Р о з д і л ІV
виправлення недоліків, розмірне зменшення купівельної ціни, про заміну товару з недоліками, відшкодування збитків у зв’язку з розірванням догово- ру купівлі-продажу (поверненням товару виробнику), надання товару в ко- ристування на час ремонту чи заміни продавець (виробник) чи організація, що виконує функції продавця (виробника), на підставі договору з ним зо- бов’язані сплатити споживачу неустойку в розмірі 1 % ціни товару.
При розгляді позовних вимог про стягнення неустойки, передбаченої За- коном України «Про захист прав споживачів», суд вправі зменшити неустой- ку, якщо вона явно нерозмірна наслідкам порушення зобов’язання. Спожи- вач в обґрунтування відповідності розміру неустойки наслідкам порушення зобов’язань може висунути такий аргумент. Закон, установлюючи відповіда- льність за прострочення задоволення вимог споживача у вигляді неустойки в розмірі 1 % ціни товару за кожний день прострочення, дає підставу вважа- ти, що неустойка в розмірі 1 % ціни товару розмірна одному дню простро- чення виконання вимоги, передбаченої Законом. Отже, неустойка в розмірі 10 % ціни товару розмірна десятиденному простроченню заміни товару (ре- монту, зменшення купівельної ціни тощо). Неустойка в розмірі 500 % ціни товару розмірна п’ятисотденному простроченню1.
|
Продавець (виробник) чи організація, що |
Обставини, що звільняють |
виконує функції продавця (виробника) на |
продавця (виробника) від |
підставі договору, вправі відмовитися від |
обов’язку задовольнити |
задоволення вимог споживача з приводу |
вимоги споживача |
недоліків товару, якщо: |
|
|
|
³ вимоги заявлено з приводу недоліків, |
що були обговорені при укладенні договору купівлі-продажу;
³вимоги пред’явлено після закінчення термінів задавнення позову, встановлених законодавством;
³недоліки, із приводу яких заявлено вимогу, виникли після передачі товару споживачу внаслідок порушення споживачем установлених правил використання, збереження чи транспортування, дій третіх осіб чи обставин непереборної сили, і це доведено продавцем (виробником) чи організацією, що виконує функції продавця (виробника) на підставі договору з ним;
³споживач не надав товарний (касовий) чек, а щодо товарів, на які встановлено гарантійні терміни, — технічний паспорт чи інший документ, що його заміняє2.
3.31. ОБМІН ТОВАРУ
Закон встановлює право споживача на обмін непродовольчого товару належної якості у випадку, якщо він не підійшов за формою, розміром, ко- льором, фасоном, або з інших причин не може бути використаний спожива- чем за призначенням. Перелік товарів, на які така вимога не поширюється, затверджується урядом України. У цей перелік входять:
1Іваненко Л.М. Цивільно-правове забезпечення прав споживачів на належну якість товару. —
К., 1998. — С. 17 – 24.
2Демкий Е.Ф. Про захист прав споживачів. — К., 1999. — 36 с.
252
Економіка домашнього господарства
³вироби з дорогоцінних металів, дорогоцінних і напівкоштовних каменів;
³тканини з усіх видів волокон та інші метражні товари (стрічки, тасьма,
³мережива та ін.);
³білизна (трикотаж) для дорослих і дітей;
³купальники, плавки, труси для дорослих і дітей, у тому числі спортивні;
³білизна для немовлят і дітей ясельного віку;
³білизна постільна;
³предмети жіночого туалету;
³панчішно-шкарпеткові вироби;
³штучні текстильні товари (скатертини, серветки, рушники, носові хуст- ки та ін.);
³парфюмерно-косметичні товари;
³товари побутової хімії;
³вироби з пластмаси, що використовуються для приготування і збері- гання їжі;
³предмети особистої гігієни (зубні щітки, гребінці, бігуді тощо). Звернутися з вимогою про заміну товару споживач може не пізніше від
чотирнадцятиденного терміну з моменту купівлі. При цьому споживач зо- бов’язаний зазначити причини, з яких він бажає замінити товар, а також те, які якості повинен мати товар, що потребує заміни. Продавець повинен обміняти товар, якщо він не був у вживанні, збережено його оригінальне упакування, товарний (касовий) чек, фабричні ярлики тощо.
