- •Модуль 3 Тема 7. Українська революція (1917-початок 1918 року)
- •Початок Української революції
- •Запитання:
- •Проголошення автономії України
- •Перший Генеральний Секретаріат (28 (15) червня 1917 р.)
- •II Універсал уцр
- •Запитання:
- •Реалізація курсу Центральної Ради спрямованого на самостійність України і федералізацію Росії до скликання Установчих Зборів
- •III Універсал уцр
- •Запитання:
- •Війна Радянської Росії з Українською народною республікою
- •Ультиматум Раднаркому Росії та відповідь на нього уцр
- •IV Універсал уцр
- •Запитання:
- •Українська революція
- •Запитання:
- •Громадянська війна в Україні (1918-1920)
- •Українська держава Мирний договір у Брест-Литовську.
- •Окупація України німецькими і австро-угорськими військами. Падіння Центральної Ради.
- •Політика уцр у січні—квітні 1918 р.
- •Гетьман п. Скоропадський і його уряд.
- •Система влади за гетьмана п. Скоропадського
- •Грамота гетьмана п. Скоропадського 14 листопада 1918 р.
- •Зовнішньополітичний курс Української Держави
- •Падіння гетьманського режиму
- •Висновки
- •Запитання
- •Директорія унр Відновлення унр
- •Структура влади Директорії унр
- •Трудовий конгрес (23—28 січня 1918 р.)
- •Розклад армії унр. Поразка Директорії.
- •Висновки
- •Запитання.
- •Західноукраїнська народна республік. Проголошення зунр
- •Створення уга. Війна з Польщею
- •Висновки.
- •Запитання.
- •Політика Радянського уряду в Україні у 1919 р.
- •Висновки
- •Запитання
- •Боротьба за Україну в 1919 р. Воєнно-політична ситуація в Україні в 1919 р.
- •Наступ білогвардійців в Україні.
- •Денікінський режим в Україні.
- •Висновки
- •Запитання
- •Відновлення більшовицького режиму в Україні 1920 р. Відносини українського радянського керівництва з центральною владою
- •Висновки
- •Запитання:
- •Радянсько-польська війна
- •Співвідношення сил сторін на початку війни
- •Ризький мир (18 березня 1921 р.)
- •Висновки
- •Запитання:
- •Бої радянських військ з військами Врангеля і Петлюри
- •Висновки
- •Запитання:
- •Культура України 1917-1920 рр.
- •Висновки
- •Запитання
- •Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918-1920 рр.) Розвиток революції
- •Причини поразки української революції.
- •Запитання
- •Тема 8. Урср в 1920-1930 рр.
- •Економічне і соціальне життя
- •Висновки.
- •Запитання:
- •Внутрішнє і міжнародне становище усрр, її державний статус.
- •Висновки
- •Запитання
- •Голод 1921 — 1923 pp.
- •Висновки
- •Запитання:
- •Культура і духовне життя в роки неп.
- •Висновки
- •Запитання:
- •Висновки
- •Радянська модернізація україни (1929-1938) Сталінська індустріалізація України
- •Висновки
- •Запитання
- •Колективізація сільського господарства
- •Висновки
- •Запитання
- •Громадсько-політичне життя
- •Найбільші судові процеси і справи
- •Висновки
- •Запитання
- •Стан культури в Україні в 1930-ті pоки.
- •Висновки
- •Запитання
- •Урср в період сталінської модернізації (1929-1938 рр.)
- •Запитання
- •Західноукраїнські землі у 1920—30-х роках
- •Українські землі у складі Польщі в 1921-1938 роках.
- •Запитання:
- •Українські землі у складі Румунії
- •Запитання:
- •Закарпаття у складі ЧехоСловаччини
- •Запитання
- •Висновки
- •Становище українських земель у складі Польщі, Румунії, Чехословаччини та срср
- •Запитання
- •Тема 9. Україна під час Другої Світової та Великої Вітчизняної воєн (1939-1945) Розділ 1. Радянсько-німецькі договори 1939 року і західноукраїнські землі.
- •1. Радянсько-німецькі договори 23 серпня 1939 р. І західноукраїнські землі.
- •2. Початок Другої світової війни.
- •3. Вступ Червоної Армії на територію Західної України; включення останньої до складу срср і воз’єднання з Українською рср.
- •4. Входження Бессарабії та Північної Буковини до срср і приєднання цих земель до урср.
