- •За редакцією м.Ф.Шмиголя та о.В.Сулима
- •Тема 1. Філософія, її призначення, зміст і функції в суспільстві
- •Своєрідність філософії та її основне питання
- •Філософія як світогляд
- •Філософія: наука чи мистецтво?
- •Функції філософії та її сенс
- •План семінарського заняття
- •18.Хто із філософів вважав, що справжня філософія є не та, що досліджує об’єкти, а та , що боліє сенсом життя та особистою долею?
- •19.Хто із німецьких філософів вважав, що філософія – це “знання заради спасіння” на противагу “знанню заради панування”?
- •20.Кому з філософів хх століття належить метафорична характеристика філософії як “Нічийної Землі”?
- •Першоджерела до вивчення теми Аристотель. Метафизика
- •Сенека Луцій Анней. Моральні листи до Луцілія
- •Декарт р. Начала философии.
- •Кант и. Логика.
- •Гегель г. Лекции по истории философии
- •Маркс к. Передовица в № 179 "кÖlnische Zeitung"
- •Энгельс ф. Людвиг Фейербах и конец классической немецкой философии
- •Ницше ф. По ту сторону добра и зла
- •Рассел б.История западной философии.Введение
- •Бердяев н.А.Философия свободы. Смысл творчества
- •Проблемно-пошукові завдання
- •Тема 2. Антична філософія, її космоцентрична спрямованість.
- •Класичний період античної філософії: софісти, Платон, Аристотель
- •Занепад та згасання античної філософії (пізньоантичний період)
- •План семінарського заняття:
- •ПЕршоджерела до вивчення теми Платон. Государство
- •Эпикур. «Эпикур приветствует Менекея»
- •Сенека а.Л. О счастливой жизни
- •Эпиктет. В чем наше благо
- •Проблемно-пошукові завдання
- •Тематика доповідей та рефератів
- •Література
- •Тема 3. Філософія середньовіЧчя та доби відродження
- •Основні риси середньовічної філософії
- •Онтологія та гносеологія. Реалізм та номіналізм у середньовічній філософії.
- •Середньовічна схоластика. Т. Аквінський як систематизатор схоластики
- •Етичні погляди епохи Середньовіччя
- •Головні риси філософії епохи Відродження
- •Етичні погляди епохи Відродження
- •План семінарського заняття
- •- Абеляр; - Августін Блаженний; - Григорій Нісський; - Еріугена; - Боецій.
- •Першоджерела до вивчення теми Августин а. О Граде Божьем
- •Августин а. Об истинной религии
- •Августин а. Исповедь
- •Августин а. О количестве души
- •Аквинский ф. Сумма теологии
- •Аквинский ф. Сумма против язычников
- •Бруно Дж. Диалоги. Диалог второй
- •Макиавелли н. Государь
- •Проблемно-пошукові завдання
- •Тематика доповідей та рефератів
- •Література
- •Тема 4. Філософія нового часу (хvіі - хvііі ст.)
- •Передумови та основні риси філософії Нового часу
- •Емпіризм у філософії Нового часу: ф. Бекон
- •Раціоналізм: р. Декарт, б.Спіноза
- •Просвітництво
- •План семінарського заняття
- •Першоджерела до вивчення теми Бэкон ф. Новый органон
- •Декарт р. Рассуждение о методе для хорошего направления разума и отыскания истины в науках
- •Гоббс т. Левиафан, или материя, форма и власть государства церковного и гражданского
- •Кондорсе ж. А. Эскиз исторической картины прогресса человеческого разума
- •Кант и. Ответ на вопрос: что такое Просвещение?
- •Проблемно-пошукові завдання
- •Тематика доповідей та рефератів
- •Література
- •Тема 5. Німецька класична філософія
- •Суб’єктивний ідеалізм і. Канта
- •Абсолютний ідеалізм г. Гегеля
- •Антропологічний матеріалізм л.Фейєрбаха
- •План семінарського заняття
- •Першоджерела до вивчення теми
- •Кант и. Основы метафизики нравственности
- •Кант и. Критика практического разума
- •Энгельс ф. Анти-Дюринг. Введение
- •Фейербах л. Сущность христианства
- •Проблемно-пошукові завдання
- •Тематика доповідей та рефератів
- •Література
- •Тема 6. Філософія марксизму
- •Передумови виникнення філософії марксизму та його основні ідеї
- •Марксистська концепція людини
- •Матеріалістичне розуміння суспільства
- •План семінарського заняття
- •Першоджерела для вивчення теми Маркс к. Капитал. Предисловие ко второму изданию.
