Тести для самоконтролю.

1. Хворий О., 56 років. Скарги на печію, зригування, що посилюються при нахилі тулуба допереду, біль при ковтанні за грудниною. При рентгенологічному обстеженні виявлена кила стравохідного отвору діафрагми. Які зміни найбільш ймовірно можуть бути виявлені під час фіброезофагогастроскопії ?

А. Халазія кардії.

В. Ахалазія кардії.

С. Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба. *

D. Синдром Золінгера-Елісона.

е. Рак стравоходу.

2. Яке з нижченазваних досліджень допоможе уточнити природу захворювання при антральному гастриті у хворого Д., 48 років:

а. Аутоантитіла до парієтальних клітин.

в. Гастрин крові.

с. Helicobacter pylori в слизовій оболонці шлунка. *

d. Інтрагастральна рН-метрія.

е. Електрогастрографія.

3. У хворого К., 43 років, який страждає хронічним гастритом при морфологічному дослідженні біоптату слизової оболонки шлунка встановлена наявність вираженої плазмоцитарної інфільтрації з великою кількістю IgA-секретуючих клітин.

Який тип хронічного гастриту має місце у хворого К. ?

А. Аутоімунний гастрит типу А.

В. Хронічний гастрит типу В.

С. Хронічний гастрит змішаного типу.

D. Хімічно-токсично обумовлений гастрит типу С.

е. Лімфоцитарний гастрит. *

4. Хвора Д. 66 років, скаржиться на відчуття важкості в епігастральній ділянці, нудоту, слабість, парестезії. Хворіє упродовж 25 років. Об’єктивно: блідість шкіри і слизових, болючість в епігастральной ділянці, помірна ригідність передньої черевної стінки. Аналіз крові: еритроцити – 2,0х10¹²/л, Нв – 90 г/л. ФГДС: атрофія слизової тіла шлунка.

Яке дослідження необхідно провести для уточнення етіології захворюваня ?

А. Уреазний тест.

В. Інтрагастральна рН-метрія шлункової секреції.

С. Виявлення антитіл до парієтальних клітин. *

D. Дихальний тест на наявність хелікобактерної інфекції.

е. Коагулографію.

5. У хворого С., 33 років, який є на диспансерному обліку з приводу виразкової хвороби дванадцятипалої кишки при дослідженні шлункової секреції встаановлені наступні показники базальної і субмаксимальної кислотної продукції: ВАО=12 мекв/HCl/год, SAO=36 мекв/HCl/год.

Визначіть тип шлункового кислотоутворення:

А. Нормальний.

В. Гіперреактивний.

С. Гіпореактивний.

D. Пангіперхлоргідричний. *

е. Гіперпарієтальний.

6. Хворий Б., 43 років, скаржиться на відчуття важкості в епігастральній ділянці, здуття живота після прийому їжі, відрижку повітрям, схуднення. В анамнезі – порушення режиму харчування, нервові перенапруження. Об’єктивно: помірна болючість в надчеревній ділянці при пальпації. Печінка не збільшена. Дослідження шлункового вмісту: вільна соляна кислота – “0” титраційних одиниць.

Яке з наведених досліджень Ви вважаєте найбільш інформативним для встанов­лення діагнозу ?

А. Максимальний гістаміновий тест Кея. *

В. Рентгенографія шлунково-кишкового тракту.

С. Багатофазне дуоденальне зондування.

D. Ультразвукове дослідження органів черевної порожнини.

е. Електрогастрографія.

7. Хворий Д., 29 років, страждає на хронічний гастрит з підвищеною кислото­твірною функцією шлунка. Який препарат доцільно використовувати для профілак­тики виразкової хвороби при хронічному гастриті з підвищеною кислото­твірною функцією шлунка ?

а. Метоклопрамід.

в. Вольтарен.

с. Омепразол. *

d. Мотиліум.

е. Папаверин.

8. Хворому Д., 30 років, який хворіє на хронічний гастрит типу В рекомендований стандартний варіант антихелікобактерної терапії категорії першої черги.

