12.Методи фінансової діяльності держави

Фінансова діяльність держави здійснюється різними методами(засоби, прийоми,за допомогою яких держава й уповноважені нею органи забезпечують мобілізацію,розподіл і використання централізованих і децентралізованих грошових фондів). Застосування конкретного методу фінансової діяльності залежить від кількох чинників:

1. стадії фінансової діяльності держави, руху грошових фондів;

2. форми власності на кошти, що переходять державі;

3. джерел держаних доходів

4. мети використання грошових ресурсів на конкретному етапі розвитку держави;

5. співвідношення між доходами і видатками.

Методи фінансової діяльності класифікують залежно від стадії руху грошових фондів:

1.Методи мобілізації грошових ресурсів:

Ця група методів передбачає встановлення виду платежу, його розміру, строку сплати та санкції за невиконання приписів. Методи мобілізації поділяється на обов’язкові та добровільні. Обов’язковий метод мобілізації полягає у примусовому і безвідплатному вилученні частини грошових коштів у їх власників на користь держави. Поряд з обов’язковими методами застосовуються й добровільні методи мобілізації грошових коштів: позики, пожертвування фізичних та юридичних осіб, розміщення державних цінних паперів тощо. 

а) метод обов*язкової мобілізації – реалізує безумовні імперативні обов*язки, їх виконання, гарантії, що забезпечують це виконання. Реалізується насамперед через форми податкових платежів, інших безумовних і обов*язкових зборів. Імперативно визначається і гарантується вид платежу, платник, об*єкт, ставка, розмір, терміни, засоби забезпечення, тощо.

б) метод добровільної мобілізації – передбачає переважно застосування диспозитивних засобів, забезпечення фінансових надходжень, механізмів кредитування (внески населення, придбання держаних цінних паперів, лотерейних квитків, іншів).

2.Методи розподілу грошових ресурсів:

При розподілі державних грошових коштів застосовуються два основних методи: метод фінансування (безповоротний, безвідплатний, цільовий, плановий відпуск грошових коштів з централізованого фонду) і метод кредитування (виділення коштів на засадах відплатності і зворотності). Залежно від суб’єкта, що отримує грошові ресурси та умов отримання виділяються дотації, субсидії та субвенції.  Дотація – це допомога, що надається підприємствам установам та організаціям на покриття збитків, зумовлених незалежними від них причинами. У фінансовій діяльності держави застосовуються різні види дотацій. Бюджетна дотація – це безвідплатна, безповоротна допомога з бюджету вищого рівня бюджету нижчого, яка не має цільового характеру та надається у випадку перевищення видатків над доходами. У бюджетній діяльності застосовується дотація вирівнювання, що являє міжбюджетний трансферт на вирівнювання доходної спроможності бюджету, який його отримує. Субвенція, згідно п. 37 ст. 2 Бюджетного кодексу України (надалі БК України) – це міжбюдетні трансферти для використання на певну мету в порядку, визначеному тим органом, який прийняв рішення про надання субвенції. В юридичній літературі існують визначення субвенції: - як бюджетної дотації, що має цільовий характер;  - як бюджетної дотації, що надається з бюджету вищого рівня бюджету нижчого рівня для певного цільового використання.  Субвенція - форма фінансової допомоги держави місцевим органам. Надається на проведення цими органами конкретних заходів (програм) за умови часткового фінансування. Субвенція застосовується як метод бюджетного регулювання з метою збалансування бюджетів нижчого рівня і надається з чітко визначеним призначенням як часткова державна фінансова допомога на програми і заходи, спрямовані на підтримку гарантованого законодавством мінімуму соціальної забезпеченості населення регіонів, де такий мінімум не забезпечується власними бюджетними доходами з незалежних від них причин економічного розвитку. Відповідно до ч. 2 ст. 119 БК України у разі нецільового використання бюджетних коштів, отриманих у вигляді субвенцій, зазначені кошти підлягають обов’язковому поверненню до відповідного бюджету у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, а посадові особи притягаються до відповідальності. Право місцевих бюджетів на субвенції закріплено у Бюджетному кодексі України. Так, згідно до п. 6 ч. 1 ст. 71 надходження до бюджету розвитку місцевих бюджетів включають субвенції з інших бюджетів на виконання інвестиційних проектів. Субсидія – це грошова допомога, що надається державою за рахунок коштів бюджету, а також спеціальних фондів юридичним особам, місцевим державним органам, іншим державам. Це вид цільової допомоги зазначеним особам, що надається за рахунок коштів бюджетів або цільових фондів. Субсидія застосовується з метою збалансування регіональних та місцевих бюджетів, зміцнення їх доходної бази та завжди передається безповоротно і безвідплатно з вищих ланок бюджетної системи нижчим ланкам для фінансування конкретних заходів та установ, тобто мають цільовий характер.

Субсидія - форма цільової фінансової допомоги, яку надає держава, юридична особа чи приватна особа іншим особам (юридичним чи фізичним), а також іншим державам. На відміну від дотації, субвенції й субсидії мають цільовий характер і це передбачають, що у разі використання їх не за цільовим призначенням вони мають бути повернені до бюджету, з якого були надані. Різниця між субвенцією і субсидією полягає в тому, що субвенція має частковий характер (тобто частину коштів на певну мету надає вищий суб’єкт, а частину —той, хто її отримує) і передбачає обов’язкове повернення виділених у такий спосіб грошей у разі їх невикористання протягом бюджетного року.

а) метод фінансування, що забезпечує собою цільове, планове, безоплатне і безповоротне передавання державних коштів з бюджетів на визначені цілі, завдання, реалізацію державних функцій;

б) метод кредитування – означає цільове, відплатне, термінове і поворотне передавання коштів, здійснюване на платній основі. Цей метод поєднує два різних за змістом способом : державне і банківське кредитування, хоча останнє лише частково належить до сфери публічного регулювання

Методи фіннасування і кредитування можуть поділятись на різні підвиди залежно від мети використання коштів, джерел їх утворення, організаційно-правових режимів суб*єктів і тд.

3.Методи використання грошових ресурсів здебільшого пов*язані з витрачанням грошових фондів і поділяються:

а) за спрямованістю видатків на

-пооб*єктні- спрямування грошових ресурсів на фінансування певних об*єктів (майнових комплексів та інще)

-посуб*єктні- виділення і передвання коштів окремим суб*єктам(конкретним розвпорядникам чи одержувачам бюджетних коштів,окремим особам, категоріям осіб або регіонам)

б)за формою надходження грошових ресурсів на :

- безготівкові грошові перерахування, розрахунки

- готівку

Методи фінансової діяльності не є застиглими формулами руху грошових фондів, його забезпечення. З часом вони можуть змінюватись, набувати нового змісту. Ц і зміні зумовлені перетвореннями в державі, зміною її завдань.

(Кадиров В.В. пит 13,14,48 + спец.питання)