Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
практик з псих упр перс_1 / література / Психологія управління.doc
Скачиваний:
84
Добавлен:
16.02.2016
Размер:
2.36 Mб
Скачать

10.1 Ефективне управління змінами

Ефективність управлінського лідерства найчастіше ґрун­тується на результативності діяльності лідера у формуванні та управлінні командами. У багатьох сферах командна робота забез­печує високу ефективність і якість. Тому керівники різних рангів намагаються тестувати свої лідерські здібності, створюючи коман­ди, орієнтовані на вирішення таких проблем, з якими не можуть впоратися звичайні групи. Проте далеко не кожному керівнику вдається досягти цієї мети.

Успішне формування й ефективне функціонування команд в організації передбачає посилення ролі менеджера та лідера; про­ведення змін у системі управління й комутації в організації; зміни організаційної культури лідерства.

У цьому розділі розглядаються особливості командної роботи й можливості лідерства у процесі керування командами.

Загальна характеристика команди. У міру зростання ролі гру­пової роботи в ході реалізації реорганізаційних цілей і вирішення складних проблем зростає потреба в зміні змісту й характеру діяль­ності, у розвитку таких якостей групи, що якісно змінюють її.

229

ПСИХОЛОГІЯ УПРАВЛІННЯ

ФОРМУВАННЯ КОМАНД ТА УПРАВЛІННЯ НИМИ

Звичайна група — це спільнота індивідів, які регулярно вза­ємодіють, вирішуючи єдині завдання, і мають схожі інтереси. Робоча група — невелика спільнота індивідів, що функціонують, взаємодіють і почувають один одного, як єдине ціле. Як правило, кількість людей у робочій групі варіює від 3 до 25. Члени такої гру­пи характеризуються більш високим ступенем взаємозалежності та взаємної відповідальності за результат спільної діяльності. У робо­чій групі створюються оптимальні умови для ефективної діяльнос­ті (включаючи взаємообмін інформацією) і саморозвитку її членів.

У команді всі ці характеристики поєднуються, але додаються ще деякі:

  • більш тісна взаємодія і взаємна залежність;

  • члени команди працюють обов'язково спільно;

  • командна робота націлена на спільне досягнення стратегічних і тактичних цілей.

Команда ~ це особливий різновид невеликої групи, якій властиві особливі риси, що визначають ефективність її діяльності. Команда більш сильна й має більший потенціал, ніж робоча група. Але команда вимагає і більшого внеску від усіх членів для реаліза­ції цього потенціалу. Ефективність командної роботи залежить від того, як члени працюють разом.

Існує безліч дефініцій поняття «команда». Так, команду ви­значають як невелику спільноту людей, де здібності одного співро­бітника доповнюють здібності іншого, де члени колективу віддані спільній меті, активно сприяють реалізації завдань, що випливають з неї, виявляючи взаємну відповідальність. Команду також визна­чають як соціальну систему, що складається із взаємозалежних об'єднаних спільною метою членів.

Г. Паркер вказав на три складові, котрі визначають характер команди:

  • мета командної діяльності. Як правило, це розвиток системи, продукту чи якості;

  • тривалість функціонування команди. Це може бути короткий або тривалий проміжок часу залежно від мети й характеристик

команди. Членство в команді. Воно може бути функціональним, коли кожен член команди виконує чітко визначені функції, не вторгаючись у сферу діяльності колег, або взаємним перехрес­ним (усі члени команди взаємно доповнюють один одного). Дослідники особливо підкреслюють таку відмітну особли­вість команди, як взаємозалежність її членів при збереженні від­мінностей між ними [Ооппеііоп]. Доннелон також відзначив, що ці дві особливі риси обумовлюють кілька зріачущих умов ефективної діяльності команди:

вимога функціональної ідерртифікації. У період формування команди кожний із членів команди і надалі може відчува­ти протиріччя між своєю індивідуальною функціональною ідентифікацією та ідентифікацією себе як члена функціо-нальррої комарщи;

  • вимога управління взаємною залежністю. У команді індивіди повинні навчитися ефективно функціонувати в рамках вза­ ємозалежності;

  • вимога управління в разі існування відмінностей, у тому числі відмінностей у силі між членами команди. Команди мають по­ требу в створенріі й підтррімці певного балансу сил між їхніми членами;

  • вимога управління ступенем закритості команди від сторон­ нього впливу;

  • вимога своєчасно діагностувати появу суперечностей у дум­ ках, в індивідуальному сприйнятті певних подій, розбіжнос­ тей інтересів членів команди й конструктивно вирішувати конфлікти, виникнення яких є неминучим і які впливають на ефективріість роботи;

• вимога створення умов для постійної комунікації членів групи. Дослідники звертають увагу на те, що команда вшшває на ор­ ганізаційну діяльність та організаційну культуру [\Уі1зоп; \¥еШп5; В§Ьат], вплив створює ряд організаційнріх переваг, удосконалю­ ється організаційне комунікативне середовище. Воно стає більш

230

231

ПСИХОЛОГІЯ УПРАВЛІННЯ

ФОРМУВАННЯ КОМАНД ТА УПРАВЛІННЯ НИМИ

ефективним і відкритим, забезпечуючи всім співробітникам доступ до інформації, що визначає якість роботи:

  • формування й діяльність команд, особливо багатофункціо­ нальних, налагоджує більш міцні зв'язки між зовнішніми й внутрішніми структурами, зацікавленими в результативній роботі організації. їх роль і значення зростають;

  • членам команди властиве більш широке бачення власної місії; вони гостріше відчувають відповідальність за кінцевий резуль­ тат організаційної роботи;

  • командна робота заснована на колективних принципах при­ йняття управлінських рішень і командній відповідальності за результат, що спонукає її членів упроваджувати відповідні методи управління й стилі управлінського лідерства;

  • члени команди одержують додаткові можливості для розвитку своїх професійних навичок, надаючи один одному допомогу та взаємну підтримку, а також освоюючи нові функції, ролі;

  • команди встановлюють і підтримують більш справедливу сис­ тему стимулювання та заохочення результативної діяльності;

  • особливості командної діяльності обумовлюють важливе значення організаційних і командних цінностей як фактора об'єднання членів команди;

  • удосконалення якості роботи в команді є головним завданням для всіх і для кожного її члена окремо, що закономірно підви­ щує ефективність діяльності.

Командна діяльність не є панацеєю від усіх лих, що можуть за­вдати шкоди організації. Доцільність командної діяльності зумов­люється впливом таких факторів:

  • реалізація завдання вимагає різних навичок, думок та експертиз; усі компоненти діяльності є взаємозалежними;

  • є достатньо часу для організації і структурування командної роботи;

  • структура й культура організації не виключають ефективного функціонування команд;

232

потенційні члени команди зацікавлені у встановленні та під­тримці моральних зобов'язань один щодо одного і виявляють відданість загальній ідеї і цілям;

усвідомлюється висока потреба в координації та інноваціях; серед членів групи встановилася певна взаємодовіра; індивіди мають деякий досвід командної роботи; керівник організації виявляє схильність до демократичного сти­лю лідерства, розуміючи важливість делегування повноважень.