36. Принципи фінансового контролю

Здійснення фінансового контролю повинно ґрунтуватися на відповідних принципах як організаційно-правових засадах побудови і функціонування фінансового контролю, що забезпечують його результативність.

Основні принципи:

1) Законності - один з ключових принципів діяльності органів державного фінансового контролю. Принцип законності знаходить відображення в першу чергу в тому, що органи державного фінансового контролю при реалізації своїх завдань керуються Конституцією і законами України, діють строго в межах встановленої ними компетенції, у рамках їх завдань, функцій та повноважень, а їх посадові особи - у відповідності з правами та обов'язками, якими вони наділені.

2) Принцип об’єктивності та реальності - полягає в отриманні в результаті контролю об’єктивної істини реальної картини справ. Результати фінансового контролю повинні ґрунтуватися на документальних матеріалах, що підтверджують або спростовують порушення у фінансовій сфері

3) Професійності – контролери повинні мати відповідну кваліфікацію та професійну підготовку, що дозволяє їм робити висновки, що є професійними і кваліфікованими

4) Принцип незалежності – контролюючі органи у своїй діяльності керуються нормами законодавства та є незалежними у здійсненні покладених на них функцій

5) Принцип вертикальної підпорядкованості контролюючих суб’єктів – система організації органів контролю, за якої рішення вищестоящого органу контролю є обов’язковим для нижчестоящого.

6) Принцип наукової обґрунтованості – передбачає використання контрольної діяльності сучасним технологіям та розробкам.

7) Принцип доцільності – визначає те, що в процесі контролю досягається певна мета, без якої він втрачає сенс

8) Принцип гласності та публічності – забезпечує доступність будь-якого контрольованого суб'єкта до результатів контролю до засобів його проведення та організації. А також доступ громадськості, якщо мова йде про публічні фінанси та використання, що належить державі або муніципальним утворенням. Контролюючі органи зобов’язані ознайомити суб’єкта, що перевіряється з актом перевірки.

9) Принцип відповідальності – полягає у встановленні специфічних заходів відповідальності для контролюючих органів та посадових осіб, за порушення здійсненні в процесі контролю.

В жовтні 1977 на IX Конгресі міжнародної організації контролюючих органів була прийнята Лімська декларація керівних принципів контролю.

Відповідно до неї,контроль не є самоціллю, а є лише невід’ємною частиною системи управління, метою якої є виявлення на найбільш ранній стадії відхилень від прийнятих стандартів, а також порушень принципів законності, ефективності і економії використання матеріальних ресурсів.

Для того, щоб мати можливість вжити корегуючи заходів, а в окремих випадках притягти винних до відповідальності, отримати компенсацію за заподіяну державі шкоду, або вжити заходів для запобігання або зменшення таких порушень у майбутньому.

(Черненко В.В. пит 37,38,60)

37. Фінансово-контрольні відносини. Суб’єкти та зміст.

Фінансово-контрольні відносини - це вид соціального зв'язку між задіяними учасниками, які виступають в ньому як контролюючі та підконтрольні особи.

Фінансово-контрольні відносини регламентуються нормами фінансового права, захищаються і гарантуються державою. Суб'єкти фінансово-контрольних відносин є носіями відповідних повноважень, тобто наділені правами та обов'язками та конкретизуються у відповідних особах і пов'язують їх у спільній діяльності.

Зазначені відносини реалізуються шляхом дотримання, виконання взаємних прав та обов'язків суб'єктами відносин. Контролюючі суб'єкти визначають цілі, методи і завдання контролю, вони є носіями публічних інтересів і наділені владними повноваженнями. Підконтрольні суб'єкти зобов'язані підкорюватись вимогам контролюючих суб'єктів, надавати матеріали щодо об'єктів фінансового контролю та нести матеріальну відповідальність за вчинені правопорушення.

Фінансово-контрольні відносини характеризуються волевиявленням однієї сторони та мають процедуру. Відповідно до завдань, визначаються необхідні об'єктивні елементи процесу контролю:

• Постановка завдання;

• Моніторинг;

• Аналіз та оцінка підсумків

• Формування висновків

• Прийняття рішення, його провадження та оцінка наслідків

Тобто контроль здійснюється не заради спостережння певної діяльності, а як діяльність спрямована на винайдення оптимальному шляху до поставленої мети.

Структурними елементами фінансово-контрольних відносин є:

• Об'єкт фінансово-контрольних відносин - діяльність підконтрольного суб'єкта з приводу формування, використання фінансових ресурсів, що належать державі, органам місцевого самоврядування, але залишається в розпорядженні підконтрольного суб'єкта після розрахунків з бюджетами та цільовими фондами;

• Суб'єкти фінансово-контрольних відносин - це, з одного боку, контролюючі суб'єкти, які визначають цілі, завдання, методи та обсяги контролю, з іншого боку, це підконтрольні суб'єкти контролю - індивідуальні або колективні;

• Змістом є сукупність повноважень щодо перевірки виконання фінансових зобов'язань дотримання фінансового законодавства; це повноваження щодо здійснення аналізу фінансової діяльності підконтрольного суб'єкта, виявлення невикористаних резервів та надання рекомендацій щодо ефективної організації фінансової діяльності; це повноваження щодо попередження розкриття правопорушень і злочинів у фінансовій діяльності, їх ліквідація; повноваження щодо притягнення порушників до юридичної відповідальності, відшкодування збитків та усунення причин порушень.

За контролюючим суб'єктом фінансовий контроль буває:

• Державний:

а) контроль з боку органів влади загальної компетенції ( ВРУ,ПУ, КМУ) ;

б) контроль з боку спеціальних органів державного контролю( РПУ, ДФСУ, ДАСУ, ДКСУ) .

• Муніципальний контроль - здійснюється органами місцевого самоврядування через спеціальні органи, утворені на місцевому рівні, а також безпосередньо місцевими радами (громадами)

• Недержавний контроль - здійснюється незалежними організаціями та поділяється щодо цілей, завдань та повноважень у фінансовій діяльності контролюючих суб'єктів на контроль з боку:

а) аудиторських організацій та аудиторів, тобто незалежний фінансовий контроль;

б) контроль з боку громадян, громадських організацій та установ - громадський контроль.