- •Маркс к.Экономическо-философские рукописи 1844 г.
- •Проблемно-пошукові завдання
- •Тематика доповідей та рефератів
- •Література
- •Тема 7. Традиції та особливості розвитКу філософської думки в україні
- •Основні етапи розвитку філософської думки в Україні
- •Розвиток філософії у Києво-Могилянській Академії
- •Філософське вчення г.Сковороди
- •Філософія Памфіла Юркевича
- •Філософія української революційної демократії
- •Філософські погляди д.Чижевського
- •План семінарського заняття
- •Першоджерела до вивчення теми Сковорода г. Диалог: имя ему — потоп Змиин. Начальная дверь к христианскому добронравию
- •Юркевич п. Сердце и его значение в духовной жизни человека, по учению слова Божия
- •Проблемно-пошукові завдання
- •Тематика доповідей та рефератів
- •Література
- •Тема 8. Тенденції розвитку сучасної світової філософії Зміст теми:
- •§1. АналітичнИй напрямок у філософії хіх-хх ст. 1. Неопозитивізм. 2. Постпозитивізм. 3. Прагматизм. 4.Герменевтика.
- •§ 2. Антропологічний напрямок у філософії хіх-хх століття. 1. «Філософія життя». 2. Філософські проблеми психоаналізу: фрейдизм та неофрейдизм. 3. Філософія екзистенціалізму.
- •Неопозитивізм
- •Постпозитивізм
- •Прагматизм
- •Герменевтика
- •Філософія життя
- •Філософські проблеми психоаналізу: фрейдизм та неофрейдизм
- •Філософія екзистенціалізму
- •План семінарського заняття
- •1.До загальних особливостей філософії хх століття можна віднести:
- •2.До напрямів сцієнтистської філософії хх століття належать:
- •3.Які висловлювання є характерними для прагматизму?
- •Першоджерела до вивчення теми ШопенгауЭр а. Афоризмы житейской мудрости
- •Жан Поль Сартр. Экзистенциализм — это гуманизм.
- •Камю а. Эссе об абсурде. Миф о Сизифе
- •Проблемно-пошукові завдання
- •Тематика доповідей та рефератів
- •Література
- •Модуль іі. Основні проблеми філософІї
- •Тема 9. Філософський зміст проблеми буття. Діалектика буття
- •Буття як вихідна категорія філософії
- •Буття як загальний зв’язок та взаємодія. Ідея розвитку
- •Філософські категорії як інструмент пізнання світу
- •Категорії діалектики
- •Закони діалектики
- •План семінарського заняття
- •Першоджерела до вивчення теми ф.Энгельс. Старое предисловие к анти-дюрингу. О диалектике
- •Гегель г. В. Ф. Наука логики
- •Энгельс ф. Анти-Дюринг
- •Проблемно-пошукові завдання
- •Тематика доповідей та рефератів
- •Література
- •Тема 10. СвідомісТь, її структура. Проблема ідеального
- •Філософське вчення про дух, душу, свідомість.
- •Структура свідомості. Самосвідомість та рефлексія
- •Свідомість та мозок. Проблема ідеального
- •Суспільна свідомість та її основні форми
- •План семінарського заняття
- •Першоджерела до вивчення теми Фрейд з. Введение в психоанализ. Лекции
- •Юнг к. Г. Об архетипах коллективного бессознательного
- •Проблемно-пошукові завдання
- •Тематика повідомлень та рефератів
- •Література
- •Тема 11. Гносеологія. Основний зміст пізнавальної діяльності
- •Сутність пізнавального процесу та проблема пізнаваності світу
- •Єдність чуттєвого та раціонального в пізнанні
- •Філософська теорія істини. Діалектика абсолютної та відносної істини
- •Наукове пізнання: рівні, форми, методи
- •План семінарського заняття
- •Першоджерела до вивчення теми Энгельс ф. Людвиг Фейербах и конец классической немецкой философии
- •Энгельс ф. Анти-Дюринг
- •Проблемно-пошукові завдання
- •Тематика рефератів та доповідей
- •Література
- •Тема 12. Логіка: Закони і форми правильного мислення.
