35. Поняття та суб’єкти фінансового контролю

Фінансовий контроль – врегульована правовими нормами систематична діяльність державних та недержавних контролюючих суб’єктів, наділених спеціальними повноваженнями, яка спрямована на забезпечення ефективності, раціональності, законності та фінансової дисципліни у процесі формування, розподілу, використання державних та муніципальних фінансових ресурсів.

Особливостями контролю є:

• Здійсюється як вторинна діяльність, що є похідною від управління, адже проконтролювати можливо лише те що відбулося та те що має відповідний результат або ж немає.

• Управлінню потрібний контроль оскільки він забезпечує його конкретність та дієвість. Корегує та спрямовує управлінські рішення.

• Контроль без управління втрачає сенс.

• Це владна діяльність, що впливає на певних суб'єктів та примушує виконувати їх поставлені завдання.

• Рисою контролю як і управління є примус адже це та діяльність що містить вказівки обов'язкові для виконання, порушення яких забезпечується заходами відповідальності.

• Це достовірність, адже при його здійсненні виявляється результат впливу суб'єкта на об'єкт контролю, допущення відхилення від прийнятих рішень та шляхи їх вирішення.

• Його самостійність від управлінської діяльності та інших, не зважаючи на взаємозв'язок між управлінням контроль є автономною окремою функцією влади.

Суб’єкти фінансового контролю – носії відповідних повноважень, що наділені правами та обов'язками які конкретизуються у відповідних особах і пов'язують їх у спільній діяльності.

Залежно від змісту й обсягу прав та обов'язків суб'єктів фінансового контролю можна виділити дві їх групи:

1)Контролюючі суб'єкти – органи, що здійснюють фінансовий контроль.

Визначають цілі методи і завдання контролю. Вони є носіями публічних інтересів і наділені владними повноваженнями.

2)Підконтрольні суб'єкти – фізичні та юридичні особи, що підпадають під контроль.

Зобов'язані підкорюватися контролюючим суб'єктам надавати матеріал та нести юридичну відповідальність за свої діяння.

1. Суб’єкти державного фінансового контролю розподіляються на:

1) суб’єкти, які здійснюють зовнішній фінансовий контроль;

2) суб’єкти, які здійснюють внутрішній фінансовий контроль;

3) суб’єкти, які мають окремі специфічні функції внутрішнього фінансового контролю;

4) суб’єкти, які здійснюють внутрішній (відомчий) контроль.

2. До суб’єктів державного фінансового контролю, які здійснюють зовнішній фінансовий контроль, відносяться: Президент України, Верховна Рада України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим та відповідні ради, Кабінет Міністрів України, Рахункова палата.

3. До суб’єктів державного фінансового контролю, які здійснюють внутрішній фінансовий контроль, відносяться: Державна контрольно-ревізійна служба України, місцеві адміністрації та виконавчі органи відповідних рад.

4. До суб’єктів державного фінансового контролю, які мають окремі специфічні функції внутрішнього фінансового контролю, відносяться: Міністерство фінансів України, Державна митна служба України, Державна податкова служба України, Державне казначейство України, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Фонд державного майна України, Агентство з питань банкрутства.

5. До суб’єктів державного фінансового контролю, які здійснюють внутрішній (відомчий) контроль, відносяться служби контролю, які є самостійними структурними підрозділами (департаменти, головні управління, управління, відділи, відділення, сектори, групи) у складі центральних органів виконавчої влади. Ці структурні підрозділи (контрольні служби) є функціонально і організаційно незалежними від керівників та підрозділів підконтрольних об’єктів.