- •Рецензенти:
- •I5вn 966-8556-69-0
- •1.1 Управління як соціальний феномен
- •1.2 Предмет науки управління. Етапи її розвитку
- •1.3 Основні управлінські культури: характерні риси й особливості. Етносоціальні особливості управління
- •1.3.1 Порівняльний аналіз основних управлінських культур
- •1.3.2 Джерела радянської управлінської культури
- •1.3.3 Етносоціальні особливості управління
- •1.5 Поняття про психологію управління. Рівні психолого-управлінської
- •2. 3.
- •4. 5.
- •2.2 Соціометрія як основний метод діагностування міжособистісних взаємин в організації
- •2.2.1 Сутність соціометрії та її можливості
- •2.2.2 Порядок проведення соціометричного опитування
- •2 • 3 Референтометрія
- •4. 5. 6.
- •4; •
- •3.4 Психологія діяльності керівника при прийнятті управлінських рішень
- •3.5 Методи індивідуального та групового прийняття рішень
- •4.1 Особистість і її розуміння. Психологічна структура особистості
- •4.2 Деякі психологічні школи вивчення особистості
- •4.3 Типологія особистості
- •4. 5. 6. 7.
- •5.1 Особливості понять «людина — індивід — особистість»
- •5.2 Соціалізація особистості
- •5.3 Соціальні ролі в структурі особистості
- •5.4 Індивідуально-психологічні особливостіособистості
- •5.5 Настанова особистості
- •6.1 Здібності: визначення, якісна
- •6.4 Проблема здібностей до творчості
- •6.5 Творча особистість і її життєвий шлях
- •6.6 Професійні здібності менеджера
- •5. 6. 7. 8.
- •7.2 Визначення поняття «керівник»
- •7.3 Основні функціїуправлінської діяльності
- •7.4 Основні теорії лідерства
- •7.5 Підходи до визначення професійно важливих якостей керівника
- •7.6 Теорії особистісних рис керівника
- •7.7 Риси вітчизняного управління трьох епох
- •7.8 Час, його сприйняття
- •7.9 Керівник як командний гравець
- •7,10 Психологія індивідуального стилю управління
- •8 • 2 Психологічна сутність соціальної організації
- •8.3 Міжособистісні відносини в групі
- •8.4 Неформальні групи
- •9.1 Характеристика групи як соціального феномена
- •9.2 Групова динаміка та рівні проблем управління
- •9.3 Стадії розвитку групи та управління груповою динамікою
- •9.4 Функції ефективної групи та соціальні ролі її членів
- •9.5 Умови ефективності групового вирішення проблем
- •9 І 6 Характеристики членів групи як фактор ефективності
- •9.7 Типи підлеглих
- •10.1 Ефективне управління змінами
- •10.2 Типи команд
- •10.3 Особливості ефективної команди
- •10.4 Керівництво та управління командами
- •10.5 Фактори ефективної діяльності
- •3. 4. 5. 6.
- •7. 8. 9.
- •11.2 Спілкування як соціальний феномен. Особливості управлінського
- •11.3 Проблеми міжособистісного сприйняття
- •11.4 Спілкування керівника з підлеглими
- •11.5 Умови ефективної взаємодії в управлінському спілкуванні
10.2 Типи команд
Незважаючи на наявність спільних рис, кожна команда має свої особливості. Ці особливості залежать від специфічних завдань команди, її ресурсів, а також від індивідуальних якостей її членів. Загалом, виділяють такі типи команд:
команди, націлені на вирішення нечітко визначених, складних проблем. Члени команд повинні довіряти один одному, бути надійними, інтелектуальними й прагматичними людьми;
творчі або дослідницькі команди, націлені на дослідження можливостей середовища й пошук альтернатив. Члени таких команд повинні мати стійку мотивацію, бути незалежними, творчими й наполегливими в здійсненні колективних цілей;
команди тактичної реалізації (так звані «хірургічні» команди), націлені на виконання конкретного плану. Вони потребують чіткої постановки завдання, однозначного розподілу ролей і формулювання конкретних критеріїв успіху.
У табл. 10.1 подано порівняльний аналіз основних типів команди.