Якщо в день звернення у магазині немає товару, необхідного для заміни, то споживач має право розірвати договір або чекати надходження в магазин аналогічного товару, про що продавець зобов’язаний його сповістити.
Слід зазначити, що, покладаючи на продавця обов’язок замінити товар належної якості, Закон не вирішує питання про розподіл збитків, що вини- кають при обміні. Потреба у заміні якісного товару, як правило, пов’язана з неуважністю споживача при купівлі. Провина продавця за такої ситуації відсутня. Тому продавець вправі зажадати сплати витрат магазину, що ви- никли у зв’язку з обміном якісного товару. Якщо ж споживач відмовляється оплатити ці витрати, то продавець може відмовити в обміні товару.
§3.32. НАДАННЯ ПОСЛУГ
При укладенні будь-якого договору на виконання робіт (надання послуг) споживача цікавлять три моменти:
³терміни виконання робіт (надання послуг);
³якість виконаних робіт (наданої послуги);
³ціна, яку необхідно сплатити виробнику (виконавцю).
У разі порушення виконавцем термінів виконання робіт (надання послуг) споживач може на свій вибір скористатися одним з перелічених нижче прав. Закон встановлює два можливих варіанти поводження споживача у разі прострочення виконавцем виконання своїх обов’язків. Споживач може, не- зважаючи на прострочення, продовжити свої відносини з виконавцем. При цьому він може призначити виконавцю новий термін початку і (чи) закін-
253
Р о з д і л ІV
чення роботи (надання послуги) і вимагати зменшення ціни виконуваної роботи (послуги); вимагати зменшення ціни за виконання роботи (надання послуги) без призначення нових термінів.
Призначені споживачем нові терміни необхідно вказати у самому догово- рі або в додатку до нього (додатковій угоді сторін), або іншому документі, що підтверджує укладення договору. Таке однобічне призначення споживачем нових термінів має бути обов’язково підтверджене підписами обох сторін у зазначених документах. У разі порушення виконавцем нових термінів споживач вправі знову пред’явити кожну із зазначених у Законі вимог.
Розмір зменшення ціни за виконані роботи законодавець пропонує ви- значити за аналогією з розрахунками, передбаченими у разі придбання споживачем товару неналежної якості. Розмір зменшення купівельної ціни товару визначається продавцем чи підприємствами, зазначеними у Законі. Результати здійсненої продавцем уцінки споживач має право оскаржити в суді. Отже, і розмір зменшення ціни за виконані роботи (надані послуги) у разі пред’явлення такої вимоги споживачем повинен визначати виконавець. Якщо розмір виплат з якихось причин не влаштовує споживача, останній вправі оскаржити його в суді.
Рішення про продовження чи припинення роботи з першопочатковим ви- конавцем цілком залежить від волі і бажання споживача. Наприклад, якщо підрядник не доставив вчасно будівельні матеріали на ділянку замовника, тому що його підвів постачальник (що не є форс-мажорною1 обставиною і не звільняє від відповідальності за прострочення), але готовий негайно почати будівництво, споживачу навряд чи варто відмовлятися від його послуг.
Якщо ж прострочення початку чи закінчення роботи є результатом дій виконавця, то споживач може:
³доручити виконання роботи (надання послуги) третім особам за розум- ну ціну чи виконати її самотужки і зажадати від виконавця відшкодування понесених витрат;
³розірвати договір про виконання роботи (наданні послуги) і зажадати повного відшкодування збитків, заподіяних порушенням термінів початку і (чи) закінчення роботи (послуги).
Обидві ці вимоги припускають припинення правовідносин споживача і виконавця з приводу виконання замовленої роботи (послуги).
Витрати, понесені споживачем у разі передачі роботи іншій особі, стягуються з первісного виконавця, що порушив термін виконання роботи (надання послуги). Якщо споживач не оплачував роботу первісного вико- навця, то останній зобов’язаний відшкодувати усі витрати, пов’язані з опла- тою роботи третьої особи.
У тих випадках, коли винагорода первісним виконавцем отримана, вона повинна бути цілком повернута споживачу. Якщо розмір витрат споживача на виконання роботи третьою особою перевищує розмір отриманої первісним виконавцем винагороди, то виконавець зобов’язаний не тільки повністю по-
1 Форс-мажор (фр. forсе majеиге — непереборна перешкода, обставина) — надзвичайна обстави- на, яку неможливо передбачити й усунути.