- •5. Радянізація західних областей України.
- •Ставлення населення західноукраїнських земель до радянізації
- •Розділ 2. Окупація України військами Німеччини та її союзників.
- •1. Напад Німеччини на срср. Початок Великої Вітчизняної війни.
- •2. Відступ Червоної армії.
- •3.Мобілізаційні заходи 1941 р. В Україні та проведення евакуації.
- •4. Оборонні бої (літо-осінь) 1941 р.
- •5. Невдалі спроби контрнаступу під Харковом. Продовження наступу німецьких військ на Півдні.
- •Розділ 3. Окупаційний режим та розгортання руху Опору в Україні.
- •1. Розчленування України, встановлення „нового порядку”.
- •Поразки радянських військ у перші місяці війни
- •2. Концтабори та масові розстріли.
- •3. Голокост.
- •4. Економічне пограбування України.
- •5. Вивезення працездатного населення на примусові роботи до Німеччини.
- •Нацистський «новий порядок»
- •6. Розгортання Руху Опору та його течії в Україні. Радянське підпілля і партизанських рух 1941-1942 рр.
- •Політична та військова стратегія оун і Української повстанської армії (упа) на Волині та в Східній Галичині
- •7.Оунівське підпілля 1941-1942 рр.
- •8. Створення Української повстанської армії (упа).
- •Течії руху Опору в Україні* (1941—1944 pp.)
- •Розділ 4. Україна 1943 року.
- •1. Перемога Червоної армії під Сталінградом і початок вигнання окупантів з України.
- •2. Мобілізаційні заходи 1942-1943 рр., їх особливості та наслідки.
- •3. Боротьба з ворогом на окупованій території.
- •4. Діяльність радянських партизанських загонів і підпілля.
- •5. Політична еволюція оун.
- •6. Стосунки між радянськими та польськими партизанами, упа та Армією Крайовою.
- •7. Евакуйовані підприємства в тилу. Героїчна праця громадян України.
- •Операції радянських військ по звільненню Лівобережної України і висадка в Криму (1943 р.)
- •Розділ 5. Україна на завершальному етапі війни (1944-1945 рр.).
- •1. Січнево-лютневий наступ 1944 р.
- •2. Кримська наступальна операція.
- •3. Завершальний етап боротьби в тилу.
- •4. 9 Травня – День Перемоги. Втрати України в роки війни.
- •Офіційні радянські дані про втрати України під час війни (1945 р.)
- •Розділ 6. Культура в роки війни.
- •Запитання:
- •Тема 10. Урср в 1950-1980 рр. Розділ 1. Україна в період повоєнної відбудови.
- •1. Урср – співзасновниця Організації Об’єднаних Націй, інших міжнародних організацій.
- •2. Внутрішньополітичне становище України.
- •3. Адміністративно-територіальні зміни.
- •4. Перехід до мирного будівництва.
- •5. Післявоєнне село. Голод 1946-1947 рр. Та його наслідки.
- •6. Матеріальне становище населення. Побут.
- •Розділ 2. Радянізація західних областей України.
- •1. Відновлення радянської влади в західних областях України.
- •2. Колективізація західноукраїнського села.
- •3.Доля Української греко-католицької церкви.
- •4. Боротьба оун та упа.
- •5. Операція „Вісла”.
- •Розділ 3. Культурне життя.
- •« Ждановщина »
- •Запитання:
- •Тема 10. Урср в 1950-1980 рр. Розділ 1. Україна в період повоєнної відбудови.
- •1. Урср – співзасновниця Організації Об’єднаних Націй, інших міжнародних організацій.
- •2. Внутрішньополітичне становище України.
- •3. Адміністративно-територіальні зміни.
- •4. Перехід до мирного будівництва.
- •5. Післявоєнне село. Голод 1946-1947 рр. Та його наслідки.
- •6. Матеріальне становище населення. Побут.
- •Розділ 2. Радянізація західних областей України.
- •1. Відновлення радянської влади в західних областях України.
- •2. Колективізація західноукраїнського села.
- •3.Доля Української греко-католицької церкви.
- •4. Боротьба оун та упа.
- •5. Операція „Вісла”.
- •Розділ 3. Культурне життя.
- •« Ждановщина »
- •Запитання:
- •Політико-ідеологічна криза радянського ладу в Україні.
- •1. Криза партійно-державного керівництва в срср і урср.
