- •Рецензенти:
- •I5вn 966-8556-69-0
- •1.1 Управління як соціальний феномен
- •1.2 Предмет науки управління. Етапи її розвитку
- •1.3 Основні управлінські культури: характерні риси й особливості. Етносоціальні особливості управління
- •1.3.1 Порівняльний аналіз основних управлінських культур
- •1.3.2 Джерела радянської управлінської культури
- •1.3.3 Етносоціальні особливості управління
- •1.5 Поняття про психологію управління. Рівні психолого-управлінської
- •2. 3.
- •4. 5.
- •2.2 Соціометрія як основний метод діагностування міжособистісних взаємин в організації
- •2.2.1 Сутність соціометрії та її можливості
- •2.2.2 Порядок проведення соціометричного опитування
- •2 • 3 Референтометрія
- •4. 5. 6.
- •4; •
- •3.4 Психологія діяльності керівника при прийнятті управлінських рішень
- •3.5 Методи індивідуального та групового прийняття рішень
- •4.1 Особистість і її розуміння. Психологічна структура особистості
- •4.2 Деякі психологічні школи вивчення особистості
- •4.3 Типологія особистості
- •4. 5. 6. 7.
- •5.1 Особливості понять «людина — індивід — особистість»
- •5.2 Соціалізація особистості
- •5.3 Соціальні ролі в структурі особистості
- •5.4 Індивідуально-психологічні особливостіособистості
- •5.5 Настанова особистості
- •6.1 Здібності: визначення, якісна
- •6.4 Проблема здібностей до творчості
- •6.5 Творча особистість і її життєвий шлях
- •6.6 Професійні здібності менеджера
- •5. 6. 7. 8.
- •7.2 Визначення поняття «керівник»
- •7.3 Основні функціїуправлінської діяльності
- •7.4 Основні теорії лідерства
- •7.5 Підходи до визначення професійно важливих якостей керівника
- •7.6 Теорії особистісних рис керівника
- •7.7 Риси вітчизняного управління трьох епох
- •7.8 Час, його сприйняття
- •7.9 Керівник як командний гравець
- •7,10 Психологія індивідуального стилю управління
- •8 • 2 Психологічна сутність соціальної організації
- •8.3 Міжособистісні відносини в групі
- •8.4 Неформальні групи
- •9.1 Характеристика групи як соціального феномена
- •9.2 Групова динаміка та рівні проблем управління
- •9.3 Стадії розвитку групи та управління груповою динамікою
- •9.4 Функції ефективної групи та соціальні ролі її членів
- •9.5 Умови ефективності групового вирішення проблем
- •9 І 6 Характеристики членів групи як фактор ефективності
- •9.7 Типи підлеглих
- •10.1 Ефективне управління змінами
- •10.2 Типи команд
- •10.3 Особливості ефективної команди
- •10.4 Керівництво та управління командами
- •10.5 Фактори ефективної діяльності
- •3. 4. 5. 6.
- •7. 8. 9.
- •11.2 Спілкування як соціальний феномен. Особливості управлінського
- •11.3 Проблеми міжособистісного сприйняття
- •11.4 Спілкування керівника з підлеглими
- •11.5 Умови ефективної взаємодії в управлінському спілкуванні
3.4 Психологія діяльності керівника при прийнятті управлінських рішень
На стиль ухвалення рішення впливає особистість керівника. Щодо стилю прийняття рішень можна виділити такі типи керівників:
керівник, який прагне досягти успіху в діяльності, вважає себе покликаним вести за собою виконавців рішення. Не боїться ризику, позитивно мотивований, активний. Вважає себе зна чущим не лише у своїх власних, але й в очах підлеглих;
керівник, орієнтований більше на себе, ніж на групу виконавців. Прагне до індивідуального прийняття рішень. Діє з озирцем, до ризику ставиться занадто обережно, уникає його;
негативно мотивований керівник, який уникає самостійності, ризику. Він боїться приймати рішення. Як правило, «хова ється» за групу, намагаючись зняти із себе відповідальність. Не любить приймати рішення, намагаючись вирішувати про блеми за участі групи. Не є лідером;
керівник, не здатний до активної роботи. Він має невротичні тенденції в поведінці. Уникає контактів з керівництвом і під леглими. Йому хочеться повністю обійти ситуацію, де потрібні активність, самостійність, ризик і т. п. Професійно непридат ний для управлінської роботи.
У процесі роботи керівник прагне сформувати у своїх підлеглих позитивне ставлення до виконуваного завдання. Ефективність праці та позитивна мотивація між собою тісно пов'язані. Щоб впливати на підлеглих у потрібному напрямі, керівник зобов'язаний дотримуватися цілої низки умов:
не боятися ризику, спрямовувати всі зусилля на досягнення успіху в роботі;
заохочувати підлеглих до творчості;
нагороджувати за сумлінну роботу, за успіхи, навіть незначні;
допомагати в роботі своїм підлеглим;
не відмовлятися від ухвалення рішення й не відкладати його реалізацію;
62
Таблиця 3.1
Способи взаємодії керівника з підлеглими
Вплив керівника |
Стиль керівництва |
Вплив керівника на підлеглих, дії підлеглих |
Методи ухвалення рішення |
Абсолютний вплив керівника |
Авторитарний |
Жорстке керівництво. Придушення ініціативи підлеглих |
Одноосібне |
Сильний вплив керівника |
Демократичний |
Врахування думки підлеглих. Оцінювання пропозицій підлеглих і коригування на їх основі точки зору керівника |
Колективне |
Оптимальна активність керівника при взаємодії з неформальним лідером |
Демократичний |
Учасникам групи надається можливість аргументувати свою точку зору. Активне обговорення проблеми |
Колективне |
Конфліктні стосунки між керівником і неформальним лідером |
Ліберальний |
Підлеглі беруть участь в обговоренні проблеми. Неформальний лідер намагається нав'язати свою точку зору |
Одноосібне прийняття в більшості випадків |
вчасно та об'єктивно інформувати працівників;
правильно оцінювати часову перспективу реалізації завдань. Керівник здійснює вплив на членів групи шляхом особистого
спілкування і впливає на кожного підлеглого через групу.
Участь підлеглих у прийнятті рішень є важливим мотиваційним фактором, оскільки завдяки особистій участі працівники краще розуміють плани, зростає бажання реалізувати їх.
63
"
ПСИХОЛОГІЯ УПРАВЛІННЯ
ПІДГОТОВКА Й УХВАЛЕННЯ УПРАВЛІНСЬКОГО РІШЕННЯ
Р. Лайкерт дійшов висновку, що мотивація у сфері виконання конкретних управлінських рішень тим сильніша, чим більше безпосередні учасники задіяні в прийнятті рішень.
Спосіб взаємодії керівника з підлеглими безпосередньо впливає на процес ухвалення рішень. А. С. Китов виділяє чотири різновиди такої взаємодії (див. табл. 3.1).