254
Економіка домашнього господарства
вернути отриману суму грошей, а й покрити видатки споживача, що пере- вищують цю суму, у розумних межах.
При розірванні договору з виконавцем, що прострочив термін виконання робіт, споживач повинен повідомити його про своє рішення. Угода про розі- рвання договору укладається в тій самій формі, що і договір. Якщо викона- вець відмовляється розірвати договір чи не відповідає на пропозиції спожи- вача в термін, зазначений у самій пропозиції (за його відсутності в тридця- тиденний термін), споживач вправі звернутися до суду з вимогою про при- мусове розірвання договору.
У разі розірвання договору про виконання роботи (надання послуги) ви- конавець не має права вимагати відшкодування своїх витрат, а також плати за уже виконану роботу (надану послугу). Однак з цього правила можуть бути винятки. Особливості порядку розрахунків між споживачем і виконав- цем у таких випадках установлюються правилами виконання окремих видів робіт (надання послуг).
Якщо споживач вирішить прийняти тільки частину виконаної роботи (наданої послуги) у виконавця, витрати виконавця, витрачені на її вико- нання, незалежно від факту розірвання договору підлягають оплаті.
Крім відшкодування збитків, зумовлених пору- шенням термінів початку і закінчення робіт, За- кон передбачає відповідальність виконавця, що прострочив, у формі неустойки. У разі порушення термінів, установлених Правилами виконання
окремих видів робіт чи договором, а також призначених відповідно до Зако- ну нових термінів, виконавець сплачує споживачу за кожний день, а якщо термін визначено у годинах — за кожну годину прострочення неустойку в розмірі 3 % ціни виконання роботи (надання послуги), якщо ціна виконання роботи (надання послуги) договором окремо не визначена — загальну ціну замовлення (договору). Розмір неустойки може бути збільшений за згодою сторін. Таку угоду обов’язково укладають у письмовій формі, інакше вона буде недійсною. Сума неустойки не може перевищувати ціни роботи (послу- ги), а якщо ціна роботи (послуги) окремо не визначена — загальної ціни до- говору (замовлення).
Виконавець повинен сплатити споживачу неустойку і відшкодувати збит- ки добровільно, незалежно від того, пред’являв він відповідну вимогу чи ні. При цьому збитки відшкодовуються споживачу в повній сумі, більшій за неустойку, встановлену Законом чи договором. Якщо виконавець відмовля- ється добровільно сплатити неустойку і відшкодувати збитки чи задовольни- ти вимогу споживача про сплату їх, то ці вимоги задовольняються через суд.
Відповідальність виконавця за порушення термінів виконання роботи (на-
дання послуги) настає незалежно від наявності чи відсутності його провини. Закон звільняє виконавця від задоволення вимог споживача тільки у двох випадках: якщо порушення термінів виконання роботи сталося з вини само- го споживача або внаслідок дії непереборної сили, тобто настання такої по- дії, якій виконавець не зміг би запобігти ніякими засобами, якби навіть і зміг її передбачати (наприклад, руйнування будинку внаслідок землетрусу).
255
Р о з д і л ІV
Наслідки порушення вимог до якості виконаних
робіт (наданих послуг) і права, надані спожива- чу у разі виявлення недоліків у виконаній робо- ті, подібні до наслідків і прав, яких дотриму- ються при продажу товарів з недоліками.
У разі виявлення недоліків під час прийман- ня роботи чи її використання споживач вправі зажадати:
³безоплатного усунення недоліків виконаної роботи (наданої послуги);
³відповідного зменшення ціни виконаної роботи (наданої послуги);
³безоплатного виготовлення іншої речі з однорідного матеріалу такої самої якості чи повторного виконання роботи;
³відшкодування понесених ним витрат з усунення недоліків виконаної роботи (наданої послуги) самотужки чи третіми особами.
