4.3 Типологія особистості

За основу типології людей можна взяти різні прояви особли­востей особистості. Залежно від способу вирішення виробничих завдань серед працівників виділяють такі типи:

мислитель — переважає пізнавальний компонент, зосеред­женість на вирішенні логічних завдань; до негативів слід віднести невміння вирішувати організаційні проблеми, не­товариськість;

співрозмовник — легкість у встановленні контактів, орієнтова­ний на спілкування;

практик - людина справи, яка має конкретну мету; рішуча в діях, гарний виконавець, непоганий організатор; вільно, не­вимушено виступає у великих аудиторіях. Існує також типологія людей залежно від зовнішнього вигля­ду (типологія Е. Кречмера — Б. Г. Ананьєва):

астенік — «слабкий», худий, тонкий, з вузькими плечима, дов­гою, вузькою і плоскою грудною кліткою; атлетик — «сильний»: широкі виступаючі плечі; масивна грудна клітка; пружний живіт; тулуб, що звужується до пояса; добре розвинута мускулатура;

• пікнік — «товстий», «щільний» — середнього зросту; огрядний; обличчя широке, м'яке; значних розмірів живіт виступає з роз­ ширеної донизу глибокої склепінної грудної клітки; схильний до ожиріння;

• дипластик ~ погано сформована фігура, неправильна статура. Зазначені типи в чистому вигляді зустрічаються рідко. Більш

поширені змішані типи: пікнічно-атлетичні, астенічно-атлетичні, пікнічно-астенічні.

Нижче розглянемо типи особистості, що відрізняються темпе­раментом (залежно від типу вищої нервової діяльності) і характе­ром (залежно від акцентуацій).

74

75

ПСИХОЛОГІЯ УПРАВЛІННЯ

СПІВВІДНОШЕННЯ ПОНЯТЬ «ЛЮДИНА - ІНДИВІД - ОСОБИСТІСТЬ»

Контрольні запитання

1. 2. 3.

4. 5. 6. 7.

8. 9. 10.

11.

Дайте визначення особистості та назвіть п'ять потенціалів, які її характеризують.

Охарактеризуйте концепцію функціональної динамічної структури особистості.

Охарактеризуйте основні напрями (школи) вивчення люд­ської особистості.

Які основні детермінанти психоаналізу Зігмунда Фрейда? Що таке біхевіоризм, або психологія поведінки? Що являє собою гуманістична психологія? Визначите особливості, притаманні «самоактуалізованій» особистості.

Що таке гештальтпсихологія? Що таке когнітивна психологія?

Охарактеризуйте типологію працівників залежно від спосо­бу вирішення виробничих завдань.

Охарактеризуйте типологію людей залежно від зовнішнього вигляду.

Розділ 5

СПІВВІДНОШЕННЯ ПОНЯТЬ «ЛЮДИНА — ІНДИВІД — ОСОБИСТІСТЬ»

5.1 Особливості понять «людина — індивід — особистість»

Упродовж свого розвитку людина постає в єдності трьох іпоста­сей: як індивід, як особистість і як індивідуальність. О. М. Леонтьєв у своїй роботі «Вибрані психологічні твори» підкреслює, що особис-тість-індивід — це особлива якість, набута індивідом у суспільстві, у якому він існує. Індивід має свої вроджені або набуті властивості,

	Людина
	Індивід
	Особистість
Індивідуальність

Рис. 5.1 Співвідношення понять «індивідуальність» та «особистість»

76

77

ПСИХОЛОГІЯ УПРАВЛІННЯ

але вони є лише передумовою для формування особистості. Осо­бистість є індивід, але не всякий індивід є особистістю.

На думку Г. Б. Корнетова, індивідуальність — це «неповторна, унікальна якість людини, її самобутня екзистенція і пов'язаний з нею, лише їй одній властивий життєвий шлях. У процесі індивіду­алізації людина усвідомлює саму себе, свою відмінність від інших, сенс існування».

Розглянемо співвідношення між поняттями «індивідуаль­ність» та «особистість» (за В. М. Ніколаєнко, рис. 5.1).

Родовим серед усіх цих термінів є поняття «людина».

Пригадаємо одну східну притчу.

Грізний Лев багато чув про Людину, її сміливість і всемогут­ність. Бажаючи перевірити, чи справді Людина сильніша за нього, царя звірів, він вийшов на дорогу й почав чекати, коли та з'явиться.

Спочатку на дорозі з'явився старий чоловік. «Ти Люди­на?» — кинувся до нього Лев. «Ні, я вже був Людиною», — сумно зітхнув той. Потім Лев побачив хлопчика. «Ну, ти вже точно Лю­дина», — сказав Лев. «Ні, я ще тільки буду Людиною», — радісно відповів хлопчик. Нарешті після довгого чекання з'явився зрілий чоловік, що тримав у руках блискучого ціпка. «Ну, нарешті я бачу цього мізерного черв'яка, якого звуть Людиною! Я сильніший за тебе, я тебе уб'ю!» — люто загарчав Лев і кинувся на супротивника. «Так, я Людина, і тому я не боюся тебе!» — гукнув той і, вистрілив­ши з рушниці, зупинив грізного звіра у стрибку.

Розглядаючи поняття «людина», ми зазвичай маємо на увазі істоту, що поєднує в собі дві лінії розвитку:

• біологічну — людина як представник біологічного виду харак­ теризується певною тілесною організацією, має ряд істотних ознак: прямоходіння, пристосовані до праці руки, високороз- винений мозок, особливі морфологічні ознаки;

• соціальну — людина є носієм свідомості, що сама по собі є продуктом суспільного розвитку. Освоєння власних біо­ логічних можливостей, їх «олюднення», тобто розвиток у

78

СПІВВІДНОШЕННЯ ПОНЯТЬ «ЛЮДИНА - ІНДИВІД - ОСОБИСТІСТЬ»

нормативному напрямі, розвиток психічних властивостей,

процесів і станів, формування свідомості й самосвідомості,

механізмів саморегуляції відбувається в суспільстві і лише

завдяки суспільству.

Поняття «особистість» більш вузьке. У ньому акцент робиться на суспільній сутності людини. Особистість — це член суспільства, що посідає в ньому певне становище й виконує певні соціальні функції (ролі), тобто особистість розглядається з погляду її сус­пільної діяльності та суспільної сутності.

Поняття «індивід» має подвійне значення. По-перше, воно є повністю еквівалентним до поняття «людина», тобто вживається на позначення природної істоти, представника виду Ьото заріепз, яка є продуктом філогенетичного й онтогенетичного розвитку. По-друге, це поняття позначає окремого представника людської спіль­ноти як соціальну істоту, що виходить за межі своєї біологічної об­меженості і здатна, використовуючи знаряддя й знання, керувати власною поведінкою і психічним життям.

Термін «індивідуальність» фіксує увагу на своєрідності психі­ки, особистісних особливостях індивіда, їх неповторності.

У психологічній літературі часто зустрічається поняття «суб'єкт». Це індивід, що є носієм самостійної активності в пізна­нні й перетворенні навколишньої дійсності та самого себе. Поняття «суб'єкт» використовують тоді, коли необхідно підкреслити, що саме людина є головною детермінантою власної життєдіяльності.