- •2. Дві лінії в українському керівництві: націонал-комуністична і проімперська. П.Шелест.
- •3. В. Щербицький.
- •4. Політико-правовий статус України у складі срср.
- •Розділ 2. Стан економіки України та визрівання економічної кризи.
- •1. Спроби реформування економіки в другій половині 60-х років та причини їх невдач.
- •2. Особливості індустріального розвитку урср.
- •3. Економіка України у загальносоюзному комплексі.
- •4. Визрівання економічної кризи.
- •Економічні реформи другої половини 1960-х pp.
- •5. Деструктивні процеси на селі.
- •Розділ 3. Етносоцільні процеси та рівень життя населення.
- •1. Етносоціальні зміни в суспільстві.
- •2. Життя трудящих.
- •3. Побут номенклатури.
- •Розділ 4. Опозиційний рух.
- •1. Течії дисидентства.
- •2. Форми опору.
- •3. Репресії проти правозахисників.
- •4. Утворення Української Гельсінської спілки.
- •5. Релігійне дисидентство.
- •6. Придушення дисидентства.
- •7. Культура і духовне життя.
- •Запитання:
- •Перебудова в Радянському Союзі й Україна.
- •1. Початок „перебудови”, її особливості в Україні.
- •2.Поглиблення перебудовчих процесів і падіння авторитету Компартії України.
- •3. Чорнобильська катастрофа – національна трагедія України.
- •Розділ 2. Погіршення економічної ситуації в Україні у другій половині 80-х років.
- •1. Спроби реформування економіки наприкінці 80-х років, причини їх невдач.
- •2. Фінансове становище та життєвий рівень населення України.
- •Розділ 3. Розгортання національного руху в Україні.
- •1. Активізація національного руху в Україні.
- •Народний Рух України (нру)
- •2. Початок релігійного відродження.
- •3.Розгортання робітничого руху.
- •Розділ 4. Спроби політичних реформ і зростання активності українського суспільства.
- •1.Реформи в політичній системі срср.
- •2. Політичні зміни в Україні.
- •3. Виникнення нових політичних партій
- •Розділ 5. Формування передумов незалежності України.
- •1. Політичні умови суверенізації.
- •2. Вибори до Верховної Ради урср 1990 р.
- •3. Декларація про державний суверенітет України 16 липня 1990 р.
- •Декларація про державний суверенітет України (16 липня 1990 р.)
- •4. Політична конфронтація восени 1990 року.
- •Розділ 6. Здобуття Україною незалежності.
- •1. Суспільно-політичні процеси у першій половині 1991 року.
- •2. Спроба державного перевороту в срср 19 серпня 1991 року.
- •3. Дкнс і Україна.
- •4. Проголошення незалежності України.
- •5. Обрання президента України.
- •6. Розвал срср.
- •Запитання:
- •Тема 11. Сучасна Україна. Снд.
- •1. Початок державотворчих процесів.
- •1. Особливості розбудови законодавчої, виконавчої та судової влади в Україні.
- •2. Формування місцевих органів влади.
- •3. Дострокові вибори у 1994 році Президента та Верховної Ради України.
- •Розділ 2. Державотворчі процеси в Україні в 1994-2004 роках
- •1. Діяльність нового складу Верховної Ради.
- •2. Вибори до Верховної Ради України 1998 р. І президентські вибори 1999 р.
- •3. Формування більшості у Верховній Раді. Всеукраїнський референдум.
- •Розділ 3. Конституційний процес в Україні. Конституція України 1996 р.
- •1. Конституційний процес в Україні в кінці 80-х – першій половині 90-х років.
- •Основні етапи конституційного процесу в Україні
- •2. Конституційний договір 1995 року.
- •3. Нова Конституція України.
- •Розділ 4. Економічне життя України в першій половині 90-х років. Уряди України
- •1. Гальмування ринкових реформ.
- •2. Економічна катастрофа.
- •Розділ 5. Сучасний стан, проблеми української економіки та пошуки шляхів їх розв’язання.
- •1. Основні тенденції розвитку економіки України на межі хх-ххі століть.
- •2. Шляхи здійснення аграрної реформи.
- •3. Проблеми та прорахунки реформування економіки.
- •«Помаранчева революція» (листопад—грудень 2004 р.)
- •Розділ 6. Етносоцільні процеси та рівень життя населення України.
- •1. Зміни чисельності і складу населення України.
