Контрольні запитання

1. У чому полягають особливості підготовки до польового етапу краєзнавчої практики?

2. Чому у студентських бригадах важливо здійснити розподіл посадових обов’язків на період проведення краєзнавчої практики?

3. Які посадові обов’язки у складі бригади студентів рекомендуються під час організації краєзнавчої практики? У чому їх сутність?

4. Навіщо необхідне попереднє ознайомлення із місцевістю, якою проходитиме польовий етап краєзнавчої практики?

5. У чому полягає зміст аніматорської практики у структурі польового етапу краєзнавчої практики? Які основні методологічні особливості підготовки до неї?

6. На які категорії можливо поділити матеріали, підготовка яких є необхідною на підготовчому етапі краєзнавчої практики?

П

3

ОЛЬОВИЙ ЕТАП

КРАЄЗНАВЧОЇ ПРАКТИКИ.

МЕТОДИ ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНИХ КРАЄЗНАВЧИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Програмою краєзнавчої практики під час її виїзного (польового) етапу передбачається здійснення студентами стаціонарних та маршрутних краєзнавчих спостережень за фізико-географічним середовищем відповідно до рекомендованих у табл. 1. Більшість спостережень виконуються на визначених пунктах, що називають точками спостережень. До фізико-географічного блоку краєзнавчих спостережень відносяться:

• дослідження та опис геологічних відслонень;

• геоморфологічні описи;

• метеорологічні спостереження;

• дослідження гідрологічних об’єктів;

• опис ґрунтового розрізу;

• опис та оцінка рослинного покриву;

• географо- та психолого-естетична оцінка ландшафтів.

Способи реалізації цих методик під час краєзнавчих фізико-географічних досліджень наведені нижче.

3.1 Дослідження та опис геологічних відслонень

Цей вид роботи має на меті дослідити геологічну будову і корисні копалини території, що досліджується. Він передбачає також збирання зразків гірських порід. Для проведення польових геологічних досліджень студенти повинні мати знання з основ геології. Під час досліджень студенти одержують відомості про типи порід і умови їх залягання, про роботу з гірським компасом, вивчають правила опису гірських порід та відбору зразків їх. Під час краєзнавчої практики студенти можуть проводити прості геологічні дослідження, збирати зразки гірських порід, мінералів, викопних решток фауни і флори (окам'янілостей). На практиці можлива організація факультативних екскурсій у місця цікавих геологічних об'єктів (геологічних пам'яток, родовищ корисних копалин, відслонень, виходів джерел підземних вод тощо).

Геологічні дослідження в поході мають характер маршрутного геологічного знімання. За ходом маршруту описують відслонення, реєструють водні джерела, відбирають зразки порід.

Під геологічними об’єктами розуміються природні та штучні відслонення гірських порід, звільнені природними процесами, або діяльністю людини від ґрунтового та рослинного шару, давні корінні породи, зумовлені геологічними процесами форми рельєфу (яри, балки, долини річок, печери, карстові провалля, водоспади, стариці тощо), а також:

елювіальні відклади – продукти вивітрювання гірських порід, що не переносяться агентом вивітрювання, а залишаються на місці утворення і зберігають якості материнської породи, утворюючи т.зв. кору вивітрювання; формується на горизонтальних поверхнях або на схилах, де слабко протікає денудація;

делювіальні відклади – продукти вивітрювання гірських порід (глина, пісок, щебінь та ін.), наноси, що утворюються біля підніжжя та на нижніх частинах схилів висот внаслідок змивання зруйнованих гірських порід з верхніх частин цих схилів дощовими потоками і талими сніговими водами, а також під впливом сили тяжіння, морозного зсуву та текучості ґрунту (соліфлюкція);

колювіальні відклади – уламковий матеріал обвалів, осипів, що нагромаджується на схилах та біля підніжжя гір),

алювіальні відклади – незцементовані відклади постійних водних потоків, що складаються з уламків різного ступеню обкатаності і сортування – валуни, галька, гравій, пісок, суглинок, глина;

пролювіальні відклади – нагромаджуються біля підніжжя гір внаслідок змивання зі схилів продуктів вивітрювання.

Геологічну будову досліджуваної території у звіті з краєзнавчої практики доцільно описувати за наступною схемою:

1) положення території, що досліджується, відносно великих геоструктурних елементів;

2) геологічна історія розвитку території;

3) дочетвертинні відклади (вік, склад, потужність, походження, окам'янілості, умови залягання, народногосподарське значення);

4) четвертинні відклади (склад, потужність, походження, окам'янілості, умови залягання, народногосподарське значення);

5) корисні копалини та їх використання.

Аби мати повну картину геологічної будови території дослідження, необхідно зібрати зразки гірських порід, визначити їх, а також виготовити геологічну карту місцевості з нанесеними на неї результатами польових досліджень (характерні природні і штучні геологічні відслонення, залягання шарів, виходи жил, розміщення корисних копалин за видами тощо).

Опис геологічних об’єктів здійснюється у польовому щоденнику за планом, наведеним у табл. 6.

