3. Соціальна диференціація суспільства.

Природним наслідком впровадження ринкових відносин, процесу «початкового накопичення капіталу» є соціальна диференціація, тобто розшарування населення, його поділ на заможних, середньо забезпечених і бідних. Диференціація - це неминуча ціна, яку суспільство повинне платити за соціально-економічний прогрес. Але суспільство зацікавлене в тому, щоб розшарування відбувалося цивілізованими методами, щоб його наслідком було утворення потужного «середнього» класу, а між соціальними полюсами не виникали глибокі суперечності.

Та в Україні події розгортаються за іншим сценарієм. Внаслідок непродуманих форм впровадження ринкової економіки відбувалося стрімке, «вибухове» розшарування суспільства. Процес первісного нагромадження капіталу, що в західних країнах відбувався за кілька поколінь чи століть, у нас проходив прискореними темпами. Бідними в Україні часто стають не зі своєї вини, а джерелом багатства часто бувають не праця, спадщина, підприємливість та заощадливість, а спритна економічна діяльність в умовах недосконалого законодавства і нерідко - спекуляція, крадіжки, маніпулювання державною власністю, ресурсами та робочою силою.

За таких умов значна частина людей, аби вижити, змушена змінювати професію, що викликає у них апатію, невдоволення, втрату соціальних, моральних, ідеологічних орієнтирів. Серед незадоволених опинилися мільйони пенсіонерів, біженці, безробітні, інші незахищені групи населення. Вони створюють основне середовище підтримки опозиційних сил.

Проте поряд із цими негараздами в Україні проходить формування «середнього класу», який в усіх розвинутих країнах є основою політичної та соціальної стабільності. Його основу на нинішньому етапі складає нова соціальна група - індивідуальні та дрібні підприємці. Подальше збільшення середнього класу - основа формування в Україні громадянського суспільства і стабілізації соціальних відносин.

4. Стан довкілля.

Однією з найболючіших і найгостріших проблем молодої української держави залишається забруднення довкілля. Значна частина республіки виявилась зоною екологічного лиха. Окрім численних проблем, спричинених Чорнобилем, необхідно згадати про катастрофічне забруднення регіону Нижньої Наддніпрянщини, Донбасу, головної водної артерії - Дніпра, «вимираюче» Азовське море, отруєні пестицидами сільськогосподарські райони, деградацію українських ґрунтів.

Здобуття Україною незалежності мало що змінило в справі охорони навколишнього середовища. За цих умов загроза техногенних та екологічних катастроф посилилася.

Щороку українськими підприємствами в атмосферу викидається 17 млн. т шкідливих речовин. У 21 місті, де мешкає 22% населення, забрудненість повітря в 15 разів перевищує граничнодопустимі концентрації. Особливо загострилася ситуація в Донецько-Придніпровському економічному районі.

Гострою залишається проблема забруднення Дніпра. Колективи вчених, письменники неодноразово зверталися до уряду, Верховної Ради з вимогами прийняття плану невідкладних заходів щодо оздоровлення його екологічного стану та забезпечення населення якісною питною водою. Але як і раніше, щорічно до 4 штучних водоймищ Дніпра потрапляє 8 млн. т забруднюючих речовин. В результаті майже п'ята частина населення України постачається водою, що не відповідає санітарним нормам.

Найбільшим багатством України є її чорноземи. Через відсутність резерву вільних земель, під будівництво продовжують використовувати землі сільськогосподарського призначення. З цієї причини загальні втрати сільгоспугідь за останні ЗО років перевищили 2 млн. га. Якщо на початку століття українські чорноземи містили 18% гумусу (родючого компонента ґрунту), то нині - майже у 5 разів менше. Площа окислених ґрунтів збільшилася на 30%, засолених та солонцюватих — на 25%.

Десятки тисяч людей отримали великі дози опромінення радіацією, ліквідуючи наслідки Чорнобильської катастрофи. Сотні тисяч захворювань тією чи іншою мірою пов'язані з Чорнобилем. Жодна держава світу не знала аналогічної за масштабами та наслідками екологічної трагедії.

Соціальні потрясіння, глибока економічна криза, забруднення довкілля серйозно загрожують українському народу і вимагають першочергового вирішення.