- •Логіка як наука про закони і форми правильного мислення
- •Поняття як форма мислення
- •Індивідуальні завдання
- •Судження
- •Індивідуальні завдання
- •Основні формально-логічні закони
- •Умовивід як форма мислення
- •Якщо а, то b; Якщо b, то с; Отже, якщо а, то с.
- •Якщо а, то в; не-в; Отже, не-а
- •Індуктивні умовиводи
- •Умовиводи за аналогією
- •Індивідуальні завдання
- •Елементи теорії аргументації.
- •Індивідуальні завдання:
- •План семінарського заняття
- •Література
- •Філософія особистості
- •Структура та типи особистості
- •План семінарського заняття
- •2.Які з наведених положень відповідають уявленням середньовічних філософів про походження зла у світі?
- •14.Що означає поняття індивідуальності у філософії особистості?
- •15.Які із означених характеристик можна віднести до особистості?
- •Першоджерела до вивчення теми Хосе Ортега-и-Гассет. Человек и люди
- •Фромм э. Человек для самого себя
- •Неплодотворные ориентации
- •3. Плодотворная ориентация
- •К.Г.Юнг. Психологические типы
- •Проблемно-пошукові завдання
- •Тематика доповідей та рефератів
- •Література
- •Тема 14. Етичні виміри буття особистості
- •Моральна мотивація та ціннісні орієнтації
- •Проблема морального вибору: структура вчинку
- •Співвідношення моральної мети і засобів
- •Основні категорії етики Добро і зло
- •Свобода та відповідальність
- •Обов’язок і совість
- •Честь і гідність
- •Страждання та співчуття
- •Сенс життя та щастя
- •План семінарського заняття
- •Першоджерела до вивчення теми Фромм э. Бегство от свободы
- •Аббаньяно н. Мудрость жизни
- •Х.Ортега-и-Гассет. О спортивно-праздничном чувстве жизни
- •Франкл в. Человек в поисках смысла
- •Проблемно-пошукові завдання
- •Тематика доповідей та рефератів
- •Література
- •Тема 15. СуспільстВо як система, що розвивається
- •Специфіка філософського аналізу суспільства
- •Проблема суспільної закономірності
- •Об’єктивне та суб’єктивне в суспільних процесах
- •Форми суспільного життя
- •План семінарського заняття
- •11.Які з перерахованих явищ відносяться до суспільного буття?
- •12.Які з перерахованих явищ відносяться до суспільної свідомості?
- •13.Які з форм суспільної свідомості виникають в класовому суспільстві?
- •Першоджерела до вивчення теми Маркс к. К критике политической экономии. Предисловие
- •Маркс к., Энгельс ф. Немецкая идеология
- •Франк с. Д. Духовные основы общества
- •Проблемно-пошукові завдання
- •Тематика доповідей та рефератів
- •Література
- •Тема 16. Суспільний прогрес і проблеми сучасності
- •Філософія історії як напрям філософського знання
- •Проблема суперечливості суспільного прогресу та її морально-етичні аспекти
- •План семінарського заняття
- •Першоджерела до вивчення теми Гегель г. В. Ф. Философия истории
- •Швейцер а. Благоговение перед жизнью как основа этического миро- и жизнеутверждения
- •Шпенглер о. Закат Европы
- •Тойнби а. Постижение истории
- •Печчеи а. Человеческие качества
- •Проблемно-пошукові завдання
- •Тематика доповідей та рефератів
- •Література:
Філософія як світогляд
Філософію часто визначають як вищий тип світогляду. І це цілком зрозуміло, тому що для того, щоб відповісти на питання, що таке філософія, слід з’ясувати питання про виникнення або витоки філософії. Відповідь на це питання доцільно починати з визначення поняття світогляду.
Передусім, світогляд - це сукупність поглядів, принципів, оцінок, які визначають цілісне уявлення людини про світ, її місце в ньому, розуміння та оцінку людиною сенсу свого життя та діяльності; це сукупність узагальнених наукових, філософських, соціально-політичних, правових, моральних, релігійних, естетичних орієнтацій, переконань, ідеалів. Світогляд виступає як результат духовного опанування світу; він виникає стихійно, спонтанно, об’єктивно в процесі практичної діяльності людини з моменту її формування. Внаслідок тривалого усвідомлення зв’язку між людиною та світом зароджується світоглядна потреба, а з нею - первісний світогляд. Рівень узагальнення первісної свідомості був невисоким, переважала емоційно-психологічна сфера світогляду, тобто світовідчуття, світосприйняття, світоспоглядання.
