- •Модуль 3 Тема 7. Українська революція (1917-початок 1918 року)
- •Початок Української революції
- •Запитання:
- •Проголошення автономії України
- •Перший Генеральний Секретаріат (28 (15) червня 1917 р.)
- •II Універсал уцр
- •Запитання:
- •Реалізація курсу Центральної Ради спрямованого на самостійність України і федералізацію Росії до скликання Установчих Зборів
- •III Універсал уцр
- •Запитання:
- •Війна Радянської Росії з Українською народною республікою
- •Ультиматум Раднаркому Росії та відповідь на нього уцр
- •IV Універсал уцр
- •Запитання:
- •Українська революція
- •Запитання:
- •Громадянська війна в Україні (1918-1920)
- •Українська держава Мирний договір у Брест-Литовську.
- •Окупація України німецькими і австро-угорськими військами. Падіння Центральної Ради.
- •Політика уцр у січні—квітні 1918 р.
- •Гетьман п. Скоропадський і його уряд.
- •Система влади за гетьмана п. Скоропадського
- •Грамота гетьмана п. Скоропадського 14 листопада 1918 р.
- •Зовнішньополітичний курс Української Держави
- •Падіння гетьманського режиму
- •Висновки
- •Запитання
- •Директорія унр Відновлення унр
- •Структура влади Директорії унр
- •Трудовий конгрес (23—28 січня 1918 р.)
- •Розклад армії унр. Поразка Директорії.
- •Висновки
- •Запитання.
- •Західноукраїнська народна республік. Проголошення зунр
- •Створення уга. Війна з Польщею
- •Висновки.
- •Запитання.
- •Політика Радянського уряду в Україні у 1919 р.
- •Висновки
- •Запитання
- •Боротьба за Україну в 1919 р. Воєнно-політична ситуація в Україні в 1919 р.
- •Наступ білогвардійців в Україні.
- •Денікінський режим в Україні.
- •Висновки
- •Запитання
- •Відновлення більшовицького режиму в Україні 1920 р. Відносини українського радянського керівництва з центральною владою
- •Висновки
- •Запитання:
- •Радянсько-польська війна
- •Співвідношення сил сторін на початку війни
- •Ризький мир (18 березня 1921 р.)
- •Висновки
- •Запитання:
- •Бої радянських військ з військами Врангеля і Петлюри
- •Висновки
- •Запитання:
- •Культура України 1917-1920 рр.
- •Висновки
- •Запитання
- •Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918-1920 рр.) Розвиток революції
- •Причини поразки української революції.
- •Запитання
- •Тема 8. Урср в 1920-1930 рр.
- •Економічне і соціальне життя
- •Висновки.
- •Запитання:
- •Внутрішнє і міжнародне становище усрр, її державний статус.
- •Висновки
- •Запитання
- •Голод 1921 — 1923 pp.
- •Висновки
- •Запитання:
- •Культура і духовне життя в роки неп.
- •Висновки
- •Запитання:
- •Висновки
- •Радянська модернізація україни (1929-1938) Сталінська індустріалізація України
- •Висновки
- •Запитання
- •Колективізація сільського господарства
- •Висновки
- •Запитання
- •Громадсько-політичне життя
- •Найбільші судові процеси і справи
- •Висновки
- •Запитання
- •Стан культури в Україні в 1930-ті pоки.
- •Висновки
- •Запитання
- •Урср в період сталінської модернізації (1929-1938 рр.)
- •Запитання
- •Західноукраїнські землі у 1920—30-х роках
- •Українські землі у складі Польщі в 1921-1938 роках.
- •Запитання:
- •Українські землі у складі Румунії
- •Запитання:
- •Закарпаття у складі ЧехоСловаччини
- •Запитання
- •Висновки
- •Становище українських земель у складі Польщі, Румунії, Чехословаччини та срср
- •Запитання
- •Тема 9. Україна під час Другої Світової та Великої Вітчизняної воєн (1939-1945) Розділ 1. Радянсько-німецькі договори 1939 року і західноукраїнські землі.
- •1. Радянсько-німецькі договори 23 серпня 1939 р. І західноукраїнські землі.
- •2. Початок Другої світової війни.
- •3. Вступ Червоної Армії на територію Західної України; включення останньої до складу срср і воз’єднання з Українською рср.
- •4. Входження Бессарабії та Північної Буковини до срср і приєднання цих земель до урср.
- •5. Радянізація західних областей України.
- •Ставлення населення західноукраїнських земель до радянізації
- •Розділ 2. Окупація України військами Німеччини та її союзників.
- •1. Напад Німеччини на срср. Початок Великої Вітчизняної війни.
