Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Україна XX.doc
Скачиваний:
11
Добавлен:
14.08.2019
Размер:
3.66 Mб
Скачать

2. Концтабори та масові розстріли.

Ще в березні 1941 р. на одній з нарад вищого командування вермахту Гітлер заявив, що на окупованих землях необхідно впроваджувати найжорстокіший режим. Це був відвертий наказ про знищення населення більшовицької імперії, у тому числі України. У директивах вимагалося розстрілювати на місці військовополонених комісарів, комуністів та євреїв, а також захоплених працівників органів. Застосовувались усі можливі на окупованих землях заходи з метою знищити якнайбільше населення України. Вже у першу окупаційну зиму тисячі людей загинули від голоду та холоду, через відсутність будь-якої медичної допомоги, були замордовані у концтаборах або розстріляні за усіляке порушення режиму. Особливою жорстокістю відзначався рейхскомісар України Еріх Кох. Навіть німецькі фронтові генерали та експерти з українського питання звертали увагу Берліна на негативні наслідки його діяльності. З проханням відкликати Коха з України звертався до Гітлера голова Українського Центрального Комітету Володимир Кубійович. Митрополит Греко-католицької церкви А.Шептицький 1942 р. надіслав листа Герингу, в якому засудив терор окупаційних властей у краї. Але планове знищення населення України було частиною державної політики третього рейху. Геноцид у його найвідвертіших формах продовжувався.

Трагічною була доля 3.8 млн. військовополонених, з них близько 1.3 млн. українців, захоплених німецькими військами у перші місяці війни. Берлін вважав, що чим більше військовополонених помре, тим краще. Як правило, з них вилучали і негайно розстрілювали політ комісарів та євреїв. Решту кидали за колючі дроти наспіх побудованих, іноді лише огороджених, концтаборів у Києві, Львові, Володимирі-Волинському, Славуті, Кіровограді, Рава-Руській та інших містах. У них від голоду, холоду та хвороб загинули близько 1.3 млн. бійців мі командирів Червоної армії. Коли стало зрозуміло, що війна проти Радянського Союзу затягується на невизначений час, окупанти відмовились від практики масового знищення військовополонених і з 1942 р. стали широко використовувати їх на примусових роботах у Німеччині.

План «Ост» (план окупаційної політики на території СРСР)

Основні заходи

• Часткове онімечення місцевого населення; заселення німцями окупованих земель

• Масова депортація населення, у тому числі українців, до Сибіру

• Підрив біологічної сили слов'янських народів

• Економічне пограбування території України; перетворення місцевого населення на рабів

• Пограбування культурних цінностей, знищення пам'яток культури

План «Ост» остаточно не був прийнятий, було затверджено лише його економічну частину — пограбування і експлуатація загарбаних регіонів. Для управління окупованими територіями було створено спеціальне Управління (Міністерство) окупованих територій III рейхам. Очолював управління Розенберг. Воно складалося з чотирьох відділів: політичного, адміністративного, економічного, цивільного. Останньому безпосередньо підпорядковувався рейхскомісаріат «Україна».