Опис відслонення супроводжується схемами, зарисовками, фотографіями окремих частин розрізів, фрагментів взаємовідношення окремих типів порід, складок, тріщинуватості тощо. Зарисовки (фотографії) виконуються у певному масштабі, який наводиться поряд з об’єктом (наприклад, коробок сирників для масштабу), а також умовними позначеннями. Кожне геологічне відслонення, що досліджене, наносять на географічну і геологічну карти позначкою з порядковим номером. Всі обстежені відслонення позначають у порядку зростання номерів (1, 2, 3, 4 і т. д.).

Обстеження відслонень супроводжується відбором зразків гірських порід і мінералів, які поділяють на три групи: 1) гірські породи й мінерали, що характеризують геологічний розріз; 2) окам'янілості й відбитки рослинних й тваринних решток; 3) корисні копалини.

Таблиця 6

Порядок здійснення опису геологічних об’єктів

з точки спостереження на маршруті

Вид робіт	Зміст робіт (досліджень) на точці спостереження геологічного об’єкта
1. Загальна характеристика точки спостереження геологічного об’єкта	1.1. Вид об’єкту – природний вихід на поверхню порід, скеля, обриви, розмиті поверхневими водами схили долин річок, балок, ярів, відслонення у руслах тимчасових та постійних водотоків і т.п., штучні відслонення – стінка кар’єра, шурф
	1.2. Характер залягання, розмір відслонення (довжина, ширина і висота) та положення у рельєфі – у підніжжі або середині схилів, на вершинах пагорбів, вододілах, уступах терас або в тальвегах ярів, балок і руслах річок тощо
2. Топографічна прив’язка точки спостереження	2.1. Загальне положення відслонення на місцевості відносно основних орогідрографічних, геоморфологічних та географічних елементів (долина ріки, вододіл, гірський хребет, берег озера або моря, населений пункт тощо). Позначення точки спостереження на картосхемі маршруту
	2.2. Географічні координати, азимут, відносна висота
3. Загальний огляд порід та підготовка до опису	Перед тим, як приступити до опису відслонень, часто необхідно провести підготовчі роботи, які полягають у зачистці оголень (ліквідація дернового покриву та мілких осипів). При зачистці досягається можливість спостережень контактів між шарами порід та визначення текстури порід (шаруватості, включень тощо). Загальний огляд відслонень відразу дає можливість визначити групи порід, що беруть участь в їх будові, їх взаєморозташування, тип і вид переважаючих порід, а також тих, що мають підпорядковане значення
4. Пошаровий опис залягання порід, починаючи з верхнього	4.1. Генетичні групи порід, що беруть участь у його будові (осадові, магматичні, метаморфічні), літерне або цифрове позначення шару порід
	4.2. Потужність шарів (найкоротша відстань між його кровлею та підошвою)
	4.3. Характер взаємовідношення між окремими верствами, пачками, прошарками (поступовий, різкий, різкий у підошві верстви і поступовий у покрівлі)
	4.4. Порода, з якої складається шар; якщо порода відома або її легко визначити, то наводять її назву (пісок, глина, суглинок тощо); якщо ж вона невідома і не вдалося її визначити в польових умовах, то потрібно дуже детально характеризувати її ознаки (суцільна чи крихка, колір, шаруватість, тріщинуватість, а якщо зерниста, то слід вказати величину зерен)
	4.5. Наявність у породі мінеральних включень, окам'янілостей;
	4.6. Реакція породи на дію соляної кислоти (закипає чи ні) і т.п.
5. Висновки	Коротке узагальнення результатів дослідження; можуть бути зроблені наприкінці або по закінченню маршруту

Найдоцільніше збирати геологічні колекції за основними групами: а) осадові породи (кам'яне та буре вугілля, торф, горючі й глинисті сланці, пісок, глина, крейда тощо); б) вивержені породи (граніт, сієніт, діорит, базальт, андезит та ін.); в) метаморфічні породи (гнейс, мармур, кварцит, та ін.).

Слід брати тільки свіжі зразки з геологічних відслонень – виходів корінних гірських порід, а не з оси пів або відвалів. Ще на місці збирання до кожного взятого зразка, гірської породи обов'язково додається етикетка, де вказуються номери відслонення, шару, з якого взято зразок, номер і назва зразка, адреса відслонення, дата, прізвище та ініціали особи, яка взяла зразок. Етикетку виготовляють відразу після взяття зразка з тим, щоб не забути про неї або не переплутати з іншою. Порядковий номер зразка, під яким він записаний у щоденнику, має вигляд дробу, чисельник якого означає номер відслонення, а знаменник – номер зразка. Це робиться для зручності при розборі, обробці і класифікації зібраного матеріалу. Не рекомендується відбирати в один пакет кілька зразків гірських порід.

У процесі обстеження геологічних відслонень і ярів можна натрапити на досить цінні й рідкісні знахідки окам'янілостей і кісток викопних тварин (мамонта, вівцебика та ін.), які жили в часи відкладення осадових гірських порід. Такі знахідки (кістки, зуби, черепашки, відбитки частин тварин і рослин) слід збирати особливо акуратно, адже викопні рештки дозволять з'ясувати вік тих порід, в яких вони були знайдені. Дуже обережно слід зберігати від руйнування знайдені відбитки риб, комах рослин.

Під час походів та екскурсій звертають також увагу на карстові явища – печери, провали, ями і т.п., з'ясовують умови їх виникнення. Місця проявів карстових явищ наносять на маршрутну карту.