Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
фінка 1 семестр.docx
Скачиваний:
78
Добавлен:
23.05.2019
Размер:
478.45 Кб
Скачать

42. Фінансово-правові санкції.

Фінансово-правова санкція – складова частина норми фінансово-правової відповідальності, що містить вказівку на несприятливі наслідки, які повинна понести особа у випадку вчинення фінансового правопорушення.

Фінансові санкції - заходи державного примусу, передбачені фінансово-правовими нормами, це форми реагування держави на порушення фінансового законодавства, у зв'язку з цим вона має низку характерних рис, зумовлених специфікою механізму фінансово-правового регулювання.

Фінансова санкція — це штрафний засіб державного примусу, виражений у грошовій формі, що застосовується уповноваженим органом влади до суб'єкта фінансових правовідносин за порушення фінансово-правової норми в порядку, встановленому законодавством.

Ознаки фінансово-правових санкцій:

- Особливий порядок застосування

- Особливий порядок оскарження

- Абсолютно-визначений а в деяких випадках кратний характер

Фінансові санкції в науці фінансового права поділяють на два види:

1) штраф, що має функцією покарання за вчинене;

2) пеня, що має компенсаційний, відновлювальний характер.

Фінансово-правові санкції, залежно від способу охорони бюджетних правовідносин, поділяються на:

- правовідновлювальні, реалізація яких спрямована на усунення шкоди, заподіяної протиправними діяннями фінансовим інтересам держави, примусове виконання невиконаних фінансових обов’язків, а також на відновлення порушених фіскальних (бюджетних) прав держави. Правовідновлювальною фінансовою санкцією є пеня, функція якої полягає у компенсування державі чи місцевому утворенню ту шкоду, а точніше збитки, які вони несуть у зв’язку з несвоєчасною сплатою до відповідних бюджетів податків та інших обов’язкових платежів, несвоєчасним поверненням бюджетних коштів;

- каральні (штрафні), реалізація яких спрямована на попередження фінансового правопорушення, а також на виправлення і перевиховання порушників фінансового законодавства. Вони встановлюються за фінансові правопорушення з метою покарання правопорушника, а також попередження нових правопорушень.

Специфічними особливостями передбачених Бюджетним кодексам України фінансових санкцій (заходів) є:

• їх завданням є охорона прав та інтересів держави, і тому вони можуть бути визначені як правоохоронні санкції;

• мають односторонній характер. Ці заходи застосовуються уповноваженою особою безпосередньо в позасудовому порядку і тому мать оперативний характер;

• односторонній характер застосування уповноваженою особою цих санкцій (заходів) визначає і специфічний характер гарантій їх правильного застосування;

• спричиняє невигідні наслідки для розпорядника або одержувача коштів;

• особливе призначення санкцій (заходів) у бюджетному процесі.

їх призначенням є спонукання розпорядника або одержувача бюджетних коштів до належного виконання покладених на нього обов'язків;

• можуть застосовуватися по відношенню до установ та організацій, які підпорядковані відповідним органам державної виконавчої влади і фінансуються за рахунок державного або місцевих бюджетів шляхом перерахування передбачених відповідними актами грошових сум цими ж уповноваженими органами.

Податковий кодекс України встановив, що за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовують відповідальність кримінальну, адміністративну та фінансову.

- Кримінально-правовий аспект

Як приклад кримінальних правопорушень у фінансовій сфері можна навести наступні: нецільове використання бюджетних коштів, здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням (ст. 210 КК України); видання нормативно-правових актів, що зменшують надходження бюджету або збільшують витрати бюджету всупереч закону (ст. 211 КК України); ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) (ст. 212 КК України); ухилення від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування (ст. 212-1 КК України)

-Адміністративно-правовий

Характеризуючи адміністративні правопорушення в фінансовій сфері можна навести,

Наступні приклади : порушення порядку ведення податкового обліку, надання аудиторських

висновків (ст. 163-1 КпАП України); неподання або несвоєчасне подання платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов’язкових платежів) (ст. 163-2 КпАП України); невиконання законних вимог посадових осіб органів доходів і зборів (ст. 163-3 КпАП України); порушення порядку утримання та перерахування податку на доходи фізичних осіб і подання відомостей про виплачені доходи (ст. 163-4 КпАП України); порушення порядку подання декларації про доходи та ведення обліку доходів і витрат (ст. 164-1 КпАП України), порушення законодавства з фінансових питань (ст. 164-2 КпАП України),порушення бюджетного законодавства (ст. 164-12 КпАП України)

-Фінансово-правовий аспект

За Бюджетним кодексом України ст. 116 порушень бюджетного законодавства називають: включення недостовірних даних до бюджетних запитів; порушення встановлених термінів подання бюджетних запитів або їх неподання; визначення недостовірних обсягів бюджетних коштів при плануванні бюджетних показників; планування надходжень або витрат державного бюджету (місцевого бюджету), не віднесених до таких БК України чи законом про Державний бюджет України; порушення встановленого порядку або термінів подання проекту закону про Державний бюджет України (проекту рішення про місцевий бюджет) на розгляд Верховної Ради України (Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевої ради); порушення встановленого порядку або термінів розгляду проекту та прийняття закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет).

Окрім цього, положення ПК України до фінансових правопорушень відносять: порушення встановленого порядку взяття на облік (реєстрації) у контролюючих органах (ст. 117 ПК України); порушення строку та порядку подання інформації про відкриття або закриття банківських рахунків (ст. 118 ПК України); порушення платником податків порядку подання інформації про фізичних осіб – платників податків (ст. 119 ПК України); неподання або несвоєчасне подання податкової звітності або невиконання вимог щодо внесення змін до податкової звітності (ст. 120 ПК України).

(Богданова Д.Є.)

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]