Вкажіть цей варіант:

А. Омепразол + Амоксициклін + Кларитроміцин. *

В. Субцитрат вісмута + Метронідазол + Тетрациклін.

С. Омепразол + Субцитрат вісмута + Метранідазол + Тетрациклін.

D. Субцитрат вісмута + Гастроцепін.

е. Гастроципін + Алмагель А + Солкосерил.

9. Хворий М., 52 років, знаходився на лікуванні у стаціонарі з приводу виразкової хвороби дванадцятипалої кишки з важким перебігом (кровотеча).

Який препарат доцільно використовувати для вторинної профілактики рецидивів після виписки хворого з стаціонару?

а. Альмагель А.

в. Атропін.

с. Платифілін.

d. Фамотидин. *

е. Солкосерил.

10. Хворий К., 28 років, скаржиться на різку слабість, запаморочення, пітливість, задишку при ходінні. Вночі відмітив появу рідкого стільця чорного кольору. В анамнезі виразкова хвороба дванадцятипалої кишки.

Які дослідження необхідно провести хворому у першу чергу ?

а. Комп’ютерну інтрагастральну рН-метрію.

в. Оглядову рентгенографію черевної порожнини.

с. Пальцеве дослідження прямої кишки.

d. Аналіз крові на активність амілази.

е. Фіброгастродуоденоскопію. *

11. Хворий К, 60 років, скаржиться на відсутність апетиту, переважно до м’ясної їжі, важкість в надчерев’ї, нудоту, загальну слабість. Хворіє останні 2 місяці; втратив у вазі 4-5 кг. Блідий, язик обкладений, сухий, епігастральна ділянка болю­ча, черевна стінка резистентна. В калі позитивна реакція на приховану кров. Аналіз крові: Нb 96 г/л, лейкоцитів – 11х10⁹/л, ШОЕ 48 мм/год.

Які найбільш інфор­мативні методи дослідження для постановки кінцевого діагнозу слід використати в даному випадку ?

а. Фіброгастроскопію з прицільною біопсією. *

в. Біохімічне дослідження крові на вміст в ній білірубіну та його фракцій.

с. Гепатосонографію.

d. Пункційну біопсію печінки.

е. Колоноскопію.

12. При якій локалізації виразки виразкоав хвороба може імітувати ішемічну хворобу серця і напад стенокардії ?

А. Малій кривизна шлунка.

В. Кардіальний та субкардіальний відділи шлунка. *

С. Антральний відділ шлунка.

D. Цибулина 12-палої кишки.

е. Постбульбарна виразка.

13. Який найбільш вірогідний провідний механізм розвитку виразки передньої стінки дванадцятипалої кишки ?

А. Порушення моторики шлунка.

В. Зниження синтезу простагландинів.

С. Продукція аутоантитіл до парієтальних клітин.

D. Харчова алергія.

е. Хелікобактерна інфекція. *

14. У хворого Н., 25 років, восени з’явився біль в надчерев’ї, що виникає через 1,5-2 години після їди, а деколи і вночі, печію, закрепи. Біль посилюється при прийомі гострої, соленої і кислої їжі, зменшується – після застосування соди і теплої грілки. Хворіє упродовж року. Хворий пониженого відживлення, язик не обкладений, вологий. При перкусії і пальпації живота – болючість в епігастрії справа, в цій же ділянці – резистентність м’язів передньої черевної стінки.

Про яке захворювання слід думати?

А. Хронічний гастрит з підвищеною секреторною функцією.

В. Хронічний панкреатит з постійною біллю.

С. Виразкова хвороба шлунка.

D. Діафрагмальна кила.

е. Виразкова хвороба 12-палої кишки. *

15. У хворого З., 32 років, виразкова хвороба з локалізацією виразки у дванадцяти­палій кишці. Хворіє 5 років.

З якого препарату найдоцільніше розпочати лікування ?

А. Ранітидин. *

В. Атропін.