І для людства взагалі, і для окремої людини характерне прагнення визначити, що таке світ, яким він є і яким він повинен бути. Спочатку таке уявлення про світ було виражене більше на рівні чуттєвого сприйняття, ніж за допомогою раціонального мислення. Відбувалась фіксація взаємозв’язку процесів та явищ, їх тотожність та різниця між ними. І тільки тоді, коли з’являється понятійний рівень осягнення світу, формується світогляд, здатний розкрити закономірності й сутність явищ та процесів. Світогляд набуває характеру раціонального, теоретичного світорозуміння. Саме його і репрезентує філософія.
Світогляд представляє собою певну духовну цілісність, його складовими є різні вияви людського духу, поєднані єдиним смислом. Це різного типу знання, переконання, ціннісні орієнтації, переживання, норми, а також похідні від них уподобання, імперативи поведінки тощо. Світогляд, однак, не варто зводити до всіх поглядів та уявлень про світ – це лише їх максимальне узагальнення.
Системоутворюючим смислом світогляду є переконання, за допомогою яких знання різного типу не просто фіксуються людиною, але приймаються як свої власні, набуваючи при цьому відповідного емоційного забарвлення, оволодівають нею, стають імперативами її діяльності. Переконання – це ті знання, котрі людина вважає за необхідне обов’язково втілювати у життя.
Світогляд абсолютної більшості людей в усі епохи базувався на здоровому глузді та на повсякденному досвіді, це була своєрідна форма існування “життєвої філософії”. Такий світогляд був обмеженим, нерідко виявлявся беззахисним перед помилками, характеризувався низьким рівнем систематизації, далеко не кожний носій такого світогляду був здатний до напружених духовних пошуків, свідомих зусиль по утвердженню життєвих смислів.
В історичному вимірі філософія – більш пізній тип світогляду, який виникає після міфу та релігії; тобто міфологічний та релігійний світогляд слід розглядати як передумови виникнення філософії. Хоча в цілому в сучасній філософській думці генеральним шляхом, який веде до філософії, визнається шлях від міфу до логосу. Тому і проблему виникнення філософії у багатьох випадках пов’язують з аналізом сутності міфу.
Міф – це історично перший тип світогляду, єдина універсальна форма свідомості, в якій відображалось світовідчуття, світорозуміння, світосприйняття людини; це таке утворення, в якому фантазія приймалась за реальність. Визначальною рисою міфу є ототожнення образу та його предмету, суб’єктивного та об’єктивного, внутрішнього та зовнішнього, йому притаманне уявлення, що “усе в усьому”. Взагалі в культурології поняття “міф” тлумачиться як те, що протиставлене раціональному поясненню світу. А для наукового мислення міфічним виявляється все те, що не можна перевірити з допомогою досвіду.
Міфологія (в перекладі с грецької – вчення про міфи, сказання) - це такий спосіб осягнення світу, який не розрізняє природне та людське, чуттєве та надчуттєве, допускає при цьому багато сутностей предметів, наявність в них таємничих сил. Для первісної людини щось знати - означало мати магічну владу, тому й свідомість стародавніх народів формувала міфи про фантастичні істоти, про справи богів та героїв. Багато міфів присвячено космогонічним (космогонія вивчає причини походження світу) питанням про те, як могло з’явитися все те, що є у світі; чому світ улаштовано так, а не інакше, хто створив цей світ, як довго він буде існувати тощо. Існували також міфи есхатологічні, які описували кінець світу з наступним його відродженням. Цікава деталь: сучасна експериментальна дитяча психологія показує, що значна частина питань, які ставить дитина п’яти-шести років, носить космогонічний характер.
Міфологія була першою спробою систематизованого абстрактного пояснення та відповіді на питання: чому, в силу яких причин, під впливом чого або з чого виникло все, що існує. Для подальшого виникнення філософії суттєвим було те, що вже раніше, за часів міфу, постало питання про походження світу, небесних тіл і таке інше. Більш того, міфологія створила декілька пояснювальних конструкцій, які пізніше лягли в основу перших грецьких філософських ідей. Так, для філософії Фалеса ( VΙ ст. до н.е.) міфологія дала майже готову структуру, на яку він спирається, перетлумачує, будуючи свою філософську, багато в чому наївну модель світу. Філософія в певному смислі перейняла самі питання у міфології, релігії і сформулювала їх у більш “чистій” формі раціонального вчення про першооснову. Разом із питаннями про походження світу багато уваги приділялось людині, її народженню, стадіям життя, смерті. Але в дивовижних сплетіннях міфологічних образів мала місце і пробивала собі дорогу абстрагуюча робота думки – аналіз, узагальнення, особливе символічне уявлення про світ як ціле.