- •2. Відступ Червоної армії.
- •3.Мобілізаційні заходи 1941 р. В Україні та проведення евакуації.
- •4. Оборонні бої (літо-осінь) 1941 р.
- •5. Невдалі спроби контрнаступу під Харковом. Продовження наступу німецьких військ на Півдні.
- •Розділ 3. Окупаційний режим та розгортання руху Опору в Україні.
- •1. Розчленування України, встановлення „нового порядку”.
- •Поразки радянських військ у перші місяці війни
- •2. Концтабори та масові розстріли.
- •3. Голокост.
- •4. Економічне пограбування України.
- •5. Вивезення працездатного населення на примусові роботи до Німеччини.
- •Нацистський «новий порядок»
- •6. Розгортання Руху Опору та його течії в Україні. Радянське підпілля і партизанських рух 1941-1942 рр.
- •Політична та військова стратегія оун і Української повстанської армії (упа) на Волині та в Східній Галичині
- •7.Оунівське підпілля 1941-1942 рр.
- •8. Створення Української повстанської армії (упа).
- •Течії руху Опору в Україні* (1941—1944 pp.)
- •Розділ 4. Україна 1943 року.
- •1. Перемога Червоної армії під Сталінградом і початок вигнання окупантів з України.
- •2. Мобілізаційні заходи 1942-1943 рр., їх особливості та наслідки.
- •3. Боротьба з ворогом на окупованій території.
- •4. Діяльність радянських партизанських загонів і підпілля.
- •5. Політична еволюція оун.
- •6. Стосунки між радянськими та польськими партизанами, упа та Армією Крайовою.
- •7. Евакуйовані підприємства в тилу. Героїчна праця громадян України.
- •Операції радянських військ по звільненню Лівобережної України і висадка в Криму (1943 р.)
- •Розділ 5. Україна на завершальному етапі війни (1944-1945 рр.).
- •1. Січнево-лютневий наступ 1944 р.
- •2. Кримська наступальна операція.
- •3. Завершальний етап боротьби в тилу.
- •4. 9 Травня – День Перемоги. Втрати України в роки війни.
- •Офіційні радянські дані про втрати України під час війни (1945 р.)
- •Розділ 6. Культура в роки війни.
- •Запитання:
- •Тема 10. Урср в 1950-1980 рр. Розділ 1. Україна в період повоєнної відбудови.
- •1. Урср – співзасновниця Організації Об’єднаних Націй, інших міжнародних організацій.
- •2. Внутрішньополітичне становище України.
- •3. Адміністративно-територіальні зміни.
- •4. Перехід до мирного будівництва.
- •5. Післявоєнне село. Голод 1946-1947 рр. Та його наслідки.
- •6. Матеріальне становище населення. Побут.
- •Розділ 2. Радянізація західних областей України.
- •1. Відновлення радянської влади в західних областях України.
- •2. Колективізація західноукраїнського села.
- •3.Доля Української греко-католицької церкви.
- •4. Боротьба оун та упа.
- •5. Операція „Вісла”.
- •Розділ 3. Культурне життя.
- •« Ждановщина »
- •Запитання:
- •Тема 10. Урср в 1950-1980 рр. Розділ 1. Україна в період повоєнної відбудови.
- •1. Урср – співзасновниця Організації Об’єднаних Націй, інших міжнародних організацій.
- •2. Внутрішньополітичне становище України.
- •3. Адміністративно-територіальні зміни.
- •4. Перехід до мирного будівництва.
- •5. Післявоєнне село. Голод 1946-1947 рр. Та його наслідки.
- •6. Матеріальне становище населення. Побут.
- •Розділ 2. Радянізація західних областей України.
- •1. Відновлення радянської влади в західних областях України.
- •2. Колективізація західноукраїнського села.
- •3.Доля Української греко-католицької церкви.
- •4. Боротьба оун та упа.
- •5. Операція „Вісла”.
- •Розділ 3. Культурне життя.
- •« Ждановщина »
- •Запитання:
- •Політико-ідеологічна криза радянського ладу в Україні.
- •1. Криза партійно-державного керівництва в срср і урср.
- •2. Дві лінії в українському керівництві: націонал-комуністична і проімперська. П.Шелест.
- •3. В. Щербицький.
- •4. Політико-правовий статус України у складі срср.
- •Розділ 2. Стан економіки України та визрівання економічної кризи.
- •1. Спроби реформування економіки в другій половині 60-х років та причини їх невдач.
- •2. Особливості індустріального розвитку урср.
- •3. Економіка України у загальносоюзному комплексі.
- •4. Визрівання економічної кризи.