С. Фестал.

D. Неробол.

е. Вікалін.

16. Хворий З. 55 років, страждає виразковою хворобою шлунка упродовж 10 років. За останні 6 місяців втратив 15 кг маси тіла, посилилася слабість, з’явилася анорексія, огида до м’ясної їжі.

Яке найбільш ймовірне ускладнення розвивається у хворого З. ?

а. Стеноз пілоричного каналу.

в. Рак шлунка. *

с. Перфорація виразки.

d. Пенетрація виразки.

е. Стравохідна кровотеча.

17. Хворий М., 40 років, поступив терапевтичне відділення із скаргами на свербіж шкірного покриву, жовтяницю, важкість в правому підребер’ї, слабість. Об’єктивно: шкірні покриви жовтяничні по типу rubin icterus, виражену пальмарну еритему, сліди розчісування, печінка +5 см, селезенка 6x8 см. В крові: лужна фосфатаза – 2,0 ммоль/год/л, загальний білірубін 60 мкмоль/л, холестерин – 8,0 ммоль/л.

Який провідний синдром є у хворого М. ?

а. Цитолітичний.

в. Мезенхімально-запальний.

с. Холестатичний. *

d. Портальної гіпертензії.

е. Печінково-клітинної недостатності.

18. Жінка Б., 32 років, перенесла гостру форму вірусного гепатиту В. На протязі останніх двох місяців виявляється висока концентрація HBV-ДНК.

Яка тактика ведення хворої Б. ?

А. Призначти гепатопротектори.

В. Призначити глюкокортикоїди.

С. Призначити холеретики.

D. Призначити вітаміни групи В.

е. Призначити курс терапії препаратами інтерферона. *

19. У хворої Т., 32 років, на 10 день лікування бензилпеніциліном (1 млн. ОД х 4 години внутрішньом’язово) в зв’язку з наявністю бронхопневмонії з’явилась нудота, анорексія, субфебрильна температура, біль в правому підребер’ї. Незважаючи на припинення ін’єкцій пеніциліну, збільшилась печінка, розвинулася жовтяниця. В аналізах крові ШОЕ до 30 мм/год, рівень білірубіну 111,8 мкмоль/л, реакція пряма. АлАТ – 90 ммоль/л, АсАТ – 110 ммоль/л. Проведено лікування тріамцинолоном (16 мг/добу) на протязі 14 днів з добрим ефектом.

Про яке ускладнення антибіотико­терапії йдеться у даному випадку ?

А. Гострий вірусний гепатит Д.

В. Медикаментозний гепатит. *

С. Гострий гастрит.

D. Дискінезію жовчних шляхів.

е. Загострення цирозу печінки.

20. Хвора Ж., 22 років, скаржиться на ниючий біль в правому підребер’ї, відрижку, нудоту, зниження апетиту. Початок захворювання пов’язує з апендектомією. Після неї через 2 місяці вперше з’явилась жовтяниця. Лікувалась в інфекційному відді­ленні. Через рік стала помічати ниючий біль в правому підребер’ї, іноді жовте забарвлення склер. В крові знаходили підвищення рівня непрямого білірубіна. Об'єктивно: субіктеричність склер, при пальпації живота збільшена, щільна печінка. Функціональні проби печінки в межах норми.

Ваш діагноз ?

А. Хвороба Жільбера.

В. Хронічний криптогенний гепатит. *

С. Хронічний калькульозний холецистит.

D. Вторинний біліарний цироз печінки.

е. Хронічний склерозуючий холангіт.

21. У хворого К. 62 років цироз печінки (макронодулярний). Скаржиться на носові кровотечі, біль у правому підребер’ї, слабість, нудоту. Об’єктивно: шкіра жовта по типу flavin icterus, геморагічний висип на шкірі, печінка збільшена на 2 см, край гострий.

Яка причина геморагічного синдрому у цього хворого?

а. Cиндром дисемінованого внутрішньосудинного згортання.

в. Тромбоцитопенія.