- •2. Рівень життя населення.
- •3. Соціальна диференціація суспільства.
- •4. Стан довкілля.
- •5. Міжнаціональні відносини.
- •Розділ 7. Духовне розкріпачення і початок національного відродження. Релігійне життя України в умовах незалежності.
- •1. Історичні передумови духовного розкріпачення.
- •2. Повернення історичної пам’яті народу.
- •3. Закон України „Про мови” та проблеми його реалізації.
- •4. Особливості релігійного життя України на межі тисячоліть.
- •Розділ 8. Культурні процеси в незалежній Україні.
- •1. Загальнокультурний процес.
- •2. Освіта та наука.
- •Основні тенденції розвитку освіти
- •3. Преса та книговидавнича справа.
- •Розділ 9. Зовнішня політика та міжнародні зв’язки незалежної України.
- •1. Вихід України на міжнародну арену.
- •2. Ядерне роззброєння.
- •3. Україна в міжнародних організаціях.
- •4. Україна і держави снд.
- •Запитання:
Розділ 8. Культурні процеси в незалежній Україні.
1. Загальнокультурний процес.
Незалежна Українська держава гостро відчула потребу опрацювання законодавчої бази в галузі культури. Це диктувалося двома причинами: по-перше, союзне законодавство передбачало пріоритети російських культурних надбань; по-друге, в умовах переходу до ринкової економіки змінювався сам підхід до фінансування культури державою, соціального захисту діячів літератури та мистецтва. Глибокі зміни мали відбутися також у галузі освіти, науки.
Важливим документом, який схвалила Верховна Рада України 19 лютого 1992 р., стали "Основи законодавства про культуру", розроблені в Міністерстві культури України (міністр Л. Хоролець). Це ґрунтовна програма розвитку національної культури, яка практично поривала з тоталітарним минулим, ставила розвиток культури на пріоритетний шлях.
Напередодні цієї ухвали Верховної Ради Президент України Л. Кравчук видав Указ "Про невідкладні заходи щодо соціального захисту діячів культури і мистецтва в умовах переходу до ринкових відносин". Цей документ передбачав звільнити з 1 січня 1992 р. творчі спілки України від сплати податків на доходи і внесків до спеціальних фондів та зобов'язував Кабінет Міністрів забезпечити папером на рівні 1991 р. видавництво "Веселка", періодичні видання Спілки письменників України.
Вагомим був внесок у розвиток культури української інтелігенції. З ініціативи Спілки письменників України, Народного Руху України, академічного Інституту літератури ім. Т. Шевченка, Асоціації творчої інтелігенції "Світ культури", інших спілок у Києві в вересні 1991 р. відбувся Форум інтелігенції України, який поставив перед елітою народу конкретні завдання участі в державотворчому процесі.
Наприкінці серпня 1991 р. у Львові розпочалися урочистості з нагоди 125-річчя від дня народження видатного історика України і першого Президента держави Михайла Грушевського. Наукове товариство ім. Шевченка провело наукову конференцію, в роботі якої взяло участь понад 150 науковців з семи держав — України, СІЛА, Канади, Франції, Польщі, Чехословаччини і Ватикану. Засновано медаль Михайла Грушевського, яку з 1991 р. вручають двом діячам культури: одному представникові України і одному — діаспори. Першими лауреатами цієї нагороди стали письменник, академік Олесь Гончар та професор Колумбійського університету США, мовознавець Юрій Шевельов. Відкрито меморіальну дошку на будинку у Львові, де жив М. Грушевський.
Вперше ювілей М. Грушевського в столиці України святкувався на державному рівні — 22 листопада 1991 р. у Київському театрі опери і балету відбулася урочиста сесія Верховної Ради України. В музеї історії Києва відкрито виставку, на фасаді будинку № 35 по вул. Володимирській, в будинку, де містилася колись історична секція ВУАН і працював М. Грушевський, встановлено меморіальну дошку. Ювілейні святкування пройшли в інших культурних центрах держави, а 1994 р. у Львові відкрито пам'ятник першому Президенту України.
Загальнокультурного значення набув скликаний в Одесі в листопаді 1991 р. перший Всеукраїнський міжнаціональний конгрес з проблем духовного відродження народів, які живуть в Україні. Звернення "К русским гражданам Украйни" з висновком "Да — независимому украинскому государству/ " підписала група російської інтелігенції Харкова, серед яких був і відомий поет Б. Чичибабін.
