біовіталь – значно поліпшують перебіг обмінних процесів в слизовій оболонці шлунка і сприяють підвищенню функціональної активності її залоз.
Замісна терапія – призначається хворим на гастрит із секреторною недостатністю, коли стимулююча терапія неефективна.
Сік шлунковий – призначають по 1-2 столових ложки 3-4 рази на день в час їди (містить всі ферменти шлункового соку і соляну кислоту).
Пепсидил – розчин в соляній кислоті продуктів ферментативного гідролізу слизової оболонки шлунка свиней, призначають по 1-2 столовій ложки на півсклянки кип’яченої води 3-4 рази на день в час їди.
Ацидин-пепсин – 1 таблетка має 1 частину пепсину і 4 – ацидину (бетаїна гідрохлорида). В шлунку бетаїна гідрохлорид легко гідролізує і звільняє вільну соляну кислоту. Приймають по 1 таблетці в час їди, попередньо розчинивши її в ¼-½ склянки теплої води. Аналогічні таблетки бетациду, аципепсолу, пепсаміну.
Абомін – препарат із слизової оболонки шлунка телят, ягнят, містить суму протеолітичних ферментів, випускається в таблетках по 0,2 г. Приймається всередину по 1 таблетці 3 рази на день в час їди упродовж 1-3 місяців.
Панзинорм – комплексний препарат, в якому є екстракт слизової оболонки шлунка великої рогатої худоби, екстракт жовчі, панкреатин, амінокислоти. Зовнішній пласт драже панзинорму розчиняється в шлунку. Ядро панзинорму розсмоктується в кишечнику, де й вивільняються панкреатин, холієва кислота. Застосовується по 1-2 драже 3 рази на день в час їди.
Соляна кислота (3%-розчин) вживається по 1 столовій ложці на півсклянки води в час їди 3 рази на день. Вона сприяє травленню, замикає воротар, зменшує дуоденогастральний рефлюкс, стимулює секрецію секретину, холецистокініну-панкреозиміну, панкреатичну секрецію.