Народний Рух України (нру)

Народний Рух України (НРУ) - масовий громадсько-політичний рух республіки, котрий виник як вияв народної ініціативи «за докорінне оновлення суспільства».

Утворення	• 8—10 вересня 1989 р. Установчий з'їзд у Києві • Програму і Статут Руху було прийнято й утверджено на Установчому з'їзді
Програмні цілі	• У лютому 1989 р. за ініціативою керівництва Київської організації Спілки письменників України в газеті «Літературна Україна» було опубліковано проект програми Народного руху України за перебудову • Побудова в Україні демократичного і гуманного суспільства, у якому буде досягнуто справжнє народовладдя, добробут народу й умови для гідного життя людини, відродження та всебічний розвиток української нації, забезпечення національно-культурних потреб усіх етнічних груп республіки та створення суверенної Української держави • Пріоритет українських законів над союзними • Необхідність укладення нового союзного договору • Республіканська власність на землю та її надра • На III з'їзді НРУ (лютий—березень 1992 р.) як подальшу мету діяльності було визначено утвердження незалежної України. Рух буде виступати за консолідацію суспільних сил, які підтримують державотворчий процес, сприяти діям президента і забезпечуватиме ефективне функціонування системи влади, але перебуватиме в конституційній опозиції до виконавчих структур
Керівники	• Першим головою НРУ було обрано І. Драча. Заступником академіка АН УРСР П. Кислого • На III з'їзді було обрано співголів НРУ — І. Драча, М. Гориня, В. Чорновола • На IV з'їзді головою НРУ було обрано В. Чорновола
На IV з'їзді НРУ було перетворено на політичну партію

Наприкінці літа 1989 р. Рух об'єднував близько 280 тис. членів. 8—10 вересня в Києві відбувся його установчий з'їзд. Він прийняв Програму і Статут організації, в якому зазначалося, що "Народний Рух України за перебудову — масовий громадсько-політичний рух республіки, що виник як вияв народної ініціативи за докорінне оновлення суспільства". Програма проголошувала головною метою "побудову в Україні демократичного й гуманного суспільства, в якому буде досягнуто справжнього народовладдя, добробуту народу й умов для гідного життя людини, відродження та всебічного розвитку української нації, забезпечення національно-культурних потреб усіх етнічних груп республіки і створення суверенної української держави, яка будуватиме свої стосунки з іншими республіками СРСР на підставі нового Союзного Договору". Теза про визнання керівної ролі КПРС з програми зникла, натомість з'явилося нове формулювання: "Рух підтримує принципи радикального оновлення суспільства, проголошені XXVII з'їздом КПРС, XIX Всесоюзною партконференцією, Першим з'їздом народних депутатів СРСР". Програма, прийнята установчим з'їздом, була значно радикальніша за проект, опублікований 16 лютого 1989 р. Однак і в ній Рух все ще виступав за "оновлене соціалістичне суспільство".

Головою НРУ одноголосне обрали поета Івана Драча. Секретаріат Руху очолив Михайло Горинь. До керівних органів увійшли також Сергій Конєв, Володимир Черняк, Володимир Яворівський, Вілен Мартиросян та інші.

За рік, що минув між першим і другим з'їздами, Рух домігся значних успіхів. На виборах до Верховної Ради України у березні—травні 1990 р. Демократичний блок, стрижнем якого був Рух, здобув близько чверті мандатів. Водночас на базі Руху почали утворюватись нові політичні партії.

25—28 жовтня 1990 р. у Києві проходили Другі всеукраїнські збори НРУ (слів "за перебудову" в назві Руху вже не було). 2125 делегатів представляли 633 тис. членів організації. Разом з прихильниками, за повідомленням мандатної комісії, Рух налічував понад 5 млн. осіб.

На зборах вже не було реверансів у бік КПРС, соціалізму, нового союзного договору. Мета була сформульована чітко: вихід України з СРСР, усунення КПРС від влади. "Тільки повний суверенітет українського народу, цілковито незалежна Українська держава відповідають сучасному розвиткові світової цивілізації", — заявив у своїй доповіді голова Руху Іван Драч. Були сформульовані найближчі завдання: створення умов для проведення виборів до Рад усіх рівнів на багатопартійній основі, всенародних виборів Президента України, формування коаліційного уряду народної довіри.

Збори обрали Центральний провід Руху: голова Руху Іван Драч; перший заступник голови, голова Політичної ради Михайло Горинь; до Проводу увійшли також Микола Поровський, Іван Заєць, Лариса Скорик, Сергій Головатий та ін.

У діяльності Руху було чимало помилок. Деякі його діячі виявляли нетолерантність до інших точок зору, навіть вдавались до екстремізму. Розмножені в засобах масової інформації їхні висловлювання породжували насторожене ставлення до Руху частини населення, особливо в східних і південних областях України. Але в цілому вплив Руху неухильно зростав. Він перетворився у реальну силу, яка перебувала у непримиренній опозиції до КПРС і послідовно виступала за повну незалежність України.

Зростання громадської активності суспільства

Прояви
Діяльність неформальних організацій	Робітничий і студентський рухи. Страйки	Зростання інтересу до історії	Політизація суспільства; масові мітинги і демонстрації, акції протесту		Формування українських національних партій. Зародження багатопартійності
					
Формування широкого загальнонаціонального руху — Народний Рух за перебудову