- •Модуль 3 Тема 7. Українська революція (1917-початок 1918 року)
- •Початок Української революції
- •Запитання:
- •Проголошення автономії України
- •Перший Генеральний Секретаріат (28 (15) червня 1917 р.)
- •II Універсал уцр
- •Запитання:
- •Реалізація курсу Центральної Ради спрямованого на самостійність України і федералізацію Росії до скликання Установчих Зборів
- •III Універсал уцр
- •Запитання:
- •Війна Радянської Росії з Українською народною республікою
- •Ультиматум Раднаркому Росії та відповідь на нього уцр
- •IV Універсал уцр
- •Запитання:
- •Українська революція
- •Запитання:
- •Громадянська війна в Україні (1918-1920)
- •Українська держава Мирний договір у Брест-Литовську.
- •Окупація України німецькими і австро-угорськими військами. Падіння Центральної Ради.
- •Політика уцр у січні—квітні 1918 р.
- •Гетьман п. Скоропадський і його уряд.
- •Система влади за гетьмана п. Скоропадського
- •Грамота гетьмана п. Скоропадського 14 листопада 1918 р.
- •Зовнішньополітичний курс Української Держави
- •Падіння гетьманського режиму
- •Висновки
- •Запитання
- •Директорія унр Відновлення унр
- •Структура влади Директорії унр
- •Трудовий конгрес (23—28 січня 1918 р.)
- •Розклад армії унр. Поразка Директорії.
- •Висновки
- •Запитання.
- •Західноукраїнська народна республік. Проголошення зунр
- •Створення уга. Війна з Польщею
- •Висновки.
- •Запитання.
- •Політика Радянського уряду в Україні у 1919 р.
- •Висновки
- •Запитання
- •Боротьба за Україну в 1919 р. Воєнно-політична ситуація в Україні в 1919 р.
- •Наступ білогвардійців в Україні.
- •Денікінський режим в Україні.
- •Висновки
- •Запитання
- •Відновлення більшовицького режиму в Україні 1920 р. Відносини українського радянського керівництва з центральною владою
- •Висновки
- •Запитання:
- •Радянсько-польська війна
- •Співвідношення сил сторін на початку війни
- •Ризький мир (18 березня 1921 р.)
- •Висновки
- •Запитання:
- •Бої радянських військ з військами Врангеля і Петлюри
- •Висновки
- •Запитання:
- •Культура України 1917-1920 рр.
- •Висновки
- •Запитання
- •Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918-1920 рр.) Розвиток революції
- •Причини поразки української революції.
- •Запитання
- •Тема 8. Урср в 1920-1930 рр.
- •Економічне і соціальне життя
- •Висновки.
- •Запитання:
- •Внутрішнє і міжнародне становище усрр, її державний статус.
- •Висновки
- •Запитання
- •Голод 1921 — 1923 pp.
- •Висновки
- •Запитання:
- •Культура і духовне життя в роки неп.
- •Висновки
- •Запитання:
- •Висновки
- •Радянська модернізація україни (1929-1938) Сталінська індустріалізація України
- •Висновки
- •Запитання
- •Колективізація сільського господарства
- •Висновки
- •Запитання
- •Громадсько-політичне життя
- •Найбільші судові процеси і справи
- •Висновки
- •Запитання
- •Стан культури в Україні в 1930-ті pоки.
- •Висновки
- •Запитання
- •Урср в період сталінської модернізації (1929-1938 рр.)
- •Запитання
- •Західноукраїнські землі у 1920—30-х роках
- •Українські землі у складі Польщі в 1921-1938 роках.
- •Запитання:
- •Українські землі у складі Румунії
- •Запитання:
- •Закарпаття у складі ЧехоСловаччини
- •Запитання
- •Висновки
- •Становище українських земель у складі Польщі, Румунії, Чехословаччини та срср
- •Запитання
- •Тема 9. Україна під час Другої Світової та Великої Вітчизняної воєн (1939-1945) Розділ 1. Радянсько-німецькі договори 1939 року і західноукраїнські землі.
- •1. Радянсько-німецькі договори 23 серпня 1939 р. І західноукраїнські землі.
- •2. Початок Другої світової війни.