с. Печінково-клітинна недостатність. *

d. Портальна гіпертензія.

е. Гіповітаміноз.

22. У хворої М., 58 років, з надмірною масою тіла виявлено ксантоми, “бубнові палички”, збільшену гладку печінку, в крові підвищені рівні холестерину, прямого білірубіну, а також активності лужної фосфатази.

Про яке захворювання йде мова ?

А. Хронічний вірусний гепатит С.

В. Алкогольна хвороба печінки.

С. Первинний біліарний цироз печінки. *

D. Жировий гепатоз.

е. Хронічний холецистит.

23. Хвора Д., 57 років, протягом 6 останніх років страждає нападами болю у правому підребер’ї, який виникає після прийому жирної їжі. Рік тому була рекомендована холецистектомія, від якої хвора відмовилася. За останій тиждень напади болю стали щоденними і значно сильнішими. Хвору госпіталізували. На третій день перебування в лікарні з’явилась жовтяничність склер та шкірних покривів, “замазкоподібний” світлий стілець, темна сеча.

Які біохімічні зміни ви очікуєте в цьому випадку ?

А. Зниження рівня прямого білірубіну крові.

В. Підвищення рівня прямого білірубіну крові. *

С. Підвищення рівня непрямого білірубіну крові.

D. Пониження активності лужної фосфатази крові.

е. Гіпохолестeринемія.

24. Хвора Н. 37 років страждає хронічним вірусним гепатитом В, HBs Ag(-) у стадії ремісії, хронічним безкам’яним холециститом із гіпокінетичною дискіне­зією жовчевивідних шляхів.

Які холекінетичні засоби показані хворому Н. ?

а. Мінеральну воду, що має SO₄-іони.*

в. Оксафенамід.

с. М-холінолітики, нітрогліцерин.

d. Атропін.

е. Фосфалугель.

25. У хворої Д., 47 років, після проведеного багатомоментного дуоденального зондування виявлені наступні показники: І фаза – 15 хвилин – 15 мл, після введення інтрадуоденально 40 мл 33% магнію сульфату: ІІ фаза – 3 хвилини 0 мл, ІІІ фаза – 2 хвилини, 2,5 мл, ІV фаза – 30 хвилин, 70 мл, V фаза – 15 хвилин, 20 мл. При повторному введенні сульфату магнію отримано додатково 20 мл жовчі порції В. При дослідженні дуоденального вмісту патології не виявлено.

Про що свідчать результати дослідження дуоденального вмісту ?

А. Гіпертонія замикача Оді.

В. Гіпотонія жовчного міхура. *

С. Гіпертонія жовчного міхура.

D. Гіперкінезія жовчного міхура.

Е. Гіпотонія замикача Оді.

26. Хвора Д., 50 років, упродовж року страждає нападами болю в правому підребер’ї, які виникають переважно після прийому жирної їжі. Останній тиждень приступи повторювались щодня, стали ще більше болючими. На 3-ій день перебування в стаціонарі з’явилися жовте забарвлення склер та шкірних покривів, світлий стілець і темна сеча. Аналіз крові: нейтрофільний лейкоцитоз (13,110⁹/л), ШОЕ – 28 мм/год.

Попередній діагноз?

А. Аутоімунний гепатит.

В. Хронічний склерозуючий холангіт.

С. Хронічний безкамінний холецистит.

D. Хронічний калькульозний холецистит. *

е. Хронічний обструктивний панкреатит.

27. В діагностиці яких патологічних станів, перелічених нижче, інформативною є внутрішньовенна холангіографія ?

А. Холелітіаз. *

В. Хронічний вірусний гепатит С.

С. Синдром Жильбера.

D. Цироз печінки.

е. Хронічний панкреатит.

28. Хворому К., 50 років, із встановленим діагнозом жовчекам’яної хвороби з наявним холестериновим камінням (2-5 см в діаметрі) рекомендована хенотерапія. Препаратом вибору для хенотерапії є:

А. Аллохол.