7.9 Керівник як командний гравець

Сучасна практика показує, що найчастіше метод вирішення організаційних завдань силами команди є найбільш ефективним. Це аж ніяк не свідчить про те, що існування й функціонування команди стає панацеєю від усіх управлінських та організаційних проблем, а, проте, добре організована командна робота дозволяє знаходити інноваційні та найбільш оптимальні рішення, макси­мально раціонально використовувати потенціал організації. Тому кожен керівник прагне якщо не сформувати команду й керувати нею, то хоча б регулярно використовувати термін «команда» для надання особливої значимості своєму виступу.

Більшість керівників хоча б один раз у житті намагалися сформувати команду однодумців, але далеко не всі з них зуміли за­вершити розпочату справу. А якщо їм все-таки вдавалося створити команду, то вони поступово починали усвідомлювати, що найваж­ча проблема для керівника не в тому, щоб сформувати команду, а в тому, щоб успішно керувати нею.

Керівник повинен мати особливі якості для успішного фор­мування команд у своїй організації і за її межами (наприклад, ко­манди партнерів). Найбільш важливими якостями керівника, від яких залежить його здатність формувати команди, є такі:

1. технологічна та соціально-психологічна компетентність. Якщо керівник не розуміє сутності й деталей технології своєї справи, він не зможе прийняти ефективного рішення щодо типу ко­ манди й характеру її діяльності. У нього також виникнуть сер­ йозні проблеми, коли він почне добирати найбільш придатних фахівців у члени команди. Добираючи кандидатів, слід врахо­ вувати кілька критеріїв: високу професійну компетентність щодо завдання; здатність виконувати соціальні ролі в рамках командної діяльності; психологічну сумісність з іншими чле­ нами команди;

2. уміння встановлювати й розвивати атмосферу взаємної довіри та взаєморозуміння. Без взаємної довіри не може бути й мови

163

ПСИХОЛОГІЯ УПРАВЛІННЯ

про команду. Тому керівник, ініціюючи формування команди, повинен викликати довіру у своїх підлеглих чи колег, яких він вважає членами команди. Ці кандидати, у свою чергу, теж по­винні викликати почуття довіри в керівника;

3. терпимість до інакомислення й прихильність до демократичних методів управління (ці якості можна зарахувати до суб'єктивн­ их факторів, що визначають спроможність керівника-управ- лінця формувати команду). Езопові настанови й монополія на владу неприпустимі в командній роботі. Команда формується на основі повної погодженості щодо рішень, які скоріше є про­ дуктом колективного розуму, ніж індивідуального;

4. готовність стати рівним серед рівних і кращим серед кращих. Керівник ще на етапі формування команди повинен уявляти, які соціальні ролі та функції він буде виконувати в команді. Команда не терпить дублерів і «сачків»-ледарів. Кожен член команди повинен бути незамінним і потрібним, усі члени команди повинні мати приблизно однаковий рівень профе­ сіоналізму. Керівник повинен розуміти, що члени команди не повинні сильно відрізнятися щодо соціального статусу (об'єктивно чи суб'єктивно).

Керівником команди може бути не кожний, а лише той, хто виявляє всі необхідні якості. Це і є ефективний лідер. У команді керівник повинен підтвердити своє право бути керівником, а для цього йому потрібно виявити компетентність, виконуючи функції керівника команди. Серед цих функцій варто згадати такі:

1. детальний контроль за діяльністю команди на рівні виконання завдань;

2. координація діяльності команди на рівні прийняття стратегіч­ них рішень;

3. генерація ідей, інновацій і стратегій;

4. аналіз та оцінка ідей і рішень;

5. забезпечення й підтримка командного духу та оптимальної ко­ мунікації;

6. забезпечення ефективних перетворень ідей і планів, робочих процедур і кінцевого результату;

ОСОБИСТІСТЬ КЕРІВНИКА ЯК ПРЕДМЕТ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

7) забезпечення необхідних умов для виконання роботи й під­ тримка спрямованості на виконання завдання;

8) аналіз ідей, досягнень, ресурсів і контактів та доведення відпо­ відної інформації до відома підлеглих.

Отже, командний керівник мусить володіти в комплексі всіма якостями ефективного керівника. У нього повинні бути природні здібності й емоційно-вольові характеристики, необхід­ні для управління командною діяльністю. Керівник як команд­ний гравець має дбати також про розвиток власної бази знань, навичок і відносин, що дало б йому змогу піднятися на більш високий рівень управління й перебрати на себе ряд моральних зобов'язань. Прикладом моральних зобов'язань керівника-управ-лінця як члена команди є кредо керівника.

Кредо керівника як члена команди.

Як член команди, я буду:

• демонструвати реалістичне розуміння своєї ролі та відпові­ дальності;

• демонструвати об'єктивність оцінок на основі фактів;

• ефективно співпрацювати з іншими членами команди;

• ставити мету команди вище за свої особисті цілі;

• демонструвати готовність докладати всіх необхідних зусиль для досягнення командного успіху;

• не компроментувати командні завдання з політичних або інди­ відуальних мотивів;

• виражати згоду з командними цілями;

• обмежити кількість пріоритетів, щоб не розпорошувати сили команди;

• бути привітним і справедливим з усіма членами команди;

• протистояти неадекватній діяльності членів команди;

• бути відкритим до нових ідей, які висловлюють члени команди;

• охоче ділитися інформацією, своїми враженнями з членами команди й підтримувати з ними зворотний зв'язок;

• у разі необхідності допомагати іншим членам команди;

• демонструвати високі стандарти майстерності;

164

165

ПСИХОЛОГІЯ УПРАВЛІННЯ

ОСОБИСТІСТЬ КЕРІВНИКА ЯК ПРЕДМЕТ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

підтримувати рішення команди;

демонструвати переконаність у правильності командних цілей і стратегії;

демонструвати стиль управління, що найбільше сприяє ко­мандному успіху;

конструктивно реагувати на зворотний зв'язок із членами ко­манди.