5.4 Складання паспортів окремих нерухомих пам’яток історії та культури

Пам'ятка історії та культури – визначна споруда, археологічний об'єкт або витвір мистецтва, що є частиною культурного надбання (культурної спадщини) країни, людства загалом (пам'ятка історії, літератури, мистецтва, мови, права тощо) і охороняється законом. Залежно від наукової, історичної і художньої цінності пам'ятки бувають світового, державного і місцевого значення.

Відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини» в країні створений і ведеться Державний реєстр нерухомих пам'яток України. Такі об'єкти визначаються незалежно від форм власності, відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності. Після внесення до реєстру, об'єкти культурної спадщини набувають статусу пам'яток.

На державному обліку в Україні перебуває 152 тис. пам'яток культурно-історичної спадщини, з яких 56 тис. – пам'ятки історії, 7 тис. – пам'ятки монументального мистецтва, близько 15 тис. – пам'ятки містобудування та архітектури. Нерухомі святині зберігаються просто неба, інші пам'ятки історії, матеріальної та духовної культури нації – у музеях України.

За видом розрізняють пам'ятки:

• археології – рештки життєдіяльності людини (нерухомі об’єкти культурної спадщини: городища, кургани, залишки стародавніх поселень, стоянок, укріплень, військових таборів, виробництв, іригаційних споруд, шляхів, могильники, культові місця та споруди, їх залишки чи руїни, мегаліти, печери, наскельні зображення, ділянки історичного культурного шару, поля давніх битв, а також пов’язані з ними рухомі предмети), що містяться під земною поверхнею та під водою і є невідтворним джерелом інформації про зародження і розвиток цивілізації;

• історії – будинки, споруди, їх комплекси (ансамблі), окремі поховання та некрополі, місця масових поховань померлих та померлих (загиблих) військовослужбовців (у тому числі іноземців), які загинули у війнах, внаслідок депортації та політичних репресій на території України, місця бойових дій, місця загибелі бойових кораблів, морських та річкових суден, у тому числі із залишками бойової техніки, озброєння, амуніції тощо, визначні місця, пов’язані з важливими історичними подіями, з життям та діяльністю відомих осіб, культурою та побутом народів;

• монументального мистецтва – твори образотворчого мистецтва: як самостійні (окремі), так і ті, що пов’язані з архітектурними, археологічними чи іншими пам’ятками або з утворюваними ними комплексами (ансамблями);

• архітектури та містобудування – окремі архітектурні споруди, а також пов’язані з ними твори монументального, декоративного та образотворчого мистецтва, які характеризуються відзнаками певної культури, епохи, певних стилів, традицій або авторів; природно-архітектурні комплекси (ансамблі), історичні центри, вулиці, квартали, площі, залишки давнього розпланування та забудови, що є носієм певних містобудівних ідей;

• садово-паркового мистецтва – поєднання паркового будівництва з природними або створеними людиною ландшафтами;

• історичного ландшафту – природні території, які мають історичну цінність;

• науки і техніки – унікальні промислові, виробничі, науково-виробничі, інженерні, інженерно-транспортні, видобувні об’єкти, що визначають рівень розвитку науки і техніки певної епохи, певних наукових напрямів або промислових галузей.

У процесі польового етапу краєзнавчої практики студентами відвідується чимала кількість пам’яток історії та культури. Усі подібні пам’ятки, передусім ті, що відносяться до категорії національного значення, необхідно дослідити і скласти на них паспортну характеристику за формою табл. 27.

Таблиця 27

ПАСПОРТ (КАРТКА)

нерухомої пам’ятки історії та культури

Прізвище дослідника . Дата дослідження .

Район дослідження .

(регіон, адміністративний район, місто)

1. Назва об'єкту: сучасна ________________________________________________________

первинна ______________________________________________________

місцева _______________________________________________________

2. Фотографія об'єкту

Фотографія об'єкту

3. Історична подія, з якою пов'язаний об’єкт, дата події:

_______________________________________________________________________________

_______________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________

_________________________________________________________________________________

4. Місцезнаходження об'єкту:____________________________________________________

________________________________________________________________________________

_______________________________________________________________________________

5. Режим відвідання об’єкта:_____________________________________________________

6. Опис об’єкту:________________________________________________________________

________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________

_______________________________________________________________________________

_______________________________________________________________________________

_______________________________________________________________________________

7. Джерела відомостей про об’єкт:_______________________________________________

_______________________________________________________________________________

8. Збереження об’єкту:__________________________________________________________

9. Організація, що здійснює охорону об’єкта:______________________________________

З метою встановлення точної кількості і переліку відвідуваних пам’яток історії і культури, на підготовчому етапі практики необхідно ознайомитися із Державним реєстром нерухомих пам'яток України (наприклад, за [9]), і у відповідності із запланованою для польових досліджень територією та орієнтовними туристськими маршрутами відібрати ті об’єкти, на які у польових умовах та під час камеральних робіт будуть складатися паспорти.

До паспорту (картки) нерухомої пам’ятки історії та культури вносяться наступні дані:

1) найменування об'єкту (первинне і сучасне), а також назва, під якою об’єкт відомий місцевому населенню;

2) фотографія об'єкту, що відтворює його нинішній вигляд (при цьому можливе додання зображення колишнього, первинного стану об’єкту за старовинними листівками, схемою реконструкції тощо);

3) історична подія, з якою пов'язаний об’єкт, дата події;

4) місцезнаходження об'єкту (вказується місцезнаходження об'єкту з прив’язкою до конкретної місцевості, наявні під’їзди до нього, наявність та кількість місць стоянки транспортних засобів, його поштова адреса, підпорядкування території місцерозташування об’єкту місту, селищу, підприємству і т.д.);

5) режим відвідання об’єкта (вказується, як можливо відвідати об’єкт пересічному громадянину чи туристу, часи можливого відвідання, форма оплати);

6) опис об’єкту (вказується автор, дата побудови об’єкту, з яких матеріалів виготовлений, текст меморіального напису);

7) джерела відомостей про об’єкт (література, де описаний об’єкт і події, пов'язані з ним, архівні дані, усні перекази, основні друковані роботи);

8) збереження об’єкту (стан схоронності об’єкту, наявність зовнішніх пошкоджень, стан місця розташування, дата останнього ремонту, реставрації; санітарно-гігієнічний стан прилеглої території);

9) охорона об’єкту (на яку організацію, установу покладена).

Відповідним чином оформлені паспорти нерухомих пам’яток історії та культури (у середньому 5–10 одиниць) докладаються до звіту з краєзнавчої практики у вигляді окремого додатку.