- •Економічні реформи другої половини 1960-х pp.
- •5. Деструктивні процеси на селі.
- •Розділ 3. Етносоцільні процеси та рівень життя населення.
- •1. Етносоціальні зміни в суспільстві.
- •2. Життя трудящих.
- •3. Побут номенклатури.
- •Розділ 4. Опозиційний рух.
- •1. Течії дисидентства.
- •2. Форми опору.
- •3. Репресії проти правозахисників.
- •4. Утворення Української Гельсінської спілки.
- •5. Релігійне дисидентство.
- •6. Придушення дисидентства.
- •7. Культура і духовне життя.
- •Запитання:
- •Перебудова в Радянському Союзі й Україна.
- •1. Початок „перебудови”, її особливості в Україні.
- •2.Поглиблення перебудовчих процесів і падіння авторитету Компартії України.
- •3. Чорнобильська катастрофа – національна трагедія України.
- •Розділ 2. Погіршення економічної ситуації в Україні у другій половині 80-х років.
- •1. Спроби реформування економіки наприкінці 80-х років, причини їх невдач.
- •2. Фінансове становище та життєвий рівень населення України.
- •Розділ 3. Розгортання національного руху в Україні.
- •1. Активізація національного руху в Україні.
- •Народний Рух України (нру)
- •2. Початок релігійного відродження.
- •3.Розгортання робітничого руху.
- •Розділ 4. Спроби політичних реформ і зростання активності українського суспільства.
- •1.Реформи в політичній системі срср.
- •2. Політичні зміни в Україні.
- •3. Виникнення нових політичних партій
- •Розділ 5. Формування передумов незалежності України.
- •1. Політичні умови суверенізації.
- •2. Вибори до Верховної Ради урср 1990 р.
- •3. Декларація про державний суверенітет України 16 липня 1990 р.
- •Декларація про державний суверенітет України (16 липня 1990 р.)
- •4. Політична конфронтація восени 1990 року.
- •Розділ 6. Здобуття Україною незалежності.
- •1. Суспільно-політичні процеси у першій половині 1991 року.
- •2. Спроба державного перевороту в срср 19 серпня 1991 року.
- •3. Дкнс і Україна.
- •4. Проголошення незалежності України.
- •5. Обрання президента України.
- •6. Розвал срср.
- •Запитання:
- •Тема 11. Сучасна Україна. Снд.
- •1. Початок державотворчих процесів.
- •1. Особливості розбудови законодавчої, виконавчої та судової влади в Україні.
- •2. Формування місцевих органів влади.
- •3. Дострокові вибори у 1994 році Президента та Верховної Ради України.
- •Розділ 2. Державотворчі процеси в Україні в 1994-2004 роках
- •1. Діяльність нового складу Верховної Ради.
- •2. Вибори до Верховної Ради України 1998 р. І президентські вибори 1999 р.
- •3. Формування більшості у Верховній Раді. Всеукраїнський референдум.
- •Розділ 3. Конституційний процес в Україні. Конституція України 1996 р.
- •1. Конституційний процес в Україні в кінці 80-х – першій половині 90-х років.
- •Основні етапи конституційного процесу в Україні
- •2. Конституційний договір 1995 року.
- •3. Нова Конституція України.
- •Розділ 4. Економічне життя України в першій половині 90-х років. Уряди України
- •1. Гальмування ринкових реформ.
- •2. Економічна катастрофа.
- •Розділ 5. Сучасний стан, проблеми української економіки та пошуки шляхів їх розв’язання.
- •1. Основні тенденції розвитку економіки України на межі хх-ххі століть.
- •2. Шляхи здійснення аграрної реформи.
- •3. Проблеми та прорахунки реформування економіки.
- •«Помаранчева революція» (листопад—грудень 2004 р.)
- •Розділ 6. Етносоцільні процеси та рівень життя населення України.
- •1. Зміни чисельності і складу населення України.
- •2. Рівень життя населення.
- •3. Соціальна диференціація суспільства.
- •4. Стан довкілля.
- •5. Міжнаціональні відносини.
- •Розділ 7. Духовне розкріпачення і початок національного відродження. Релігійне життя України в умовах незалежності.
- •1. Історичні передумови духовного розкріпачення.
- •2. Повернення історичної пам’яті народу.
- •3. Закон України „Про мови” та проблеми його реалізації.
- •4. Особливості релігійного життя України на межі тисячоліть.
- •Розділ 8. Культурні процеси в незалежній Україні.
- •1. Загальнокультурний процес.
- •2. Освіта та наука.
- •Основні тенденції розвитку освіти
- •3. Преса та книговидавнича справа.
