Тематика доповідей та рефератів

1.Шопенгауер А. – теоретик вселенського песимізму.

2.Філософія надлюдини Ф.Ніцше.

3.Програма “переоцінки усіх цінностей” та “імморалізм” Ф.Ніцше.

4.Гуманістичний психоаналіз Е.Фромма.

5.Аналіз проблеми свободи в філософії Е.Фромма.

6.Вчення С.К’єркегора про екзистенцію.

7.Проблема свободи в філософії екзистенціалізму.

8.Екзистенціальна свобода: вибір і відповідальність.

9.Провідні ідеї Ж.-П.Сартра в праці „Екзистенціалізм – це гуманізм”.

10.Філософські погляди Ж.-П.Сартра.

11.«Я бунтую – це означає, що я існую” (А.Камю).

12.Абсурд і свобода в філософії А.Камю.

Література

Антропологический поворот в философии ХХ века. М., 1996.

Введение в философию. М., 2004.

Западная философия ХХ века. М., 1994.

Ницше Ф. Сочинения: В 2-х т. М., 1990.

Новая философская энциклопедия. Т.1-4. – М.: 2000-2001.

Проблема человека в западной философии: Переводы. М., 1988.

Сумерки богов. М., 1989.

Сучасна зарубіжна філософія. Течії і напрямки. К., 1996.

Філософія. Навчальний посібник. Під ред. Надольного І.Ф. К., 1997.

Філософія. Підручник. Бичко І.В. та ін. К., 2001.

Модуль іі. Основні проблеми філософІї

Тема 9. Філософський зміст проблеми буття. Діалектика буття

Зміст теми: 1.Буття як вихідна категорія філософії. 2.Буття як загальний зв’язок та взаємодія. Ідея розвитку. 3.Категорії діалектики. 4.Закони діалектики.

Буття як вихідна категорія філософії

Особливістю філософії як вчення є те, що вона дає найбільш узагальнене знання про те, що існує. То ж і філософське усвідомлення світу грунтується на узагальненому, абстрактному, теоретичному відображенні дійсності. Таке відображення здійснюється за допомогою найбільш загальних понять – категорій. Найбільш загальною категорією філософії є найдавніше поняття „буття”.

Проблема буття є однією з основних тем філософських роздумів і досліджень. З XVIII століття розділ філософського знання, пов’язаний із дослідженням буття, отримав назву „онтологія”.

В філософії вже за часів античності розрізняли поняття “буття” та “суще”. Суще – це сукупність оточуючих речей. Але в розмаїтті речей можна знайти те, що являється загальним для них усіх. Така нейтральна ознака всього сущого полягає в тому, що воно взагалі існує. Це й виражено в понятті “буття”.

В спробах дослідження буття як філософської проблеми виявляється парадоксальність самої категорії: з одного боку, буття зорієнтоване на гранично загальні характеристики існуючого, а з іншого – воно осягається через розмірності існуючого, його структурність та відтворюваність. Не випадково, в цьому зв’язку у філософії виникає проблема співставлення буття як такого та окремих його різновидів, аспектів і форм.

Для вирішення цієї проблеми в сучасній філософській літературі пропонується умовно відокремити “буття світу” від “буття в світі”, що виражається через співвідношення безконечного та конечного. “Буття світу” має абсолютні характеристики - воно моністичне та невизначене. “Буття в світі” – конкретне, плюралістичне, предметне.

Філософська проблема буття передбачає розгляд співвідношення сталості буття та мінливості, тобто процесу становлення буття. Умовою визначення буття як гранично широкої категорії є зіставлення його з небуттям. Буття і небуття (ніщо) не існують одне без одного. Всі конкретні форми існування виникають із небуття (колись їх не було) і вони стають наявним буттям, тобто чимось. Їх буття завжди пов’язане з можливістю їх небуття, тобто переходу в іншу форму буття. Небуття мислиться як відносне поняття. В абсолютному сенсі небуття немає (спроба мислити небуття в абсолютному сенсі – марна справа). В нашій свідомості завжди будуть виникати якісь форми, якесь “щось”. Між буттям та небуттям стоїть становлення, яке в самому бутті фіксує певне протиріччя (наприклад, процес становлення особистості).

Отже, буття це філософська категорія, яка означає - все, що реально існує. Основними формами буття є:

- буття речей і процесів, що існують незалежно від людини та її діяльності;

- буття духовного, ідеального, котре розділяють на індувідуалізоване та об’єктивізоване;

- буття людини як існування її у світі речей і у світі духовних цінностей;

- буття соціальне, яке розділяють на буття окремої людини і буття суспільства в цілому.