Увесь 1992 р. проходив під знаком великомасштабних культурно-політичних акцій. В день проголошення IV Універсалу Центральної Ради, 22 січня 1992 р., в Києві, в палаці культури "Україна" розпочав роботу Конгрес українців суверенних держав колишнього СРСР, в роботі якого взяв участь і виступив Президент України Л. Кравчук. Завданням форуму було консолідувати так звану східну діаспору, надати їй можливу державну допомогу. Багато цікавих способів допомоги Батьківщині, відродження і плекання національної свідомості в чужому оточенні висловили у своїх виступах космонавт П. Попович (Москва), головний редактор журналу "Дружба народів" О. Руденко-Десняк (Москва), військовик М. Кубах (космодром Байконур в Казахстані), К. Гупало (Латвія), генеральний секретар Світового конгресу вільних українців В. Верига та ін.
На початку 1992 р. ухвалою Кабінету Міністрів затверджено новий склад Комітету для присудження Державних премій ім. Т. Г. Шевченка. На відміну від попереднього, куди входило багато компартійних функціонерів, до нього увійшли провідні діячі культури Олесь Гончар (голова), Лариса Хоролець, Юрій Мушкетик, Іван Драч, Анатолій Мокренко та ін. Першими лауреатами Шевченківської премії незалежної України стали в'язень сталінських концтаборів Б. Антоненко-Давидович (посмертно), видатний письменник-емігрант, автор першого в світі широкомасштабного роману про злочини тоталітаризму "Сад Гетсиманський" І. Багряний (посмертно), дисиденти Ігор Калинець, Т. Мельничук, а також П. Мовчан, Р. Лубківський, публіцист С. Колесник, літературознавець М. Жулинський, художники М. Максименко, Г. Синиця, художній керівник Державного оркестру народних інструментів України В. Гуцало, композитор О. Костін та два творчі колективи: капела бандуристів ім. Т. Шевченка з Детройта, США (художні керівники: Г. Китастий, помер 1984 р., В. Колесник) та хор ім. О. Кошиця з Вінніпега, Канада (художній керівник В. Климків) — за значний внесок у популяризацію української музичної спадщини та хорового мистецтва.
Важливим напрямом культурного процесу є повернення в Україну її культурних та історичних цінностей. Відповідну угоду підписано у лютому 1992 р. на нараді глав держав СНД у Мінську. Для України ця проблема стояла вельми гостро: до Росії в різний час були вивезені скіфське золото, ікони, картини, мистецькі вироби, стіни з мозаїками і фресками, національні клейноди, раритетні книжки, рукописи.
В Україні створено урядову Комісію з питань повернення культурних цінностей, яку очолив мистецтвознавець О. Федорук. Ведеться робота з інвентаризації всього, що різними шляхами потрапило за межі держави. На сьогодні є вже деякі успіхи: з Чехії в Україну передано архіви Олександра Олеся і Олега Ольжича, до відділу рукописів Львівської національної бібліотеки ім. В Стефаника надійшли безцінні рукописи геніального Б.І. Антонича. А 1994 р. з ФРН передано колекцію з 82 предметів (мідного віку, трипільського і скіфського періодів), що були знайдені в Україні і вивезені 1944 р. Колекція передана в Херсонський краєзнавчий музей, якому належала. Роком раніше Україна зробила жест доброї волі — німецькому народові передано його національні реліквії, зокрема рукописи Й.-В. Гете.
Значною подією, яка мала резонанс серед усієї української спільноти, став Всесвітній форум українців, який розпочав роботу 21 серпня 1992 р. в палаці культури "Україна" в Києві, напередодні першої річниці проголошення незалежності. Вперше Батьківщина зібрала у столиці своїх синів і дочок з усіх кінців світу, незалежно від політичних поглядів і симпатій. На форумі створено координаційний орган світового українства — Українську всесвітню координаційну раду (УВКР), до складу якої увійшло по 11 представників від материка, західної і східної діаспори, її головою став відомий громадський діяч І. Драч, головою секретаріату — письменник М. Слабошпицький.