- •3. Вступ Червоної Армії на територію Західної України; включення останньої до складу срср і воз’єднання з Українською рср.
- •4. Входження Бессарабії та Північної Буковини до срср і приєднання цих земель до урср.
- •5. Радянізація західних областей України.
- •Ставлення населення західноукраїнських земель до радянізації
- •Розділ 2. Окупація України військами Німеччини та її союзників.
- •1. Напад Німеччини на срср. Початок Великої Вітчизняної війни.
- •2. Відступ Червоної армії.
- •3.Мобілізаційні заходи 1941 р. В Україні та проведення евакуації.
- •4. Оборонні бої (літо-осінь) 1941 р.
- •5. Невдалі спроби контрнаступу під Харковом. Продовження наступу німецьких військ на Півдні.
- •Розділ 3. Окупаційний режим та розгортання руху Опору в Україні.
- •1. Розчленування України, встановлення „нового порядку”.
- •Поразки радянських військ у перші місяці війни
- •2. Концтабори та масові розстріли.
- •3. Голокост.
- •4. Економічне пограбування України.
- •5. Вивезення працездатного населення на примусові роботи до Німеччини.
- •Нацистський «новий порядок»
- •6. Розгортання Руху Опору та його течії в Україні. Радянське підпілля і партизанських рух 1941-1942 рр.
- •Політична та військова стратегія оун і Української повстанської армії (упа) на Волині та в Східній Галичині
- •7.Оунівське підпілля 1941-1942 рр.
- •8. Створення Української повстанської армії (упа).
- •Течії руху Опору в Україні* (1941—1944 pp.)
- •Розділ 4. Україна 1943 року.
- •1. Перемога Червоної армії під Сталінградом і початок вигнання окупантів з України.
- •2. Мобілізаційні заходи 1942-1943 рр., їх особливості та наслідки.
- •3. Боротьба з ворогом на окупованій території.
- •4. Діяльність радянських партизанських загонів і підпілля.
- •5. Політична еволюція оун.
- •6. Стосунки між радянськими та польськими партизанами, упа та Армією Крайовою.
- •7. Евакуйовані підприємства в тилу. Героїчна праця громадян України.
- •Операції радянських військ по звільненню Лівобережної України і висадка в Криму (1943 р.)
- •Розділ 5. Україна на завершальному етапі війни (1944-1945 рр.).
- •1. Січнево-лютневий наступ 1944 р.
- •2. Кримська наступальна операція.
- •3. Завершальний етап боротьби в тилу.
- •4. 9 Травня – День Перемоги. Втрати України в роки війни.
- •Офіційні радянські дані про втрати України під час війни (1945 р.)
- •Розділ 6. Культура в роки війни.
- •Запитання:
- •Тема 10. Урср в 1950-1980 рр. Розділ 1. Україна в період повоєнної відбудови.
- •1. Урср – співзасновниця Організації Об’єднаних Націй, інших міжнародних організацій.
- •2. Внутрішньополітичне становище України.
- •3. Адміністративно-територіальні зміни.
- •4. Перехід до мирного будівництва.
- •5. Післявоєнне село. Голод 1946-1947 рр. Та його наслідки.
- •6. Матеріальне становище населення. Побут.
- •Розділ 2. Радянізація західних областей України.
- •1. Відновлення радянської влади в західних областях України.
- •2. Колективізація західноукраїнського села.
- •3.Доля Української греко-католицької церкви.
- •4. Боротьба оун та упа.
- •5. Операція „Вісла”.
- •Розділ 3. Культурне життя.
- •« Ждановщина »
- •Запитання:
- •Тема 10. Урср в 1950-1980 рр. Розділ 1. Україна в період повоєнної відбудови.
- •1. Урср – співзасновниця Організації Об’єднаних Націй, інших міжнародних організацій.
- •2. Внутрішньополітичне становище України.
- •3. Адміністративно-територіальні зміни.
- •4. Перехід до мирного будівництва.
- •5. Післявоєнне село. Голод 1946-1947 рр. Та його наслідки.
- •6. Матеріальне становище населення. Побут.
- •Розділ 2. Радянізація західних областей України.
- •1. Відновлення радянської влади в західних областях України.
