План семінарського заняття

1.Філософське вчення про пізнання. Проблема пізнаваності світу.

2.Структура і сутність пізнавального процесу. Об’єкт і суб’єкт пізнання.

3.Єдність чуттєвого та раціонального рівнів пізнання.

4.Специфіка наукового пізнання, основні відмітні ознаки науки.

5.Проблема істини в філософії. Співвідношення абсолютної та відносної істини.

6.Рівні, форми та методи наукового пізнання.

Тести

1.Згода з яким судженням означає агностицизм?

- людство ніколи не буде знати все про все;

- у науках існують невирішені проблеми;

- всі наші знання є гіпотези;

- “річ у собі” принципово не може бути пізнаною.

2.В яких з наведених тверджень проявляється агностицизм І.Канта?

- світ “речей для нас” в принципі неможливо пізнати;

- світ “речей у собі” принципово непізнаваний;

- неможливо пізнати істину досвідним шляхом;

- існує прірви між світом “речей для нас” і світом “речей у собі”.

3.Чуттєве пізнання як рівень пізнання характеризується:

- найбільшою достовірністю, оскільки прямо засвідчує реальність;

- тим, що воно є єдиним реальним джерелом пізнання;

- тим, що воно є найпершим джерелом пізнання;

- чітким відокремленням суттєвого від несуттєвого;

- найбільшим ступенем повноти.

4.Певний етап пізнавальної діяльності, на якому інформація про об’єкт, отримана у відчутті і сприйнятті, зберігається у свідомості, відтворюється пізніше без прямого впливу об’єкту на суб’єкт – це:

- чуттєве відображення; - пояснення;

- уявлення.

5.У порівнянні чуттєвого пізнання із раціональним абстрактним мисленням можна зробити такі висновки:

- чуттєве пізнання має ту перевагу, що воно засвідчує дійсність будь-чого;

- чуттєве пізнання має ту перевагу, що воно дозволяє інтенсифікувати пізнання через узагальнення;

- раціональне пізнання здатне виходити за межі даних відчуттів та фіксувати зв’язки цілих класів предметів;

- жодний з них не має очевидних переваг у відношенні до іншого.

6.Які положення відносяться до позиції емпіризму?

- людське знання витікає з внутрішнього досвіду;

- людське знання витікає з зовнішнього досвіду;

- існують принципи, які формують чуттєвий досвід;

- душа людини - чиста дошка;

- знання формується на основі загальних принципів за допомогою чуттєвого сприйняття;

- без чуттєвого сприйняття не може бути загальних принципів.

7.Яка теза знімає полеміку між емпіризмом та раціоналізмом?

- чуттєве та раціональне “пронизують” одне одного;

- чуттєве пізнання є початковим етапом як у філогенезі, так і в онтогенезі;

- зміст відчуттів визначається не лише зовнішніми подразниками, але й мисленням;

- між чуттєвим досвідом та понятійним мисленням існує взаємодія.

8.Яке з тверджень характеризує позицію раціоналізму?

- єдине джерело пізнання – інтуїція; - джерелом пізнання є досвід;

- джерелом пізнання є розум; - джерелом пізнання є відчуття;

- джерелом пізнання є розум і відчуття.

9.У якому судженні виражена точка зору емпіризму?

- теоретичне мислення – головне джерело знань;

- теоретичне мислення не може виходити за межі досвіду;

- теоретичне мислення здатне виходити за межі досвіду;

- теоретичне мислення пов’язане з емпіричним пізнанням.

10.Хто із філософів заклав традицію визначати істину як відповідність знання дійсності?

- Ф.Бекон; - Б.Спіноза;

- П.Гольбах; - Платон;

- Аристотель; - К.Маркс.

11.Яке філософське вчення тлумачить істину як відповідність мислення відчуттям суб’єкта?

- неопозитивізм; - емпіризм;

- суб’єктивізм; - соліпсизм;

- ідеалізм; - прагматизм.

12.Які концепції істини виділяються у сучасній філософії?

- концепція відносності; - концепція відповідності;

- концепція достовірності; - концепція когерентності;

- концепція прагматичності.

13.Які з наведених суджень правильні?

- істина – це відповідність знання об’єкту;

- істина - ті знання, що є корисними для людини;

- істина – ті знання, які можуть бути перевірені соціально-історичною практикою;

- істинність – вища цінність пізнання.

14Оскільки істина не залежить від суб’єкта, що пізнає, вона:

- абстрактна; - об’єктивна;

- суб’єктивна; - абсолютна.

15.Хто з філософів образно охарактеризував істину як “доньку часу”:

- Бекон; - Декарт;

- Маркс; - Гегель;

- Спіноза; - Локк.

16.Які з наведених суджень, на вашу думку, правильно відображають співвідношення науки і моралі:

- наукові положення не можуть оцінюватися з погляду етики;

- досягнення науки не можуть бути аморальними;

- наукові теорії можуть бути як моральними, так і аморальними;

- все, що об’єктивне і істинне, те моральне;

- моральна оцінка відноситься тільки до використання наукових положень.

17.Вкажіть, у якому із суджень знайшла відображення точка зору антисцієнтизму?

- наука — джерело прогресу людського суспільства;

- наукові досягнення можуть бути використані як на благо, так і на шкоду людям;

- наука в сучасних умовах стала ворожою людині, веде до дегуманізації суспільства, до перетворення наукових відкриттів у пануючу над людиною силу.

18.Вкажіть, у яких із суджень знайшла відображення точка зору сцієнтизму?

- наука — джерело прогресу людського суспільства;

- наукові досягнення можуть бути використані як на благо, так і на шкоду людям;

- наука в сучасних умовах стала ворожою людині, веде до дегуманізації суспільства, до перетворення наукових відкриттів у пануючу над людиною силу.