Загальна характеристика основних моделей команди: Бізнес-комаида — група рівних за статусом, що має зовнішнє технічне керівництво і функціонує в ієрархічній організації. Вона націлена на пошук інноваційних рішень, вигідні проекти. Члени команди мають відповідні ділові якості та високу професійну
233
ПСИХОЛОГІЯ УПРАВЛІННЯ
ФОРМУВАННЯ КОМАНД ТА УПРАВЛІННЯ НИМИ
Таблиця 10.1
Порівняння основних типів команд
Критерії |
Вирішення проблем |
Творчість |
Практична реалізація |
Основні риси |
Довіра, взаєморозуміння |
Самостійність, креативність |
Визначеність, забезпеченість ресурсами |
Основні завдання |
Підтримка життєдіяльності команди |
Розвиток нового виду продукту/ послуг |
Оптимальне виконання завдання |
Особливості діяльності |
Зосередженість на проблемах і їх вирішення |
Дослідження можливостей та альтернатив |
Конкретні ролі, чіткість і визначеність завдання, критеріїв успіху й невдач |
Вимоги до особистих якостей членів команди |
Інтелект, досвід, чуттєвість і чесність, відкритість, уміння слухати, толерантність |
Інтелект, незалежність, аналітичні здібності, самовладання, наполегливість |
Лояльність, згода, активність, відповідальність, готовність надати допомогу й підтримку |
Приклади прийнятних моделей команди |
Бізнес-коман-да,команда пошуку й порятунку, 5ШАТ-команда, багатофункціональна команда |
Бізнес-коман-да, спеціальна команда, команда «брудних справ», спортивна, багатофункціональна |
Бізнес-команда, 5ШАТ-коман-да, спеціальна, спортивна, багатофункціональна |
компетентність, що дозволяє керівництву надати своїм співробітникам певний ступінь свободи в прийнятті та реалізації рішень.
«Офіс президента» — команда керівників корпорації, основними функціями якої є координація і прийняття колективних рішень щодо внутрішньої і зовнішньої політики.
Багатофункціональна команда — складається з членів, які виконують численні та різноманітні функції (фінанси, продаж, маркетинг
234
і т. ін.). Мета формування команди — поліпшити координування функціонування провідних фахівців у профільних напрямах розвитку, удосконалення експертизи, упорядкування використання ресурсів та оптимізація можливих змін. Як правило, така команда ефективна в налагодженні зв'язку між двома видами активності в організації: «за течією» і «проти течії».
Особлива команда — група фахівців, уповноважених і відповідальних за виконання певної частини завдання (або за виготовлення якогось продукту). Це різновид самокерованої команди, що працює автономно й самостійно приймає рішення в межах своєї компетентності. Команда розподіляє ролі й доручає членам завдання, а також визначає терміни й порядок виконання робіт.
Команда пошуку й порятунку — група фахівців з особливими знаннями й навичками, націлена на вирішення специфічних проблем, пов'язаних з надзвичайними ситуаціями.
Команда, що виконує «брудну» роботу, — ізольована від вищого керівництва група талановитих і творчих індивідів, націлених на самостійне вирішення специфічних і складних завдань.
ЗШТ-команда (зкіііесі ші\і асіуапсесі іооіз) - компетентна у вирішенні якої-небудь проблеми, володіє низкою ефективних і сучасних засобів. Це тип команди, що спеціалізується з вирішення проблем у якійсь певній сфері.
Спортивна команда — тренер у товаристві «зірок». Тренер забезпечує найбільш повну реалізацію індивідуального таланта кожної «зірки» і сприяє тому, щоб його підлеглі виконували в команді відведені їм ролі. Кожен член команди підпорядковує свої прагнення індивідуальним досягненням і меті команди.
«Театральна» команда — члени групи (трупи), що грають визначені ролі під проводом сильного керівника. Керівник визначає мету командної діяльності та ролі членів команди. Кожен член команди сприймає свій внесок у командну діяльність як унікальний. Вони пов'язують індивідуальний і командний успіх з колективними зусиллями в реалізації мети.
235
ПСИХОЛОГІЯ УПРАВЛІННЯ
ФОРМУВАННЯ КОМАНД ТА УПРАВЛІННЯ НИМИ
Транснаціональна команда — згуртована група, що складається з членів, що належать до різних національних, релігійних і культурних соціальних груп. Цей вид команд набуває поширення у разі інтеграції організації в глобальний процес розвитку.
Відповідно до особливостей складу команди й напряму її діяльності виділяють такі типи команд:
функціональна команда — створюється на основі чіткої систе ми організаційного керівництва й підпорядкування. Команда складається з фахівців, які повинні максимально ефективно вирішувати завдання, поставлені керівництвом. Команда може пропонувати керівництву інноваційні рішення проблем, але право висунення мети й ухвалення рішення залишається за керівництвом організації. Діяльність цього типу команди більш ефективна в традиційній ієрархічній організації, що функціонує в умовах стабільного, малодинамічного й перед бачуваного ринку;
мультидисциплінарна команда — поєднує фахівців (частіше провідних) з ряду організаційних підрозділів або партнер ських організацій, чия компетентність дозволяє знайти й реа лізувати найбільш оптимальне рішення складної і важкої про блеми. Об'єднання здібностей і можливостей кожного з членів команди, які взаємно доповнюють один одного, створює синергетичний ефект, що визначає високий потенціал муль- тидисциплінарної команди. Команда такого типу, як правило, легше пристосовується до мінливого середовища;
самокерована команда — складається з фахівців, які володі ють високим рівнем професіоналізму в деяких сферах, вза ємно доповнюючи один одного. Цей тип команди характери зується високим ступенем свободи в прийнятті й реалізації рішень. Діяльність цього типу команди більш ефективна за умов становлення нової справи, створення нової організації або структури.
236