- •2. Колективізація західноукраїнського села.
- •3.Доля Української греко-католицької церкви.
- •4. Боротьба оун та упа.
- •5. Операція „Вісла”.
- •Розділ 3. Культурне життя.
- •« Ждановщина »
- •Запитання:
- •Політико-ідеологічна криза радянського ладу в Україні.
- •1. Криза партійно-державного керівництва в срср і урср.
- •2. Дві лінії в українському керівництві: націонал-комуністична і проімперська. П.Шелест.
- •3. В. Щербицький.
- •4. Політико-правовий статус України у складі срср.
- •Розділ 2. Стан економіки України та визрівання економічної кризи.
- •1. Спроби реформування економіки в другій половині 60-х років та причини їх невдач.
- •2. Особливості індустріального розвитку урср.
- •3. Економіка України у загальносоюзному комплексі.
- •4. Визрівання економічної кризи.
- •Економічні реформи другої половини 1960-х pp.
- •5. Деструктивні процеси на селі.
- •Розділ 3. Етносоцільні процеси та рівень життя населення.
- •1. Етносоціальні зміни в суспільстві.
- •2. Життя трудящих.
- •3. Побут номенклатури.
- •Розділ 4. Опозиційний рух.
- •1. Течії дисидентства.
- •2. Форми опору.
- •3. Репресії проти правозахисників.
- •4. Утворення Української Гельсінської спілки.
- •5. Релігійне дисидентство.
- •6. Придушення дисидентства.
- •7. Культура і духовне життя.
- •Запитання:
- •Перебудова в Радянському Союзі й Україна.
- •1. Початок „перебудови”, її особливості в Україні.
- •2.Поглиблення перебудовчих процесів і падіння авторитету Компартії України.
- •3. Чорнобильська катастрофа – національна трагедія України.
- •Розділ 2. Погіршення економічної ситуації в Україні у другій половині 80-х років.
- •1. Спроби реформування економіки наприкінці 80-х років, причини їх невдач.
- •2. Фінансове становище та життєвий рівень населення України.
- •Розділ 3. Розгортання національного руху в Україні.
- •1. Активізація національного руху в Україні.
- •Народний Рух України (нру)
- •2. Початок релігійного відродження.
- •3.Розгортання робітничого руху.
- •Розділ 4. Спроби політичних реформ і зростання активності українського суспільства.
- •1.Реформи в політичній системі срср.
- •2. Політичні зміни в Україні.
- •3. Виникнення нових політичних партій
- •Розділ 5. Формування передумов незалежності України.
- •1. Політичні умови суверенізації.
- •2. Вибори до Верховної Ради урср 1990 р.
- •3. Декларація про державний суверенітет України 16 липня 1990 р.
- •Декларація про державний суверенітет України (16 липня 1990 р.)
- •4. Політична конфронтація восени 1990 року.
- •Розділ 6. Здобуття Україною незалежності.
- •1. Суспільно-політичні процеси у першій половині 1991 року.
- •2. Спроба державного перевороту в срср 19 серпня 1991 року.
- •3. Дкнс і Україна.
- •4. Проголошення незалежності України.
- •5. Обрання президента України.
- •6. Розвал срср.
- •Запитання:
- •Тема 11. Сучасна Україна. Снд.
- •1. Початок державотворчих процесів.
- •1. Особливості розбудови законодавчої, виконавчої та судової влади в Україні.
- •2. Формування місцевих органів влади.
- •3. Дострокові вибори у 1994 році Президента та Верховної Ради України.
- •Розділ 2. Державотворчі процеси в Україні в 1994-2004 роках
- •1. Діяльність нового складу Верховної Ради.
- •2. Вибори до Верховної Ради України 1998 р. І президентські вибори 1999 р.
- •3. Формування більшості у Верховній Раді. Всеукраїнський референдум.
- •Розділ 3. Конституційний процес в Україні. Конституція України 1996 р.
- •1. Конституційний процес в Україні в кінці 80-х – першій половині 90-х років.
- •Основні етапи конституційного процесу в Україні
- •2. Конституційний договір 1995 року.
- •3. Нова Конституція України.
