- •Рецензенти:
- •I5вn 966-8556-69-0
- •1.1 Управління як соціальний феномен
- •1.2 Предмет науки управління. Етапи її розвитку
- •1.3 Основні управлінські культури: характерні риси й особливості. Етносоціальні особливості управління
- •1.3.1 Порівняльний аналіз основних управлінських культур
- •1.3.2 Джерела радянської управлінської культури
- •1.3.3 Етносоціальні особливості управління
- •1.5 Поняття про психологію управління. Рівні психолого-управлінської
- •2. 3.
- •4. 5.
- •2.2 Соціометрія як основний метод діагностування міжособистісних взаємин в організації
- •2.2.1 Сутність соціометрії та її можливості
- •2.2.2 Порядок проведення соціометричного опитування
- •2 • 3 Референтометрія
- •4. 5. 6.
- •4; •
- •3.4 Психологія діяльності керівника при прийнятті управлінських рішень
- •3.5 Методи індивідуального та групового прийняття рішень
- •4.1 Особистість і її розуміння. Психологічна структура особистості
- •4.2 Деякі психологічні школи вивчення особистості
- •4.3 Типологія особистості
- •4. 5. 6. 7.
- •5.1 Особливості понять «людина — індивід — особистість»
- •5.2 Соціалізація особистості
- •5.3 Соціальні ролі в структурі особистості
- •5.4 Індивідуально-психологічні особливостіособистості
- •5.5 Настанова особистості
- •6.1 Здібності: визначення, якісна
- •6.4 Проблема здібностей до творчості
- •6.5 Творча особистість і її життєвий шлях
- •6.6 Професійні здібності менеджера
- •5. 6. 7. 8.
- •7.2 Визначення поняття «керівник»
- •7.3 Основні функціїуправлінської діяльності
- •7.4 Основні теорії лідерства
- •7.5 Підходи до визначення професійно важливих якостей керівника
- •7.6 Теорії особистісних рис керівника
- •7.7 Риси вітчизняного управління трьох епох
- •7.8 Час, його сприйняття
- •7.9 Керівник як командний гравець
- •7,10 Психологія індивідуального стилю управління
- •8 • 2 Психологічна сутність соціальної організації
- •8.3 Міжособистісні відносини в групі
- •8.4 Неформальні групи
- •9.1 Характеристика групи як соціального феномена
- •9.2 Групова динаміка та рівні проблем управління
- •9.3 Стадії розвитку групи та управління груповою динамікою
- •9.4 Функції ефективної групи та соціальні ролі її членів
- •9.5 Умови ефективності групового вирішення проблем
- •9 І 6 Характеристики членів групи як фактор ефективності
- •9.7 Типи підлеглих
- •10.1 Ефективне управління змінами
- •10.2 Типи команд
- •10.3 Особливості ефективної команди
- •10.4 Керівництво та управління командами
- •10.5 Фактори ефективної діяльності
- •3. 4. 5. 6.
- •7. 8. 9.
- •11.2 Спілкування як соціальний феномен. Особливості управлінського
- •11.3 Проблеми міжособистісного сприйняття
- •11.4 Спілкування керівника з підлеглими
- •11.5 Умови ефективної взаємодії в управлінському спілкуванні
8.4 Неформальні групи
Кожен виробничий колектив, крім формальної структури (підприємство, дільниця, бригада), поєднує ряд неформальних соціально-психологічних утворень (мікрогруп), що формуються на основі найрізноманітніших психологічних факторів, але, головним чином, на базі симпатії — антипатії. Той факт, що такі психологічні утворення існують у трудових колективах, підтверджують дані проведених опитувань. На питання, чи помітили ви у своєму відділі (бригаді, робочій групі) існування неформальних малих груп, що виникають на базі поведінки, не пов'язаної з професійною діяльністю, майже всі опитувані відповіли ствердно. Причому багато хто, особливо ті, кого опитували індивідуально, з власної ініціативи характеризуючи такі групи, звертали увагу на негативний бік справи. Що стосується розмірів груп, то вони, як правило, коливаються в межах 2-5 чоловік.
Неформальні групи в колективі виникають у процесі взаємодії членів колективу між собою.
Контрольні запитання
Визначення групи, її цілей і видів.
Переваги групової роботи.
У чому полягає соціально-психологічний феномен групової поведінки?
Сутність соціальної організації.
Ознаки організації.
Феномен групової життєдіяльності.
Що необхідно для того, щоб успішно керувати міжособистіс ними відносинами в трудовому колективі?
Дайте визначення неформальних груп.
182
183
ПСИХОЛОГІЯ УПРАВЛІННЯ
ЕФЕКТИВНЕ УПРАВЛІННЯ ГРУПАМИ
Розділ 9
ЕФЕКТИВНЕ УПРАВЛІННЯ ГРУПАМИ
неформальні групи своєрідно переплітаються, утворюючи живий і цілісний організм конкретної організації.
Енергія цих груп може бути як творчою, так і руйнівною. Вона може бути сфокусованою в одному напрямі, але може також спрямовуватися на суперечливі цілі, у результаті чого розпорошуються організаційні ресурси, що в підсумку знижує ефективність колективної діяльності.
Цей розділ присвячений розгляду основ групової діяльності, закономірностей групової динаміки й можливостей їх використання з метою ефективного вирішення організаційних проблем (див. рис. 9.1).
Будь-яка організація — це сукупність стабільних соціальних груп. Формування цих груп відбувається як на основі структурних і функціональних особливостей організації, так і на основі спільності рис та інтересів індивідів, що об'єднуються в групи з метою колективного вирішення спільних проблем. Формальні та
Ефективний керівник
Ефективне управління комунікацією
|
|
| ||||
Ефективне управління групами: • груповою динамікою; • командами; • конфліктами |
|
Ефективне управління зовнішніми зв'язками | ||||
|
|
|
| |||
|
|
|
| |||
|
Ефективне управління змінами |
|
Рис. 9.1 Ефективне управління групами
184