УВКР стала ініціатором низки загальнокультурних заходів всеукраїнського масштабу, художніх, публіцистичних та популярних видань з різних галузей україністики. Виїзні засідання УВКР в Чигирині (1993), Батурині (1994) розпочали громадсько-державний рух з відродження давніх українських столиць. На належному рівні вшановано 350-річчя від дня народження гетьмана Івана Мазепи, 400-річчя від дня народження Б. Хмельницького, навесні 1995 р. відбулося свято "Слобожанський Великдень" на Харківщині. Об’єднання зусиль реорганізованого Товариства зв'язків з українцями за межами України (товариства "Україна") і УВКР під керівництвом 1. Драча сприяло налагодженню контактів з українцями, що перебувають поза межами батьківщини.
Напередодні першої річниці незалежності Л. Кравчук вручив першу державну українську нагороду — Почесну відзнаку Президента України Олесеві Гончару, Левкові Лук'яненку, Ліні Костенко, скульпторові зі США Леонідові Молодожанину, українським спортовцям — учасникам XXV Олімпійських ігор, старшинам Збройних Сил і Національної гвардії України.
Подією всеукраїнського масштабу стало відкриття у Львові 24 серпня 1992 р. пам'ятника Тарасові Шевченкові (скульптори В. і А. Сухорські). Бронзову скульптуру відлито в Аргентині заходами д-ра В. Іваницького. А 27—29 серпня того ж року на Святоюрській горі перепоховано патріарха Української греко-католицької церкви кардинала Йосифа Сліпого. Для перевезення тлінних останків Глави УГКЦ Міністр оборони України К. Морозов виділив спеціальний літак. В архієрейській св. Літургії взяв участь Президент Л. Кравчук. З нагоди цієї події викарбувано спеціальну медаль з срібла і міді, якою вшанували осіб, причетних до цієї акції.
Починаючи з 1991 р. про свою діяльність активно заявило українське козацтво, першим гетьманом якого обрано В. Чорновола. 21 травня 1992 р. в Переяславі козаки з полків, куренів, сотень усієї України зреклися присяги, складеної на переяславському майдані їх предками 1654 р. Грамоту, що касувала присягу, підписали гетьман, уся генеральна старшина, духовний батько українського козацтва Іван Гончар.
Значними подіями в українському культурному житті 90-х років стали Другий фестиваль сучасної української пісні "Червона рута" в м. Запоріжжі, відкриття першої в Україні пам'ятної дошки гетьманові Іванові Мазепі (серпень, 1991 р.) в Батурині, міжнародний симпозіум "Леся Українка і світова культура" (Луцьк, вересень, 1991).
В середині 1992 р. пожвавив свою діяльність український фонд "Відродження", закладений як філія навесні 1989 р. відомим американським мільярдером і меценатом культури Дж. Соросом. У день св. Володимира 1992 р. вперше за сімдесят років вулицями Києва від Володимирського собору до св. Софії пройшов хресний хід, який організувала Українська православна церква Київського патріархату, а в серпні відбулося святкування 50-річчя Української Повстанської Армії — урочисті збори в палаці культури "Україна" і похід ветеранів УПА по Хрещатику; відвідини могили Т. Шевченка в Каневі. У м. Новограді-Волинському проведено літературно-мистецьке свято "Лесині джерела". На Галичині відзначено 120-річчя від дня народження забороненого в часи тоталітаризму письменника Богдана Лепкого. В с. Ломівці на околиці Дніпропетровська в хаті батьків відкрився музей Олеся Гончара. Величний пам'ятник гетьманові П. Сагайдачному відкрито в с. Кульчиці на Львівщині, музей-садибу родини Івана Франка — в с. Підгірки коло Калуша на Івано-Франківщині.
Поглиблення економічної кризи в державі призвело до скорочення асигнувань на культуру, послаблення уваги до неї. Як наслідок, погіршився стан справ у видавничій діяльності, освіті, науці, кіно і театрі.
Практично не виконувалася директива міністра оборони про впровадження української мови у війську, а після перемоги в 1994 р. на президентських виборах Л. Кучми її попросту скасували. На сході і півдні України, і передовсім в Криму, проігноровано Указ Президента про ліквідацію символів тоталітаризму, а руйнівникові української державності Леніну дотепер височать пам'ятники у містах і селах. На загальнокультурному процесі негативно позначилися політичні катаклізми. Розпочався відтік з України за кордон науковців, провідних акторів, музикантів, режисерів.