- •Розділ 4. Економічне життя України в першій половині 90-х років. Уряди України
- •1. Гальмування ринкових реформ.
- •2. Економічна катастрофа.
- •Розділ 5. Сучасний стан, проблеми української економіки та пошуки шляхів їх розв’язання.
- •1. Основні тенденції розвитку економіки України на межі хх-ххі століть.
- •2. Шляхи здійснення аграрної реформи.
- •3. Проблеми та прорахунки реформування економіки.
- •«Помаранчева революція» (листопад—грудень 2004 р.)
- •Розділ 6. Етносоцільні процеси та рівень життя населення України.
- •1. Зміни чисельності і складу населення України.
- •2. Рівень життя населення.
- •3. Соціальна диференціація суспільства.
- •4. Стан довкілля.
- •5. Міжнаціональні відносини.
- •Розділ 7. Духовне розкріпачення і початок національного відродження. Релігійне життя України в умовах незалежності.
- •1. Історичні передумови духовного розкріпачення.
- •2. Повернення історичної пам’яті народу.
- •3. Закон України „Про мови” та проблеми його реалізації.
- •4. Особливості релігійного життя України на межі тисячоліть.
- •Розділ 8. Культурні процеси в незалежній Україні.
- •1. Загальнокультурний процес.
- •2. Освіта та наука.
- •Основні тенденції розвитку освіти
- •3. Преса та книговидавнича справа.
- •Розділ 9. Зовнішня політика та міжнародні зв’язки незалежної України.
- •1. Вихід України на міжнародну арену.
- •2. Ядерне роззброєння.
- •3. Україна в міжнародних організаціях.
- •4. Україна і держави снд.
- •Запитання:
Запитання:
1. У чому полягало історичне значення з'їзду народів Росії?
2. Де, коли і за яких обставин М. Грушевський поставив питання про утворення української демократичної держави? Як він назвав цю державу?
3. Користуючись хрестоматією і підручником, дайте відповідь на запитання: Як Центральна Рада відреагувала на події в Петрограді 7 листопада (25 жовтня) 1917 p.? Чим це можна пояснити?
4. Складіть розгорнутий план III Універсалу. У чому полягає його історичне значення?
5. Порівняйте зміст І і III Універсалів Центральної Ради, зробіть відповідні висновки.
Війна Радянської Росії з Українською народною республікою
Боротьба за владу в Україні. Ідею про перетворення Центральної Ради у ЦВК рад України більшовики почали активно поширювати в масах. Ця робота давала свої плоди. Ідею підтримало багато виконкомів рад, особливо в Донбасі. У листопаді народний комісар у справах національностей Й. Сталін у розмові з членом Київського обласного комітету РСДРП(б) схвалив курс на поглинення Центральної Ради Всеукраїнським з'їздом рад. Від імені керівництва партії Сталін заявив: «Ми всі вважаємо, що ви — кияни, одесити, харківці, катеринославці та інші — повинні негайно взятися за скликання такого з'їзду». Ці слова свідчили також про ставлення центрального уряду до питання про кордони України. Раніше Раднарком не переглядав рішення Тимчасового уряду щодо поширення компетенції Центральної Ради лише на п'ять губерній — у межах колишньої держави гетьмана Б. Хмельницького. Ідентифікація більшовиків за місцем їх проживання («одесити, харківці, катеринославці») свідчила про зміну цієї позиції. Причина зміни очевидна: більшовики користувалися значним впливом саме у східних і південних губерніях. У боротьбі з Центральною Радою без підтримки рад, розташованих у цих губерніях, їм важко було обійтися.
Не усвідомлюючи, мабуть, важливості такого кроку, центральний російський уряд в особі Раднаркому вперше визнав кордони України в межах, оголошених Центральною Радою.
6 грудня об'єднаний виконком київських рад робітничих і солдатських депутатів оголосив про скликання Всеукраїнського з'їзду рад. На з'їзд запрошувалися представники губернських, міських і повітових рад робітничих, солдатських і селянських депутатів. Норми представництва було розроблено так, що найбільше делегатів було від рад промислових районів і великих міст, які перебували в основному під впливом більшовиків. Представництво селян обмежувалося більшою мірою, ніж це робив царський уряд під час виборів до IV Державної думи. І не дивно: село підтримувало українських есерів.