Під недоліком роботи (послуги) Закон має на увазі невідповідність робо- ти (послуги) вимогам, що висуваються до якості. Якщо підрядник здає спо- руджений ним будинок з недоробками (не засклено вікна, не встановлено охоронну сигналізацію), то за Законом ці недоробки не є недоліками, оскіль- ки не стосуються якості виконаної роботи. Відповідальність підрядника в такому разі настає за порушення термінів виконуваної роботи, тобто під не- доліком потрібно розуміти тільки невідповідність якості виконаних робіт стандартам, умовам договору і звичайно пропонованим вимогам.
Вимоги про безоплатне виготовлення іншої речі чи про повторне вико- нання роботи зумовлені специфікою відносин, що виникають при наданні послуг (виконанні робіт). Пред’являючи вимогу про усунення недоліків, ви- готовлення іншої речі чи повторне виконання роботи, споживач може одно- часно зажадати від виконавця зменшення ціни виконаної роботи.
Усі зазначені вимоги можуть бути пред’явлені при прийманні виконаної ро-
боти (наданої послуги) чи в ході її виконання. Тільки вимоги з приводу прихованих недоліків виконаної роботи, які неможливо було знайти при прийманні, можуть пред’являтися пізніше: протягом гарантійного терміну, а якщо він не встановлений — протягом шести місяців із дня
приймання роботи (щодо будівель та іншого нерухомого майна — протягом двох років).
У тому випадку, якщо виявлений прихований недолік має властивості іс- тотного, з переліченихних у преамбулі Закону, і допущений з вини вико- навця, споживач вправі висунути вимогу про безоплатне усунення такого недоліку і після закінчення гарантійного терміну. Ця вимога може бути пред’явлена протягом терміну служби виконаної роботи чи впродовж десяти років із дня приймання роботи, якщо термін служби не встановлено. Вико- навець повинен вчасно задовольнити таку вимогу, у противному разі спожи- вач має право зажадати зменшення ціни за виконану роботу або відшкоду- вання витрат з усунення істотного недоліку самостійно чи третіми особами, або розірвання договору і відшкодування збитків (крім повторного виконання роботи і виготовлення іншої речі з однорідного матеріалу).
256
Економіка домашнього господарства
Уразі порушення термінів усунення недоліків споживач вправі розірвати договір і зажадати від виконавця повного відшкодування збитків. Однобічне розірвання договору споживачем можливо і за інших підстав, передбачених Законом: при виявленні у виконаній роботі (наданій послузі) істотних недо- ліків чи істотного порушення умов договору. У такому разі споживач також має право вимагати повного відшкодування збитків.
Слід зазначити, що споживач вправі відмовитися від договору з виконав- цем у будь-який час. Однак, якщо провини виконавця нема, споживач зо- бов’язаний не тільки сплатити виконавцю частину ціни пропорційно до час- тини виконаної роботи (наданої послуги), а й відшкодувати збитки, спричи- нені розірванням договору.
Крім термінів усунення недоліків виконаної роботи (наданої послуги), Законом передбачено терміни задоволення інших вимог споживача. Так, для задоволення вимог, пов’язаних із грошовими виплатами з боку вико- навця (зменшення ціни виконаної роботи, відшкодування витрат з усунення недоліків роботи третіми особами чи самотужки, а також збитків у разі розір- вання договору), передбачено десятиденний термін. Безоплатне виготовлен- ня іншої речі з однорідного матеріалу і повторне виконання роботи (надання послуги) підлягає виконанню в термін, встановлений для термінового вико- нання роботи (надання послуги), а якщо такий термін не встановлено — у термін, встановлений договором, що був неналежно виконаний. За пору- шення цих термінів виконавець сплачує неустойку. Споживач також вправі пред’явити виконавцю інші вимоги, зазначені у відповідних статтях1.
Велике значення для споживачів має стаття про механізм реалізації прав споживачів на освіту включенням вимог про вивчення законодавства про захист прав споживачів у державні освітні стандарти й освітні профспілкові програми. Реалізація права на освіту дає змогу формувати не тільки компе- тентного споживача, а й сумлінного підприємця.
УЗаконі зазначено норму, що встановлює права й обов’язки виробника у ра- зі визначення термінів служби і придатності товару, а також виробника при визначенні гарантійного терміну на товар. Законом визначено, що у випадку, коли виробник не установив термін служби чи придатності на товари, на які зобов’язаний був установити ці терміни, шкода, заподіяна життю, здоров’ю чи майну споживача внаслідок недоліків товару, підлягає відшкодуванню неза- лежно від часу його заподіяння. Це підвищує відповідальність виробника за дотримання норм Закону щодо встановлення термінів служби і придатності.
