56.Міжбюджетні відносини

Одними з найважливіших і найскладніших проблем державних фінансів у кожній країні є ефективна організація відносин всередині бюджетної системи, а саме між бюджетом центрального уряду і бюджетами органів місцевого самоврядування, а також перерозподіл бюджетних ресурсів, зумовлений об'єктивними відмінностями в рівнях соціально-економічного розвитку окремих територій. Міжбюджетні відносини (ст. 81 БК) - це відносини між державою, АРК та територіальними громадами щодо забезпечення відповідних бюджетів фінансовими ресурсами, необхідними для виконання функцій, передбачених Конституцією України та законами України. Метою регулювання міжбюджетних відносин є забезпечення відповідності повноважень на здійснення видатків, закріплених законодавчими актами за бюджетами, та фінансових ресурсів, які мають забезпечувати виконання цих повноважень.

Основними складовими міжбюджетних відносин є: 1) видатки бюджетів, їх поділ, джерела та забезпечення здійснення, критерії розмежування між місцевими бюджетами; 2) розмежування видатків між бюджетами, що включає: а) види видатків, що здійснюються з Державного бюджету України; б) видатки, що здійснюються з місцевих бюджетів і враховуються або не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів; 3) розрахунок видатків, що враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів за допомогою: а) фінансових нормативів бюджетної забезпеченості; б) коригуючих коефіцієнтів фінансових нормативів бюджетної забезпеченості; 4) міжбюджетні трансферти, їх види.

Стаття 82. Види видатків бюджетів

1. Видатки бюджетів поділяються на:

1) видатки на забезпечення конституційного ладу, державної цілісності та суверенітету, незалежного судочинства, а також інші передбачені цим Кодексом видатки, які не можуть бути передані на виконання Автономній Республіці Крим та місцевому самоврядуванню;

2) видатки, які визначаються функціями держави і можуть бути передані на виконання Автономній Республіці Крим та місцевому самоврядуванню з метою забезпечення найбільш ефективного їх виконання на основі принципу субсидіарності;

3) видатки на реалізацію прав та обов'язків Автономної Республіки Крим та місцевого самоврядування, які мають місцевий характер і визначені законами України.

(Танасова О.О.)

57.Бюджетний устрій

Ст 3 Закону України «Про бюджетну систему України» в редакції від 29.06.1995 (був чинний до прийняття Бюджетного кодуксу Укпаїни) так визначає поняття Бюджетний устрій це організація і принципи побудови бюджетної системи, її структури, взаємозв’язок між окремими ланками бюджетної системи. Бюджетний устрій України визначається з урахуванням державного устрою і адміністративно-територіального поділу.

Складовими бюджетної системи є її структура, принципи побудови та організація функціонування. Структуру бюджетної системи визначає бюджетний устрій, який ґрунтується на адміністративно-державному устрої України. Зрозуміло, що у федеративній, конфедеративній та унітарній державах бюджетний устрій різниться.  Якщо бюджетний устрій унітарної держави має два рівні — центральний бюджет та місцеві бюджети, то бюджетний устрій федеративних держав характеризується триланковою бюджетною системою —федеральний (державний), бюджети суб’єктів федерації, місцеві (муніципальні) бюджети. При цьому федеративним бюджетним системам притаманний високий ступінь самостійності територіальних бюджетів при дотриманні єдності загальнодержавних інтересів та принципів1.  На сьогодні в чинному законодавстві відсутнє легальне визначення бюджетного устрою, як це було в ЗУ «Про бюджетну систему України» (що був чинний до прийняття Бюджетного кодексу), і де бюджетний устрій розглядали як організацію і принципи побудови бюджетної системи, її структури, зв’язку між її окремими ланками (ст. 3).  Фактично, бюджетний устрій України —це визначена правовими нормами система бюджетів України, розмежування доходів і видатків між ними, повнова ження органів законодавчої й виконавчої влади у сфері бюджету.  Оскільки Україна є унітарною державою, в якій, згідно зі ст. 7 Конституції, визнається і гарантується місцеве самоврядування, бюджетна система країни є дворівневою і складається з Державного бюджету України та місцевих бюджетів.  Бюджетний кодекс України, враховуючи норми чинного законодавства, передусім Конституції та ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», розмежовує поняття «місцевий бюджет» та «бюджет місцевого самоврядування». Районні й обласні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст. Відповідно, бюджетами місцевого самоврядування визнають бюджети територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об’єднань. Місцевими бюджетами визнають бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети, бюджети районів у містах та бюджети місцевого самоврядування.  Треба розрізняти бюджетний устрій та бюджетну систему Бюджетний устрій — організація і принципи побудови бюджетної системи, її структури, розподіл доходів і видатків між окремими ланками, правові основи функціонування бюджетів, встановлення характеру взаємовідносин між бюджетами, взаємозв'язок між окремими ланками бюджетної системи. Бюджетний устрій України визначається державним устроєм та адміністративно-територіальним поділом України.  Бюджетна система — сукупність самостійних відокремлених взаємопов'язаних між собою ланок, у яких функціонують бюджетні відносини.

Бюджетний устрій ґрунтується на принципах єдності, повноти, достовірності, гласності, наочності та самостійності усіх бюджетів, що входять до бюджетної системи України.

Принцип єдності бюджету означає існування єдиного розрахунку доходів і видатків кожної ланки бюджетної системи. Єдність бюджетної системи забезпечується єдиними правовою базою, бюджетною класифікацією, формами бюджетної документації, погодженими принципами бюджетного процесу, грошовою системою, соціально-економічною політикою, наданням необхідної статистичної та бюджетної інформації з одного рівня бюджету іншому.

Принцип повноти полягає у відображенні у бюджеті всіх доходів і видатків.

Принцип достовірності — це формування бюджету на основі реальних показників, науково обґрунтованих нормативів та відображення у звіті про виконання бюджету тільки тих доходів і видатків, які є результатом кінцевих касових операцій банків.

Принцип гласності забезпечує висвітлення в засобах масової інформації показників бюджетів і звітів про їх виконання.

Принцип наочності — це відображення показників бюджетів у взаємозв'язку з загальноекономічними показниками в Україні і за її межами шляхом використання засобів максимальної інформативності результатів порівняльного аналізу, визначення темпів і пропорцій економічного розвитку.

(Тарашевський В.С.)