Та хоч і сповільненими темпами розвиток культури тривав. Державні премії ім. Т. Шевченка отримали В. Маняк та Л. Коваленко (обоє посмертно), Г. Логвин, Б. Ступка, Н. Лотоцька, Д. Лідер, Л. Ященко, Я. Гоян, В. Пилип'юк, І. Світличний (посмертно), Н. Світлична, А. Антонюк, В. Зінкевич, О. Апанович, Р. Конквест (США, за книжку "Жнива скорботи" про голод 1932—1933 рр.), Р. Рахманний (Олійник) та ін. Влітку 1993 р. у Вашингтоні, в культурному центрі Міжнародного валютного фонду відкрилася перша виставка незалежної України "Україна: образи У-ІУ тисячоліття до народження Христа", приурочена до 100-річчя від часу, коли археолог В. Хвойка відкрив трипільську культуру в Україні, її організатори — Інститут археології Національної академії наук України, Українське товариство охорони пам'яток історії та культури, посольство України в США. На виставці експонувалися 162 археологічні експонати трипільської культури та 42 роботи сучасних молодих майстрів.
Наприкінці серпня 1993 р. у Львові відбувся другий Конгрес Міжнародної асоціації україністів (перший пройшов в Києві 1990 р.), в роботі якого взяли участь понад 600 вчених з України і багатьох чужоземних держав. На початку листопада цього ж року в Торонто (Канада) проведено VI Світовий конгрес вільних українців, у роботі якого взяла участь делегація України в складі І. Драча, М. Жулинського та К. Морозова. Двох останніх нагороджено медалями св. Володимира. Ухвалено, що відтепер організація називатиметься Світовим конгресом українців, її головою обрано д-ра Д. Ціпивника.
Програш на президентських виборах 1994 р. Л. Кравчука і обрання Президентом України Л. Кучми внесли на перших порах розгубленість в ряди патріотично настроєної інтелігенції. Граючи на настроях зросійщеного електорату Сходу і Півдня, ще будучи кандидатом у Президенти, Л. Кучма заявив, що домагатиметься надання російській мові в Україні статусу офіційної. Цю думку він повторив у своїй інавгураційній промові. В Україні розпочалася широка кампанія на захист української мови. Рішучі протести висловили творчі спілки. На адресу Президента Л. Кучми та Голови Верховної Ради О. Мороза полетіли телеграми і листи з усіх кінців України: протестували наукова інтелігенція, інженери, учителі, робітники, селяни. Цей тиск свідомої частини суспільства дав певні результати — українську мову все частіше можна було чути в офіційних колах, на радіо, телебаченні, а процес надання офіційності мові сусідньої держави загальмувався.
Серед важливих законодавчих актів у галузі культури, які останнім часом схвалила Верховна Рада, є "Закон про бібліотеки" та "Закон про музеї". Міністерство культури підготувало до розгляду в парламенті проекти законів про кіно, про переміщення культурних цінностей, про охорону культурної спадщини, про неприбуткову та благодійницьку діяльність. На сьогодні в підпорядкуванні Міністерства культури перебувають 15 національних закладів культури, діє Український центр культурних досліджень, Інститут пам'ятко-охоронних досліджень та Національний науково-реставраційний центр з трьома філіями в регіонах, створено кілька заповідників національного значення.
До культурно-політичних досягнень незалежної України слід віднести систему президентських нагород 1995 р. Окрім впровадженої 1992 р. Почесної відзнаки затверджено орден Богдана Хмельницького, відзнаку "За мужність" (у вигляді восьмикутної зірки і хреста) та орден Ярослава Мудрого п'ятьох ступенів. Серед перших нагороджених — діячі культури О. Басистаж, А. Мокренко, академік Ф. Бурчак, генерали та офіцери Збройних Сил України.
Сучасний етап розвитку культури
Позитивні риси |
Негативні риси |
• Подолання самоізольованості культури • Відновлення історичної пам'яті народу • Розкріпачення суспільної свідомості • Відновлення і поширення релігійної культури • Звільнення від догматів та стереотипів радянських часів • Поява нових жанрів, типів, напрямків мистецтва і загалом культури • «Повернення» емігрантської культури на батьківщину, зв'язок із діаспорою |
• Необдумане руйнування цінностей радянського періоду • Залежність культурного розвитку від примхів ринку, комерціалізація культури • Згортання до мінімуму державного фінансування культури • Звуження поля діяльності установ культури • Поширення і засилля масової культури • Криміналізація сфери культури • Агресивність деяких релігійних сект • Поляризація культури |