На противагу більшовикам Центральна Рада готувала вибори до Установчих зборів. Було затверджено виборчий закон, першим пунктом якого проголошувалося: «Установчі збори Української Народної Республіки складаються з членів обраних людністю на основі загального, без різниці статі, і рівного виборчого права, через безпосередні вибори і таємне голосування, з додержанням принципу пропорціонального представництва». Право участі у виборах надавалося усім громадянам, у тому числі військовим і біженцям.
Використовуючи політичні методи боротьби за владу в Україні, більшовики не забували й про збройну силу. Вони утворили військово-революційний комітет, який став готувати нове повстання у Києві. Та Центральна Рада випередила їх. У ніч на 12 грудня сформована начальником Київського військового округу В. Павленком 1-ша сердюцька (гвардійська) дивізія разом з іншими українськими частинами оточила казарми більшовицьких військ, роззброїла їх, посадила в ешелони і відправила в Росію.
Конфлікти між українізованими і більшовизованими підрозділами однієї армії спочатку відбувалися майже без крові. Однак поступово протистояння переростало у справжні бої.
І все-таки Раднарком і Центральна Рада не визнавали стану війни між собою. Підкреслено лояльно поводилася українська адміністрація. У містах України нормально працювали організації та установи, що перебували під більшовицьким контролем. Видавалась більшовицька преса. Проводилися конференції місцевих і обласних комітетів більшовицької партії.
Ультиматум Раднаркому. Утворений ще влітку 1917 р. Донськой військовий уряд під керівництвом генерала О. Каледіна після жовтневого перевороту заявив, що бере в свої руки всю владу на території Області Війська Донського. Для боротьби з Каледіним Раднарком направив війська під командуванням В. Антонова-Овсієнка. Напередодні вирішальних боїв Донськой уряд почав стягувати з усіх фронтів козачі частини. Центральна Рада погодилася пропускати їх на Дон через територію України, а Каледін — українські військові частини з Дону в Україну.
Призначений більшовиками новий верховний головнокомандуючий М. Криленко заборонив українським частинам Північного і Західного фронтів пересуватися на територію України і не дозволив об'єднати Південно-Західний і Румунський фронти в єдиний Український фронт. Назрівала відкрита війна між УНР і радянською Росією.
17 грудня Криленко по радіотелеграфу передав у Київ підписану В. Леніним і народним комісаром закордонних справ
Л. Троцьким телеграму з ультиматумом Раднаркому Центральній Раді. Телеграма починалася із заяв про визнання Раднаркомом Української Народної Республіки, а також про те, що остання, на думку Раднаркому, має право зовсім відокремитися від Росії або вступити в договір з Російською Республікою про федеративні взаємовідносини. Суверенність українського народу засвідчувалась у найпереконливіших висловах: «Усе, що стосується національних прав і національної незалежності українського народу, визнається нами, Радою народних комісарів, зараз же, без обмежень і безумовно».
Раднарком не ставив знака рівності між Центральною Радою і проголошеною нею Українською Народною Республікою. Центральна Рада звинувачувалася у тому, що вона відмовляється негайно скликати крайовий з'їзд українських рад і не визнає радянської влади в Україні. «Ця двозначна політика,— заявляв Раднарком,— позбавляє нас можливості визнати Раду як повноважного представника трудящих і експлуатованих мас Української республіки». Як Центральна Рада могла визнати радянську владу і при цьому не самоліквідуватись, не роз'яснювалося.
Раднарком висував чотири ультимативні вимоги до Центральної Ради: 1) відмовитися від спроб дезорганізації загального фронту (йшлося про утворення Українського фронту); 2) не пропускати військових частин з фронту на Дон або в інші райони з ворожими йому урядами; 3) пропускати революційні (тобто більшовицькі) війська на Південний фронт; 4) припинити роззброєння радянських полків і червоногвардійців в Україні. Телеграма закінчувалася прямою погрозою: у разі неприйняття цих вимог протягом 48 годин Раднарком вважатиме Центральну Раду в стані відкритої війни проти радянської влади в Росії і в Україні.