- •Розділ 9. Зовнішня політика та міжнародні зв’язки незалежної України.
- •1. Вихід України на міжнародну арену.
- •2. Ядерне роззброєння.
- •3. Україна в міжнародних організаціях.
- •4. Україна і держави снд.
- •Запитання:
Запитання:
Які землі входили в так звані «східні креси»?
Чому польська влада штучно сприяла роз'єднанню українців, які жили на території Польщі?
Доведіть, що польська влада проводила політику національно-культурної асиміляції.
Складіть таблицю «Політичні партії у Західній Україні» за такими графами: партія; мета діяльності; результати діяльності.
Розкажіть про економічний стан українських земель, які входили до складу Польщі.
Які осередки українських націоналістів діяли на території Західної України? Схарактеризуйте їх діяльність.
Як ви розумієте поняття «український інтегральний націоналізм»?
Українські землі у складі Румунії
Українці в Румунії посідали третє місце за чисельністю після українського населення СРСР і Польщі. Офіційні румунські джерела обчислювали загальну кількість українців в понад 580 тис. чоловік. Натомість українські демографи міжвоєнного періоду вважали, що кількість їх співвітчизників у Румунії наближалася до мільйона. Усіх, хто не виявляв потрібної наполегливості, під час переписів записували румунами, а не українцями.
У Румунії проживали три українські громади, які різнилися історичною долею і не були пов'язані одна з одною. Найбільша українська громада жила на Буковині. Ця історична область з центром у Чернівцях мала мішане населення. У північній її частині з давніх-давен мешкали українці, хоча було й немало румунських сіл. У південній частині румунське населення переважало, хоч і тут з'явилося у попередні століття багато українських сіл. У часи Австро-Угорщини Буковина була автономною провінцією. Буковинські українці мали представництво у віденському парламенті і впливові позиції у місцевому самоуправлінні.
Другу за чисельністю громаду становили українці анексованої у Росії Бессарабської губернії. У Хотинському повіті цієї губернії переважна частина населення була українського походження. Шість центральних повітів являли собою етнічну територію молдаван. Тут українці жили розсіяно і головним чином у містах. Два південні повіти Бессарабії (Аккерманський та Ізмаїльський) мали мішане населення, в якому українці були найчисленнішою національною групою.
Третю, найменшу громаду становили українці Марамуреша — історичної області з мішаним населенням, яку Румунія відібрала в Угорщини в 1919 р. Сюди, де проходив кордон із Закарпатською Україною, заходила смуга розселення карпатських русинів, тобто українців.
Вдало скориставшись політичним хаосом, який постав у результаті розпаду Австро-Угорської і Російської імперій, Румунія захопила більшу територію, ніж ту, яку вона мала до вступу у Світову війну. Правлячі кола країни обрали шлях насильницької, агресивної румунізації. Це особливо негативно позначилося на долі українців: закривалися українські школи і культурно-освітні установи, людей переслідували за користування українською мовою. Назви населених пунктів були румунізовані. У 1936 р. з'явився спеціальний циркуляр, яким заборонялося вживати історичні назви в офіційних документах і в пресі. Навіть прізвища румунізувалися, тому що власті розглядали українців як «громадян румунського походження, які забули рідну мову». Румунізація торкнулася й церковної служби. Прискорено відбувалася ліквідація народних шкіл з українською мовою навчання у західноукраїнських землях під владою Румунії. У Північній Буковині в 1927 р. вже не залишалося жодної української школи.
Економічний розвиток. Румунія була однією з найвідсталіших країн Європи. її панівні кола не мали ні здатності, ні бажання економічно розвивати новоприєднані території. Навпаки, нерідко наявне з довоєнних часів промислове устаткування вивозилося в центральні регіони Румунії. Зокрема, було демонтовано і вивезено устаткування Аккерманських трамвайних майстерень і прядильної фабрики, а також обладнання Ізмаїльського і Ренійського портів.
Промислові підприємства Північної Буковини і Бессарабії залишалися, як і раніше, дрібними і напівкустарними. Не витримуючи конкуренції на світовому ринку, вони часто розорялися навіть у часи сприятливої кон'юнктури. За 1922 — 1929 pp. на Буковині було закрито 85 підприємств.
Економічна криза настала в Румунії ще в 1928 р. Вона переросла в депресію, яка тривала майже до кінця 1930-х pp. В умовах кризи кількість промислових підприємств Північної Буковини скоротилася майже наполовину, а в Північній Буковині — на чверть. Робітники, яким вдалося зберегти роботу, одержували зарплату у половинному розмірі. Ще гіршим виявилося становище безробітних.