Цей Закон необхідно знати кожному громадянину, тому що він дає мож- ливість громадянину-споживачу не тільки набути статусу рівноправного суб’єкта на ринку товарів, робіт, послуг, але грамотно підійти до вибору то- вару належної якості на основі повної і достовірної інформації про нього, а в разі потреби — захистити свої порушені права.
Згідно з п. 3 ст. 12 Закону «Про захист прав споживачів» продавець (вироб-
|
ник) зобов’язаний передати споживачеві то- |
Захист прав споживачів |
вар (роботу, послугу), який за якістю відпові- |
у сфері обслуговування. |
дає вимогам нормативних документів, умо- |
Терміни на виконання |
|
робіт на надання послуг. |
|
1 Мазаракі А.А. Захист прав споживачів: соціально-правовий аспект. — К., 2002. — С. 17 – 25. |
|
Наслідки порушення цих |
257 |
термінів |
|
Р о з д і л ІV
вам договору. Термін у договорі на виконання роботи, здійснення послуги є однією з головних його умов. У Законі зазначається, що виробник зо- бов’язаний здійснити виконання роботи (надання послуги) у термін, який встановлено правилами виконання окремих видів робіт (здійснення окремих видів робіт) або договором. У договорі передбачається термін виконання ро- боти (надання послуги), якщо він встановленими правилами не передбаче- ний, а також термін меншої тривалості, ніж встановлено правилами.
Ст. 15 Закону встановлює порядок визначення строків виконання роботи (надання послуги). Термін у договорі визначається календарною датою (пе- ріодом) виконання роботи чи надання послуги, або датою (періодом), коли виробник зобов’язаний приступити до виконання роботи (надання послуги).
Для правильного відліку терміну необхідно встановити його початок та кі- нець. Вважають, що термін, визначений період час починається на наступний день після календарної дати чи настання подій, якими визначено його початок.
Якщо виконання роботи (надання послуги) здійснюється частинами про- тягом терміну дії договору, поряд із загальним терміном виконання роботи (надання послуги) у змісті договору відображуються часткові (проміжні) тер- міни, які конкретизують обов’язки виробника, надають виконаній роботі (наданій послузі) чіткості та визначеності.
Встановлені терміни початку та закінчення робіт (надання послуг) змі- нюються лише за згодою сторін договору. Якщо такої згоди досягнуто, то нові терміни повинні бути вказані в договорі чи додатковій угоді.
Згідно зі ст. 17 Закону встановлено майнову відповідальність виробника за порушення терміну початку та закінчення виконання робіт (надання по- слуг) або визначених споживачем нових термінів у вигляді неустойки. Не- устойка сплачується виробником споживачу за кожний день (час, якщо тер- мін визначено у годинах) у розмірі 3 % від ціни виконаної роботи (наданої послуги). Якщо вартість робіт (послуг) не було визначено в договорі, то не- устойка стягується від загальної ціни замовлення. Розмір неустойки може бути встановлений більш високий, однак для цього необхідна угода сторін, укладена у письмовій формі.
Неустойка стягується з дня (часу), що настав за днем (часом), до якого ро- бота (послуга) мала розпочатися або завершитися, і закінчується початком виконання роботи (надання послуги). Стягнена неустойка не може переви- щувати вартості роботи (послуги) або загальної вартості замовлення. Якщо ціну роботи (послуги) окремо не було визначено, то розмір неустойки розра- ховують від загальної ціни договору (замовлення).
Кошторис — це документ, що містить перелік ро- біт (послуг), матеріалів, обладнання тощо із за- значенням вартості (ціни). Згідно із Законом ви- мога однієї з сторін (споживача чи виробника) про складання кошторису повинна задовольнятися.
Кошторис може бути двох видів: твердий та наближений. При складанні твердого кошторису виробник не має права вимагати оплати додаткових робіт та витрат. При цьому ні за яких обставин, навіть в разі зміни ціни, виробник не має права змінити кошторис самостійно, без згоди на те споживача. Отже, всі витрати виробника, понесені понад кошторис, відносять на його рахунок.
258