- •Рецензенти:
- •I5вn 966-8556-69-0
- •1.1 Управління як соціальний феномен
- •1.2 Предмет науки управління. Етапи її розвитку
- •1.3 Основні управлінські культури: характерні риси й особливості. Етносоціальні особливості управління
- •1.3.1 Порівняльний аналіз основних управлінських культур
- •1.3.2 Джерела радянської управлінської культури
- •1.3.3 Етносоціальні особливості управління
- •1.5 Поняття про психологію управління. Рівні психолого-управлінської
- •2. 3.
- •4. 5.
- •2.2 Соціометрія як основний метод діагностування міжособистісних взаємин в організації
- •2.2.1 Сутність соціометрії та її можливості
- •2.2.2 Порядок проведення соціометричного опитування
- •2 • 3 Референтометрія
- •4. 5. 6.
- •4; •
- •3.4 Психологія діяльності керівника при прийнятті управлінських рішень
- •3.5 Методи індивідуального та групового прийняття рішень
- •4.1 Особистість і її розуміння. Психологічна структура особистості
- •4.2 Деякі психологічні школи вивчення особистості
- •4.3 Типологія особистості
- •4. 5. 6. 7.
- •5.1 Особливості понять «людина — індивід — особистість»
- •5.2 Соціалізація особистості
- •5.3 Соціальні ролі в структурі особистості
- •5.4 Індивідуально-психологічні особливостіособистості
- •5.5 Настанова особистості
- •6.1 Здібності: визначення, якісна
- •6.4 Проблема здібностей до творчості
- •6.5 Творча особистість і її життєвий шлях
- •6.6 Професійні здібності менеджера
- •5. 6. 7. 8.
- •7.2 Визначення поняття «керівник»
- •7.3 Основні функціїуправлінської діяльності
- •7.4 Основні теорії лідерства
- •7.5 Підходи до визначення професійно важливих якостей керівника
- •7.6 Теорії особистісних рис керівника
- •7.7 Риси вітчизняного управління трьох епох
- •7.8 Час, його сприйняття
- •7.9 Керівник як командний гравець
- •7,10 Психологія індивідуального стилю управління
- •8 • 2 Психологічна сутність соціальної організації
- •8.3 Міжособистісні відносини в групі
- •8.4 Неформальні групи
- •9.1 Характеристика групи як соціального феномена
- •9.2 Групова динаміка та рівні проблем управління
- •9.3 Стадії розвитку групи та управління груповою динамікою
- •9.4 Функції ефективної групи та соціальні ролі її членів
- •9.5 Умови ефективності групового вирішення проблем
- •9 І 6 Характеристики членів групи як фактор ефективності
- •9.7 Типи підлеглих
- •10.1 Ефективне управління змінами
- •10.2 Типи команд
- •10.3 Особливості ефективної команди
- •10.4 Керівництво та управління командами
- •10.5 Фактори ефективної діяльності
- •3. 4. 5. 6.
- •7. 8. 9.
- •11.2 Спілкування як соціальний феномен. Особливості управлінського
- •11.3 Проблеми міжособистісного сприйняття
- •11.4 Спілкування керівника з підлеглими
- •11.5 Умови ефективної взаємодії в управлінському спілкуванні
4; •
Вибір та остаточне формулювання рішення
Довгострокові |
Середньострокові |
Короткострокові |
Понад 5 років |
Від 1 до 5 років |
До одного року |
За ступенем обов'язковості виконання:
Ухвалення рішення -тт
Аналіз і контроль за виконанням рішення
Рис. 3.1Процес прийняття рішень
Директивні |
Рекомендаційні |
Орієнтуючі |
Приймаються вищими органами управління; обов'язкові для виконання |
Виконання бажане, але не обов'язкове |
Призначені для суб'єктів, незалежних від тих, хто ці рішення приймав |
58
59
ПСИХОЛОГІЯ УПРАВЛІННЯ
ПІДГОТОВКА Й УХВАЛЕННЯ УПРАВЛІНСЬКОГО РІШЕННЯ
За функціональним призначенням:
Колективний метод ухвалення рішень має свої переваги й недоліки:
Організаційні |
Координуючі |
Регулюючі |
Активізуючі |
Контролюючі |
Вибір по- |
Розподіл |
Визначають спо- |
Спрямо- |
Підбива- |
винен зро- |
поточної |
сіб здійснення |
вані |
ють під- |
бити сам |
роботи |
тих чи інших дій |
на акти- |
сумки ви- |
керівник, |
серед ви- |
у конкретних |
візацію |
конання |
щоб ви- |
конавців; |
ситуаціях (відо- |
діяль- |
зазначе- |
конати свій |
оцінка ре- |
бражаються у |
ності ви- |
них вище |
посадовий |
зультатів |
правилах, розпо- |
конавців |
видів |
обов'язок |
діяльності |
рядках, графіках |
|
рішень |
|
|
іт. п.) |
|
|
За способами прийняття: | |
Інтуїтивні |
Адаптаційні |
В основі лежить здатність ке- |
Грунтуються на загальних зна- |
рівника вгадувати, передбача- |
ннях, здоровому глузді, профе- |
ти, припускати; |
сійній діяльності; |
приймаються за умови |
виконанні дій, що мали успіх у |
дефіциту часу; |
минулому в аналогічній ситуації; |
великий ризик помилок; |
прості й оперативні в прийнятті |
є винятком,а не правилом |
|
Залежно від кількості учасників (за способом прийняття):
Переваги |
Недоліки |
Усуваються суб'єктивізм, стереотипи й особисті пристрасті. Більше варіантів рішень, вони кращої якості |
Вимагають великих витрат часу. Більш ризиковані, оскільки відповідальність розподіляється на всіх |
Створюють атмосферу співробітництва, поліпшують контакт між співробітниками, знижують опір незгодних. Можливі наслідки добре продумано. Ближче до істини, коли йдеться про складні питання. Вироблена колективна думка є позитивним мотиваційним фактором |
Не мають сенсу, якщо керівник набагато компетентніший від рядових членів групи й вони із цим згодні. Посилюється конформізм серед членів групи. Зростає рівень конфліктності. Можливе блокування рішення, якщо висловлені точки зору не збігаються |
За широтою охоплення:
Загальні |
Спеціальні |
Стосуються однакових для всіх проблем; вносять у діяльність організації елемент стабільності |
Стосуються вузьких проблем, властивих одному підрозділу або групі |
Одноосібні |
Колективні | ||
Є кращими за умови дефіциту часу; за низької кваліфікації співробітників; за наявності конфліктної ситуації |
Консультативні |
Спільні |
Парламентські |
Особи, які приймають рішення, радяться з підлеглими або експертами; роблять власний вибір, враховуючи їх рекомендації |
Приймаються завдяки взаємній згоді всіх учасників |
Приймаються більшістю причетних до них учасників |
З погляду зумовленості:
Запрограмовані (аналітичні) |
Незапрограмовані (творчі, пошукові) |
Приймаються у стандартних, регулярно повторюваних ситуаціях; кількість можливих альтернатив обмежена, вони легко формулюються |
Приймаються в нових, неординарних ситуаціях; вимагають творчого підходу, глибоких знань, досвіду |
60
61
ПСИХОЛОГІЯ УПРАВЛІННЯ
ПІДГОТОВКА Й УХВАЛЕННЯ УПРАВЛІНСЬКОГО РІШЕННЯ