Аграрна політика королівського уряду враховувала конкретні соціально-економічні умови різних українських земель. У Бессарабії, як і в усій Росії, поміщицька земля була поділена між селянами. Румунські власті після анексії краю не наважилися відразу відібрати експропрійовану у поміщиків власність. Замість цього вони встановили високі викупні платежі, щоб селянам стало невигідно користуватися цією землею. Поступово у селян було відібрано не менше половини поміщицької землі, яку повернули колишнім власникам.
На Буковині у власність українських селян перейшло тільки 6 % поміщицьких земель. Середній розмір ділянки, яку одержували селяни під час аграрної реформи, не перевищував двох третин гектара. Натомість для румунських колоністів аграрна реформа створювала особливо сприятливі умори. Вони одержували півгектара під садибу, гектар пасовищ і 4, 5 гектара ріллі. У поміщиків і церкви після реформи залишилося більше половини ріллі і майже всі лісові масиви. За землі, які підлягали парцеляції, власники одержували державну компенсацію.
Світова економічна криза 1929 — 1933 pp. тяжко вплинула на сільське господарство. Ціни на зернові культури істотно впали, на кукурудзу — майже в шість разів. У результаті посівні площі основних сільськогосподарських культур значно зменшилися.
Високі податки і несприятлива ринкова кон'юнктура призводили до розорення селянських господарств. Так, у Бессарабії були закладені майже всі господарства селян.
Політичне життя. Тяжке економічне становище основної маси населення і асиміляторська політика румунської адміністрації використовувалися керівництвом радянської Росії для розпалювання напруженості у Буковині і особливо в Бессарабії. Радянська Росія прагнула розгорнути широкий партизанський рух, який мав бути додатковим аргументом у дипломатичному тиску на Румунію, щоб та відмовилася від анексованих територій.
Розгортання партизанської боротьби здійснювалося через місцеві комуністичні осередки. Вони одержували зброю і кошти через територію радянської України. Комуністичні осередки на Буковині були об'єднані в Компартію Буковини, яка тривалий час входила безпосередньо в КП(б)У на правах автономної крайової організації. Компартія Бессарабії діяла як автономна крайова організація, підпорядкована безпосередньо ЦК РКП(б). У 1922 р. вона була номінально підпорядкована Компартії Румунії, фактично ж залишалася під управлінням ЦК РКП(б). Компартію Буковини було визнано доцільним включити до складу Компартії Румунії тільки з 1926 р.
Збройні загони повстанців діяли на всій території Бессарабії. Вони нападали на поміщицькі маєтки, приміщення сигуранци (таємної поліції) і жандармські пости, знищували засоби зв'язку. За 1918 — 1924 pp. відбулося понад 150 збройних виступів. Апогеєм цієї боротьби стало Татарбунарське повстання.
В ніч на 16 вересня 1924 р. партизани захопили жандармський пост, пошту та інші установи Татарбунар. Влада перейшла до рук ревкому на чолі з О. Клюшніковим. Ревком почав роздавати зброю селянам і спрямовував їх на захоплення навколишніх сіл — Акмангіт, Михайлівку, Нерушай та ін. Комуністам вдалося підняти на повстання близько 6 тис. селян. Упродовж п'яти днів селяни тримали оборону.
Важко сказати, на що сподівалися ті, хто посилав погано озброєні селянські загони у бій з жандармерією і армією. Ставити перед ними завдання з встановлення радянської влади у Бессарабії власними силами було чистою авантюрою. На допомогу Червоної армії розраховувати не доводилося. Молдавські селяни повстання не підтримали, а німці-колоністи активно виступали на боці румунських військ. У повсталі села увірвалися каральні загони поліції, жандармерії і армії. Вони жорстоко розправилися з селянами. Судові переслідування повсталих продовжувалися аж до 1929 р.
З 1918 до 1927 р. на Буковині і в Бессарабії тривав воєнний стан, в умовах якого розгорнути легальну діяльність українських організацій було неможливо. Період 1928 — 1937 pp. виявився ліберальнішим. На Буковині з'явилася Українська національна партія на чолі з А. Залозецьким, якій вдалося провести своїх делегатів у парламент і заснувати ряд періодичних видань українською мовою.
Однак у 1938 р. король заборонив політичні партії і встановив диктатуру військових. Буковина і Бессарабія були оголошені воєнною зоною. Опозиційна діяльність знову стала можливою тільки в нелегальних формах. У Бессарабії її проводили комуністи, а на Буковині став розвиватися й національний рух. Буковинська націоналістична організація на чолі з О. Зибачинським і Д. Квітковським була більш законспірована, ніж ОУН. Завдяки цьому їй вдалося уникнути урядових репресій.