Таким чином, міфологія за всіма своїми ознаками є передумовою філософії, оскільки міф не якийсь примхливий вимисел, а певна первісна мова описання світу. При цьому міфологія має здатність об’єднувати усі знання про світ у єдине ціле, що дозволяло легко та доступно орієнтуватися людині в сучасному їй світі. Міф володіє логікою пояснення складних питань, які мають філософський характер.
Формування та розвиток філософії відбувались і під впливом релігії, в якій є дуже багато спільного з міфологією. І, в першу чергу, це орієнтація на ірраціональний спосіб пояснення світу. Релігія – це така форма світогляду, в якій осягнення світу здійснюється через його роздвоєння на природний (”земний”, який сприймається органами відчуттів) та надприродний (”небесний”, надчуттєвий). Релігія прагне до розрізнення ідеального та реального, Бога та світу. В міфі такого роздвоєння немає. Визначальною ознакою релігії є віра в надчуттєве, ідеальне, яке ототожнюється з духовним. Ідея Бога як духовної сили, ідея панування духовного над тілесним є вирішальними в релігійній свідомості.
Становлення філософії у багатьох випадках відбувалось під впливом релігійних ідей. Так, античні філософи будували релігійно-філософські системи, які відрізнялись від сучасних їм політеїстичних, так званих народних релігій. Це вже були раціоналістичні системи, які прагнули обґрунтувати поняття про Бога, створивши особливе вчення – теологію. Бог філософів античності це – абстрактне поняття. Такими виступають, наприклад, “Нус” (розум) у Анаксагора (біля 500-428 рр. до н.е.), “Логос” у Геракліта (530-470 рр. до н.е.), “Форма” у Аристотеля (384-322 рр. до н.е.). Він суттєво відрізняється від антропоморфних богів релігійно-міфологічних уявлень: Зевса, Аполлона, Афродіти тощо.
Як відомо, філософія виникає майже одночасно в VI–V ст. до н.е. в трьох цивілізованих центрах тогочасного світу – Індії, Китаї, Греції. Її появі передували докорінні зміни у формах господарювання людини - перехід від привласнюючого господарства до виробничого, що в підсумку дало небувалий досі приріст додаткового продукту. Підвищення економічної самостійності окремих індивідів, усвідомлення ними своїх власних інтересів, своєї нетотожності з колективом спонукало їх до пошуку якісно нового типу світогляду, формування нової життєвої позиції, котра допомогла б людині вирватись з родоплемінних уз. Таким новим типом світогляду й стає філософія, котра базувалась на засадах, абсолютно протилежних як міфу, так і релігії, а саме – на зміну ірраціональній міфологічній картині світу філософія пропонує раціональну, котру створює вже сама людина, покладаючись на власний досвід духовно-практичного освоєння світу. Якщо міфологія всіляко урівнювала індивіда з колективом, то філософія допомагала йому подолати свою залежність від роду, відкривала шлях до його самовдосконалення. Через філософію людина повірила в себе, а не в міфічних богів.
Зазначимо, що, незважаючи на досить різноманітні та багато в чому суперечливі думки з проблеми виникнення філософії та її співвідношення зі світоглядом, найбільш переконливою, на нашу думку, є точка зору, яка зводиться до ствердження, що філософія є системою основоположних аргументованих ідей щодо загальних питань буття в складі світогляду. Саме філософія, спираючись на знання та розум, висунула на перший план інтелектуальні аспекти світогляду. Специфічною ж ознакою формування інтелектуальних аспектів світогляду був перехід від образного мислення до понятійно-логічних абстракцій. Тому і процес виникнення філософії слід розглядати як тривалий процес вирішення суперечності між старим, міфологічним світоглядом і новим мисленням, яке зароджувалось в рамках спеціального знання елементарних наук, пов’язаних із практикою та реальним життєвим процесом людей.